Постанова № 75054372, 27.06.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №311/513/18 Головуючий у 1 інстанції Нікандрова С.О.

Провадження № 22-ц/778/2325/18 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Бєлки В.Ю.

Воробйової І.А.

за участю секретаря судового засідання Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 13 квітня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2018 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В позові зазначало, що відповідно до укладеного договору б/н від 31 грудня 2010 року відповідач отримав кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором, станом на 21.01.2018 року відповідач має заборгованість у сумі 23387 грн. 05 коп., яка складається з наступного: 6070,21 грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 8725,17 грн. - відсотки за користування кредитом; 7001,81 грн. - пеня; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1089,86 грн. - штраф (відсоткова складова).

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору в розмірі 23387,05 грн. та судові витрати 1762,00 гривень.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 13 квітня 2018 року у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ПАТ КБ «Приватбанк»подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, вирішити питання про судові витрати.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції належним чином не з'ясував факту укладання та виконання договору, не з'ясував факту належності чи неналежності підпису у кредитному договорі безпосередньо відповідачу, не спростував доводів позивача щодо укладання кредитного договору та надання на його підставі коштів, не з'ясував усі фактичні обставини справи, дійсний характер спірних правовідносин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, що між сторонами укладено договір б/н від 31 грудня 2010 року, за яким відповідач отримала кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку складає між сторонами договір про надання банківських послуг. Пунктом 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.7 цих Умов передбачено обов'язок позичальника погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту. Пунктом 2.1.1.12.2 Умов установлено, що в разі непогашення боргових зобов'язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійсненні трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік. Згідно п.2.1.1.12.2.1 Умов, у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом, клієнт сплачує банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування. При непогашенні суми простроченого кредиту згідно п.2.1.1.12.6.1 Умов на суму від 100 грн. клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті. Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Суд першої інстанції вірно встановив, що окрім копії анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, копії Витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», копії Витягу з Умов та Правил надання банківських послуг, розрахунку заборгованості за договором б\н від 31.12.2010 року, укладеного між «ПриватБанком» та Ємел`яновою (Карпій) І.Л. станом на 31.05.2015 року, розрахунку заборгованості за договором б\н від 31.12.2010 року, укладеного між «ПриватБанком» та Ємел`яновою (Карпій) І.Л. станом на 21.01.2018 року, та копії паспортів на ім'я відповідача, не міститься будь-якого належного та допустимого доказу на підтвердження факту отримання відповідачем вказаних кредитних коштів у спосіб та в обсязі, зазначених в позовній заяві.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано суду відомостей про отримання відповідачем платіжної картки кредитка «Універсальна»/Gold, ані номеру вказаної картки, ані підтвердження того факту, що відповідач наданою Банком можливістю розпоряджатися кредитними коштами взагалі скористався.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Судом першої інстанції вірно втсанволено, що відповідно до Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 31 грудня 2010 року, в розділі «Ознакомившись с Условиями и Правилами предоставления банковских услуг, Тарифами ПриватБанка, изьявляю желание оформить на свое имя», вказано, що відповідач бажає оформити зарплатну карту та сберкнижку (депозит), дані щодо волевиявлення відповідача в оформленні інших видів карток, а саме: кредитки «Універсальна», «Пенсійної», «Gold», «Ідентифікація з паспортом» «Дебетова особиста карта» відсутні. Також в анкеті-заяві не заповнено відповідні розділи щодо кредитного ліміту по платіжній картці кредитка «Універсальна»/ Gold. Таким чином, з доданої Анкети-заяви неможливо встановити, що сторони погодили надання банківської послуги щодо користування кредитною карткою «Універсальна»/Gold.

Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку та Тарифи обслуговування кредитних карт не містять підпису відповідача. Суду не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що долучені до позовної заяви Умови були складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мала на увазі відповідач, підписуючи анкету-заяву, та відповідно брала на себе зобов'язання відповідач зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов'язання з повернення кредиту, чи в межах позовної давності позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суд першої інстанції про те, що, вищевказані документи, долучені до позовної заяви, не є достатніми доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про укладення між сторонами кредитного договору.

Згідно розрахунку заборгованості за договором б\н від 31.12.2010 року, укладеного між «ПриватБанком» та Ємел`яновою (Карпій) І.Л. станом на 21.01.2018 року, за період з 01.06.2015 року по 03.05.2016 року відповідачу одночасно нараховувалися відсотки за двома процентними ставками 2,7 % та 3,5%; заборгованість за наданим кредитом в сумі 20793,58 грн., зазначена в графі 19 розрахунку, не відповідає сумі, яка наведена у підсумку розрахунку і позовній заяві в сумі 21797,19 грн; загальне сальдо за нарахованими відсотками (графа 10) не відповідає сумі, наведеній у підсумку в розмірі 8725,17 грн., тобто неможливо встановити яким чином утворилася заборгованість по відсоткам за користування кредитом на вказану суму; загальне сальдо за нарахованою пенею за прострочення зобов'язання (графа13) не відповідає сумі, наведеній у підсумку в розмірі 7001,81 грн., тобто неможливо встановити яким чином утворилася заборгованість по пені; крім того, застосована в розрахунку пеня в розмірі 2% не передбачена жодними умовами Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», долучених до позову. Таким чином, суд позбавлений можливості з`ясувати чи відповідає застосований банком спосіб обчислення заборгованості за відсотками та пенею умовам договору, якими умовами договору передбачений розмір відсотків, пені та зміна кредитором в односторонньому порядку розміру відсоткової ставки та яким чином до позичальника була доведена інформація про такі зміни.

Відповідно положень ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки ані в позовній заяві, ані в документах, що долучені до неї, не міститься відомостей щодо укладення між сторонами кредитного договору, способу виконання позивачем умов кредитного договору з надання кредиту у розмірі та в спосіб, визначений Умовами та Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по кредитному договору є необґрунтованими, не доведеними, а тому не підлягають задоволенню.

З огляду на наведене вбачається, що судом з дотриманням вимог ст. ст. 89,263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про відсутність правових підстав для задоволення позову.

На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 13 квітня 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 03 липня 2018 року.

Головуючий

Судді: