Рішення № 75054004, 19.06.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8651/15-ц 2/335/14/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Соболєвої І.П.,

за участю секретаря судового засідання Лєдової А.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача-1 ОСОБА_2,

представника відповідача-2 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-б, цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, міського комунального підприємства «Основаніє» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття квартири,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, посилаючись на те, що він є власником квартири № 26 в будинку № 42 «а» по вулиці Перемоги в м. Запоріжжя. Поверхом вище розташована квартира № 29, власником якої є відповідачка ОСОБА_5, з вини якої 25 квітня 2015 року сталося залиття квартири позивача з причини необережного ставлення відповідачки до сантехнічних приладів. У результаті затоплення в квартирі позивача були пошкоджені: в кімнаті стеля, стіни, частково деформована меблева стінка; в коридорі стеля та шкапа купе; в кухні стеля, стіни, ліхтарики були залиті водою. По факту залиття комісією житлового органу був складений акт обстеження технічного стану квартири позивача від 18.06.2015 року. Згодом позивачем ОСОБА_4 за договором на виконання робіт з оцінки майна було встановлено оцінку пошкодженого внаслідок залиття комплекту меблів, вартість якого складає 9 325 гривень, а також оцінку ремонту квартири, вартість якого складає 16 333гривні. У добровільному порядку відповідачка відмовляється відшкодувати шкоду, тому позивач змушений був звернутися до суду. Крім того, позивачу заподіяна моральна шкода, що виразилася в тім, що він випробував незручності, дискомфорт, змушений проживати в невідремонтованій квартирі, яка втратила естетичний вигляд, в якій був стійкий неприємний запах, підвищений рівень вологості, крім того, внаслідок залиття було відключено електричний струм, переніс хвилювання, тому оцінює моральну шкоду у 5000 гривень, які просить стягнути з відповідачки ОСОБА_5, також просив стягнути понесені ним судові витрати по справі.

Представник позивача ОСОБА_1, повноваження якої судом перевірені, в судовому засіданні підтримала доводи позивача, просила стягнути з відповідача ОСОБА_5 скоєну залиттям квартири позивача матеріальну та моральну шкоду, судові витрати по справі.

Представник відповідача ОСОБА_2, повноваження якого судом перевірені, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначивши, що вини відповідачки в залитті квартири, яка належить позивачу немає, так само і не було події залиття квартири позивача з вини відповідачки-1, висновки про причини залиття працівниками житлового органу зроблені з порушенням порядку проведення огляду та порядку складення актів про залиття квартири. Крім того зазначив, що позивач припустив самовільне переобладнання та перепланування системи централізованого опалення, а саме позивачем самовільно, в порушення вимог ст. 383 ЦК України виконана заміна труби металевої на поліпропіленову, він двічі втручався в систему опалення будинку, що й спричинило самозалиття його ж квартири. Посилаючись на викладене представник відповідачки просить суд в задоволенні позову відмовити.

Представники МКП «Основаніє», які приймали участь при розгляді справи, повноваження яких судом були перевірені, в ході судових засідань у позові до підприємства заперечували, судові пояснили, що відповідно до п. 2 рішення № 6 від 25.07.2012 Запорізької міської ради (на момент подачі позову) МКП «Основаніє» є повним правонаступником комунальних підприємств «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання №1-4,6,9-11,13», «Ремонтно-експлуатаційного підприємства по обслуговуванню гуртожитків», «СПРИЯННЯ», та як правонаступник є виконавцем житлово-комунальних послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій. Також зазначили, що 25.04.2015 о 20:34 годині до call-центру за номером 1580 надійшла заявка № 600383 від мешканців квартири № 27 щодо течі води по стіні у кімнаті, зі слів мешканців № 27 залиття відбулось з квартири № 29, в яку доступ на момент виклику був відсутній. Також 25.04.2015 о 20:37 годині до call-центру надійшла заявка № 600386 від мешканців квартири № 26 вказаного будинку щодо очікування приїзду бригади аварійної служби ЦТВ МКП «Основаніє» по заявці №600383. Аварійна служба прибула на місце приблизно о 22:35 годині та перекрили холодне та гаряче водопостачання по стояку вказаних квартир. 26.04.2015 о 07:30 год. холодне та гаряче водопостачання цих квартир було відновлено. 25.04.2015 представники аварійної служби МКП «Основаніє», які прибули за заявкою позивача на місце події, встановили факт залиття квартири № 26, та причиною залиття цієї квартири зазначили разове залиття, яке сталося з вини мешканців квартири № 29, розташованої поверхом вище. За цим фактом представниками аварійної служби був складений відповідний акт, який був підписаний власником квартири № 26.

18.06.2015 майстрами управління житлового фонду центрального територіального відділення МКП «Основаніє» був складений акт обстеження технічного стану квартири №26, яким встановлені пошкодження спричиненні залиттям від 25.04.2015 та причиною залиття зазначено – з вини мешканця квартири № 29, який також був підписаний власником квартири № 26. Також зазначив, що саме власники квартир, а також наймачі, орендарі, зобов’язані використовувати приміщення житлових будинків згідно їх призначення, зобов’язані дбати про стан санітарно-технічних приладів, утримувати їх в належному стані, тому жильці будинків повинні уважно стежити за своїми санітарно-технічними устаткуваннями. Вважає, що провини МКП «Основаніє» у затопленні квартири позивача немає, просив у позові до підприємства – відмовити.

Представник відповідача МКП «Основаніє» ОСОБА_3, повноваження якої судом перевірені, в судовому засіданні позов не визнала, в своїх запереченнях на позов від 30.01.2018 зазначила на можливу провину в залитті спірної квартири саме позивача з причин самовільного втручання, переобладнання системи опалення. Вказала, що про факт заміни труби опалення з поліпропіленової діаметром 50 мм на сталеву трубу 40 мм господарським способом у період вересня 2015 року зазначив сам позивач експертові при проведенні судової будівельно-технічної експертизи. Виконавчий комітет Запорізької міської ради своїм рішенням № 290/40 надав згоду на оформлення раніше виконаного перепланування в квартирі позивача. Однак в цьому висновку не зазначено про переобладнання опалювальної системи. Отже, позивач, як зазначає представник відповідача МКП «Основаніє» самовільно змінював схему системи опалення, діаметр труб, з’єднані елементи, що трубопровід опалення має зворотні кути в місцях з’єднання. Відповідно до вимог п. 11 Правил користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2010 № 1198 – самовільне втручання в діючи системи теплопостачання і теплоспоживання забороняється.

Суд, заслухав сторони, свідків, дослідив матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що квартира № 26 будинку № 42 «а» по вулиці Перемоги в місті Запоріжжі належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу № 1668 від 11.05.2010, що підтверджується наявним в справі витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.05.2010. Квартира розташована на четвертому поверсі вказаного будинку.

Поверхом вище в цьому ж будинку розташована квартира № 29, власником якої є відповідачка ОСОБА_5, що сторонами не оспорюється.

Зі змісту позову випливає, що 25.04.2015 сталося залиття квартири позивача з причин необережного ставлення відповідачки ОСОБА_5 до сантехнічних приладів, розташованих в її квартирі.

Також в ході судового розгляду справи встановлено, що 25.04.2015 о 20:34 годині до call-центру за номером 1580 надійшла заявка № 600383 від мешканців квартири № 27 щодо течі води по стіні у кімнаті, зі слів мешканців № 27 залиття відбулось з квартири № 29, в яку доступ на момент виклику був відсутній. Тоді ж 25.04.2015 о 20:37 годині до call-центру надійшла заявка № 600386 від мешканців квартири № 26, тобто від позивача щодо очікування приїзду бригади аварійної служби ЦТВ МКП «Основаніє» по заявці №600383. Аварійна служба прибула на місце приблизно о 22:35 годині та перекрили холодне та гаряче водопостачання по стояку вказаних квартир. 26.04.2015 о 07:30 год. холодне та гаряче водопостачання цих квартир було відновлено.

Факт залиття квартири позивача підтвердили допитані в ході судового засідання свідки ОСОБА_6 (майстер МКП «Основаніє», який приймав участь в обстеженні квартири позивача, складанні та підписанні акту від 25.04.2015), свідок ОСОБА_7 (слюсар сантехнік, який прибув у складі аварійної бригади 25.04.2015 до кв. № 26, був у складі комісії при огляді квартири, підписав акт від 25.04.2015р.), ОСОБА_8 (майстер поточного ремонту ЦТВ дільниці № 3), ОСОБА_9 (слюсар сантехнік дільниці № 6), ОСОБА_10, ОСОБА_11 (мешканка квартири № 27 цього ж будинку), ОСОБА_12 (мати позивача).

Також судом встановлено, що за фактом затоплення комісією МКП «Основаніє» був складений акт від 25.04.2015, який був підписаний членами комісії ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_13 та власником квартири № 26 ОСОБА_4, позивачем по справі.

В акті від 25.04.2015 зазначено, що залиття квартири позивача сталося з вини мешканця квартири № 29, тобто з квартири, розташованої поверхом вище, причиною залиття зазначено – разове залиття.

Згодом майстрами управління житлового фонду центрального територіального відділення МКП «Основаніє» був складений акт обстеження технічного стану квартири № 26 від 18.06.2015, яким встановлені пошкодження спричиненні залиттям від 25.04.2015 та причиною залиття зазначено – з вини мешканця квартири № 29, який був підписаний членами комісії та власником квартири № 26.

В акті встановлені об’єми пошкоджень щодо необхідності проведення ремонтних робіт по усуненню пошкоджень: в кімнаті пошкоджена стеля S=2,5 кв.м., стіни S=1 кв.м.; в коридорі пошкоджена стеля S=1 кв.м.; в кухні стеля S=1 кв.м.

26.06.2015 була обстежена квартира № 29 по вулиці Перемоги в будинку № 42 «а». Візуальним обстеженням було встановлено, що квартира № 29 розташована на п’ятому поверсі п’ятиповерхового житлового будинку. Квартира є однокімнатною та конструктивно розташована над квартирою № 26 зазначеної адреси. Але об’ємно-планувальне рішення квартир не співпадають. Акту щодо даного обстеження судові не надано, однак сам факт обстеження квартири відповідачки сторонами не оспорюється.

Слід зазначити, що Порядок складання актів про залиття, аварії квартир регулюється Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 N 76, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 927/11207.

Відповідно п. 2.3.6 зазначених Правил, у разі аварії, залиття квартир складається відповідний акт (додаток 4).

З додатку № 4 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій вбачається, що в Акті про залиття обов'язково описується що трапилося, і які наслідки (що залите, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено, чітко зазначається причини залиття (несанкціоноване втручання мешканців квартири у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін.)

При цьому з Актом ознайомлюються мешканці залитої квартири та квартири, з якої відбулося залиття.

Отже надані позивачем в підтвердження залиття його квартири Акти не відповідають нормам вищезазначеного нормативного акту, а саме - в ньому не зазначено конкретну причину залиття, а саме - не зазначено в чому полягає разове залиття, тобто халатне відношення мешканця квартири № 29 до сантехнічного обладнання, з Актом не ознайомлені мешканці квартири № 29, з якої начебто відбулося залиття.

Свідчення з цього приводу свідка ОСОБА_6, що на його думку в квартирі відповідачки в кухні в раковині знаходилась ганчірка, яка перекрила вихід води, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки такі свідчення є припущенням.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України докази не можуть ґрунтуватись на припущеннях.

Зазначене, на думку суду, ставить під сумнів висновки комісії житлового органу щодо причини залиття.

В ході розгляду справи за ухвалою суду було призначено судову будівельно - технічну експертизу, за висновком якої встановити причину залиття на час проведення експертного дослідження не видається можливим.

Також слід зазначити, що представник відповідача МКП «Основаніє» в своїх запереченнях на позов від 30.01.2018 вказує на провину в залитті спірної квартири саме позивача з причин самовільного втручання, переобладнання системи опалення. Про факт заміни труби опалення з поліпропіленової діаметром 50 мм на сталеву трубу 40 мм господарським способом у період вересня 2015 року зазначив сам позивач експертові при проведенні вказаної експертизи. Отже, позивач, як зазначає представник відповідача МКП «Основаніє» самовільно змінював схему системи опалення, діаметр труб, з’єднані елементи, що трубопровід опалення має зворотні кути в місцях з’єднання.

Згідно Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 N 76, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за N 927/11207, п. 1.4.1.передбачено переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень з дозволу виконавчого комітету місцевої ОСОБА_7 народних депутатів.

Так, в матеріалах справи наявний Висновок Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ОСОБА_7 від 06.06.2011 № 0545/в, в якому зазначено про можливість оформлення раніше виконаного перепланування квартири № 26 у будинку № 42 «а» по вулиці Перемоги в місті Запоріжжі, а саме: збільшення площі житлової кімнати, збільшення площі сумісного санвузлу. На підставі чого виконавчий комітет ЗМР рішенням № 290/40 надав згоду на оформлення раніше виконаного перепланування. Однак в цьому висновку не зазначено про переобладнання опалювальної системи.

Відповідно до вимог п. 11 Правил користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2010 № 1198 – самовільне втручання в діючи системи теплопостачання і теплоспоживання забороняється.

На цьому також наполягає представник відповідачки ОСОБА_2 в своєму відзиві на позов від 25.04.2018, який окрім іншого також зазначив, що згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ОСОБА_7 від 10.04.2015 № 154, опалювальний сезон 2014-2015 років у місті Запоріжжі закінчився 13.04.2015. Концерну «Міські теплові мережі», підприємствам та організаціям м. Запоріжжя, здійснюючим теплопостачання було вказано провести відключення полівачив теплової енергії від систем опалення. Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж № 71від 14.07.2007 не передбачено зливання теплоносія – води з мереж теплопостачання. Однак, як зазначає представник відповідача, працівниками житлового органу все ж таки було зроблене зливання води з мереж теплопостачання, що підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, а саме він вказав, що «коли опустився у підвал, батареї були порожні». Також потребує уваги той факт, на якому зазначив представник відповідача стосовно того, що після закінчення опалювального сезону 2014–2015 рр. відбулося охолодження системи опалення, зменшився тиск на матеріали ущільнювачів, з приводу чого почалося витікання теплоносія з системи опалення у місті з’єднання трубопроводу квартири № 29 та квартири № 26. Витікання теплоносія відбувалося повільно з 13.04.2015 з наростаючою силою до 25.04.2015, доки позивач не повернувся з відрядження.

Отже, суд вважає, що встановлений тільки сам факт залиття квартири позивача, але неможливо встановити ані причину залиття, ані з вини кого із відповідачів сталося таке залиття.

Так, з'ясування таких обставин можливо при наявності експертного судового будівельно-технічного висновку, висновки якого відповідали б на питання: яка причина залиття квартири № 26 у будинку № 42 «а» по вул. Перемоги в місті Запоріжжі, який обсяг пошкоджень та вартість ремонтно-відновлюваних робіт вказаної квартири.

Ухвалою суду від 04.11.2016 у справі була призначена судова будівельна-технічна експертиза для встановлення причини залиття квартири позивача та встановлення вартості ремонтних робіт в квартирі позивача.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 5864-16 від 24.07.2017 встановлено факт залиття квартири позивача, однак причина залиття квартири № 26 у будинку № 42 «а» по вул. Перемоги в місті Запоріжжі не встановлена.

У суду немає підстав ставити під сумнів вказаний висновок спеціаліста, оскільки вказана особа володіє спеціальними знаннями з цих питань.

Аналіз викладених вище встановлених судом фактичних обставин надає підстави для висновку про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами вину відповідачів по справі в залитті та причину залиття квартири позивача.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоди.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов, ї їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника.

Дана позиція щодо питань відшкодування шкоди викладена також у постанові Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Оскільки позивачем не доведено вину відповідача 1, та в судовому засіданні не встановлена вина й відповідача-2 в залитті квартири, підстав для задоволення позову щодо вимог про відшкодування матеріальної і моральної шкоди суд не вбачає. За таких підстав суд не покладає в основу судового рішення дослідженні судом висновки щодо оцінки вартості майнового збитку.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України – кожна сторона зобов'язана надати судові докази в обґрунтування своїх вимог. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях. Інших доказів, що підтверджують обґрунтованість позовних вимог у судовому засіданні не добуто, отже в позові необхідно відмовити.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову, не підлягають задоволенню і вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат.

Керуючись ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 43, 49, 76–77, 81, 259, 264, 268, 273, 354 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, міського комунального підприємства «Основаніє» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття квартири відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дні вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частини судового рішення виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 19 червня 2018 року.

Повне рішення складене 25 червня 2018 року.

Суддя І.П. Соболєва