Постанова № 75052777, 27.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 214/3056/17 22-ц/774/193/К/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2018 року м. Кривий Ріг

справа № 214/3056/17

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах:

головуючого - судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання: Кислиця І.В.

сторони

позивач: Криворізька місцева прокуратура №3 Дніпропетровської області

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу прокуратури Дніпропетровської області, яка діє в інтересах Криворізької міської ради на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 26 липня 2017 року, яке постановлено суддею Гринем Н.Г. у місті Кривому Розі, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2017 року прокурор в інтересах позивача звернувся з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: Державний реєстратор Софіївської районної державної адміністрації Профатілова М.С., приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Мазепа Н.М., про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та визнання спадщини відумерлою.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що згідно із свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданого на підставі розпорядження про приватизацію квартири від 15.03.1996 року №с-463, АДРЕСА_1 перебувала у приватній власності ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_6. спадкова справа не відкривалась, спадщину ніхто не приймав. Таким чином Криворізька міська рада була зобов'язана подати до суду заяву про визнання спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6., відумерлою. Однак, вказаної заяви на даний час Криворізька міська рада не подала. Для реєстрації права власності на вказану квартиру державному реєстратору надано підроблене рішення суду, на підставі якого за ОСОБА_2 було зареєстровано права власності на квартиру АДРЕСА_1. 12.08.2016 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Мазепою Н.М. було посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який укладений між продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_1

Позивач вважає, що ОСОБА_2 протиправно та в порушення діючого законодавства набув у власність вищевказану квартиру, яку в подальшому відчужив на користь ОСОБА_1 у зв'язку із чим просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 12.08.2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального коругу Мазепою Наталією Миколаївною, визнати відумерлою спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_1, яка відкрилася 26.04.2013 після смерті ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження та стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 26 липня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 12.08.2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Мазепою Н.М.

Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь прокуратури Дніпропетровської області витрати, понесені на сплату судового збору в розмірі 3200 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі прокуратура Дніпропетровської області, яка діє в інтересах Криворізької міської ради, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання спадщини відумерлою та ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення вказаних позовних вимог, посилаючись на те, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позовну вимогу про визнання спадщини відумерлою заявлено в порядку позовного провадження на підставі ч. 6 ст. 235 ЦПК України.

Апелянт зауважує на тому, що з урахуванням невжиття своєчасних заходів органом місцевого самоврядування щодо звернення до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою, прокурор правомірно звернувся з даним позовом, пославшись в тому числі на вимоги ст. 1277 ЦК України та надавши суду всі відповідні докази на підтвердження вимоги щодо визнання спадщини відумерлою.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора Дикого Д.П., який підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на їх задоволенні, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого на підставі розпорядження про приватизацію квартири від 15.03.1996 №с-463, АДРЕСА_1 належала ОСОБА_6 (а.с.5-7), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9).

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 45930752 від 25.11.2016 року, наданої Сьомою Криворізькою державною нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_6 спадкова справа не відкривалась, спадщину ні хто не приймав (а.с.10).

12.08.2016 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Мазепою Н.М. посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_1 (а.с.15).

Відповідно до Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №82406866 від 14.03.2017 року, 12.08.2016 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, на підставі рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу по справі №2/214/545/14 від 02.04.2014 року, яке є підробленим.

15.08.2016 року право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Мазепа Н.М.(а.с.12-14).

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_2, на момент укладення договору купівлі-продажу спірної квартири, не набув правових підстав для розпорядження нею. Таким чином, даний правочин вчинений з порушенням вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України, тому повинен бути визнаний недійсними з моменту його вчинення.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 12.08.2016 року, який укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, та посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Мазепою Н.М. не оскаржено, тому колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в цій частині.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача про визнання спадщини відумерлою, суд першої інстанції виходив з того, що вказані позовні вимоги є передчасними.

Однак, колегія суддів не може у повному обсязі погодитися із висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Положеннями ст.ст. 1216-1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.ч.1-3 статті 1277 ЦК України в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

На час розгляду справи судом першої інстанції розгляд справ про визнання спадщини відумерлою регулювався главою 9 розділу ІV (окреме провадження) ЦПК України, в редакції 2004 року, чинній на момент ухвалення рішення судом першої інстанції.

Згідно ст. 274 ЦПК України в редакції 2004 року, чинній на момент ухвалення рішення судом першої інстанції, заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених ЦК України, подається до суду органом місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Частиною першою статті 275 ЦПК України, в редакції 2004 року, чинній на момент ухвалення рішення судом першої інстанції передбачено, що у заяві про визнання спадщини відумерлою повинно бути наведено відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.

Відповідно до ст. 277 ЦПК України, в редакції 2004 року, чинній на момент ухвалення рішення судом першої інстанції, справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов'язковою участю заявника та з обов'язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.

Склад заінтересованих осіб визначає суд, такими заінтересованими особами можуть бути спадкоємці, що відмовилися від спадщини, особи, що не прийняли спадщину в силу різних причин та інші особи. Суддя зобов'язаний повідомити останніх про час і місце судового засідання.

Згідно з ч.1 ст. 235 ЦПК України, в редакції 2004 року, чинній на момент ухвалення рішення судом першої інстанції, під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.

Згідно роз'яснень, викладених у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд на підставі частини шостої статті 235 ЦПК України залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Як вбачається із матеріалів справи, прокурор Дніпропетровської області, в порядку ч.6 ст. 235 ЦПК України, в редакції 2004 року, чинній на момент ухвалення рішення судом першої інстанції, у зв'язку із наявністю спору про право, звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та визнання спадщини відумерлою, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позовні вимоги про визнання спадщини відумерлою є передчасними.

На думку колегії суддів, позовні вимоги позивача про визнання спадщини відумерлою підлягають задоволенню з тих підстав, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого на підставі розпорядження про приватизацію квартири від 15.03.1996 №с-463, АДРЕСА_1 належала ОСОБА_6 (а.с.5-7), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9).

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 45930752 від 25.11.2016 року, наданої Сьомою Криворізькою державною нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_6, спадкова справа не відкривалась, спадщину ні хто не приймав (а.с.10), що відповідно до вимог ст. 1277 ЦК України, є правовою підставою для визнання відумерлою спадщини у вигляді квартири АДРЕСА_1 в м. Кривому Розі.

На підставі наведеного вище колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання спадщини відумерлою та постановити в цій частині нове рішення, яким визнати відумерлою спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_1, яка відкрилася 26.04.2013 після смерті ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1

В іншій частині рішення суду має бути залишено без змін.

Згідно положення ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача.

Як видно з матеріалів справи, при зверненні до суду із апеляційною скаргою Прокуратурою Дніпропетровської області сплачено судовий збір у розмірі 3520 грн., який підлягає стягненню з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах на користь прокуратури Дніпропетровської області.

Керуючись ст.ст. 374,376,381,382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу прокуратури Дніпропетровської області, яка діє в інтересах Криворізької міської ради - задовольнити.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 26 липня 2017 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання спадщини відумерлою та постановити в цій частині нове рішення, яким визнати відумерлою спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_1, яка відкрилася 26.04.2013 після смерті ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах на користь прокуратури Дніпропетровської області судовий збір в розмірі 3520 (три тисячі п'ятсот двадцять) гривен.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02 липня 2018 року.

Головуючий:

Судді: