Вирок № 75051603, 26.06.2018, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/2472/16-к

Провадження № 1-кп/204/25/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2018 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі колегії:

головуючого: судді Григоренка Д.Ю.

суддів: Дружиніна К.М., Юшкова М.М.

при секретарі: Гулій А.В.

за участю прокурора: Медведовського О.Ю.

захисника: Логойди О.В.

обвинуваченого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань того ж суду матеріали кримінального провадження № 12016040680000224 відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Нікополя Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, неодруженого, не працюючого, раніше судимого:

- 15 вересня 1989 року Нікопольським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 206, ч. 3 ст. 222, ст. 42 КК України 1960 року до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 13 квітня 1992 року Нікопольським міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 222, ст. 43 КК України 1960 року до 3 років 3 місяців позбавлення волі;

- 23 січня 1997 року Нікопольським міським судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 142, ч. 1 ст. 196-1, ст. 42 КК України 1960 року до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 22 липня 2005 року Кам'янсько-Подільським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 249 КК України до штрафу в розмірі 1700 гривень;

- 13 липня 2006 року Нікопольським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі;

- 09 грудня 2013 року Нікопольським міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 1020 гривень,

проживаючого: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України

В С Т А Н О В И В:

23 січня 2016 року, приблизно о 16.00 годині, у ОСОБА_2, який знаходився поблизу буд. № 4 по вул. Марини Раскової у м. Дніпрі (Дніпропетровську), після сумісного вживання спиртних напоїв з раніше йому малознайомим потерпілим ОСОБА_3, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_3, в них виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_2 раптово виник злочинний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 23 січня 2016 року, приблизно о 16.00 годині, знаходячись поблизу буд. № 4 по вул. Марини Раскової у м. Дніпрі (Дніпропетровську), в ході сварки з ОСОБА_3, дістав з кишені одягнених на нього штанів ніж, та, проявляючи агресію, посилену станом алкогольного сп'яніння, утримуючи ніж у правій руці, наблизився до потерпілого ОСОБА_3, після чого, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, наніс не менше двох ударів потерпілому ОСОБА_3 в область грудної клітини ліворуч - місця розташування життєво-важливих органів людини. Внаслідок цього ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_3 згідно з висновком судово-медичної експертизи № 743е від 24 лютого 2016 року тілесні ушкодження у вигляді:

- проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч по середньо-ключичній лінії, яке розпочинається раною (на відстані 136 см. вгору від підошовної поверхні стоп та на 8,5 см. ліворуч від умовної серединної лінії тіла) в проекції лівої ореоли, переходить в раньовий канал, з ушкодженням по ходу якого: шкіри, підшкірно-жирової клітковини та далі проникає в плевральну порожнину, з наскрізним пораненням верхньої частки лівої легені, яке закінчується на жировій підвісці перикарду, з явищами лівостороннього гемопневмоторакса (кров та повітря в плевральній порожнині);

- проникаючого колото-різаного поранення черева ліворуч на межі середньо-ключичної та навкологрудинної лінії, яке розпочинається раною (на відстані 109 см. вгору від підошовної поверхні стоп та на 5 см. ліворуч від умовної серединної лінії тіла), далі переходить в раньовий канал, з ушкодженням по ходу якого: шкіри, підшкірно-жирової клітковини, проникає у черевну порожнину, з ушкодженням брижі тонкої кишки та трьох ушкоджень тонкої кишки, з позачеревною гематомою та явищами внутрішньочеревної кровотечі (600 мл. крові в черевній порожнині), з якими потерпілий ОСОБА_3 був госпіталізований до лікувального закладу. За своїм характером виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч з ушкодження внутрішніх органів та проникаючого колото-різаного поранення черева ліворуч з ушкодженням внутрішніх органів (як кожне окремо) відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, визнав частково, не визнав кваліфікацію скоєного, та показав суду, що зранку 23 січня 2016 року він поїхав на ринок «Озерка», де зустрів знайомих - ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3. Далі він зайшов до них у гості, вони посиділи, випили разом алкогольні напої та пішли з квартири. Після цього, з метою продажу свого рюкзака, він разом зі своїми знайомими ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 пішли на ринок, де він продав свій рюкзак за 100 гривень. Далі вони дійшли до магазину «АТБ», який розташований навпроти «Славянки» та купили горілку. Після цього він пішов до приміщення з гральними автоматами. Приблизно через півгодини він повернувся до будинка, де вони цього дня перебували в гостях з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які продовжували вживали алкогольні напої. Один з чоловіків - ОСОБА_3 - перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння та постійно обурювався, називав його «девочкой». Він намагався врегулювати конфлікт словесно, однак ОСОБА_3 накинувся на нього та наніс йому один удар в область вуха зліва. Після цього вони з ОСОБА_3 вийшли на вулицю, дійшли до перехрестя та почали з'ясовувати, хто з них був правий. В цей момент ОСОБА_3 наніс йому ще два удари, в результаті яких розбив йому ніс та розсік лоб. Далі він, з метою захисту, вихопив з чохла ніж, який до цього перебував в його рюкзаку, але після того, як він його продав, був ним перекладений до карману штанів. Вказаним ножем він наніс ОСОБА_3 один удар збоку, при цьому думав, що попав ОСОБА_3 в руку, та спрямував прямий удар ножем в живіт. ОСОБА_3 кудись вибіг, а він витер ніж. Через деякий час він та чоловіки, з якими він перебував у будинку, роз'їхалися. Зазначив, що наміру вбивати ОСОБА_3 він не мав.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 показав суду, що 23 січня 2016 року, приблизно о 10.00 годині, він знаходився вдома та вирішив вийти пройтись, зустрів раніше знайомого йому ОСОБА_5, який запросив його в гості (прізвище ОСОБА_5 він не пам'ятає, але знайомі вони близько трьох років). Приблизно об 11.00 годині вони вже знаходились у ОСОБА_5 вдома, сиділи та спілкувалися, він випив 100 г. самогону. Потім до ОСОБА_5 додому прийшов раніше йому знайомий ОСОБА_4 (прізвище його він не пам'ятає). Сиділи втрьох, спілкувалися, сходили до магазину «АТБ», повернулися додому, після чого прийшов ОСОБА_2. З ОСОБА_2 їх познайомив ОСОБА_5, він бачив його вдруге. ОСОБА_5 більше спілкувався з ОСОБА_2. ОСОБА_2 прийшов з рюкзаком, в якому знаходилися якісь речі, які він запропонував продати. Вони всі разом пішли на «блошиний ринок», який знаходиться біля автовокзалу, там продали рюкзак і за ці гроші купили горілку. Потім вони повернулися додому до ОСОБА_5, де розпили горілку. Під час перебування в будинку ОСОБА_5, у ОСОБА_2 виникло неприязне відношення до нього. ОСОБА_2 сказав, що він йому не подобається, на що він відповів, що, якщо він йому не подобається, нехай не спілкується з ним. Погроз з боку ОСОБА_2 на його адресу не було. Він також не погрожував ОСОБА_2. Потім всі вирішили вийти на вулицю, він вийшов разом із ОСОБА_4, потім вийшли ОСОБА_5 і ОСОБА_2. ОСОБА_2 був одягнений в куртку, під курткою- в сіру кофту. Далі ОСОБА_2 наніс йому удар в область живота зліва, потім - у груди в область серця. ОСОБА_2 наносив удари ножем, клинок 10-15 см, рукоятку він не бачив. ОСОБА_2 при цьому нічого не казав, мовчки наносив удари. Зі слів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, цей ніж ОСОБА_2 носив при собі. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 стояли на відстані 10-15 м від нього. Все це сталося приблизно о 14.00-16.00 годині, на вулиці лежав сніг. Після нанесених йому ударів він зробив кілька кроків, а потім почав бігти в сторону ринку «Озерка». Швидку він не міг викликати сам, оскільки знаходився у шоковому стані, плутав цифри, вийшла якась жінка, побачила його і викликала швидку допомогу. Він повідомив, що не знає, чи був умисел у ОСОБА_2 на його вбивство.

Допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_4, показав суду, що 23 січня 2016 року в обідній час вони перебували вдома у ОСОБА_5 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, де розпивали спиртні напої. До ОСОБА_5 ОСОБА_2 прийшов пізніше за всіх, був тверезий, а ОСОБА_3, будучи на підпитку, почав одразу чіплятися до ОСОБА_2, називати його «дівчинкою». Далі ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_2 кулаком в обличчя, у ОСОБА_2 було почервоніння на обличчі, ударів у відповідь ОСОБА_2 не наносив, сказав ОСОБА_3, щоб той заспокоївся. Він, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вийшли на вулицю. Після цього його хтось з присутніх в будинку покликав, він обернувся, потім побачив, що ОСОБА_3 б'є ОСОБА_2. Ніж він не бачив, оскільки був на підпитку, спостерігав за подіями приблизно з 10 метрів. Він бачив як ОСОБА_3 махав руками. Далі він обернувся та побачив, як ОСОБА_3 кудись тікає, спитав, що трапилось, але відповіді не було. Чув, як ОСОБА_3 кричав що вб'є та «поламає» ОСОБА_2. Незадовго до конфлікту ОСОБА_3 ображав ОСОБА_2 біля магазину «АТБ», чіплявся до нього, на що ОСОБА_2 прохав ОСОБА_3 не чіпати його. Зазначив, що ОСОБА_3 зазвичай навмисно провокує людей. ОСОБА_2, у свою чергу, на конфлікт реагував спокійно. ОСОБА_3 в той день був одягнутий у світлу болонєву куртку, плям крові він не бачив.

Допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_5 показав суду, що ОСОБА_3 - його знайомий, відносини між ними добрі. Конфлікт розпочався в нього вдома за адресою: АДРЕСА_2, де ОСОБА_3 провокував конфлікт з ОСОБА_2. Також він пояснив, що спиртні напої вони вживали з ранку, а саме, пили горілку, ОСОБА_2 випив небогато (близько 100 гр), прийшов приблизно об 11.00 годині. Вони з ОСОБА_3 пили з ранку, були в стані сильного сп'яніння. Також з ними був ОСОБА_4. Вони розпивали алкогольні напої, потім прийшов ОСОБА_2. ОСОБА_3 з ОСОБА_2 зустрілися вдома. ОСОБА_3 провокував ОСОБА_2 з самого початку їх зустрічі, ображав різними словами. ОСОБА_2 не йшов на конфлікт. У нього вдома ОСОБА_3 накинувся на ОСОБА_2, присутні чоловіки їх розняли. З будинку вони виходили втрьох з ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Він зупинився поговорити з квартирантом на ім'я ОСОБА_13. Потім вони з ОСОБА_2 залишилися сидіти вдома, за нами зайшов ОСОБА_4, вони разом пішли до ОСОБА_3. Він бачив, як ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_2. У ОСОБА_2 йшла кров з носа. Перший удар завдав ОСОБА_3 кулаком в обличчя ОСОБА_2, потім у відповідь ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_3 ножем, потім побачив, як ОСОБА_3 пробіг повз нього зі словами нецензурної лайки. Також бачив, як ОСОБА_2 витирав ніж, але як виглядав ніж, він не пам'ятає.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердила надані нею висновки судово-медичних експертиз № 322 (том 1 арк. 145-146 кримінального провадження); та № 323 від 03 березня 2016 року (том 1 арк. 135-137 кримінального провадження).

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_10 в судовому засіданні підтвердила надані нею висновки судово-медичних експертиз № 945е від 09 березня 2016 року (том 1 арк. 215-216 кримінального провадження) та № 965е від 10 березня 2016 року (том 1 арк. 224-225 кримінального провадження).

Судом також було досліджено письмові докази у кримінальному провадженні.

Відповідно до протоколу огляду та фото таблиці до нього від 23 січня 2016 року, місцем огляду є приймальне відділення міської лікарні № 16, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 16. Об'єктом огляду є одяг, в якому до вказаної лікарні перебував ОСОБА_3, а саме: підштаники чорного кольору, бавовняні; шарф сірого та зеленого кольорів; спортивна кофта чорного кольору з червоними вставками по бокам «England» на якій з переду з лівої сторони в районі груді мається один проріз по діагоналі зліва направо довжиною приблизно 1,5 см; спортивна кофта сірого кольору «Adidas», на рукавах - три білі смужки, на якій з правої сторони передньої частини в районі груді виявлено три прорізи (наскрізні) довжиною приблизно 1,5 см по діагоналі, два з яких під діагоналлю в праву сторону, один - в ліву, а також із внутрішньої сторони біля вказаних прорізів мається пляма бурого кольору діаметром приблизно 2,5 см. Також з лівої сторони в районі карману мається наскрізний проріз куртки; джинси синього кольору з поясом, на яких нічого не виявлено; футболка полосата синього кольору в горизонтальну смужку «Оргенік», на якій з лівої передньої сторони в районі груді мається проріз 1,5 см, біля якого знаходиться пляма бурого кольору, зліва знизу спереду маються два отвори (прорізи) з плямою бурого кольору, а знизу біля бирки зліва мається пляма бурого кольору; футболка чорного кольору «Renahct Trucks», на якій маються два прорізи, один в районі грудної клітини зліва з плямою бурого кольору та один внизу зліва ближче до середини з плямою бурого кольору (прорізи довжиною 1,5 см); куртка чорного кольору, на якій виявлено проріз в передній частині (наскрізний) з лівої сторони довжиною 1,5 см, а також проріз довжиною приблизно 1,5 см, знизу зліва приблизно 1,5 см; шапка чорного кольору «Adidas» (том 1 арк. 12-20 кримінального провадження).

Відповідно до протоколу огляду від 23 січня 2016 року, місцем огляду є відкрита ділянка місцевості, розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. М. Раськової, 4. Ділянка місцевості що оглядається являє собою вулицю, яка з'єднує узвіз Озерний та вул. Боброва. На ділянці місцевості що оглядається поруч знаходяться буд. № 5 та № 2, які відносяться до вищевказаної вулиці. Всі будинки огороджені парканами, одна секція паркану на вигині вулиці відсутня. На узбіччі вулиці знаходиться побутове сміття (том 1 арк. 21-22 кримінального провадження).

Відповідно до протоколу огляду та фототаблиці до нього від 23 січня 2016 року, місцем огляду є відкрита ділянка місцевості, розташована біля буд. № 51 по вул. Проектній у м. Дніпропетровську. Ділянка місцевості що оглядається - з асфальтним покриттям, вкрита снігом. Біля металевих воріт на відстані приблизно 50 см знаходиться предмет, схожий на ніж, який частково знаходиться в саморобному чорному чохлі, який є предметом огляду. Зовнішнім оглядом виявленого предмету встановлено, що предмет, схожий на ніж, складається з пластикової ручки коричневого кольору довжиною приблизно 8 см, шириною - 1,5 см та висотою приблизно 2 см. Ручка з обох сторін закріплена кріпленнями з металу. Посередині ручки мається заклепка жовтого кольору. Довжина клинка складає приблизно 9 см та висота приблизно 1,5 см, який з однієї сторони заточений. Загальна довжина предмету, схожого на ніж, складає приблизно 20 см. Саморобний чохол для клинка має довжину близько 11,5 см та висоту 2,5 см, складається з перемотки, обмотаною чорною ізолентою, яка обмотана скотчем (том 1 арк. 23-26 кримінального провадження).

Відповідно до протоколу прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 24 січня 2016 року, ОСОБА_3 просить прийняти заходів до ОСОБА_2, який 23 січня 2016 року приблизно о 16.00 годині, знаходячись за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. М. Раськової, біля буд. № 5, спричинив йому тілесні ушкодження ножем (том 1 арк. 43-44 кримінального провадження).

Відповідно до протоколу отримання зразків для експертизи від 05 лютого 2016 року, у ОСОБА_2 було відібрано зразки крові шляхом проколу функції ліктьової вени (том 1 арк. 74 кримінального провадження).

Відповідно до протоколу отримання зразків для експертизи від 05 лютого 2016 року, у ОСОБА_3 було відібрано зразки крові шляхом проколу руки правої ліктьової вени (том 1 арк. 77 кримінального провадження).

Відповідно до висновку експерта № 340е від 29 січня 2016 року, у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синців, садна та внутрішньо-шкірного крововиливу. Виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: синця на лівій вушній раковині у верхній третині з переходом на її задню поверхню; садна у внутрішнього кута правої брови; синця на задній поверхні правої вушної раковини з внутрішньо-шкірним крововиливом на його тлі - не відображають на собі характерологічні особливості та розміри травмуючого предмету, яким були нанесені, можливо лише вказати, що вони спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів), що діяв (діяли) в область обличчя та обох вушних раковин, яким могла бути і рука або інші предмети з аналогічними властивостями.

За своїм характером виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження (як кожне окремо так і в сукупності) відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. На підставі пункту 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6.

Виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: синця на лівій вушній раковині у верхній третині з переходом на її задню поверхню; садна у внутрішнього кута правої брови; синця на задній поверхні правої вушної раковини з внутрішньо-шкіряним крововиливом на його тлі - не відображають на собі характерологічні особливості та розміри травмуючого предмету, яким були нанесені, можливо лише вказати, що вони спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів), що діяв (діяли) в область обличчя та обох вушних раковин, яким могла бути і рука або інші предмети з аналогічними властивостями.

Враховуючи характер, локалізацію та кількість виявлених у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони спричинені від не менш як 3-х механічних дій.

Всі виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження знаходяться в анатомічних ділянках доступних для нанесення власною рукою.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень (по різним анатомічним лініям та поверхням) можливо вказати, що вони не є характерними для спричинення при падінні з висоти власного зросту, як з наданням тілу прискорення так і без нього (том 1 арк. 90-91 кримінального провадження).

Відповідно до висновку експерта № 64к від 08 лютого 2016 року, кров ОСОБА_2 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0 (том 1 арк. 100 кримінального провадження).

Відповідно до висновку експерта № 65к від 08 лютого 2016 року, згідно кров ОСОБА_3 належить до групи АВ за ізосерологічною системою АВ0 (том 1 арк. 100 кримінального провадження).

Відповідно до висновку експерта № 227 від 03 березня 2016 року, в піднігтьовому вмісті правої руки ОСОБА_2 (об'єкт № 1), що був наданий на дослідження, встановлена наявність крові, знайдені клітини середніх шарів епідермісу та виявлений білок людини. В піднігтьовому вмісті лівої руки ОСОБА_2 (об'єкт № 2) наявність крові не встановлена, знайдені клітини середніх шарів епідермісу та виявлений білок людини.

Статева належність крові в об'єкті № 1 та клітин середніх шарів епідермісу в об'єктах № 1, 2 не встановлена через відсутність формених елементів крові в цитологічних препаратах, виготовлених з цього об'єкту, та виражені деструктовані зміни ядер епітеліальних клітин.

При серологічному дослідженні крові об'єкта № 1 та клітин середніх шарів епідермісу в об'єктах № 1, 2 виявлені антигени В та Н ізосерологічної системи АВ0.

Результати серологічного і цитологічного досліджень дають можливість припустити, що кров в піднігтьовому вмісті правої руки ОСОБА_2 та клітини середніх шарів епідермісу в піднігтьовому вмісті обох рук ОСОБА_2 могли походити від особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А із вмістом супутнього антигену Н ізосерологічної системи АВ0, в тому числі, і від самого ОСОБА_2, враховуючи групову характеристику крові ОСОБА_2

Даних про походження крові в піднігтьовому вмісті правої руки ОСОБА_2 та клітин середніх шарів епідермісу в піднігтьовому вмісті обох його рук від потерпілого ОСОБА_3 не отримано, оскільки антиген А, властивий груповій характеристиці крові потерпілого ОСОБА_3, при проведеному дослідженні, не виявлений (том 1 арк. 115-118 кримінального провадження).

Відповідно до висновку експерта № 228 від 03 березня 2016 року, на ножі (об'єкти № 1, 2), наданому на дослідження, наявність крові не встановлена; при цитологічному дослідженні клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не знайдені.

Враховуючи відповідь на перше питання слідчого, друге та третє питання відповіді не підлягають (том 1 арк. 126-127 кримінального провадження).

Відповідно до висновку експерта та фототаблиці до нього № 323 від 03 березня 2016 року, у доставленому на дослідження светрі (об'єкти № 3, 4) знайдена кров людини.

При серологічному дослідженні даних слідів виявлені антигени А і В, що не виключає можливості найбільш вірогідного походження слідів крові на светрі від однієї особи з групою крові АВ, в тому числі і ОСОБА_3, крові якого властиві обидва виявлені антигени А і В. Однак в даних слідах не виключена і можливість змішання крові осіб з виявленими антигенами, і в цьому випадку, в даних слідах не виключена можливість присутності крові ОСОБА_2, в якості домішки, груповій характеристиці якого властивий антиген В (том 1 арк. 135-137 кримінального провадження).

Відповідно до висновку експерта та фото таблиці до нього № 322 від 03 березня 2016 року, у доставленій на дослідження куртці-дублянці, яка належить ОСОБА_2 (об'єкти № 5, 6), знайдена кров, видова приналежність якої не встановлена (том 1 арк. 145-146 кримінального провадження).

Відповідно до висновку експерта та фототаблицею до нього № 743е від 24 лютого 2016 року, у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: двох проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини та черева з ушкодженням внутрішніх органів.

За даними медичної документації та при огляді у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді:

- проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч по середньо-ключичній лінії, яке розпочинається раною (на відстані 136 см. вгору від підошовної поверхні стоп та на 8,5 см. ліворуч від умовної серединної лінії тіла) в проекції лівої ореоли, переходить в раньовий канал, з ушкодженням по ходу якого: шкіри, підшкірно-жирової клітковини та далі проникає в плевральну порожнину, з наскрізним пораненням верхньої частки лівої легені, яке закінчується на жировій підвісці перикарду, з явищами лівостороннього гемопневмоторакса (кров та повітря в плевральній порожнині);

- проникаючого колото-різаного поранення черева ліворуч на межі середньо-ключичної та навкологрудинної лінії, яке розпочинається раною (на відстані 109 см. вгору від підошовної поверхні стоп та на 5 см. ліворуч від умовної серединної лінії тіла), далі переходить в раньовий канал, з ушкодженням по ходу якого: шкіри, підшкірно-жирової клітковини, проникає у черевну порожнину, з ушкодженням брижі тонкої кишки та трьох ушкоджень тонкої кишки, з позачеревною гематомою та явищами внутрішньочеревної кровотечі (600 мл. крові в черевній порожнині).

Виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді: проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини та черева спричинені від механічної дії гострого предмету (предметів), який (які) володів (володіли) колючо-ріжучими властивостями, що діяв (діяли) в область грудної клітини та черева ліворуч у напрямку спереду назад та дещо знизу догори, яким могло бути і лезо ножа або інші предмети з аналогічними властивостями, що підтверджується характером ран (краї ран рівні, кінці гострі) та напрямком раньових каналів.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння та дані медичної документації, можливо вказати, що вони спричинені незадовго до надходження на стаціонарне лікування в 16 МКЛ, тобто і в термін, на який вказує обстежений та слідчий у постанові.

За своїм характером виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч з ушкодження внутрішніх органів та проникаючого колото-різаного поранення черева ліворуч з ушкодженням внутрішніх органів (як кожне окремо) відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п. 2.1.3 «й,к,о» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6.

Виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини та черева спричинені від механічної дії гострого предмету (предметів), який (які) володів (володіли) колючо-ріжучими властивостями, що діяв (діяли) в область грудної клітини та черева ліворуч у напрямку спереду назад та дещо знизу догори, яким могло бути і лезо ножа або інші предмети з аналогічними властивостями, що підтверджується характером ран (краї ран рівні, кінці гострі) та напрямком раньових каналів.

Встановити взаєморозташування потерпілого та особи, яка спричинила тілесні ушкодження не представляється можливим, можливо лише вказати, що ОСОБА_3 в момент заподіяння йому тілесних ушкоджень був звернутий передньою поверхнею тіла до травмую чого предмету (предметів).

Виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження спричинені в короткий проміжок часу, послідовність нанесення яких встановити не представляється можливим, у зв'язку з відсутністю судово-медичних експертних даних.

Враховуючи характер, локалізацію та кількість виявлених у нього тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони спричинені від 2-х механічних дій гострого предмету (предметів), який (які) володів (володіли) колючо-ріжучими властивостями, що діяв (діяли) в область грудної клітини та черева ліворуч.

Враховуючи характер виявлених у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень та тяжкість отриманої травми, можливо вказати, що вони є не характерними для спричинення власною рукою.

За своїм характером виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч з ушкодження внутрішніх органів та проникаючого колото-різаного поранення черева ліворуч з ушкодженням внутрішніх органів (як кожне окремо) відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п. 2.1.3 «й,к,о» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6 (том 1 арк. 156-160 кримінального провадження).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 23 січня 2016 року, предметом огляду є ділянка місцевості з асфальтованим покриттям, яка на момент огляду вкрита льодом. Дана ділянка місцевості розташована поміж торгових місць (торгових боксів) по вул. Боброва у м. Дніпропетровську, ближче орієнтовно кута будинку № 21-А по вул. Боброва у м. Дніпропетровську та навпроти Озерного узвізу. Дана ділянка місцевості по ходу проведення огляду має наступні розміри: довжина - близько 2 м, ширина - близько 3 м. Далі проводиться тільки детальний огляд даної ділянки асфальтованого покриття. Ділянка асфальтованого покриття від кута ТВК «Слов'янський» по вул. Курчатова вздовж по вул. Боброва, розташована на відстані близько 50 метрів від початку входу до торгових місць (торгових боксів) зі сторони ТВК «Слов'янський», по ліву та праву сторони розташовані самі торгові місця, ширина між якими складає близько 4 метрів. За прив'язкою до місцевості, ділянка асфальтованого покриття, яка вкрита льодом, розташована поруч з торговим місцем № 30 території ЦР «Озерка». На момент проведення огляду торгове місце (торговий бокс) № 30 зачинений металевим ролетом білого кольору, висотою близько 2,5 м, шириною близько 3,5 м. Поруч з вказаним торговим місцем (торговим боксом) на асфальтованому покритті, вкритому шаром льоду на снігу, знаходиться дерев'яний піддон сільськогосподарського (побутового) призначення, який має квадратну форму 1,5?1,5 м., вистою близько 20-25 см.

