Рішення № 75056085, 25.06.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/6983/17

Провадження № 2/500/285/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого – судді Бурнусуса О.О.,

при секретарі – Петровій В.В.,

за участю сторін: позивача – ОСОБА_1 та представника позивача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста ОСОБА_3 в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 міської ради Одеської області про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнив та яким просив встановити факт постійного проживання ОСОБА_6 із спадкодавцями, а саме чоловіком – ОСОБА_7, який помер 19 серпня 2004 року та з сином ОСОБА_8, який помер 24 травня 2011 року за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, провулок Каланчацький, б. 10, кв. 32, а також визнати за ОСОБА_4, як спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_6, померлої 01 вересня 2015 року право власності на квартиру, розташовану за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, провулок Каланчацький, б. 10, кв. 32, мотивуючи тим, що призваним нотаріусом ОСОБА_3 міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_9 йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку із тим, що відсутній правовстановлюючий документ на спадкову квартиру зареєстрований у встановленому законом порядку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник уточненні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, якою уточненні позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову.

Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради Одеської області в судове засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 пояснила, що родину ОСОБА_1 знає добре та ОСОБА_11 на час відкриття спадщини проживала разом з чоловіком ОСОБА_1, який помер 19 серпня 2004 року та з сином ОСОБА_8, який помер 24 травня 2011 року в квартирі, розташованій за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, провулок Каланчацький, б. 10, кв. 32.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12, пояснив, що ОСОБА_1 його дядько, він був рідним братом його батька. ОСОБА_13 знає добре. ОСОБА_6 постійно проживала разом із чоловіком ОСОБА_7, який помер 19 серпня 2004 року та сином ОСОБА_8, померлим 24 травня 2011 року за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, провулок Каланчацький, б. 10, кв. 32.

Вислухавши пояснення сторін та свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 міської ради Одеської області про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності на спадкове майно, необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що згідно договору міни від 20.07.1995 року за № 1/3480, зареєстрованого комунальним підприємством «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» за № 65а-162, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_14 в рівних частках кожному належала квартира, розташована за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, провулок Каланчацький, б. 10, кв. 32, що також підтверджено довідкою наданою комунальним підприємством «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 26.10.2016 року за № 1930.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І – ЖД № 467191 від 13.09.2016 року, повторно виданого ОСОБА_3 міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_1 помер 19.08.2004 року.

Після смерті ОСОБА_1 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/4 частина квартири, розташованої за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, провулок Каланчацький, б. 10, кв. 32.

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя спадкодавець ОСОБА_1 заповіту не залишав та спадкова справа після його смерті не заводилась, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за № 50648286 від 13.01.2018 року.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_1 є:

- дружина ОСОБА_6, що підтверджено свідоцтвом про одруження серії І – УР № 545874 від 12.10.1960 року, виданого Ренійським районним відділом РАЦСу Одеської області;

- син ОСОБА_8, що підтверджено свідоцтвом про народження серії ІV- УР № 550693 від 27.11.1961 року, виданого Ренійським районним відділом РАЦСу Одеської області;

- син ОСОБА_14, що підтверджено свідоцтвом про народження серії І-ЖД № 357848 від 27.12.1973 року, виданого Ренійським районним бюро РАЦСу Одеської області;

- син ОСОБА_4, що підтверджено свідоцтвом про народження серії V – УР № 0772596 від 04.10.1963 року, виданого Ренійським районним бюро РАЦСу Одеської області.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як було встановлено судом, ОСОБА_6 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_1, що підтверджено, поясненнями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_12, допитаними в судовому засіданні, тому вважається такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Відповідно до актового запису про смерть від 02.09.2006 року за № 913, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту ОСОБА_3 міськрайонного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_14 помер 31.08.2006 року.

Після смерті ОСОБА_14 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/4 частина квартири, розташованої за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, провулок Каланчацький, б. 10, кв. 32, яка належала йому на підставі договору міни від 20.07.1995 року за № 1/3480, зареєстрованого комунальним підприємством «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» за № 65а-162.

За життя спадкодавець заповіту не залишав та спадкова справа після його смерті не заводилась, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за № 50648414 від 23.01.2018 року.

Спадкоємицею за законом першої черги після смерті ОСОБА_14 є його мати ОСОБА_6, що підтверджено свідоцтвом про народження серії І-ЖД № 357848 від 27.12.1973 року, виданого Ренійським районним бюро РАЦСу Одеської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

ОСОБА_6 у передбачений ст. 1270 ЦК України строк звернулась до ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про прийняття спадщини, що підтверджено нотаріально посвідченою заявою від 10.02.2007 року за № 2-97, тому вважається такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І- ЖД № 467193 від 13.09.2016 року, повторно виданого ОСОБА_3 міькрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_8 помер 21 травня 2011 року.

Після смерті ОСОБА_15 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/4 частина квартири, розташована за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, провулок Каланчацький, б. 10, кв. 32, яка належала йому на підставі договору міни від 20.07.1995 року за № 1/3480, зареєстрованого комунальним підприємством «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» за № 65а-162, а інші 3/4 частини вона фактично прийняла після смерті чоловіка ОСОБА_1, померлого 19.08.2004 року, після смерті сина ОСОБА_14, після смерті сина ОСОБА_8, померлого 21 травня 2011 року , але юридично не встигла оформити своїх спадкових прав.

Спадкоємицею за законом першої черги після смерті ОСОБА_8 є його мати ОСОБА_6, що підтверджено свідоцтвом про народження серії ІV- УР № 550693 від 27.11.1961 року, виданого Ренійським районним відділом РАЦСу Одеської області.

Як вже було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_6 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_8, тому вважається такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І- ЖД № 467192 від 13.09.2016 року, повторно виданого ОСОБА_3 міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_6 померла 01 вересня 2015 року.

Після смерті ОСОБА_16 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить квартира, розташованої за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, провулок Каланчацький, б. 10, кв. 32, з якої 1/4 частина належала їй на підставі договору міни від 20.07.1995 року за № 1/3480, зареєстрованого комунальним підприємством «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» за № 65а-162.

За життя спадкодавець заповіту не залишала, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підстав свідоцтва про право на спадщину) за № 50870876 від 09.02.2018 року, згідно якої після смерті ОСОБА_6 спадкова справа не заводилась та свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_6 є її син ОСОБА_4, що підтверджено свідоцтвом про народження серії V – УР № 0772596 від 04.10.1963 року, виданого Ренійським районним бюро РАЦСу Одеської області.

Частиною 4 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини встановлені рішення суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.06.2017 року встановлено факт постійного проживання ОСОБА_4 за адресою квартири № 32 будинку 10 по провулк Каланчацькому м. Ізмаїла Одеської області, разом із ОСОБА_6 на час її смерті 01 вересня 2015 року.

У зв’язку із чим, позивач ОСОБА_4 вважається таким, що фактично прийняв спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_6 відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 (паспорт серії ОК № 015900, виданий Ізмаїльським РВ ГУДМС України в Одеській області від 16.08.2016 року, РНОКПП – НОМЕР_1, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 19) до ОСОБА_5 (паспорт серії КМ № 936118, виданий Ізмаїльським РВ ГУДМС України в Одеській області від 10.02.2015 року, мешкає за адресою: м. Одеса, вул. Генуезська, б. 5, кв. 355), ОСОБА_3 міської ради Одеської області (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 62, код ЄДРПОУ: 26569223) про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_6 із спадкодавцями: чоловіком – ОСОБА_7, який помер 19 серпня 2004 року та з сином ОСОБА_8, який помер 24 травня 2011 року за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, провулок Каланчацький, б. 10, кв. 32.

Визнати за ОСОБА_4, як спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_6, померлої 01 вересня 2015 року право власності на квартиру, розташовану за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, провулок Каланчацький, б. 10, кв. 32.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.07.2018 року.

Суддя: ОСОБА_17