Ухвала суду № 75057949, 02.07.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 366/3098/17 Головуючий у І інстанції Тетервак Н. А.Провадження № 22-ц/780/2142/18 Доповідач у 2 інстанції Мережко М. В.Категорія 52 02.07.2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Мережко М.В.,

суддів: Мельника Я.С., Суханової Є.М.,

секретар: Топольський В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 05 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження», третя особа - ОСОБА_3, про зміну формулювання причин звільнення і дати звільнення, зобов'язання вчинити дії та стягнення матеріальної шкоди,

встановила:

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом.

З урахуванням уточнених позовних вимог, просила змінити формулювання причин звільнення з ДП «ЦОТІЗ» із «звільнена за прогул без поважних причин,п.4 ст. 40 КЗпП України» на «звільнено на підставі частини 3 статті 38 КЗпП України» та змінити дату звільнення з «14 вересня 2017 року» на «05 жовтня 2016 року», стягнути вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку 22 376 грн.

Також позивач просила стягнути з відповідача 71 006 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок відсутності на момент звільнення документів про атестацію робочих місць.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 05 березня 2018 року позов задоволено частково.

Зобов'язано ДП «ЦОТІЗ» змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_2, внісши зміни до наказу № 72-ос від 14 вересня 2017 року, вказавши дату звільнення «29 серпня 2017 року», замість «14 вересня 2017 року». Підстава звільнення: «ч. 3 ст. 38 КЗпП України», замість «звільнена за прогул без поважної причини, п.4 ст. 40 КЗпП України».

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_2 з рішенням суду не погодилась та подала апеляційну скаргу. У своїй скарзі вказувала, що рішення суду є необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначала, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки наданим доказам по справі. Просила рішення суду змінити та задовольнити позов у повному обсязі.

23 червня 2018 року на адресу Апеляційного суду Київської області надійшла спільна письмова заява ОСОБА_2 та ДП «ЦОТІЗ» в особі директора Наумова А.О., в якій сторони просили затвердити укладену між ними мирову угоду та закрити провадження у справі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заяву про затвердження мирової угоди слід задовольнити.

Відповідно до статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Згідно з положеннями статті 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції сторони мають право укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо мирова угода сторін відповідає вимогам статей 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.

Колегія суддів вважає, що мирова угода не суперечить закону, стосується лише прав та обов'язків сторін та не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторонам роз'яснено, що відповідно до частини 2 статі 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що подану сторонами мирову угоду слід затвердити, рішення суду першої інстанції визнати нечинним та закрити провадження у даній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди на стадії перегляду рішення в апеляційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні апеляційної скарги у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 сплатила 1677 грн. судового збору при поданні апеляційної скарги на рішення Іванківського районного суду Київської області від 05 березня 2018 року (т.2, а.с. 58). У зв'язку із затвердженням мирової угоди судовий збір у розмірі 838 грн. 50 коп. підлягає поверненню скаржниці з державного бюджету.

Тому, керуючись ч.2 ст. 142, ст. 207, п. 5 ч. 1 ст. 255, ч. 6 ст. 259, ст. ст. 268, 367, 373, п. 3 ч. 1 ст. 374, ч. 1 ст. 377 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Затвердити мирову угоду між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1), яка надалі іменується «Позивач» та Державним підприємством «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження» в особі директора Наумова Андрія Олеговича (код ЄДРПОУ 38770852, адреса: 07270, Київська область, м. Чорнобиль, вул. К.Лібкнехта, 10), яке надалі іменується «Відповідач».

1. Предмет Угоди

1.1. Позивач та Відповідач з метою врегулювання спору, що є предметом розгляду у справі № 366/3098/17, приймають за цією Угодою на себе взаємні зобов'язання, зміст, порядок та терміни виконання яких визначаються цією Угодою.

1.2. Позивач внаслідок укладення цієї Угоди та затвердження її Апеляційним судом Київської області відмовляється від усіх заявлених позовних вимог та від апеляційної скарги по справі № 366/3098/17 та не має права пред'являти в подальшому до Відповідача будь-яких вимог, пов'язаних із її звільненням з Державного підприємства «Центр організаційно-технічного і інформаційного управління зоною відчуження», які були предметом судового розгляду по цій справі, в тому числі вимагати від Відповідача відшкодувати Позивачу моральну шкоду.

1.3. Відповідач внаслідок укладення цієї Угоди та затвердження її

Апеляційним судом Київської області зобов'язується:

- змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_2 з роботи з Державного підприємства «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження» із «звільнено за прогул без поважних причин, п. 4 ст. 40 КЗпП України» на «звільнено на підставі частини 3 статті 38 КЗпП України» та змінити дату звільнення з «14 вересня 2017 року» на «05 жовтня 2016 року», про що внести відповідні записи в трудову книжку ОСОБА_2;

- виплатити ОСОБА_2 вихідну допомогу в розмірі 9-ти середніх заробітних плат - 88 377 (вісімдесят вісім тисяч триста сімдесят сім) гривень, на її рахунковий рахунок в установі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» НОМЕР_2 в 10-денний строк з моменту набрання чинності цією угодою.

1.4. У зв'язку з укладенням мирової угоди на стадії перегляду рішення в апеляційному порядку суд відповідно до ч. 2 ст. 142 ЦПК України у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) - ОСОБА_2 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні відповідної апеляційної скарги у справі.

1.5. Щодо інших судових витрат Сторони погодились, що вони покладаються на Позивача у справі на момент підписання цієї Угоди.

2. Відповідальність Сторін

2.1. За порушення умов цієї Угоди наступає відповідальність, яка передбачена чинним законодавством за невиконання судового рішення.

2.2. Сторона, права або майнові інтереси якої порушені іншою Стороною невиконанням або неналежним виконанням цієї Угоди, вправі звернутися за захистом порушених прав або майнових інтересів до компетентних судових органів.

3. Зміна умов Угоди

3.1. Умови цієї Угоди мають однакову зобов'язальну силу для Сторін і не можуть бути змінені ними.

3.2. Жодна із сторін не має права передавати свої права за цією Угодою іншій особі. Угода виконується безпосередньо сторонами, крім випадків, коли здійснення певних дій від імені Позивача або Відповідача має право здійснювати уповноважена особа, повноваження якої мають бути підтверджені у відповідності до вимог законодавства.

4. Інші умови

4.1. Сторони визнають, що положеннями цієї Мирової угоди визначені всі суттєві умови зобов'язань сторін.

4.2. Сторони мають належне уявлення про сутність цієї Мирової угоди і всіх її елементів. Не існує ніяких факторів, які б вплинули на їх уявлення про цілі та мету укладення цієї Мирової угоди.

4.3. Сторони підтверджують, що вищевикладені умови відповідають їх волевиявленню і породжують настання наслідків, які відповідають їх дійсним інтересам.

4.4. Сторони дійшли згоди про звернення до Апеляційного суду Київської області із спільною заявою про визнання судом цієї Мирової угоди та закриття провадження у справі № 366/3098/17 на підставі ст.ст. 207, 255 ЦПК України.

4.5. Сторони заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі і держави, а наслідки визнання мирової угоди судом на підставі ст. 207 ЦПК України їх відомі і зрозумілі.

4.6. Ця Угода набирає чинності одночасно з прийняттям ухвали Апеляційного суду Київської області про її затвердження.

4.7. Виконання сторонами зобов'язань за цією Угодою розпочинається з моменту прийняття ухвали суду апеляційної інстанції про затвердження цієї мирової угоди.

4.8. У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

4.9. Угода укладена у трьох оригінальних примірниках на трьох сторінках на трьох аркушах українською мовою: по одному примірнику для сторін та один примірник - Апеляційному суду Київської області.

4.10. У випадках, не передбачених цією Угодою, сторони керуються чинним законодавством.

4.11. Після підписання цієї Угоди всі попередні переговори, листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються цієї Угоди, втрачають юридичну силу.

4.12. Усі виправлення за текстом цієї Угоди мають юридичну силу лише при взаємному їх посвідченні представниками сторін у кожному окремому випадку та затвердженні цих виправлень Апеляційним судом Київської області.

Визнати нечинним рішення Іванківського районного суду Київської області від 05 березня 2018 року.

Закрити провадження у справі.

Повернути ОСОБА_2 з державного бюджету 838 (вісімсот тридцять вісім) гривень 50 (п'ятдесят) копійок судового збору.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Головуючий М.В. Мережко

Судді Я.С. Мельник

Є.М. Суханова