Рішення № 75059388, 03.07.2018, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 558/172/18

номер провадження 2/558/68/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

03 липня 2018 року смт. Демидівка

Демидівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово ОСОБА_1, при секретарі Ковальській Л.С., з участю позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

27 березня 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно позовної заяви позивач ОСОБА_2 вказує про те, що з відповідачем ОСОБА_3 перебуває у шлюбі, що був зареєстрованим Демидівською селищною радою Рівненської області 5 грудня 1993 року. Від шлюбу з відповідачем мають неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Протягом останніх чотирьох років відповідач ОСОБА_3 з ним та сином не проживає, ухиляється від виконання обов'язку утримувати неповнолітнього сина, який проживає з ним. Відповідач проживає з іншим чоловіком.

Позивач ОСОБА_2 у позовній заяві зазначає про те, що є пенсіонером, пенсії, яку отримує, не вистачає на забезпечення потреб неповнолітнього сина.

З вказаних підстав у позовній заяві позивач ОСОБА_2 просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 на його користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за минулий час – останні три роки, у твердій грошовій сумі, в розмірі 600,00 гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та до досягнення дитиною повноліття.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, з підстав вказаних у позовній заяві, просив позовні вимоги задовільнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судові засідання 20 червня, 3 липня 2018 року не з’явилася, хоч про час та місце їх проведення була повідомленою у встановленому порядку, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України).

Причини неявки в судове засідання відповідач ОСОБА_3 не повідомила, клопотань про проведення судового розгляду справи без її участі, відкладення судового засідання, чи відзиву на позов, до суду не подавала.

За таких обставин та за наявної згоди позивача, суд приходить до висновку про вирішення справи у заочному розгляді, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

Суд, заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі та оцінивши їх, як кожен окремо, так і в їх сукупності, за внутрішнім переконанням, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Судом по даній цивільній справі призначалися судові засідання на 10 травня, 20 червня, 3 липня 2018 року.

У вказані судові засіданні відповідач та/чи її представник не з’являлися.

В ході розгляду справи сторони (їх представники) заяв та/чи клопотань до суду не подавали.

Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.

Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно Свідоцтва про народження серії І-ГЮ № 140526 (а.с. 5) встановлено, що ОСОБА_4 народився 27 жовтня 2002 року, його батьком вказаний позивач ОСОБА_2, а матір’ю відповідач ОСОБА_3.

В силу вимог ст. 180 Сімейного кодексу України (далі по тексту – СК України) батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

П. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” передбачає, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

З пояснень позивача та довідки № 284, виданої 16 березня 2018 року Демидівською селищною радою Рівненської області (а.с. 6) встановлено, що неповнолітній син сторін проживає з позивачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 972,00 гривень щомісячно, що дорівнює 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Так, на час розгляду справи 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років складає 972,00 гривень (1944,00 гривень х 50 % = 972,00 гривень).

При визначенні часу з якого належать до стягнення аліменти, вирішуючи вимоги позивача про стягнення аліментів з відповідача за минулий час – останні три роки, суд враховує ту обставину, що позивачем не надано до суду будь-яких доказів того, що ним вживалися заходи щодо одержання аліментів з відповідача, але він не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням відповідача від їх сплати (ст. 191 СК України).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 повідомив, що вимог про сплату аліментів на утримання неповнолітнього сина до відповідача ОСОБА_3 не ставив та не вживав жодних заходів для одержання аліментів з відповідача.

На обґрунтування вимог про стягнення аліментів за минулий час позивач ОСОБА_2 не надав належних та допустимих доказів, у зв’язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів за минулий час є недоведеними та з цих підстав не підлягають до задоволення.

Суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_2 та стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 972,00 гривні, починаючи з дня звернення позивача з позовною заявою про стягнення аліментів до суду, тобто з 27 березня 2018 року, та до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у зв?язку з розглядом цієї справи в розмірі 704,80 гривень, з урахуванням положень Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року щодо встановленого мінімального розміру судового збору за подання до суду позовів майнового характеру та того, що на час подання до суду позовної заяви про стягнення аліментів позивач ОСОБА_2 був звільненим від сплати судового збору.

Підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору не встановлено.

З урахуванням вимог ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного та відповідно до ст.ст. 180-184 Сімейного кодексу України, ст.ст. ст.ст. 141, 258, 259, 265, 268, 280, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстроване місце проживання - с. Дубляни, вулиця Я. Галана, буд. 11, Демидівського району Рівненської області), на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4), аліменти на утримання дитини – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 972,00 (Дев’ятсот сімдесят дві) гривні щомісячно, починаючи з 27 березня 2018 року та до досягнення дитиною повноліття.

В решті вимог позивача – відмовити.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 704 (Сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або якщо не подано заяву про перегляд заочного рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.С. Феха.

Повний текст рішення складено 3 липня 2018 року.