Постанова № 75053799, 02.07.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУ № 335/2196/18 Головуючий в 1 інстанції Геєць Ю.В.

Провадження №33/778/428/18 Доповідач в 2 інстанції Тютюник М.С.

Категорія ч. 1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року місто Запоріжжя

Суддя апеляційного суду Запорізької області Тютюник М.С., розглянувши клопотання ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2018 року постановою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Германа Артема Олександровича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вперше із апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження ОСОБА_2 звернувся до суду 04 червня 2018 року.

Постановою апеляційного суду Запорізької області від 06 червня 2018 року в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження було відмовлено, у зв'язку із ненаданням доказів причин пропуску строку, які, на думку апелянта, є поважними (а.с.58-59).

21 червня 2018 року ОСОБА_2 повторно звернувся із апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження. (а.с.62-88).

В обґрунтування необхідності поновлення строку на оскарження постанови суду першої інстанції, апелянт посилається на те, що справу було розглянуто за його відсутності, оскільки він не був належним чином повідомлений, та за відсутності його захисника, яка до розгляду справи надала відповідні документи про відкладення справи. Тому вважає, що причина пропуску строку на апеляційне оскарження постанови є поважною.

Ознайомившись з матеріалами справи, перевіривши доводи клопотання ОСОБА_2 та подані ним докази, приходжу до висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що захисник ОСОБА_2 - адвокат Сапожнікова О.В. вже зверталася до суду апеляційної інстанції з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2018 року і обставини, викладені в її клопотанні вже були предметом розгляду в суді апеляційної інстанції.

За фактом розгляду клопотання захисника апеляційним судом Запорізької області 06 червня 2018 року було ухвалено постанову про відмову в задоволенні клопотання адвоката Сапожнікової О.В., з дослідженням всіх доводів, які, на думку, апелянта, свідчать про причини поважності пропуску строку апеляційного оскарження.

Відповідно до ч.10 ст.294 КУпАП, постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення,є остаточною та оскарженню не підлягає.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції вдруге ОСОБА_2 посилається на ті самі обставини, які вже були предметом перевірки і не засвідчують поважності і істотності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Нових обставин щодо поважності причин пропуску строку на оскарження, які б не досліджувались апеляційним судом при прийнятті рішення від 06 червня 2018 року про відмову в поновленні строку апеляційного оскарження не надано.

За таких обставин, з урахуванням чітко визначеного статтею 294 КУпАП порядку оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності нових обґрунтованих документально доказів, які б свідчили про необхідність поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, вважаю за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Так, між адвокатом Сапожніковою О.В. та ОСОБА_2 був укладений договір про надання правової допомоги від 25 березня 2018 року (а.с. 14-15). Відповідно до п. 1.1 вказаного договору адвокат Сапожнікова О.В. приймає на себе обов'язки захисту інтересів ОСОБА_2 в судах загальної юрисдикції, а згідно п. 2.1 ОСОБА_2 має право отримувати консультації, роз'яснення з правових питань.

Адвокат Сапожнікова О.В.була обізнана про дату судового розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, до судового засідання 03.04.2018 р. не з'явилася, надала заяву про відкладення слухання справи (а.с.23).

Крім того, матеріали справи не містять даних про те, що адвокат була позбавлена можливості дізнатися про хід розгляду справи та оскаржити постанову в десятиденний строк з дня її винесення.

Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови місцевого суду у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., законну мету і не порушують саму сутність цього права.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Мельник проти України", норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. (Рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року).

Отже, наявність суттєвих перешкод у своєчасній реалізації прав ОСОБА_2 на апеляційне оскарження судового рішення, строк якого згідно ст.294 КУпАП обчислюється саме з дня винесення постанови, апеляційним судом не встановлено, що у своїй сукупності засвідчує відсутність поважних причин пропуску строку на оскарження.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд

ПОСТАНОВИВ:

відмовити ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2018 року стосовно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Запорізької області М.С. Тютюник