Рішення № 75052033, 07.06.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/2844/17

2/310/1163/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Димовій Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України (представник Корольов В.А.) про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства Оборони України про стягнення моральної шкоди в якому зазначив, що в період з 18.07.2015 року до 26.09.2016 року він проходив військову службу в Бердянському об'єднаному міському військовому комісаріаті сержантом матеріального забезпечення роти охорони Бердянського об'єднаного міського військового комісаріату. 26.09.2016 року наказом №24-РС військового комісару Запорізького ОВК він був звільнений в запас за п. «б» (за станом здоров'я) та з 26.09.2016 року наказом військового комісару Бердянського ОМВК №200, був виключений зі списків особового складу Бердянського ОМВК. Наслідками виконання його військових службових обов'язків є 3 група інвалідності згідно довідки до акта МСЕК НОМЕР_2. Його турбують головні болі, запаморочення, стискуючі болі в серці, постійне підвищення артеріального тиску, шум у вухах, постійний біль в поперековому відділі хребта, часткове нетримання імперативних позовів, посилене серцебиття, задишка при фізичному навантаженні, біль в обох гомілках, втомлюваність, загальна слабкість, хиткість при ході, погіршення сну, подразливість. Після проведення лікування стан здоров'я в повному обсязі не відновився. Внаслідок захворювання він змушений тривалий час знаходитись на лікарняному, проходити чисельні медичні огляди та обстеження, відновлювані процедури. У зв'язку з захворюванням, отриманим під час проходження військової служби, порушено його нормальні життєві зв'язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, в нього постійно виникають складнощі у зв'язку з болем та постійними спазмами. Він не може вільно пересуватися, після ходіння впродовж 3-4 годин має 2-3 дні перебувати на постільному режимі, оскільки відчуває сильний біль в голові та підвищення тиску. Всі ці фактори позначились на його сні, за останній рік з'явилось безсоння - немає сну по 4 дні, а потім 1,5-2 години поверхневого сну, і знову 4 дні безсоння на фоні сильних больових відчуттів. Пересуватися на велику відстань він не може, а особистого транспорту не має. Оскільки в місцевій поліклініці у видачі безоплатних медикаментів йому було відмовлено, а придбати оплатні ліки через їх високу ціну він не може, тому змушений витрачати кошти на відновлення здоров'я. Путівку для проходження реабілітації отримати він також не зміг. Не може вести повноцінний спосіб життя, постійно відчуває страждання, психологічний дискомфорт, порушена його душевна рівновага, виражена у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху. Все це негативно позначилося і позначається на його душевному стані. Відчуває себе втраченою для суспільства та родини людиною. Тривале лікування позначилося не тільки на його здоров'ї, а також і на його психіці. Він постійно знаходиться в пригніченому стані через те, що не має можливості відновити здоров'я. Відносини в родині погіршились, позбавлений можливості повноцінно виконувати сімейні обов'язки по господарству. Усі ці фактори викликають негативні емоції й переживання. Порушено його нормальні життєві зв'язки через що доводиться докладати додаткових зусиль для організації життя. Посилаючись на наведене просив стягнути з Міністерства оборони України на його користь моральну шкоду в розмірі 150 000,00 грн.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду від 02.11.2017 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.

10.01.2018 року Міністерство оборони України подало до суду заяву про роз'яснення рішення Бердянського міськрайонного суду від 02.11.2017 року в частині порядку та способу його виконання, яку ухвалою суду від 12 січня 2018 року прийнято до розгляду. Ухвалою Бердянського міськрайонного суду від 14 лютого 2018 року Міністерству оборони України встановлено строк для усунення недоліків заяви про роз'яснення судового рішення для сплати судового збору. Ухвалою Бердянського міськрайонного суду від 21 березня 2018 року заяву Міністерства оборони України про роз'яснення рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про стягнення моральної шкоди визнано неподаною та повернуто заявнику.

Міністерство оборони 17.01.2018 року подало до суду заяву про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення та скасування заочного рішення Бердянського міськрайонного суду від 02.11.2017 року і призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження. Ухвалою судді від 18 січня 2018 року зазначену заяву залишено без руху та повідомлено заявника про необхідність усунення недоліків заяви шляхом сплати судового збору. 02.02.2018 року до суду надійшло клопотання представника Міністерства оборони України про продовження строку для усунення недоліків заяви про перегляд заочного рішення. Ухвалою судді від 05.02.2018 року продовжено Міністерству оборони України строк для усунення недоліків заяви про перегляд заочного рішення по справі. 13.02.2018 року до суду надійшло платіжне доручення про сплату Міністерством оборони України судового збору. Ухвалою судді від 13.02.2018 року заяву Міністерства оборони України про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду та призначено до судового розгляду. Ухвалою Бердянського міськрайонного суду від 26 лютого 2018 року Міністерству оборони України поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення від 02 листопада 2017 року та скасовано заочне рішення Бердянського міськрайонного суду від 02 листопада 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про стягнення моральної шкоди.

21.03.2018 року по справі проведено підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, подав заяву про розгляд справи в його відсутності, просив задовольнити позов на підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Згідно військового квитка серія НО НОМЕР_3 ОСОБА_1 проходив військову службу в роті охорони Бердянського ОМВС з 18.07.2015 року по 26.09.2016 року (а.с. 7-9).

Відповідно до витягу з наказу військового комісара Бердянського об'єднаного міського військового комісаріату №200 від 26.09.2016 року ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за підпунктом «б» (за станом здоров'я) (а. с. 10).

Згідно виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії НОМЕР_2 від 23.08.2016 року ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням військової служби (а.с. 11).

Відповідно до виписки епікризу Запорізького гарнізонного госпіталю в/ч А3309 старшина Бердянського ОМВК ОСОБА_1 знаходився в т/в в/ч А3309 з 25.07.2016 року по 02.08.2016 року зі скаргами на постійний головний біль з локалізацією у теменій області, що пов'язано з підвищенням артеріального тиску до 180/110 мм рт. ст., запаморочення, шум у вухах, мерехтіння мушок перед очима, серцебиття, задишку при фізичному навантажені, що минає в стані покою, постійний біль в поперековому відділі хребта з іррадіацією в ліву нижню кінцівку, що посилюється при фізичних навантаженнях, часткове нетримання імперативних позовів. В анамнезі: підвищення артеріального тиску з 2013 року згідно записів в амбулаторній картці. При стаціонарному обстеженні встановлений діагноз гіпертонічна хвороба 2 ст. Постійно отримує еналозид, амлодіпін, бісопролол. Біль в хребті з жовтня 2015 року: після фізичних навантажень з'явилися біль та обмеження рухів в поперековому відділі хребта, самостійно не міг пересуватися, виникло оніміння в стопах. Отримував лікування в неврологічному відділенні Бердянської ЦРЛ. Консультований нейрохірургом. За останній рік стан хворого погіршився. Неодноразово лікувався амбулаторно та стаціонарно. У зв'язку з погіршенням загального стану, частими зверненнями за медичною допомогою впродовж останнього року, направлений військовим комісаром Бердянського ОМВК на ВЛК з метою визначення ступеню придатності до військової служби. Перебував на обстеженні і лікуванні: Бердянська ЦРЛ з 13.04.2016 року по 29.04.2016 року, з 03.06.2016 року по 17.06.2016 року, військова частина А3309 з 16.05.2016 рок у по 26.05.2016 року, з 04.07.2016 року по 14.07.2016 року, з 25.07.2017 року по теперішній час (а.с.13-14).

02 серпня 2016 року госпітальна військово-лікарська комісія військової частини А3309 за направленням військового комісара ОМВК м. Бердянськ від 23.07.2016 року №8990 провела огляд ОСОБА_1 про що в свідоцтві про хворобу №601 встановлено наступні діагнози, пов'язані з проходженням військової служби: гіпертонічна хвороба другої стадії, гіпертензивне серце (гіпертрофія лівого шлуночка), серцева недостатність 1 ст., дисциркуляторна енцефалопатія 1 ст. змішаного ґенезу (гіпертонічного та атеросклеротичного), гіпертонічна ангіопатія сітківки 2 ст., поширений остеохондроз хребта, протрузія дисків L2 - L5, L5 - S1, спонділез L5- S1, гемангіома тіла L1, грижа диску в сегменті L4 - L5 з компресією дуального мішку з помірними порушеннями функцій, дискогена радікулопатія L4 - S1 зліва, з парезом лівої стопи з порушенням функції тазових органів по типу «часткового нетримання» та помірними порушеннями функцій. Захворювання, Так, пов'язані з проходженням військової служби (а.с. 12-12а).

Захворювання позивача та проходження лікування підтверджуються також виписками із медичних карт стаціонарного хворого та консультативними висновками (а.с.15-18, 24-25).

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відшкодування військовослужбовцям заподіяної моральної і матеріальної шкоди провадиться у встановленому законом порядку.

Статтею 170 ЦК України передбачено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Статтею 3 ЗУ «Про Збройні Сили України» передбачено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Відповідно до частин першої та другої ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди на підставі ст. 1167 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією і негативними наслідками.

Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. При цьому на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, її розмір та факт заподіяння її відповідачем, обов'язок доведення відсутності вини у заподіянні шкоди покладається на відповідача.

За роз'ясненнями, викладеними у п. п. 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», роз'яснено, що під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб; при визначенні моральної шкоди, суд враховує глибину фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у життєвих та виробничих стосунках. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Позивачем не доведено протиправність дій Міністерства оборони України, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням та не встановлено вини відповідача у заподіянні моральної шкоди позивачу.

Відповідно до підпункту «д» підпункту 21.5 пункту 21 Розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402, постанови Військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

Висновок госпітальної Військово-лікарської комісії військової частини А3309 від 23.07.2016 року №8990 стосовного того, що захворювання позивача пов'язані з проходженням військової служби свідчить лише про те, що захворювання позивача виникло у період служби у військових частинах Збройних Сил України і не встановлює причин виникнення захворювання та не підтверджує протиправності дій відповідача.

Позивачем жодним чином не доведено порушення нормальних життєвих зв'язків, позбавлення його можливості реалізовувати свої звички та бажання. Не надано доказів виникнення постійних складнощів у зв'язку з болем та постійними спазмами, а також ті обставини, що він не може вільно пересуватися (після ходіння впродовж 3-4 годин має 2-3 дні перебувати на постільному режимі, оскільки відчуває сильний біль в голові та підвищення тиску), страждає на безсоння (відсутність сну по 4 дні, а потім 1,5-2 години поверхневого сну, і знову 4 дні безсоння на фоні сильних больових відчуттів), не може вести повноцінний спосіб життя, постійно відчуває страждання, психологічний дискомфорт, порушена його душевна рівновага, виражена у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, знаходження в пригніченому стані. Погіршення відносин у родині, а також позбавлення його можливості повноцінно виконувати сімейні обов'язки по господарству.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 23, 170, 1167, 1168 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ЗУ «Про Збройні Сили України», суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект,6, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00034022) про стягнення моральної шкоди відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя