Ухвала суду № 75059107, 02.07.2018, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/4215/16-ц

Провадження № 2-с/553/9/2018

У Х В А Л А

Іменем України

02.07.2018 рокум. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Остапченко Т.О.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування судового наказу, посилаючись на те, що заперечує проти вимог ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" про стягнення з нього заборгованості за послуги теплопостачання в розмірі 4479 грн. 20 коп., індексу інфляції за весь час прострочення 1218 грн. 60 коп., 3 % річних від простроченої суми 174 грн. 73 коп. та 689 грн. судового збору, а всього 6561 грн. 53 коп., вважає судовий наказ від 13.01.2017 року таким, що виданий Ленінським районним судом м. Полтави за порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню, оскільки квартира № 109 в житловому будинку № 9 по вул. Чураївни в м. Полтаві є трьохкімнатною, загальною площею 66,0 кв. м, житловою площею 39,0 кв.м, де він проживав разом з дружиною ОСОБА_2 та дітьми ОСОБА_3, ОСОБА_4 до розлучення. В 2002 році колишньою дружиною ОСОБА_2 та дітьми частина вищезазначеної квартири була приватизована (по 39/150 кожному), що підтверджується свідоцтвом право власності від 10.06.2002 року, а оскільки він не приймав участь в приватизації - одна кімната жилою площею 9,3 кв. м. та частина місць загального користування залишились в комунальній власності, де і зареєстроване його місце проживання по цей час. В лютому 2007 року ОСОБА_2 та діти продали свої частки у вказаній квартирі, після чого особа, яка набула право власності на 39/50 квартири на початку 2008 року продала їх ОСОБА_5 Відразу після придбання частини квартири ОСОБА_5 в ній не проживав, а потім всередині 2009 року в сусідніх з ним кімнатах почав проживати його син ОСОБА_6 Добросусідські відносини з ОСОБА_6 не склалися, оскільки він не мав наміру зареєструвати своє місце проживання у вказаному житлі і по цей час цього не здійснив і відповідно не приймав жодної участі в утриманні квартири. На прохання і переконання відповідав грубою лайкою і негативною поведінкою, намагаючись весь час вказувати, що він син власника квартири і зі ним рахуватись він не буде. За таких обставин, він хоча і залишився зареєстрованим за даною адресою, був змушений змінити фактичне місце проживання і в період з жовтня 2010 року по серпень 2013 року проживав в селищі Лісок за адресами: вул. Д. Чайки, 3 та вул. Харківська, 13а, а згодом АДРЕСА_1, де проживає на даний час. Впродовж 2010-2017 рр. ОСОБА_6 з метою недопущення його до квартири АДРЕСА_2, неодноразово було замінено замки як на основних вхідних дверях, так і на дверях в кімнату, внаслідок чого він був змушений звертатись до правоохоронних органів, але жодного результату це не дало. Не проживаючи у вищезазначеній квартирі, фізично не міг ні споживати надані заявником послуги, ні отримати відповідні розрахункові документи для оплати вартості цих послуг. Про існування судового наказу дізнався в 2018 році під час примусового виконання.

Просить поновити строк для подання заяви про скасування судового наказу Ленінського районного суду м. Полтави від 13.01.2017 року; прийняти до розгляду заяву про скасування судового наказу Ленінського районного суду м. Полтави від 13.01.2017 року; зупинити виконання наказу Ленінського районного суду м. Полтави від 13.01.2017 року; скасувати судовий наказ Ленінського районного суду м. Полтави від 13.01.2017 року та роз'яснити, що заявлені заявником ОСОБА_7 обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

Судом встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_7 обласного комунально виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" 13.01.2017 року Ленінським районним судом м. Полтави винесено судовий наказ, згідно з яким стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 5872 грн. 53 коп. та судовий збір 689 грн. 00 коп.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз’яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Беручи до уваги те, що обставини, на які посилається заявник ОСОБА_1 в обґрунтування заяви про скасування судового наказу, підлягають перевірці й належній правовій оцінці та свідчать про існування спору про право, суд приходить до переконливого висновку про обґрунтованість заяви та необхідність її задоволення. Суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, вимог про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, про існування якого заявник дізнався в 2018 році.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 171 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу – задовольнити.

Судовий наказ № 553/4215/16-ц (провадження № 2-н/553/21/2017) від 13.01.2017 року, виданий Ленінським районним судом м. Полтави 07.03.2017 року за заявою ОСОБА_7 обласного комунально виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 5872 грн. 53 коп. та судового збору в сумі 689 грн. 00 коп. - скасувати.

Роз'яснити ОСОБА_7 обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства "Полтаватеплоенерго" право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_8