Ухвала суду № 75052258, 02.07.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 299/1246/18

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

02.07.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі :

головуючого – судді Стана І. В.,

суддів – Животова Є.Г., Феєра І. С.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

прокурора Семйон І.Д., підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника –

адвоката ОСОБА_3,

розглянувши матеріали судового провадження 11-сс /777/316/18, за апеляційною скаргою, яку подав прокурор Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 (далі – прокурор),

В С Т А Н О В И В :

ухвалою слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 06 червня 2018 року відмовлено в задоволенні погодженого прокурором клопотання слідчого СВ Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 (далі – слідчий) про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, гр. України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, працівника Управління соціального захисту населення Виноградівської РДА, не одруженого, не судимого,

підозрюваного у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України кримінального правопорушення.

Цією ж ухвалою щодо підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 (шістдесят) днів, а саме, до 04.08.2018, включно.

На підозрюваного ОСОБА_2 покладені наступні обов’язки: прибувати до слідчого СВ Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області за першою вимогою; не відлучатися з місця фактичного проживання - с. Тросник, вул. Туряниці, 27, Виноградівського району, без дозволу слідчого, прокурора або суду в нічний час доби, а саме з 22-ї години вечора до 06-ї години ранку наступної доби; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим та підозрюваними у кримінальному провадженні.

Ухвалу передано для виконання до Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області для негайного поставлення ОСОБА_2 на облік як особи, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Роз’яснено, що працівник Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області, з метою контролю за поведінкою підозрюваного, мають право з’являтися в його житло, де проживає ОСОБА_2 – с. Тросник, вул. Туряниці, 27, Виноградівського району Закарпатської області, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов’язаних із виконанням покладених на нього зобов’язань.

Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_4.

З матеріалів за клопотанням убачається, що 06 червня 2018 року до Виноградівського районного суду Закарпатської області надійшло погоджене прокурором клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2. У клопотанні слідчий вказує на те, що 02 травня 2018 року приблизно о 21-й годині 30 хвилин, ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Опель Комбо» білого кольору, з реєстраційним номерним знаком AO 7742 ВН, рухаючись на ділянці проїжджої частини дороги по вулиці Комунальній у м. Виноградів, у напрямку вулиці ОСОБА_6, навпроти будівлі магазину «Електросвіт», у порушення вимог передбачених Правилами дорожнього руху України, не вжив всіх заходів для забезпечення безпеки дорожнього руху та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, у результаті чого, остання отримала тілесні ушкодження, і була доставлена до Виноградівської районної лікарні з такими травмами: політравма, важка поєднана травма черепа, грудної клітки, органів середостіння, живота, важка ЗЧМТ, забій головного мозку важкого ступеня, підозра на внутрішньочерепну гематому, перелом ребер зліва із забоєм лівої легені,закритий вивих стернального кільця лівої ключиці, лівобічний гемоторакс, правобічний пневмоторакс, тупа травма органів черевної порожнини, розрив селезінки, гемоперитонеум, множинні забійні рани, травматичний шок, від яких настала її смерть. Також вказує на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України кримінального правопорушення, обґрунтованість якої підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами. При цьому, стверджує, що за вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_2 передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, що у свою чергу дає підстави вважати, що ОСОБА_2, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування, впливати на потерпілу (родичів загиблої ОСОБА_7 Ф.), перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також вказує на те, що ризик можливого переховування підозрюваного ОСОБА_2 від органу досудового розслідування та суду підтверджується і тим, що підозрюваний не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, а отже, і соціальних чинників, які б прив’язували його до постійного місця проживання. Тому, слідчий вважає, що інші, більш м’які, запобіжні заходи будуть недостатньо ефективними для запобігання вищевказаним ризикам. Просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

В ухвалі слідчого судді вказується на те, що прокурором доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України кримінального правопорушення, однак, доказів того, що підозрюваний якимось чином впливатиме на родичів потерпілої чи свідків, переховуватиметься від слідства чи суду або вчинятиме інші злочини, не надано. Також в ухвалі вказується на те, що підозрюваний проживає у повній сім’ї за місцем реєстрації – с. Тросник, вул. Туряниці, 27, Виноградівського району за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, має вищу освіту, є інвалідом третьої групи і йому протипоказано фізичні навантаження, добровільно вчиняє дії з відшкодування завданої шкоди, з часу вчинення дорожньо-транспортної пригоди не вчинив жодний дій, які б давали підстави вважати про наявність ризиків, зокрема, співпрацює зі слідством, на виклики слідчого, прокурора, слідчого судді з’являється. Тому, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що прокурор не довів, що встановлені під час розгляду клопотання обставини свідчать про те, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти доведеним у ході розгляду клопотання ризиками, у зв’язку із чим, слідчим суддею щодо підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

В апеляційній скарзі та доповненні до неї прокурор вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною. Стверджує, що слідчий суддя не дав належної оцінки зазначеним у клопотанні слідчого обставинам, і прийшов до невірного висновку про те, що органом досудового розслідування та прокурором не доведено, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризику або ризикам. Посилається на ті ж доводи, які містяться у клопотанні про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення учасників судового розгляду: прокурора Семйон І.Д., який підтримав апеляційну скаргу; підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника – адвоката ОСОБА_3, які судове рішення вважають законним та обґрунтованим і заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, а відповідно до ч. 6 даної статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію, і запобіжний захід вважається скасованим.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п’ятою ст. 176 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає вимогам ст. 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.

Із журналу судового засідання вбачається, що під час розгляду клопотання участь у його розгляді приймали як підозрюваний ОСОБА_2,так і його захисник – адвокат ОСОБА_8, що свідчить про дотримання права підозрюваного ОСОБА_2 на захист.

Обґрунтованим є й висновок слідчого судді про те, що слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України кримінального правопорушення. Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та доданими до клопотання доказами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, і на підставі яких слідчий виніс повідомлення ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, копія якого 04 червня 2018 року, з дотриманням вимог ст. 278 КПК України, йому вручена (а. с. 16-19). Погоджуючись із висновком слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, апеляційний суд враховує і те, що така стороною захисту не оспорюється.

З урахуванням обґрунтованої підозри ОСОБА_2, характеру діяння, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, його наслідків (настання смерті особи) та потреб у встановленні істини в кримінальному провадженні, тяжкості покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення (від 3 до 8 років позбавлення волі), колегія суддів приходить до висновку про існування ризиків можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, впливу на потерпілу сторону (родичів загиблої ОСОБА_7 Ф.), перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

При цьому, враховуючи те, що в матеріалах судового провадження відсутні докази того, що підозрюваний із моменту вчинення кримінального правопорушення якимось чином впливав на родичів потерпілої чи свідків, переховувався від слідства чи суду або вчиняв інші злочини, а також дані про особу підозрюваного (проживає у повній сім’ї за місцем реєстрації – с. Тросник, вул. Туряниці, 27, Виноградівського району, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, має вищу освіту, є інвалідом третьої групи і йому протипоказано фізичні навантаження, добровільно вчиняє дії з відшкодування завданої шкоди), - колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що прокурор не довів, що встановлені під час розгляду клопотання обставини свідчать про те, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти доведеним у ході розгляду клопотання ризиками. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів враховує і те, що до клопотання не додано і в матеріалах судового провадження відсутні будь-які дані про те, що застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання зазначеним у клопотанні ризикам. При цьому, колегія суддів враховує й те, що обґрунтована підозра ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та його тяжкість, не свідчать про достатність підстав стверджувати, що при застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_2 більш м’якого запобіжного заходу, підозрюваний буде перешкоджати повному, швидкому та об’єктивному розслідуванню кримінального провадження будь-яким способом. Колегія суддів також враховує і те, що характер діяння, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, не може вважатися достатньою підставою для взяття його під варту. Тому, доводи апеляційної скарги прокурора про те, що слідчий суддя не дав належної оцінки зазначеним у клопотанні слідчого обставинам, і прийшов до невірного висновку про те, що органом досудового розслідування та прокурором не доведено, що жоден із передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України більш м’яких запобіжних заходів, не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризику або ризикам, - колегія суддів відхиляє, як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду та спростовуються наявними в матеріалах судового провадження доказами.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що слідчий суддя дав належну оцінку всім зазначеним у клопотанні доводам та наявним у матеріалах судового провадження доказам, і прийшов до обґрунтованого висновку про те, що слідчий та прокурор не довели, що інший, менш суворий, запобіжний захід не зможе запобігти передбаченому ч. 1 ст. 177 КПК України ризику, у зв’язку з чим, слідчий суддя обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2найбільш суворого за видом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому, колегія суддів також враховує й те, що під час апеляційного розгляду судового провадження прокурор не посилався на обставини, які можуть свідчити про те, що інший, менш суворий, запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а також не посилався на дані про те, що із часу постановлення слідчим суддею ухвали, ОСОБА_2 не виконує покладені на нього обов’язки.

Тому, колегія суддів вважає, що слідчим суддею при розгляді клопотання були враховані як вищенаведені обставини та вимоги кримінального процесуального закону, так і дані про особу ОСОБА_2, а тому, висновки слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про можливість застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання у період з 22-ї години до 06-ї години, вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону й доданих до клопотання матеріалах (доказах), у зв’язку із чим, такі визнаються апеляційним судом обґрунтованими й належним чином вмотивованими, а застосований щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід – достатнім для запобігання зазначеним у клопотанні ризикам.

Тому, доводи апеляційної скарги про незаконність ухвали слідчого судді, як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході її розгляду, апеляційний суд відхиляє.

На інші доводи в обґрунтування вимог про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і які б могли свідчити про незаконність судового рішення, в апеляційній скарзі не вказується, і таких у ході її розгляду не встановлено.

Колегія суддів також вважає, що при застосуванні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчим суддею обґрунтовано та з дотриманням вимог кримінального процесуального закону на підозрюваного ОСОБА_2 покладено передбачені ст. 194 КПК України обов’язки, які, на переконання колегії суддів, повинні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також правильно визначено строк дії постановленої ухвали, який не перевищує строку досудового розслідування.

Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, у зв’язку із чим, враховуючи положення ч. 3 ст. 407 КПК України, ухвала слідчого судді як законна та обґрунтована підлягає залишенню без зміни.

При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду сторонами кримінального провадження не заявлялось клопотань про приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б істотно могли вплинути на висновки слідчого судді чи свідчити про незаконність таких висновків; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 404, 405, 407, 418, 419, 422КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу, яку подав прокурор Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_4, залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 06 червня 2018 року, якою відмовлено в застосуванні щодо підозрюваного за ч. 2 ст. 286 КК України ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою й застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з 22-ї години по 06-у годину, – залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: