Ухвала суду № 75052151, 03.07.2018, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/6313/17

№ 1-кс/183/743/18

03 липня 2018 року м. Новомосковськ

Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Крохмалюк І.П., секретар судового засідання Нікітіна К.Є., розглянувши клопотання слідчого Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1, погоджене прокурором Новомосковської місцевої прокуратури ОСОБА_2, про застосування у кримінальному провадженні, внесеному 01.12.2017 року до ЄРДР за № 12017040350003856, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючому менеджером ТОВ «Плато Плюс», не одруженому, раніше не судимому, проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

за участю:

прокурора Туза І.І.,

захисника ОСОБА_4,

підозрюваного ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно до вимог ст. ст. 176-178 КПК України слідчий Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3, згідно якого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що 30.11.2017 року приблизно о 18.15 годині ОСОБА_3 знаходився на території автозаправки «WOG», розташованої по вул. Сучкова, 41-є в м. Новомосковську Дніпропетровської області, разом із малознайомим ОСОБА_5 В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом марки «Mersedes-benz C 220 CDi (W203)», державний номер 3АN5598, що належить ОСОБА_5

Реалізуючи свій злочинний умисел, 30.11.2017 року приблизно о 18.15 годині ОСОБА_3, знаходячись на вищезазначеній автозаправці «WOG», насильно зняв з ОСОБА_5 його куртку, із кишені якої дістав ключі від вищевказаного автомобіля марки «Mersedes-benz C 220 CDi (W203)», державний номер 3АN5598, за допомогою яких відчинив салон даного автомобіля, сів за його кермо, завів двигун та поїхав у невідомому напрямку, тим самим незаконно заволодівши ним.

19.05.2018 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Слідчий, згідно клопотання, вважає, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Як зазначено у клопотанні, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України про те, що підозрюваний ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України віднесений до категорії особливо тяжких, відповідальність за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна, тому підозрюваний ОСОБА_3, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинений злочин, перебуваючи на волі, матиме реальну можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину відносно мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 та може незаконно впливати на потерпілого, що підтверджується протоколом допиту потерпілого.

Таким чином, запобігання зазначеним ризикам застосуванням більш м'яких запобіжних заходів не можливо.

Прокурор під час судового розгляду підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні. Також прокурор зазначив, що застосування більш м’яких запобіжних заходів до ОСОБА_3 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, є недостатніми та недоцільними, оскільки вони не можуть забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов’язків.

Підозрюваний ОСОБА_3 заперечував проти застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив відмовити в задоволенні клопотання.

Захисник ОСОБА_4 вважає, що відносно його підзахисного ОСОБА_3 відсутні підстави для застосування запобіжного заходу, оскільки, в тому числі, відсутні докази наявності ризиків, на які посилається слідчий та прокурор.

Дослідивши клопотання та надані письмові докази, вислухавши обґрунтування прокурора, пояснення підозрюваного, думку захисника, слідчий суддя прийшла до наступних висновків.

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 КК України, виходячи з наявних доказів, а саме: витягу з ЄРДР; протоколу прийняття ОСОБА_5 заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 30.11.2017 року; протоколу допиту потерпілого ОСОБА_5; протоколу огляду місця події від 30.11.2017 року; протоколу пред’явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_5; протоколу слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_5; протоколу допиту свідка ОСОБА_6; протоколу пред’явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_6

Слідчий суддя при розгляді письмових доказів, наданих прокурором в підтвердження клопотання, зазначених вище, вважає на підставі ст. 178 КПК України їх вагомими та обґрунтованими.

Однак, при дослідженні письмових доказів, наданих в підтвердження клопотання, слідчий суддя встановила, що у повідомленні про підозру ОСОБА_3 було зазначено, що він підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 289 КК України, а саме: «незаконному заволодінні транспортним засобом, що завдало значної матеріальної шкоди». При цьому, а ні в самому повідомленні про підозру, а ні в матеріалах, доданих до клопотання, що є предметом розгляду, немає доказів встановлення значної матеріальної шкоди. У відповідності до п. 3 примітки до ст.. 289 КК України «Відповідно до частин другої і третьої цієї статті матеріальна шкода визнається значною у разі заподіяння реальних збитків на суму від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а великою - у разі заподіяння реальних збитків на суму понад двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

У відповідності до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Камбел і Харлі проти Сполученого Королівства», вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об’єктивно зв’язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Таким чином, слідчий суддя вважає підозру ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 289 КК України, обґрунтованою, а відсутність, чи наявність певних кваліфікуючих ознак в його діях такою, що не впливає саме на обґрунтованість такої підозри.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_3, слідчий суддя враховує, що вказаний у клопотанні слідчого ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, дійсно наявний. Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, віднесеного законом, що найменше, до категорії середньої тяжкості, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі до 5 років. Тому слідчий суддя вважає, що ОСОБА_3, розуміючи можливість призначення покарання у виді позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризику, зазначеного вище, на підставі наданих слідчим матеріалів, оцінила в сукупності інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, що підтверджується наявними вагомими доказами; сам підозрюваний ОСОБА_3 офіційно працевлаштований, за місцем роботи характеризується позитивно; мешкає разом з батьком, який, відповідно до протоколу ЛКК № 96 від 29.06.2018 року, страждає на тяжке захворювання та потребує постійного стороннього догляду (особливо в нічний час); за місцем мешкання характеризується позитивно. Тому слідчий суддя вважає, що ОСОБА_3 має міцні соціальні зв’язки. Також слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється.

У відповідності з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків. Все, наведене раніше, на думку слідчого судді, неодмінно свідчить про наявність підстав для застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу.

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Як вбачається з матеріалів, доданих до клопотання, ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні злочину, віднесеного законом до категорії, що найменше, середньої тяжкості; останній раніше не судимий; слідчим у клопотанні не зазначено про факти переховування ОСОБА_3 від органів досудового розслідування чи суду, або повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого злочину; прокурор під час судового розгляду слідчому судді таких обставин також не навів.

На підставі ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов’язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність п. 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме те, що у відношенні ОСОБА_3 наявна обґрунтована підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення та наявні достатні підстави вважати, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Однак прокурором не доведено недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Тому слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_3 повинний бути застосований інший запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

У відповідності з ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 КК України, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі.

Із урахуванням вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту забезпечить виконання ним процесуальних обов’язків. Слідчий суддя також враховує обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, те, що останній офіційно працює, та вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту ОСОБА_3 повинний бути застосований на певний період доби.

Крім того, слідчий суддя вважає, що на ОСОБА_3 повинні бути покладені обов’язки, передбачені п.п. 1, 2 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянину України – застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до 01 вересня 2018 року включно.

Покласти на ОСОБА_3 наступні обов’язки:

- прибувати до слідчого Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, прокурора Новомосковської місцевої прокуратури та суду за першою вимогою;

- не відлучатися з місця фактичного проживання, тобто: пл. Героїв, 12/30, м. Новомосковськ Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду в період часу з 20.00 годин по 06.00 годину щоденно.

Контроль за поведінкою підозрюваного ОСОБА_3, який перебуває під домашнім арештом, покласти на слідчого Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1

Копію ухвали направити для виконання начальникові Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, прокуророві Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя І.П. Крохмалюк