Ухвала суду № 75053503, 07.06.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №278/1622/15-к Головуючий у 1-й інст. Буткевич М. І.

Категорія ч.3 ст. 286 КК України Доповідач Бережна С. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Бережної С.В..,

суддів: Зав’язуна С.М., Слісарчука Я.А.,

з участю секретарів: Білоус Т.А., Дем’янчук Н.Д.,

прокурора: Тещенка М.М.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

захисника: ОСОБА_2,

потерпілої: ОСОБА_3,

представника потерпілої

ОСОБА_3: адвоката ОСОБА_4

цивільного позивача: ОСОБА_5

представника цивільного

позивача: адвоката ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційними скаргами цивільного позивача ОСОБА_5, прокурора Потійчук О.В., захисника ОСОБА_7, потерпілої ОСОБА_3 на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 10 травня 2016 року, яким:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, інваліда 2-ї групи, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимого,-

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України та призначено покарання 5 (п’ять) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

Відповідно до ст.75 КК України, обвинуваченого ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробовуванням – іспитовим строком 3 (три) роки, якщо він протягом цього строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Відповідно до п.п. 2-4, ч.1, ст.76 КК України, на обвинуваченого ОСОБА_1 покладено обов’язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з’являтись на реєстрацію в органи кримінально – виконавчої інспекції;

Частково задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 та стягнено з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь останньої 100 000 (сто тисяч) гривень моральної шкоди, заподіяної злочином.

Частково задоволено цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 та стягнено з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь останнього 10 000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди, заподіяної злочином. В решті позовних вимог відмовлено.

Цивільний позов ОСОБА_5 про стягнення на її користь з AT «УСК» «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_9» 50 000 (п’ятидесяти тисяч) гривень майнової шкоди та з обвинуваченого ОСОБА_1 - 109 504 (ста дев’яти тисяч п’ятиста чотирьох) гривень майнової шкоди, 10 000 (десяти тисяч) гривень моральної шкоди та 1200 (однієї тисячі двохсот) гривень витрат на проведення експертизи - залишено без розгляду.

Стягнено з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави 2148 (дві тисячі сто сорок вісім) гривень 86 (вісімдесят шість) копійок процесуальних витрат на залучення експертів при проведенні автотехнічних експертиз.

Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що близько 18 год. 00 хвилин 28.02.2015 року керував технічно справним власним автомобілем «OPEL OMEGA» р.н. AM 7663 BE, перевозивши пасажирів ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12

Рухаючись вказаним транспортним засобом на 2 км. автодороги «Житомир - Левків» в напрямку м. Житомира у с. Клітчин Житомирського району ОСОБА_1 в порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, перед зміною напрямку свого руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на зустрічну смугу руху, де лівою частиною переднього бампера свого автомобіля здійснив зіткнення із передньою лівою частиною переднього бампера автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT», р.н. AM 0867 ВС, яким у зустрічному напрямку керував ОСОБА_13, перевозячи пасажира ОСОБА_14

Внаслідок зіткнення вказаних транспортних засобів водію автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT ОСОБА_13 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітки, яка супроводжувалась розривом аорти в грудному відділі, переломами 7 ребер по лініям, масивним лівостороннім гемотораксом з наявністю до 1500 мл. темної рідкої крові в лівій плевральній порожнині, масивним крововиливом в заднє середостіння і парааортальну клітковину, саднами на передній поверхні тулуба, закритої тупої травми живота, яка супроводжувалась розмізженням правої долі печінки, крововиливами брижу кишківника, крововиливом в черевну порожнину об'ємом до 0,5 літра, перелому лівої плечової кістки, численних саден і синців на обличчі, у верхніх і нижніх кінцівках, а також рідкого стану крові, точкових крововиливів в серозні оболонки, малокрів'я внутрішніх органів, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, та знаходяться в прямому причинному зв'язку з його смертю.

Пасажиру цього ж автомобіля ОСОБА_14 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітки, яка супроводжувалась розривом аорти, переломами ребер, численними саднами на обличчі, шиї, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, та знаходяться в прямому причинному зв'язку з його смертю.

Пасажиру автомобіля OPEL-OMEGA ОСОБА_10 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми правої верхньої кінцівки: перелому плечової кістки в середній третині та променевої в нижній із зміщенням кісткових уламків, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Пасажиру цього ж автомобіля ОСОБА_11 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому обох кісток правого передпліччя в нижній третині із зміщенням уламків, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками.

В апеляційній скарзі цивільний позивач ОСОБА_5, не оспорюючи правильності кваліфікації дій обвинуваченого та суворості призначеного йому покарання просить вирок суду в частині залишення без задоволення її цивільного позову скасувати та ухвалити новий, яким стягнути на її користь з AT «УСК» «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_9» 50 000 гривень майнової шкоди, а з ОСОБА_1 109 504 гривень майнової шкоди, 10 000 гривень моральної шкоди та 1200 гривень за проведення судової експертизи її знищеного автомобіля НОМЕР_1. Вважає, що оскільки спричинена їй матеріальна та моральна шкода заподіяна діями ОСОБА_1, то саме він та AT «УСК» «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_9», яке залучено до провадження в якості співвідповідача, повинні їй відшкодувати спричинені збитки. Посилається при тому на ст.ст. 1187, 1194 ЦК України та відповідні положення Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації судом першої інстанції дій обвинуваченого, просить вирок суду в частині призначення ОСОБА_1 покарання скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. Вказує, що призначене судом покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Зазначає, що ОСОБА_1 вину не визнав, окрім часткового відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_8, спричинену потерпілим шкоду не відшкодував, не здійснив будь-яких публічних вибачень за свої дії, раніше притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху. Крім того, зазначає, що суд безпідставно виключив з обтяжуючих обставин покарання обвинуваченому – вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння.

В апеляційній скарзі, захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого просить, вирок суду першої інстанції скасувати та вказане кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 закрити, а заявлені до обвинуваченого по справі цивільні позовні вимоги залишити без задоволення. Посилається на те, що висновки вироку суду першої інстанції є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а сам вирок ухвалений з істотним порушенням кримінального процесуального закону. Вказує, що причиною ДТП стали неправомірні дії водія «VOLKSWAGEN PASSAT» АМ 0867 ВС ОСОБА_13 Зазначає, що останній на час вчинення ДТП перебував в стані алкогольного сп’яніння, а також на показання свідка ОСОБА_15, згідно яких, на момент зіткнення автомобіль під керуванням ОСОБА_13 знаходився по центру дороги, був на зустрічній полосі та не вирівнявся у свій ряд. Вказує також на те, що факт перебування автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT» на момент зіткненн, на зустрічній смузі підтверджує висновок експерта № 3/319 від 26.05.2015. В свою чергу, висновок експерта № 435/15-25 від 07.05.2015 року, згідно якого причиною ДТП стали дії ОСОБА_1 вважає таким, що не може бути належним та допустимим доказом вини його підзахисного. На його думку, суд першої інстанції належним чином не дослідив вищевказані висновки експертів та безпідставно відхилив його клопотання про допит їх виконавців: експертів ОСОБА_16 та ОСОБА_17, тим самим допустив порушення принципу змагальності сторін, а також неповноту, необ’єктивність та однобічність судового розгляду. Крім того, вказує, що обвинувальний акт по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1 в порушення норм КПК України було складено за добу до відкриття йому матеріалів даного кримінального провадження, а постанова про призначення судової експертизи від 21.04.2015 року йому та його підзахисному взагалі не була відкрита. На його думку, зазначені вище допущені в суді першої інстанції процесуальні порушення є підставою для скасування даного вироку.

В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_3, не погоджується з вироком суду першої інстанції в частині призначеного обвинуваченому покарання, яке вона вважає несправедливо м’яким, просить оскаржуваний вирок скасувати та ухвалити новий, яким задовольнити її цивільний позов і стягнути з ОСОБА_1 на її користь 400 000 гривень моральної шкоди та призначити останньому більш суворе покарання. Посилається при тому на те, що в результаті даного злочину в неї на утриманні залишилась неповнолітня дитина, при тому обвинувачений вину не визнав, не вибачився перед потерпілими, майнову та моральну шкоду не відшкодував. Крім того, вважає, що суд безпідставно зменшив їй розмір відшкодування моральної шкоди, а заявлений нею розмір моральної шкоди, в сумі 400 000 гривень вважає обгрунтованим.

В запереченнях на апеляційні скарги цивільного позивача ОСОБА_5, прокурора Потійчук О.В. та потерпілої ОСОБА_3, захисник ОСОБА_7 просить апеляції останніх залишити без задоволення, при тому відповідним чином аргументує свою позицію.

В змінах до своєї апеляційної скарги захисник ОСОБА_7 просить оскаржуваний вирок суду відносно ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Посилається на те, що судовий розгляд провадження проведений неповно, а висновки суду, викладені у вироку суду, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та істотно порушені норми КПК України. Зазначає, що при проведенні досудового розслідування мало місце порушення Кримінального процесуального Кодексу України, які полягали в тому, що процесуальний прокурор затвердив обвинувальний акт ще до закінчення досудового розслідування, до надання йому та його підзахисному та потерпілій доступу до матеріалів, а суд першої інстанції при ухваленні вироку дані порушення до уваги не взяв. Усунення вказаних порушень процесуального закону можливе лише шляхом скасування вироку суду першої інстанції з направленням справи на новий судовий розгляд зі стадії попереднього розгляду, де можливе повернення справи прокурору для усунення відповідних недоліків. (т.3 а.с.174).

В судовому засіданні апеляційного суду цивільний позивач ОСОБА_5, прокурор, потерпіла ОСОБА_3 підтримали власні апеляційні скарги та заперечили проти апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 з доповненнями, обвинувачений ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_7 підтримали змінену апеляційну скаргу, заперечивши проти апеляційних скарг сторони обвинувачення та потерпілої, надавши апеляційному суду заперечення проти них.

Заслухавши доповідь судді, думки та пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг та врахувавши висновки колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування вироку суду першої інстанції з призначенням нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.

Так відповідно до п.1 ч.1 ст.410 КПК України неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обгрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, у разі якщо судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обгрунтованого та справедливого судового рішення.

Згідно ч.ч.2,3 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Так, під час досудового розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.286 КК України за постановою слідчого проведено судову автотехнічну експертизу №435/15-25 від 07.05.2015 року. При цьому, під час судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_1 стороною захисту, а саме захисником ОСОБА_7, в судовому засіданні місцевого суду в судовому засіданні 24.02.2016 року було заявлено клопотання про доручення до матеріалів провадження та дослідження висновку експерта №3/319 від 26.05.2015 року (а.п.173-181 т.1), складеного в результаті проведення за адвокатським запитом судової експертизи обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди.

Зазначене клопотання судом було задоволено.

Разом з тим, наданий стороною захисту висновок експерта №3/319 від 26.05.2015 року містить протилежні висновки щодо обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди, ніж викладені у висновку автотехнічної експертизи №435/15-25 від 07.05.2015 року, який суд поклав в основу обвинувального вироку. При цьому, з метою усунення суперечностей у висновках обох експертиз під час судового засідання 24.02.2016 року (а.п.182-184 т.1) прокурором було заявлено клопотання про виклик та допит експерта ОСОБА_16, який проводив експертизу за постановою слідчого, а також представником потерпілої ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_6 було заявлено клопотання про виклик та допит експерта ОСОБА_17, який проводив експертизу за клопотанням захисника ОСОБА_7 Ззаначені клопотання були підтримані усіма учасниками судового розгляду. При цьому захисником ОСОБА_7 в обгрунутвання своєї позиції було зазначено, що після допиту експертів у сторони захисту можливо виникне необхідність в заявленні клопотання про призначення повторних експертних досліджень. Однак судом першої інстанції вказані клопотання були відхилені.

За наслідками судового розгляду судом першої інстанції кримінального провадження відносно ОСОБА_1 ухвалено обвинувальний вирок суду від 10.05.2016 року, який учасниками провадження було оскаржено в апеляційному порядку, і судом апеляційної інстанції щодо обвинуваченого ухвалено свій вирок від 24.01.2017 року.

В свою чергу, зазначений вирок апеляційного суду оскаржено обвинуваченим до суду касаційної інстанції, яким вирок суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1 скасовано та призначено новий судовий розгляд в суді апеляційної інстанції з підстав недостатньої перевірки судом апеляційної інстанції порушення принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, а також недотримання судом вимог ст.332 КПК України при дослідженні та оцінці висновків експертиз.

Під час нового розгляду кримінального провадження в апеляційній інстанції сторона захисту свою апеляційну скаргу підтримала частково, змінивши вимоги до апеляційного суду та просивши скасувати вирок та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції, з урахуванням висновків касаційної інстанції про порушення судом при ухваленні вироку принципу змагальності .

Зазначені порушення кримінального процесуального закону не можуть бути залишені судом апеляційної інстанції поза увагою, оскільки є істотними у відповідності до положень ст. 412 КПК України, та такими що могли перешкодити суду прийняти законне і обґрунтоване рішення, на що звертає увагу також і касаційна інстанція.

Як видно з апеляційної скарги та доповнень до неї, сторона захисту акцентувала увагу на протилежних висновках у проведених експертизах №3/319 від 26.05.2015 року та №435/15-25 від 07.05.2015 року та незадоволенні місцевим судом клопотань про допит експертів, які ці експертизи проводили, з метою усунення протиріч.

Однак, в судовому засіданні апеляційної інстанції ніким з учасників судового розгляду клопотань про дослідження зазначених експертиз та виклик і допит експертів ОСОБА_16 та ОСОБА_17, які у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 провели експертизи з протилежними висновками щодо обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди, заявлено не було, у зв’язку з чим апеляційний суд , враховуючи положення ч.3 ст. 404 КПК України, позбавлений можливості прийняти рішення по суті обвинувачення та перевірити доводи захисту про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

Суду першої інстанції під час нового судового розгляду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно та об’єктивно дослідити усі докази надані сторонами кримінального провадження, надати їм належну оцінку та усунути порушення щодо забезпечення дотримання принципу змагальності сторін, а також реалізізації інших процесуальних прав учасників судового розгляду з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону, можливого допиту експертів чи проведення додаткових експертиз у кримінальному провадженні, а також врахувати та перевірити інші доводи та вимог апеляційних скарг усіх учасників судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційні скарги цивільного позивача ОСОБА_5, прокурора Потійчук О.В., потерпілої ОСОБА_3 задовольнити частково, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити повністю.

Вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 10 травня 2016 року скасувати.

Призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили з дня її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді: