Рішення № 75055657, 03.07.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/4980/17

Номер провадження 2-а/489/61/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого – судді Тихонової Н.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Миколаєві ГУНП України в Миколаївській області, Інспектора управління патрульної поліції у м. Миколаєві 4 роти 4 батальйону лейтенанта поліції ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

19 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до Управління патрульної поліції у м. Миколаєві ГУНП України в Миколаївській області, Інспектора управління патрульної поліції у м. Миколаєві 4 роти 4 батальйону лейтенанта поліції ОСОБА_2, яким просилив визнати протиправними дії інспектора патрульної поліції та скасування постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР № 022179 від 14.10.2017 року та закрити провадження у справі.

Позивач вказує на те, що 14 жовтня 2017 року він прийшов до гаражу № 392 що розташований в АГК «Прометей» по вул. Силікатній в мкр. «Матвіївка» м. Миколаїв, оскільки мав намір залишити там свої речі та піти додому. Проте в цей час до нього підійшов інспектор патрульної поліції та почав звинувачувати, що він керував транспортним засобом, а саме мопедом та порушив правила дорожнього руху. При з’ясуванні обставин справи інспектору було повідомлено, що він не має ніяких транспортних засобів у власності та не має ніякого відношення до обставин адміністративного правопорушення, після чого працівниками патрульної поліції, було вирішено доставити останнього до відділу поліції для проходження освідування на стан алкогольного сп’яніння. Інспектором винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР № 022179 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за порушення вимог ч. 5 ст. 121 КУпАП та ч. 1 ст. 126 КУпАП, посилаючись на те, що позивач начебто керував транспортним засобом мопедом без мотошолому, чим порушив вимоги п. 2.3 –г ПДР України, не мав при собі посвідчення водія на праві керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив вимоги 2.1.5 ПДР України.

Позивач вважає, що постанова про адміністративне правопорушення серії БР № 022179 від 14.10.2017 року винесена інспектором патрульної поліції неправомірною та не обґрунтованою, з наступних підстав:

- інспектором патрульної поліції не було роз’яснено вимоги відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, а саме знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо;

-інспектором патрульної поліції незаконно розглянув справу на АЗС «WOG» за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 121-а, куди його було доставлено, хоча законом дозволяється розглядати справу виключно за місце знаходження органу, який уповноважений розглядати такі справи.

- Інспектором патрульної поліції було порушено вимоги щодо процедури розгляду справи, ст. 278, ст. 279 КУпАП, а саме не було оголошено яка саме справа розглядається, хто притягнутий до адміністративної відповідальності, роз’яснення учасникам права та обов’язки, тощо.

Відповідач, згідно наданого відзиву проти позову, заперечував проти його задоволення та вважав його безпідставним, з огляду на те, що:

-14.10.2017 року під час патрулювання Центрального району м. Миколаєва інспектором роти № 4 батальйону № 4 УПП в Миколаївській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_2 біля буд. № 283 по вул. Силікатній було виявлено порушення прав дорожнього руху, а саме водій керував мопедом марки «YAMAHA» не зареєстрованого у відповідному органі,(без номерного знаку) без мотошолому чим порушив вимогу 2.3г ПДР України ;

- інспектором було прийнято рішення про зупинку транспортного засобу згідно з п.1 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», проте водієм, було проігноровано вимогу інспектора про зупинку транспортного засобу, після чого почалося переслідування водія, який заїхав на територію АГК «Прометей».

-під час спілкування з водієм було виявлено ознаки алкогольного сп’яніння, що було підставою вважати, що ним було вчинено правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП. Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд на стан алкогольного сп’яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів та за участю двох свідків, проте, інспектором на місці вчинення правопорушення не було виявлено осіб, які б могли бути залученні в якості свідків під час проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння, у зв’язку з чим, інспектор патрульної поліції був змушений направитися в межах адміністративно-територіальної одиниці, для пошуку свідків з метою дотримання вимог чинного законодавства;

-Інспектором патрульної поліції було дотримано вимоги ст. 278, 279,280 КУпАП.

Ухвалою суду від 20 жовтня 2017 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду.

Ухвалою суду від 18 червня 2018 року прийнято справу до провадження та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Згідно ч.2 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотань від учасників справу про проведення судового засідання з повідомленнями (викликом) сторін не надходило, відтак суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі сторін.

Встановивши фактичні обставини, з'ясувавши взаємовідносини, які склались між сторонами, дослідивши надані сторонами докази, суд виходить з такого.

14 жовтня 2017 року інспектором роти № 4 батальйону № 4 УПП в Миколаївській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_2 винесено постанову серії БР № 022179 за вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 передбаченого відповідно до ст. 36 КУпАП у зв’язку з вчиненням адміністративного правопорушення відповідно до ч. 5 ст. 121 КУпАП та ч. 1 ст. 126 КУпАП, при розгляді справи інспектором було накладено стягнення в межах санкцій, встановленої за більш серйозні правопорушення з числа вчинених, в якій зазначено, що в м. Миколаїв, Центральний район по вул. Силікатній 283 водій керував транспортним засобом без мотошолому, чим порушив вимоги 2.3-г ПДР України, не мав при собі посвідчення водія та права керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 2.1.5 ПДР України.

Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП та, шляхом застосування положень ст. 36 КУпАП, було накладено адміністративне стягнення у сумі 425, 00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов’язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливим. Будь-який учасник дорожнього руху по винен знати і виконувати Правила дорожнього руху. Незнання Правил дорожнього руху не звільняє від відповідальності за їх порушення.

Відповідно до п.п. 2.3 г ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій зобов’язаний під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.

Відповідно до п.п. 2.1 а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ст.126 КУпАП.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність…, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доводи позивача про те, що відповідачем було розглянуто адміністративну справу всупереч вимог чинного законодавства, відразу на місці зупинки автомобіля, чим порушив положення ст. 258 КУпАП не можуть бути прийняті судом до уваги через наступне.

Так, відповідно до положеньст. 283 КпАП України - розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Відповідно до ст. 276 КУпАП- справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Пунктом 2.3 рішення Конституційного суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп\2015 передбачено, що у частинах першій, другійстатті 258 КпАП Українивизначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.

ЗаКпАП Українидо цього переліку належать, зокрема, такі адміністративні правопорушення: порушення вимог пожежної безпеки в лісах (стаття 77); порушення правил полювання (частина перша статті 85); порушення правил рибальства (частина третя статті 85); порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107); викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей вагонів поїздів, прохід по залізничних коліях у невстановлених місцях (частина третя статті 109); викидання за борт річкового або маломірного судна сміття та інших предметів (частина третя статті 116-2); провезення ручної кладі понад установлені норми і неоплаченого багажу (стаття 134); безквитковий проїзд (стаття 135); прояв неповаги до суду (стаття 185-3). Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні.

Таким чином, Конституційний Суд України у зазначеній справі дійшов висновку, що всі інші види правопорушень розгляду у скороченому провадженні не підлягають. (ВАСУ справа № К/800/37207/15 від 26 жовтня 2016 року).

Частина третя ст. 258 КУпАП передбачає, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення. Проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи.

Частина третя ст. 258 КУпАП вказує на те, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимог ст. 283 КУпАП, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.

При цьому зміни до ст. 258 КУпАП, якими надано можливість працівникам Національної поліції не складати протоколи про адміністративні правопорушення, та Інструкція № 1395, якою врегульовано порядок оформлення адміністративних правопорушень саме у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, набрали чинності пізніше, ніж було прийняте вищевказане рішення Конституційного Суду України і вказаним нормативним актам не надавалось тлумачення Конституційним Судом України.

Отже, приписи постанови Конституційного Суду України по справі № 1-11/2015 від 26.05.2015 року повинні застосовуватись з урахуванням законодавчих змін, що відбулися у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, внесених Законом України від 14.07.2015 року № 596-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення дорожнього руху» та вищевказаною Інструкцією.

З огляду на викладене, вбачається, що розгляд справи на місці зупинки транспортного засобу не є порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, яке утворює самостійну підставу для скасування постанови, винесеної за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Інспектором патрульної поліції при винесенні постанови про адміністративне правопорушення, яке вчинено позивачем за місцем вчинення правопорушення, тобто в межах адміністративно-територіальної одиницею, а саме: м. Миколаїв, оскільки розгляд супроводжувався складанням адміністративних матеріалів за ст. 130 КУпАП. Тому у зв’язку із дотриманням вимог чинного законодавства, щодо оформлення адміністративних матеріалів за ст.130 КУпАП, не мав можливості розглянути справу про адміністративне правопорушення відповідно за місцем його вчинення.

Та відповідно до Рішення КСУ чинного законодавства не заборонено та не являється порушенням розгляду справи про адміністративного правопорушення в межах адміністративно-територіальної одиниці вчинення правопорушення, на яку поширюється юрисдикції відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зі змісту наданого представником відповідача відеозапису вбачається, що фіксування факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення відсутнє. Оскільки на ньому зафіксовано лише події, що передували складанню протоколу, фрагменти відображено лише момент переслідування транспортного засобу мопед під керуванням невідомого чоловіка, яких ідентифікувати неможливо. Також з відеозаписам зафіксовано вже події, які відбувались після затримання ОСОБА_1, а саме пошук працівниками поліції мопеду.

Таким чином доказів, які б свідчили про вчинення позивачем правопорушення, представником відповідача не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанову у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 необхідно скасувати, відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п.4, п.6 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; якщо буде встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи не доведення відповідачем події адміністративного правопорушення та скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку що вимоги в частині закриття провадження у справі про притягнення позивача до відповідальності також підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання дій інспектора патрульної поліції протиправними, суд вважає, що в їх задоволенні необхідно відмовити, оскільки інспектор діяв в межах повноважень, наданих йому згідно чинного законодавства.

Так, частина третя ст. 258 КУпАП передбачає, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення. Проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи.

Згідно ст. 139 КАС судові витрати віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 18, 19, 30, 72, 73, 241-246 КАС України, суд - -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Миколаєві ГУНП України в Миколаївській області, Інспектора управління патрульної поліції у м. Миколаєві 4 роти 4 батальйону лейтенанта поліції ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Скасувати поставу про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не автоматичному режимі серії БР № 022179 року відносно ОСОБА_1.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1закрити.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2;

Відповідачі – Управління патрульної поліції у м. Миколаєві ГУНП України в Миколаївській області, код ЄДРПОУ 40108646, місце знаходження: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1-б;

інспектор управління патрульної поліції у м. Миколаєві 4 роти 4 батальйону лейтенант поліції ОСОБА_2, місце знаходження: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1-б.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Одеського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 03.07.2018.

Суддя Н.С. Тихонова