Ухвала суду № 75051685, 03.07.2018, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/1677/18

Провадження №6/0203/63/2018

УХВАЛА

03 липня 2018 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення примусового виконання рішення, вжитих у цивільній справі №203/8021/13ц за поданням відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про обмеження виїзду особи за межі України,

у с т а н о в и в:

25 листопада 2013 року державний виконавець звернувся до суду з поданням про обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов’язань за рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17.04.2012 року, ухваленого у цивільній справі №2-6706/11. Вимоги було обґрунтовано тим, що боржник тривалий час не виконує судове рішення про стягнення з нього грошових коштів, ухиляється від такого виконання (а.с.а.с. 1 – 4).

17 грудня 2013 року суд частково задовольнив подання, тимчасово обмеживши боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17.04.2012 року, ухваленого у цивільній справі №2-6706/11. Постановлена ухвала оскаржувалася в апеляційному порядку і була залишена без змін (а.с.а.с. 27, 52).

15 травня 2018 року боржник через свого представника звернувся до суду з клопотанням про скасування вжитих ухвалою від 17.12.2013 року заходів, обґрунтувавши його тим, що виконавче провадження у рамках якого боржника було обмежено у праві виїзді за межі України, було закінчено, отже і відпали підстави для такого обмеження (а.с.а.с. 57, 58).

Представниця боржника у судовому засіданні підтримала заявлене клопотання, а державний виконавець – заперечував проти його задоволення, зазначивши, що обмеження мають діяти до повного виконання судового рішення.

Стягувач до суду не з’явився, повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення представниці боржника, державного виконавця, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що вжиті ухвалою від 17.12.2013 року заходи підлягають скасуванню з таких підстав.

Відповідно до частини 3 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 2 статті 441 ЦПК тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

У відповідності з частинами 1, 4 статті 158 ЦПК суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області перебувало виконавче провадження №39061915 з виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17.04.2012 року, ухваленого у цивільній справі №2-6706/11, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 7 019 222,56 грн. (а.с.а.с. 5 – 8).

19 червня 2014 року державним виконавцем було ухвалено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у порядку пункту 4 частини 1 статті 47 Закону України від 21.04.1999 року №606-ХІV «Про виконавче провадження», а виконавче провадження було передане до архіву.

У січні 2018 року матеріали виконавчого провадження №39061915 було знищено у порядку, встановленому Правилами ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 року №1829/5.

Повторно виконавчий лист з виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17.04.2012 року до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області не надходив.

Викладене підтверджується листом відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 27.06.2018 року №02133/8687.

Таким чином, зважаючи на те, що виконавче провадження №39061915, у рамках якого були вжиті обмежувальні заходи відносно боржника, завершене, суд вважає за необхідне заявлене клопотання задовольнити, скасувавши вжиті у справі обмежувальні заходи.

Керуючись статтями 3, 158, 258 – 260, 441 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Скасувати заходи, вжиті на підставі ухвали Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 17 грудня 2013 року у справі №203/8021/13-ц, знявши обмеження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП – НОМЕР_1) у праві виїзду за межі України до виконання ним рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2012 року, ухваленого у цивільній справі №2-6706/11.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК.

Повна ухвала складена 03 липня 2018 року.

Суддя М.О. Католікян