Ухвала суду № 75054786, 26.06.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/4710/18 Головуючий у 1 інстанції: Невойт П.С.

Провадження № 11-сс/783/469/18 Доповідач: Галапац І. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 рокуколегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Галапаца І.І.,

суддів Березюка О.Г., Михалюка В.О.,

при секретарі Кубішин І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу прокурора військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 16 червня 2018 року відносно ОСОБА_2,

з участю прокурора Шимка В.В.,

захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_2,

встановила:

цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 та застосовано щодо останнього запобіжний захід у вигляді застави – 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 140 960 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_2 покладено обов’язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками сторони обвинувачення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

ОСОБА_2 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України (матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018140400000103 17 травня 2018 року).

В апеляційній скарзі прокурор військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_1 покликається на те, що ухвала суду є незаконною, необґрунтованою та такою, що не забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього обов’язків і підлягає скасуванню.

Вважає, що слідчим та прокурором чітко дотримані вимоги КПК України та зазначено всі необхідні відомості, передбачені КПК України, при складанні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2

Зазначає, що слідчим у вказаному клопотанні відповідно до вимог ч.2 ст. 177 КПК України, наведені достатні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, із наведенням відповідних доказів.

Наголошує, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви у ОСОБА_5 про вчинене кримінальне правопорушення від 17.05.2018р., повідомленням УЗЕ в Чернівецькійоблсті ДЗЕ ЕПТУ від 17.05.2018р., протоколом обшуку транспортного засобу від 14.06.2018, протоколом затримання ОСОБА_2, протоколом мічення та вручення грошових коштів від 14.06.2018р., а також іншими матеріалами кримінального провадження №42018140400000103 від 17.05.2018р.

Акцентує, що під час досудового розслідування були встановлені обставини, які прямо вказують на вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, за яким останньому пред’явлено підозру.

Звертає увагу на те, що у клопотанні слідчого чітко вказано на існування ризиків, настання яких пов’язане із залишенням підозрюваного на волі, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що ОСОБА_2 може здійснити певні дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Наголошує, що підозрюваний ОСОБА_2 перебуває на посаді заступника начальника - начальник відділу забезпечення Чернівецького прикордонного загону (військова частина 2195) та має доступ до службових приміщень та документів Чернівецького прикордонного загону, як службова особа - наділений службовими повноваженнями, які дозволяють йому використати їх з метою знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (у тому числі пов’язані з укладенням та виконанням господарського договору №115-18 від 15.05.2018р. про закупівлю товарів за державні кошти про закупівлю військового спорядження (рюкзаків тактичних).

Зазначає, що ОСОБА_2 проходить військову службу у Чернівецькому прикордонному загоні із військовослужбовцями, які входили до складу тендерного комітету Чернівецького прикордонного загону, а тому має фактичну можливість незаконно впливати на свідків, зокрема ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інших, шляхом вмовлянь, погроз, підкупу чи іншого протиправного впливу.

Покликається на те, що підозрюваний має можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки перебуваючи на волі та проходячи службу, може спілкуватися із співслужбовцями та військовослужбовцями Чернівецького прикордонного загону та налаштовувати їх проти надання викривальних показань з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину та інших епізодів злочинної діяльності, які на даний час досліджуються. Також, враховуючи свій військовий досвід, ОСОБА_2 може чинити тиск на слідство та суд, а також під приводом виконання обов’язків з військової служби ухилятися від слідства та суду.

Стверджує, що підозрюваний ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (у тому числі зв’язку з тим, що документований паспортом громадянина України для виїзд за кордон), та вчинити інше кримінальне правопорушення чи завершити вчиняти розпочате кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється.

Крім цього наголошує, що слідчим у клопотанні, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, окрім наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК Україна вказано обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу. Зокрема, зазначено, що санкція ч.3 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, що відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Також акцентує, що слідчим у зазначеному клопотанні, відповідно до вимог ст. 183 КК України, зазначено доводи щодо неможливості запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України, у разі застосування до підозрюваного ОСОБА_2 більш м’яких запобіжних заходів, а також щодо можливості обрання стосовно останнього запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, що передбачено п.4 ч.2 ст. 183 КПК України.

Вважає, що запобігти настанню вказаних ризиків неможливо шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів, оскільки ОСОБА_2 через наявність стійких соціальних зв’язків, набутих за час перебування на займані посаді заступника начальника - начальника відділу забезпечення Чернівецької прикордонного загону (військова частина 2195) та під час проходжень військової служби на інших посадах у Державній прикордонній службі України, за допомогою яких останній мав намір вчинити та невчинити обумовлені дії на користь ОСОБА_5 за умови одержання від останньої неправомірної вигоди. Відтак, існує обґрунтований ризик вчинення ОСОБА_2 аналогічних дій, а також щодо прокурорсько-слідчих працівників, які беруть участь у здійсненні досудового розслідування вказаного кримінального провадження, слідчих суддів, тощо, що може негативно позначитись на повноті, всебічності та об’єктивності досудового розслідування та порушити принцип невідворотності покарання за вчинене кримінальне правопорушення.

Наголошує, що органом досудової розслідування на даний час в рамках вказаного кримінального провадження відпрацьовуються інші епізоди злочинної діяльності ОСОБА_2, пов’язані із вчиненням корупційних, кримінально караних діянь під час укладення та виконання договорів з іншими суб’єктами господарювання під час перебування на посаді заступника начальника - начальника відділу забезпечення Чернівецького прикордонного загону (військова частина 2195), існує ризик того, що перебуваючи на займаній посаді, ОСОБА_2 знищить чи підробить речі і документи, що мають істотне значення для досудового розслідування, та у яких міститься інформація, що викриває його протиправну діяльність.

Стверджує, що слідчим у відповідності до п.3 ч.1 ст. 194 КПК України викладено у даному клопотанні детальні відомості та обґрунтування щодо недостатності застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, що у подальшому, обґрунтовано доведено прокурором в ході судового засідання, відтак висновки слідчого судді, констатовані в оскаржуваній ухвалі по справі №466/4710/18 від 16.06.2018 щодо необґрунтованості прокурором недостатності застосування більш м’яких запобіжних заходів щодо ОСОБА_2 для запобігання ризикам, вказаним в клопотанні, не відповідають фактичним обставинам, є необґрунтовані та безпідставні. Зазначає, що суд першої інстанції, при визначенні міри запобіжного заходу, не врахував всі обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, суму одержаної останнім неправомірної вигоди, майновий стан підозрюваного ОСОБА_2, не врахував міцність соціальних та службових зв’язків, сформованих (набутих) унаслідок проходження ним служби у Черівецькому прикордонному загоні на посаді заступника начальника - начальника відділу забезпечення Чернівецького прикордонного загону (військова частина 2195), що безумовно надасть підозрюваному можливість, як самостійно, так і через інших посадових осіб органів Державної прикордонної служби України чинити тиск на свідків, знищити та приховати докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження. Крім того, отримані навики роботи та здобуті зв’язки серед працівників Державної прикордонної служби України за час проходження служби, нададуть ОСОБА_2 під час перебування на волі можливість вжити вичерпних заходів щодо перешкоджання органу досудового розслідування у встановленні істини у кримінальному провадженні, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Акцентує, що визначивши запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя не оцінив всі обставини в сукупності щодо достатності застосування саме такого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у ст. 177 КПК, зокрема спробам підозрюваного, обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, тощо.

Зокрема, згідно обраного запобіжного заходу суд не врахував той факт, що підозрюваний ОСОБА_2, будучи чи не будучи у подальшому відстороненим від займаної ним посади, зможе безперешкодно відвідувати місце своєї служби та виконувати покладені на нього обов’язки, у ході чого може знищувати та приховувати або спотворити речі, документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків вчиненого ним злочину, зокрема підлеглих військовослужбовців Чернівецького прикордонного загону (оскільки покладений на останнього обов’язок щодо заборони спілкування із свідками не є конкретизованим), іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, використовуючи при цьому набуті ним зв’язки під час перебування на вищевказаній посаді, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти злочин в якому підозрюється.

Зазначає, що слідчим суддею, у порушення положень ст. 196 КПК України, в оскаржуваній ухвалі не конкретизовано обов’язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, що покладені на підозрюваного ОСОБА_2, що не дозволяє досягнути мети та цілей вказаного запобіжного заходу, у тому числі не визначив конкретних свідків, з якими заборонено спілкуватись, та не конкретизував населений пункт, з якого заборонено відлучатись підозрюваному без дозволу відповідної посадової особи.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 16 червня 2018 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на шістдесят днів, починаючи з 16.06.2018 року, з утриманням його у Львівській установі виконання покарань №19 Управління державної пенітенціарної служби України у Львівській області, та визначити заставу в розмірі не менше 400 тис. гривень.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора про підтримання апеляційної скарги, пояснення підозрюваного ОСОБА_2 та виступ його захисника – адвоката ОСОБА_3 про залишення оскаржуваної ухвали слідчого судді без зміни, а апеляційної скарги прокурора без задоволення, перевіривши матеріали судової справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігти спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ч.3 ст. 176, ч.1 ст. 183 КПК України передбачено, що найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою, який є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали слідчого судді, в ході розгляду клопотання слідчого Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4, не здобуто належних доказів на підтвердження всіх підстав, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.

Згідно положень ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відтак, колегія суддів вважає, що оскільки прокурор в судовому засіданні не довів обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя обґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання слідчого Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2 та прийшов до вірного висновку про можливість застосування щодо останнього, запобіжного заходу у вигляді застави, мотивувавши це в своїй ухвалі з врахуванням вимог ст. 178 КПК України.

На думку колегії суддів, сама по собі тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та наявність зазначених ризиків, не можуть бути безумовною підставою для обрання найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя, врахувавши особу підозрюваного ОСОБА_2, який з 2014 року є учасником бойових дій, має постійне місце праці та проживання, на його утриманні двоє дітей: донька студентка – інвалід з дитинства та чотирьохрічний син, а також репутацію підозрюваного та його майновий стан, підставно, на думку колегії суддів, застосував більш м'який запобіжний захід ніж зазначений у клопотанні слідчого, а саме – заставу.

Відтак, колегія суддів вважає, що зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження і під час апеляційного розгляду, а тому в задоволенні апеляційної скарги прокурора слід відмовити.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею, які були б підставою для скасування ухваленого судового рішення, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, –

постановила:

апеляційну скаргу прокурора військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 16 червня 2018 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 та застосовано щодо останнього запобіжний захід у вигляді застави – 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 140 960 грн. 00 коп. – без зміни.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9