Рішення № 75054551, 27.06.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1384/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 року м Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого – судді Невойта П.С.,

секретаря с/з ОСОБА_1, ОСОБА_2,

за участю представників ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, -

встановив:

26.02.2018 року ЛМКП «Львівтеплоенерго» ЄДРПОУ 05506460, юридична адреса: м.Львів, вул.Д.Апостола,1, звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою:ІНФОРМАЦІЯ_2, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» ЄДРПОУ 05506460 заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 19305,94 (дев’ятнадцять тисяч триста п’ять гривень 94 коп.), а також судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) на розрахунковий рахунок 26034302204086 в Львівське АТ «Ощадбанк», МФО 325796, ЄДРПОУ 05506460.

В обґрунтування позовних вимог ЛМКП «Львівтеплоенерго» посилалося на те, що 23.01.2017 року позивач звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу та стягнення солідарно з відповідача заборгованості за послуги з централізованого опалення у розмірі 19305,94грн., а також стягнення 800 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

06.02.2017 року судовий наказ видано та вирішено стягнути з ОСОБА_5, 01.01.1971р.н. заборгованості за послуги з централізованого опалення в розмірі 19305,94 грн. та 800 грн. судового збору.

26.09.2017 року за заявою представника відповідача судовий наказ від 06.02.2017 року скасовано.

В обґрунтування вимог посилається на те, що відповідач є власником приватизованої квартири №19 в будинку №2-а, що на вул..Плуговій у м.Львовіі і відповідно користується послугами з централізованого опалення.

ЛМКП «Львівтеплоенерго» для здійснення оплати за надані послуги з централізованого опалення відповідачам був відкритий особовий рахунок №3300158617, а також щомісячно направлялися повідомлення про нарахування вартості даної послуг з метою її оплати.

Між відповідачами та позивачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг в сфері теплопостачання, а саме: виконавець надавав послуги відповідачам, останні такими послугами користувалися для задоволення своїх потреб, та не відмовлялися від них, усвідомлюючи, що за послуги треба платити, але оплату не проводили, чим порушили ч.1 п.18 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення» № 630 від 21.07. 2005р., а також п. 3.1 договору приєднання, де прямо вказано, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць, а оплата за спожиті послуги вноситься споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунком.

Згідно вимог п.3 ч.2 ст.21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ЛМКП «Львівтеплоенерго» направило на ім’я ОСОБА_5 для підписання два примірники договору приєднання про надання послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, який 24.01.2018 року між сторонами був укладений.

Станом на 31.01.2018 року за період з 01.05.2016р. по 31.12.2016 р. за квартирою №19 будинку № 2а на вул. Плуговій у м.Львові, утворилась заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі 19305,94 грн.

Ухвалою від 27.02.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справу, визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності від 10.06.2016 року /а.с.23/ у судові засідання підтримав позов, надавши аналогічні пояснення, які викладенні в позовній заяві та письмовій відповіді на відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи /а.с.81-82/, просив позов задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності від 04.09.2017 року /а.с.61/ у судовому засіданні заперечив проти позову з підстав викладених в письмовому відзиві на позовну заяву, який долучений до матеріалів справи /а.с.29-59/.

Дослідивши зібрані по справі докази, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 23.01.2017 року позивач звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу та стягнення солідарно з відповідача заборгованості за послуги з централізованого опалення у розмірі 19305,94грн., а також стягнення 800 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

06.02.2017 року судовий наказ видано та вирішено стягнути з ОСОБА_5, 01.01.1971р.н. заборгованості за послуги з централізованого опалення в розмірі 19305,94 грн. та 800 грн. судового збору.

26.09.2017 року за заявою представника відповідача судовий наказ від 06.02.2017 року скасовано /а.с.7/.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.12, ст.80 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.81 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Судом встановлено, що відповідач є власником приватизованої квартири №19 в будинку №2-а, що на вул.Плуговій у м.Львовіі і відповідно користується послугами з централізованого опалення, що стверджується довідкою з місця проживання про склад сім’ї і прописки №3367 від 16.12.2016 року, виданою ПП «УК»Рідний дім» /а.с.8/.

Згідно з п.5 ч. З ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановленні договором або законом.

Отже, з огляду на вищенаведене, між відповідачами та позивачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг в сфері теплопостачання, а саме: Виконавець надавав послуги відповідачам, останні такими послугами користувалися, не відмовлялися від них, усвідомлюючи, що за послуги треба платити, але оплату не проводили, чим порушили ч.1 п.18 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення» № 630 від 21.07. 2005 р. а також п. 3.1 договору приєднання, де вказано, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць, а оплата за спожиті послуги вноситься Споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунком.

В судовому засіданні встановлено, що в силу дії вимог п.3 ч.2 ст.21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ЛМКП «Львівтеплоенерго» направило на ім’я ОСОБА_5 для підписання два примірники договору приєднання про надання послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, який 24.01.2018 року між сторонами був укладений.

Станом на 31.01.2018 року за період з 01.05.2016р. по 31.12.2016 р. за квартирою №19 будинку № 2а на вул. Плуговій у м.Львові, утворилась заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі 19305,94 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що відсутня правова підстава для стягнення з відповідача оплати за послуги з централізованого опалення за період з 01.05.2016 року по 31.12.2016 року ще й тих підстав, що показники лічильника не змінювалися, послугами відповідач не користувався. Щодо стягнення заборгованості через пропущення строку повірки приладу обліку теплової енергії, то така енергія не споживалася та не може відбуватися нарахування на підставі середньомісячних показань засобів обліку за попередні місяці.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання не допускається і не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, всупереч п.5 ч. З ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ч.1 п.18 постанови КМУ № 630 від 21.07.2005р., а також п.3.1 Договору приєднання відповідач не виконали свого зобов’язання щодо сплати послуги з централізованого опалення, а тому зобов’язані сплатити суму боргу.

У судовому засіданні встановлено, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» 16.05.16 на адресу відповідача направило повідомлення про проведення повірки приладу обліку тепла за адресою: АДРЕСА_1 та у випадку не проведення повірки, розрахунок оплати буде проводитись за показаннями загальнобудинково лічильника (а.с.17,18). Представник відповідача визнав, що таке повідомлення ОСОБА_5 отримав, однак повірку лічильника здійснив 31.08.17, про що отримав відповідне свідоцтво (а.с.20).

Відповідно до розрахунку заборгованості за послуги з централізованого опалення, заборгованість відповідача станом на 31.01.2018 року за період з 01.05.2016р. по 31.12.2016р. за квартирою № 19 будинку № 2а на вул. Плуговій у м.Львові, утворилась заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі 19305,94 грн. і такі нараховувалися на загальних підставах як частина від спожитої енергії за показаннями загальнобудинкового лічильника.

Відповідачем не подано доказів про те, що подані позивачем розрахунки заборгованості та застосовані ним тарифи проведено неправильно.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України якщо позов задоволено судові витрати присуджуються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду: судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-266, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» ЄДРПОУ 05506460 заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 19305,94 (дев’ятнадцять тисяч триста п’ять гривень 94 коп.), а також судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.)

Позивач: ЛМКП «Львівтеплоенерго» ЄДРПОУ 05506460, юридична адреса: м.Львів, вул.Д.Апостола,1.

Відповідач: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою :ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 27.06.2018 року.

Суддя ОСОБА_6