Ухвала суду № 75054986, 06.06.2018, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 438/1284/16-к

провадження №1-кп/457/23/18

УХВАЛА

06 червня 2018 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

у складі:

головуючого судді Марчук В.І..,

секретар судового засідання Мазурик В.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

за участю: прокурора Романського Н.Я., -

в с т а н о в и в:

У провадженні Трускавецького міського суду Львівської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Захист обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні здійснює адвокат ОСОБА_3 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 000284, видане Національною радою адвокатів України 06 листопада 2015 року) на підставі ордеру серії ЛВ № 085156 про надання правової допомоги.

В судове засідання, яке було призначене на 06 червня 2018 року о 12:00 год. захисник адвокат ОСОБА_3 не прибула. До суду скерувала заяву, у якій вказала, що, як їй стало відомо з телефонної розмови, стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_1 погіршився, у зв’язку з чим він звернувся до медичного закладу. Зважаючи на цю обставину, інший обвинувачений ОСОБА_2 не прибуде у судове засідання, а відтак немає підстав для її прибуття у призначене судове засідання.

У судовому засіданні прокурор просив суд порушити перед органом, який уповноважений притягати до дисциплінарної відповідальності адвокатів, питання щодо застосування до захисника адвоката ОСОБА_3 відповідних заходів реагування. Своє клопотання прокурор мотивувала тим, що в діях зазначеного захисника вбачається порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України, які регламентують діяльність захисника, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики. При цьому прокурор зазначив, що дії адвоката ОСОБА_3 під час розгляду даного кримінального провадження судом свідчать про те, що вона не може належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання щодо захисту обвинувачених, що в свою чергу тягне порушення прав інших обвинувачених та потерпілого на справедливий розгляд справи та негативно впливає на розумні строку її розгляду.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах заявленого клопотання, суд прийшов до наступного висновку.

Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України перебуває у провадженні судді Трускавецького міського суду Львівської області Марчука В.І. з 23 серпня 2017 року.

Захисник ОСОБА_3 неодноразово зверталася до суду з клопотаннями про відкладення розгляду кримінального провадження, зокрема, 10 жовтня 2017 року, 16 січня 2018 року23 листопада 2017 року, 13 лютого 2018 року, а також 06 червня 2018 року.

23 листопада 2017 року захисник звернулася з клопотанням про відкладення розгляду справи, оскільки братиме участь у судовому засіданні у Франківському районному суді м. Львова, однак підтверджуючих даних про поважність причини неявки не надала. У своїх клопотаннях захисник неодноразово посилається на те, що їй немає необхідності з'являтися у судове засідання, оскільки «обвинувачений ОСОБА_1 перебуває на стаціонарному лікування (клопотання від 13 лютого 2018 року)», «стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_1 погіршився, у зв’язку з чим він звернувся до медичного закладу. Зважаючи на цю обставину, інший обвинувачений ОСОБА_2 не прибуде у судове засідання (клопотання від 06 червня 2018 року)», однак жодного документу, який підтверджує стан здоров'я обвинувачених у кримінальному провадженні за ці періоди немає. З огляду на наведене, суд немає можливості переконатися у достовірності тверджень захисника.

Суд наголошує на тому, що такі клопотання захисника свідчать про її зухвалість та неповагу до суду, оскільки вона сама зазначає про хворобу її підзахисних, не додаючи належних доказів такого стану речей, та приходить до висновку , що «розгляд справи буде однозначно відкладений», «немає підстав для мого прибуття у судове засідання».

Суд звертає увагу на те, що питання про оголошення перерви, відкладення судового розгляду може вирішуватися виключно судом, а не захисником, який не вирішує питання про відкладення розгляду справи.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, як це встановлено ст. 2 КПК України.

Частиною першою ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачено, що: «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 22 листопада 2005 року по справі «Антоненков та інші проти України" (Заява N 14183/02)», п. 39, 41 зазначив, що: «…період часу, який має бути взятий до уваги для визначення тривалості кримінального провадження, починається з дня, коли особу «обвинувачено» в автономному або матеріальному розумінні цього терміна та закінчується у день, коли обвинувачення остаточно визначено або провадження припинено; розумність тривалості провадження має бути оцінена в світлі конкретних обставин справи з врахуванням критеріїв, напрацьованих Європейським судом».

Аналогічний висновок Європейського суду з прав людини щодо причин порушення розумних строків розгляду справ, міститься й у рішенні від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» (Заява №33949/02), п.п. 61, 64 та «Плєшков проти України», рішення від 19 лютого 2011 року, (Заява № 37789/05), п. 49, та в інших рішеннях, загальна кількість яких становить понад 120. У вказаних рішеннях Європейським судом з прав людини було констатовано порушення розумних строків розгляду справ.

Аналогічні засади здійснення кримінального провадження, закріплені також і в ст. 2, п. 21 ч. 1 ст. 7 та ч. 1ст. 21 КПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 47 КПК України,захисник зобов'язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов'язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

Відповідно до ч. 1 ст. 4, п. п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: дотримуватися присяги адвоката України та Правил адвокатської етики.

Згідно з приписами, які містяться в пункті 1 ст. 7, пункті 1 ст. 8, пункті 2 ст. 11, пунктах 1, 4 ст. 17, пункті 1 ст. 43 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим з'їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

У межах дотримання принципу законності адвокат зобов'язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнтів перед своїми власними інтересами, інтересами колег, партнерів, співробітників, законних представників клієнтів або їх опікунів, піклувальників та інших осіб, а також перед будь-якими іншими міркуваннями.

Адвокат зобов'язаний надавати правову допомогу клієнтам, здійснювати їх захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність в урахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.

Приймаючи доручення на надання правової допомоги, адвокат повинен зважити свої можливості щодо його виконання і зобов'язаний відмовитись від прийняття доручення, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що стосовно доручення, норми цих Правил, в яких втілений принцип компетентності, не можуть бути дотримані адвокатом.

Адвокат не повинен приймати доручення на надання правової допомоги, якщо він через обсяг зайнятості не зможе забезпечити обґрунтовано необхідну сумлінність виконання доручення, досконалість, ретельність підготовки, оперативність при виконанні доручення, окрім випадків, коли відмова від прийняття доручення в конкретній ситуації може призвести до суттєвого порушення прав та законних інтересів клієнта, або коли клієнт дає згоду на запропоновані йому строки виконання доручення, якщо відстрочка об'єктивно не повинна суттєво позначитись на можливості належного виконання доручення. В будь-якому випадку до укладення договору з клієнтом адвокат зобов'язаний попередити клієнта про складнощі і можливі негативні наслідки для результату виконання доручення, пов'язані з обсягом зайнятості цього адвоката.

Представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов'язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил, не виявляти неповаги до суду (суддів), поводитись гідно і коректно.

Ситуація, яка склалася по даному кримінальному провадженню в жодному разі не може свідчити про можливість додержання судом розумного строку розгляду справи, регламентованого ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свободта ст. 2, п. 21 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 21 КПК України, у зв'язку з систематичною неявкою у судові засідання захисника ОСОБА_3

Наявність наведених обставин позбавляє суд можливості розглянути кримінальне провадження в розумні строки та встановити об'єктивну істину по ньому. Такий стан справи порушує й права інших учасників кримінального провадження.

Наведене свідчить про перешкоджання з боку адвоката здійсненню правосуддя, є проявом неповаги до суду, та вказує на те, що він належним чином не може виконувати взяті на себе зобовязання по захисту обвинуваченого.

З метою забезпечення прав учасників судового провадження, попередження зриву судових засідань, недопущення порушення розумних строків розгляду справи та дисциплінування захисника адвоката ОСОБА_3, суд вважає за необхідне порушити питання перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Львівської області щодо його дисциплінарної відповідальності.

Частиною 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 47, 324, 372 КПК України, ст. ст. 21, 33 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», суд, -

у х в а л и в:

Порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Львівської області питання щодо притягнення адвоката ОСОБА_3 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 000284, видане Національною радою адвокатів України 06 листопада 2015 року) до дисциплінарної відповідальності.

Копію ухвали для виконання направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області.

Про прийняті рішення та вжиті заходи реагування повідомити Трускавецький міський суд Львівської області у місячний строк з дня отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_4