Постанова № 75053145, 26.04.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8940/17

2-а/296/100/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Сингаївського О.П.,

за участі секретаря судового засідання Галіцької А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління державної фіскальної служби України у Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира із вказаним позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у призначенні йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням 14.06.2017 3-ї групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах міліції та податкової міліції;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України у Житомирській області повторно надіслати до Державної фіскальної служби України висновок щодо виплати йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням 3-ї групи інвалідності, відповідно до ст.23 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565 - XII (далі - Закон № 565 -XII), а також, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі за (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі - Порядок № 850);

- зобов'язати Державну фіскальну службу України розглянути у зазначений законом термін та прийняти рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 та виплатити йому призначену грошову допомогу через Державну фіскальною служби України у Житомирській області;

- судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 13 листопада 2017 року було відкрито провадження у справі за вказаним позовом та призначено судове засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він як інвалід 3-ї групи з причин захворюванням, яке пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про міліцію». Вказує, що всупереч вимогам Закону України від 13.02.2015 № 208-VIII «Про внесення змін до ст.23 Закону України «Про міліцію» та постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015, Державна фіскальна служба України позивачу листом від 02.10.2017 № 26333/7/99-99-04-04-02-17 відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівника податкової міліції на підставі «Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 707.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги повністю, а представник відповідачів заперечував проти позову з підстав та мотивів викладених у відзиві проти позову.

В обґрунтування відзиву проти позову представник відповідача зазначив, що оскільки позивачу встановлено 3-ю групу інвалідності після втрати чинності Законом України «Про міліції», то проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції законодавчо не врегулювано. На думку відповідачів, постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» та Закон України «Про Національну поліцію» не поширюється на працівників податкової міліції.

На підставі ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України, судом ухвалено про подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Корольовський районний суд м. Житомира встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції ДПА у Житомирській області. Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2007 № 1786-о, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.1998 № 1716 «Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги», та Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 29.07.1991 № 114, підполковник податкової міліції ОСОБА_1 – начальника оперативного управління податкової поліції ДПА у Житомирській області звільнений з органів податкової міліції у запас Збройних Сил України за підпунктом «В» пункту 64 (через хворобу) (а. с. 12).

Відповідно довідки (виписки) з акту огляду від 14.06.2017 серії 12 ААА № 782630 Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи «Обласна МСЕК № 2», з 13.06.2017 позивачу встановлена 3-ю групу інвалідності з причин захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов’язків (а. с. 17).

Після чого, 08.09.2017 позивач звернувся до Головного управління державної фіскальної служби України у Житомирській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому 3-ї групи інвалідності.

Листом № 1902/14/06-30-04-27 від 18.10.2017 Головне управління державної фіскальної служби України у Житомирській області повідомило про відмову позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, у зв'язку із тим, що працівники податкової міліції проходять службу у складі Державної фіскальної служби України і не належать до органів внутрішніх справ проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції законодавчо не врегулювано.

Згідно довідки ПАТ "НАСК "ОРАНТА" від 10.07.2017 № 0690-06-05/432, позивачу протягом 1996 – 2017 р. р. (включно по 10.07.2017) ПАТ "НАСК "ОРАНТА" не проводило виплату страхового відшкодування з обов’язкового особистого страхування працівників Державної фіскальної служби України (а. с. 18).

Вважаючи протиправними дії відповідачів, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Діяльність податкової міліції регулюється Розділом ХVІІІ-2 Податкового кодексу України.

Статтею 356 Податкового кодексу України передбачено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені ст.ст.20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Відповідно до ч.6 ст.23 Закону України «Про міліцію» (в редакції Закону від 13.02.2015 № 208-VIII) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності 3-ї групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

07.11.2015 втратив чинність Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-ХІІ та набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIІI.

Пунктом 15 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Суд враховує, що наявність зв'язку між захворюванням позивача, внаслідок якого останньому встановлено інвалідність, та проходженням військової служби не заперечується відповідачами та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про міліцію» постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 року № 208-VIII Про внесення змін до ст.23 Закону України Про міліцію щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707.

Згідно п.2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою КМУ від 12.05.200 №707 (Порядок №707) одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі трирічного грошового забезпечення – інвалідам 3-ї групи.

У зв'язку із прийняттям Закону України від 13.02.2015 «Про внесення змін до ст.23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції», Кабінет Міністрів України постановою від 21.10.2015 № 850 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції (далі - Порядок № 850).

Відповідно до п.п.2 п.3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності 3-ї групи.

Отже, на час встановлення позивачу 3-ї групи інвалідності, внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням військової служби в органах податкової міліції, чинними є обидва Порядки (№ 707 і № 850), які регулюють однопредметні правовідносини щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, передбаченої ст.23 Закону України "Про міліцію". При цьому, Порядок № 850 прийнятий у зв'язку із внесенням Законом України від 13.02.2015 до вказаної ст.23 Закону змін в частині розміру одноразової грошової допомоги.

Конституційний Суд України у п.3 рішення від 03.10.1997 № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) зазначив, що звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015, якою затверджений Порядок № 850, встановлено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13.02.2015 № 208-VIII "Про внесення змін до ст.23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707.

Відповідно до п.п.2 п. 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Таким чином, призначення та виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.23 Закону України "Про міліцію", здійснюється відповідно до Порядку, під час дії якого встановлена втрата працездатності.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду по справі № 813/3091/16 (провадження № К/9901/30166/18) від 28.03.2018.

Отже, призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 707 можливе лише за умови, що особа набула право на отримання такої допомоги до 12.03.2015. Позивач набув таке право у червні 2017 року, тобто після 12.03.2015, а тому розмір допомоги має бути призначений відповідно до Порядку № 850.

Фактичною підставою для відмови позивачу слугувала неузгодженість законодавства, яким регулюються питання призначення одноразової допомоги особам, які проходили службу в органах податкової міліції.

Однак, у рішенні по справі "Budchenko v. Ukraine" від 24.07.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що відмова у задоволенні законного права заявника через відсутність механізму його реалізації, становить втручання у право власності згідно ст.1 Першого протоколу до Конвенції, а через нездатність забезпечити реалізацію такого права заявника в розумні терміни, держава поклала на нього надмірний та неспіврозмірний тягар, порушивши таким чином свої зобов'язання за ст.1 Першого протоколу.

Таким чином, суд вважає, що позивач, як працівник податкової міліції, має право на отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію" у розмірі, визначеному Порядком № 850.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про визнання дій Державної фіскальної служби України протиправними і як наслідок, дійшов до висновку про необхідність зобов'язання відповідача розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги позивачу як інваліду 3-ї групи, яка встановлена у зв'язку із захворюванням, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, згідно ст.356 Податкового кодексу України, ч.6 ст.23 Закону України «Про міліцію», п.15 розділу ХІ Закону України «Про національну поліцію», Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707 зі змінами та доповненнями передбачені відповідно до Порядку затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 № 850.

Щодо вимоги про зобов'язання Державної фіскальної служби України здійснити виплату позивачу одноразової грошової допомоги, у зв'язку із захворюванням отриманим під час виконання службових обов'язків, що привело до встановлення 3-ї групи інвалідності, то суд вважає, що вказана вимога не підлягає задоволенню так, як суд не може підміняти орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, враховуючи, що виплата та проведення розрахунку має проводитися після розгляду матеріалів та відповідно до результатів рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги Державної фіскальної служби України.

Такі висновки відповідають правовій позиції викладеній у постанові Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008, постанові Верховного Суду України від 18 березня 2014 року у справі № 21-11а14.

У силу ч.ч.1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення останніх частково.

Керуючись ст.ст.2, 77, 159, 243-245, 263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Корольовський районний суд м. Житомира

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у призначенні, згідно ст.356 Податкового кодексу України, ч.6 ст.23 Закону України «Про міліцію», п. 15 розділу ХІ Закону України «Про національну поліцію», Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року № 707 зі змінами та доповненнями передбачені відповідно до Порядку затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 № 850, ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням 14.06.2017 3-ї групи інвалідності, яка встановлена у зв'язку із захворюванням, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України у Житомирській області надіслати до Державної фіскальної служби України матеріали заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням 3-ї групи інвалідності, яка встановлена у зв'язку із захворюванням, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, згідно ст.356 Податкового кодексу України, ч.6 ст.23 Закону України «Про міліцію», п.15 розділу ХІ Закону України «Про національну поліцію», Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року № 707 зі змінами та доповненнями передбачені відповідно до Порядку затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 № 850.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України розглянути, у зазначений законом термін, питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, згідно ст.356 Податкового кодексу України, ч.6 ст.23 Закону України «Про міліцію», п.15 розділу ХІ Закону України «Про національну поліцію», Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707 зі змінами та доповненнями передбачені відповідно до Порядку затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 № 850, як інваліду 3-ї групи, яка встановлена 14.06.2017 у зв'язку із захворюванням пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд міста Житомира протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Cуддя О. П. Сингаївський