Поруч з торговим місцем № 30 (торговим боксом), по ліву сторону розташований торговий бокс № 29, а по праву від нього сторону розташований торговий бокс № 31. Торгові бокси №№ 29 та 31 на момент огляду також зачинені та мають аналогічну зовнішню побудову як і торговий бокс № 30. Поруч з торговим боксом № 30, а саме на асфальтованому покритті, вкритому шаром льоду та снігу, знаходиться фрагмент (частина) дерев'яного піддону, розмірами: довжиною близько 100 см, шириною близько 50 см та висотою близько 25-25 см. Крім зазначеного встановлено, що торгове місце № 30 (торговий бокс) розташований навпроти Озерного узвізу м.Дніпропетровськ, при цьому вхід до даного узвізу, до вказаних вище торгових місць здійснюється між торговими місцями, які номерних позначок не мають, прив'язкою є службове приміщення охорони ЦР «Озерка», яке розташоване на спуску по Озерному узвізу по правій стороні. На момент проведення огляду місця події на асфальтованому покритті, вкритому шаром льоду та снігу, слідів боротьби не виявлено (том 1 арк. 182-183 кримінального провадження).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту та фототаблиці до нього від 01 березня 2016 року, ОСОБА_2, знаходячись у службовому приміщенні обласного бюро СМЕ, розташованого за адресою: пл. Жовтнева, 14, в присутності двох понятих, статиста, захисника, експерта та слідчого виявив бажання показати спосіб та механізм спричинення йому тілесних ушкоджень. При цьому ОСОБА_2 зазначив, що дана обстановка не суперечить обстановці, в якій він наніс тілесні ушкодження ОСОБА_3 та додав, що в даній обстановці він зможе показати спосіб та механізм спричинення тілесних ушкоджень. Для проведення слідчого експерименту залучається статист. Крім цього при проведенні слідчого експерименту використовується пластмасова лінійка, довжиною 15 см, яка в подальшому імітується як ніж. Далі ОСОБА_2 розташував статиста навпроти себе та вказав, що потерпілий наніс йому один удар рукою в обличчя, а саме, в ніс та губи, після чого ОСОБА_2 продемонстрував, що від удару він відійшов вбік від потерпілого та вказав, що потерпілий знову наніс йому один удар правою рукою, стиснутою в кулак, в область голови ліворуч. Далі ОСОБА_2 вказав, що він похилив голову вниз та з правої кишені одягнених на ньому штанів дістав ніж та, тримаючи в руці ніж (лінійку), продемонстрував як він наніс потерпілому ОСОБА_3 один удар ножем в область грудної клітини ліворуч по бічній поверхні, після чого вказав, що він наніс ОСОБА_3 ще один удар, а саме, тримаючи ніж (лінійку) у руці, продемонстрував, що один удар був ним нанесений в область живота ліворуч. Показати більш точне місце та локалізацію нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 не зміг (том 1 арк. 203-209 кримінального провадження);

Відповідно до додаткового висновку експерта № 945е від 09 березня 2016 року, за даними медичної документації та при огляду у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді:

- проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч по середньо-ключичній лінії, яке розпочинається раною (на відстані 136 см вгору від підошовної поверхні стоп та на 8,5 см ліворуч від умовної серединної лінії тіла) в проекції лівої ореоли, переходить в раньовий канал, з ушкодженням по ходу якого: шкіри, підшкірно-жирової клітковини та далі проникає в плевральну порожнину, з наскрізним пораненням верхньої частки лівої легені, яке закінчується на жировій підвісці перикарду, з явищами лівостороннього гемопневмоторакса (кров та повітря в плевральній порожнині);

- проникаючого колото-різаного поранення черева ліворуч на межі середньо-ключичної та навкологрудинної лінії, яке розпочинається раною (на відстані 109 см вгору від підошовної поверхні стоп та на 5 см ліворуч від умовної серединної лінії тіла), далі переходить в раньовий канал, з ушкодженням по ходу якого: шкіри, підшкірно-жирової клітковини, проникає у черевну порожнину, з ушкодженням брижі тонкої кишки та трьох ушкоджень тонкої кишки, з позачеревною гематомою та явищами внутрішньочеревної кровотечі (600 мл крові в черевній порожнині).

Характер виявлених у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень не суперечить механізму їх спричинення на який вказує ОСОБА_2 в ході проведення слідчого експерименту, тобто від механічної дії ножа, однак локалізація виявлених у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень не відповідають локалізації, на яку вказує ОСОБА_2 в ході проведення слідчого експерименту.

Так в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_2 вказує на нанесення удару ножем в область грудної клітини ліворуч по бічній поверхні, а тілесне ушкодження у ОСОБА_3 виявлено по передній поверхні грудної клітини ліворуч о області лівої ореоли (том 1 арк. 215-216 кримінального провадження).

Відповідно до додаткового висновку експерта № 965е від 10 березня 2016 року, у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синця на лівій вушній раковині у верхній третині з переходом на її задню поверхню; садна у внутрішнього кута правої брови; синця на задній поверхні правої вушної раковини з внутрішньо-шкіряним крововиливом на його тлі.

Оцінити свідчення ОСОБА_2 щодо спричинення тілесних ушкоджень не представляється можливим, так як ОСОБА_2 чітко не вказує локалізацію нанесення йому ударів.

Виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження в області обох вушних раковин більш характерні для механічної дії стиснення-викручування вушних раковин (том 1 арк. 224-225 кримінального провадження).

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 39 від 11 березня 2016 року, ОСОБА_2 хронічним психічним захворюванням, слабоумством, тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності або іншим хворобливим станом в період інкримінованого йому діяння не страждав та в теперішній час страждає. Виявляв раніше та виявляє в теперішній час емоційно нестійкий розлад особистості. В період інкримінованого ОСОБА_2 діяння він міг усвідомлювати свої діяння та керувати ними.В теперішній час ОСОБА_2 також може усвідомлювати свої діяння та керувати ними, може постати перед слідчим та судом та нести кримінальну відповідальність. В застосуванні відносно нього примусових заходів медичного характеру ОСОБА_2 не потребує (том 1 арк. 232-235 кримінального провадження).

Відповідно до висновку експерта № 10/4.2-233 від 15 березня 2016 року, на передній поверхні куртки, вилученої 23 січня 2016 року в приміщенні КЗ «Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 16» у потерпілого ОСОБА_3, наявні два пошкодження. Пошкодження на даній куртці являються колото-різаними. Ці пошкодження утворені внаслідок дії колючо-ріжучого предмету, який має клинок з вістрям, обухом та гостро заточеним лезом.

Вказані пошкодження могли бути утворені як клинком наданого на дослідження ножа, вилученим 23 січня 2016 року в ході огляду місця події біля буд. № 4 по вул. Марини Раськової у м. Дніпропетровську, так і іншим ножем (предметом), що має клинок аналогічної форми і розміру. Вирішити питання в категоричній формі не надається можливим по причинам, вказаним в дослідницькій частині (том 1 арк. 244-249 кримінального провадження).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 02 березня 2016 року, ОСОБА_2, знаходячись у службовому кабінеті № 104 Красногвардійського ВП ДВП за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Павлова, 3/5, виявив бажання показати місце, обстановку, спосіб, механізм вчинення кримінального правопорушення. Після цього, учасники слідчої дії вийшли з адміністративної будівлі Красногвардійського ВП та на службовому автомобілі направилися з вул. Павлова, 3/5, за вказівкою ОСОБА_2, до буд. АДРЕСА_2. Прибувши до зазначеної адреси, всі учасники слідчої дії вийшли з автомобіля та за вказівкою ОСОБА_2 направилися до будинку АДРЕСА_2. Підійшовши до будинку АДРЕСА_2, ОСОБА_2 пояснив, що у вказаному будинку він сумісно вживав спиртні напої з малознайомими йому чоловіками на ім'я ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Далі він вказав, що в будинку між ним та ОСОБА_3 виник конфлікт, після чого з будинку вийшли ОСОБА_4 з ОСОБА_3, а ОСОБА_2 залишився з ОСОБА_5 в будинку. Однак, через деякий час ОСОБА_2 з ОСОБА_5 також вийшли з будинку, та через хвіртку побачили ОСОБА_3. Після цього ОСОБА_2 пояснив, що він разом з ОСОБА_3 направилися в напрямку будинку № 4, до сміттєвих баків, а ОСОБА_5 залишився позаду. Далі ОСОБА_2 пояснив, що він з ОСОБА_3 зупинилися, а ОСОБА_4 стояв від них на відстані близько 3 метрів, як пояснив ОСОБА_2, ОСОБА_5 залишився біля хвіртки розмовляти з сусідами. Далі ОСОБА_2 пояснив, що він стояв та розмовляв з ОСОБА_3, та розташував статиста в те положення, в якому знаходився ОСОБА_3 Через декілька хвилин він покликав спочатку ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підійшли та знаходилися весь час за декілька метрів від ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Після цього ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_3 наніс йому один удар рукою в область носу, від удару ОСОБА_2 відійшов назад та вказав, що ОСОБА_3 наніс йому ще один удар рукою. Далі ОСОБА_2 продемонстрував як він дістав ніж та на статистові (який виконував роль потерпілого ОСОБА_3.) почав наносити удари потерпілому, а саме один удар ножем в область грудної клітини ліворуч по бічній поверхні, та після цього ще один удар ножем наніс в область живота ліворуч. Показати більш точне місце та локалізацію нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 показати не може (том 2 арк. 1-4 кримінального провадження).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту та фототаблиці до нього від 04 березня 2016 року, ОСОБА_3, знаходячись в службовому приміщенні обласного бюро СМЕ, розташованого за адресою: м. Дніпро, пл. Жовтнева, 14, за участю двох понятих, експерта, статиста та слідчого, виявив бажання показати спосіб та механізм спричинення йому тілесних ушкоджень. При цьому ОСОБА_3 зазначив, що дана обстановка не суперечить обстановці, в якій йому було спричинено тілесні ушкодження, та додав що в даній обстановці він може показати спосіб та механізм спричинення йому тілесних ушкоджень. Для проведення слідчого експерименту залучається статист. Крім цього, при проведенні слідчого експерименту використовуються металеві ножиці. Далі ОСОБА_3 розташував статиста праворуч від себе та на відстані витягнутої руки продемонстрував, як ОСОБА_2 спричинив йому удар, а саме, тримаючи у правій руці ножиці, наніс один удар в область живота ліворуч. Після цього ОСОБА_3 вказав, що ОСОБА_2 (роль якого виконував потерпілий) наблизився до нього, опинився навпроти та, тримаючи ножиці у правій руці, продемонстрував ще один удар, який наніс йому ОСОБА_2, а саме в грудну клітину ліворуч по передній поверхні та вказав, що удар був прямим. Під час слідчого експерименту використовувалися металеві ножиці, однак іменувалися як ніж (яким було спричинено тілесні ушкодження ОСОБА_3 (том 2 арк. 5-10 кримінального провадження).

Відповідно до додаткового висновку експерта № 937е від 09 березня 2016 року, за даними медичної документації та при огляді у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді:

- проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч по середньо-ключичній лінії, яке розпочинається раною (на відстані 136 см вгору від підошовної поверхні стоп та на 8,5 см ліворуч від умовної серединної лінії тіла) в проекції лівої ореоли, переходить в раньовий канал, з ушкодженням по ходу якого: шкіри, підшкірно-жирової клітковини та далі проникає в плевральну порожнину, з наскрізним пораненням верхньої частки лівої легені, яке закінчується на жировій підвісці перикарду, з явищами лівостороннього гемопневмоторакса (кров та повітря в плевральній порожнині);

- проникаючого колото-різаного поранення черева ліворуч на межі середньо-ключичної та навкологрудинної лінії, яке розпочинається раною (на відстані 109 см вгору від підошовної поверхні стоп та на 5 см ліворуч від умовної серединної лінії тіла), далі переходить в раньовий канал, з ушкодженням по ходу якого: шкіри, підшкірно-жирової клітковини, проникає у черевну порожнину, з ушкодженням брижі тонкої кишки та трьох ушкоджень тонкої кишки, з позачеревною гематомою та явищами внутрішньочеревної кровотечі (600 мл крові в черевній порожнині).

Локалізація та характер виявлених у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень не суперечать механізму їх спричинення на який вказує ОСОБА_3 в ході проведення слідчого експерименту, тобто при ударах ножем в область черева ліворуч та грудної клітини ліворуч по передній поверхні (том 2 арк. 16-17 кримінального провадження).

Відповідно до висновку судово-психологічної експертизи № 18721 від 12 січня 2018 року, згідно якого індивідуально-психологічними особливостями ОСОБА_2, які могли суттєво вплинути на його поведінку під час скоєння інкримінованих йому дій є: змішаний тип реагування, що поєднує в собі риси ригідності (суб'єктивізм, інертність установок, насторожена підозрілість) та лабільності (мінливість настрою, мотиваційна нестійкість); загострене самолюбство; неадекватна завищена самооцінка при зниженому рівні соціальної адаптації; виражена тенденція до екстрапунітивних (зовнішньообвинувачувальних) реакцій у ситуаціях, що виключають фрустрацію; схильність до фіксації на захисті свого «Я»; виражені індивідуалістичність, конфліктність, завищені домагання, високий рівень фізичної та вербальної агресії, дратівливість, образливість та підозрілість; недостатня розвиненість вищих емоцій - співчуття, поваги, терпимості, відсутність схильності до глибоких емоційних переживань. Одним з провідних мотиваційних чинників поведінки підекспертного ОСОБА_2 є потреба у захисті власного престижу в своєму соціальному середовищі.

Під час дослідження у підекспертного ОСОБА_2 будь-яких індивідуально-психологічних особливостей, які б суттєво вплинули на характер його свідчень у справі, не виявлено.

Обвинувачений ОСОБА_2 на момент скоєння дій, які йому інкримінуються, у стані фізіологічного афекту, у стані вираженого емоційного збудження або емоційного напруження, що могли б розглядатися як психологічна підстава сильного душевного хвилювання, не перебував.

На питання «Чи має підекспертна особа відхилення у психічному розвитку, які не є виявами психічного захворювання? Якщо має, то якими саме є ці ознаки» не вирішувалося з причини, зазначеної у дослідницькій частині висновку (том 4 арк. 16-17 кримінального провадження).

Учасники процесу відмовились від безпосереднього огляду у судовому засіданні речових доказів, тому огляд речових доказів не ввійшов в обсяг доказів, що підлягали дослідженню та речові докази судом не оглядались.

Таким чином, всебічно, повно та неупереджено дослідивши обставини кримінального провадження, оцінивши всі докази з точку зору належності, допустимості, достовірності, а також сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що з досліджених судом доказів, а саме, з показань ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, протоколу огляду від 23.01.2016, протоколів огляду від 23.01.2016, протоколу прийняття заяви про вчинення злочину від 24.01.2016, висновку експерта №340е від 29.01.2016, висновків експертів №64к від 08.02.2016,№65к від 08.02.2016, №323 від 03.03.2016, №743е від 24.02.2016, протоколу огляду місця події від 23.01.2016, додаткового висновку експерта №945е від 09.03.2016, висновку експерта №10/4.2-233 від 15.03.2016, протоколу слідчого експеримента від 02.03.2016, протоколу слідчого експеримента від 04.03.2016 та додаткового висновку експерта №937е від 09.03.2016, які у сукупності не входять в протиріччя та доповнюють один одного, повністю доказано час, місце, спосіб, наслідки вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 (характер тілесних ушкоджень, локалізація, механізм їх спричинення).

Вирішуючи питання про кваліфікацію дій ОСОБА_2, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні доказуванню підлягає, зокрема, форма вини, мотив, мета вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього кодексу, за винятком випадків, передбачених ч.2 цієї статті, покладається на слідчого, прокурора.

Відповідно до ч.1 ст.93 КПК України, збирання доказів здійснюється зокрема, сторонами кримінального провадження, у порядку, передбаченого цим кодексом.

За обвинувальним актом, на підставі зібраних доказів, дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України як закінчений замах на умисне вбивство, тобто, умисне заподіяння смерті іншій людині.

Обґрунтовуючи таку кваліфікацію, органом досудового розслідування та прокурором в обвинувальному акті зазначено, зокрема, що в ході сварки у ОСОБА_2 раптово виник злочинний умисел на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (ОСОБА_3.). Крім того, зазначено, що ОСОБА_2, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та невідворотність настання смерті потерпілого, наніс йому удари ножем. У зв'язку з своєчасним наданням кваліфікованої медичної допомоги, смерть потерпілого ОСОБА_3 не настала, тобто, ОСОБА_2 не довів свій злочинний умисел, направлений на умисне вбивство, тобто, умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині ОСОБА_3 до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Але з аналізу доказів, досліджених колегією, зазначені вище висновки органу досудового розслідування та наведена в обвинувальному акті кваліфікація дії ОСОБА_2, на переконання колегії суддів, є хибними, з огляду на наступне.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 09.12.2008 зазначено, що згідно п.22 постанови пленуму ВСУ від 07.02.2003 №2 «Про судову практику у справах про злочини проти життя та здоров'я особи», для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, слід виходити зі спрямованості умислу особи. Питання про спрямованість умислу слід вирішувати з урахуванням сукупності обставин справи, зокрема, способу, знаряддя злочину, кількості, характеру і локалізації поранень, інших тілесних ушкоджень тощо, а також суб'єктивного ставлення винного до наслідків протиправних дій.

Верховний Суд України в постанові від 31.01.2013 зазначив, що відповідно до ч.1 ст.15 КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення відповідного злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Згідно з ч.2 ст.24 КК України умисел є прямим, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. При відмежуванні замаху на вбивство від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження визначальним є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: якщо особа усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажає їх настання, умисел є прямим, а якщо не бажає, хоча й свідомо припускає їх настання, умисел є непрямим. Судова практика для з'ясування змісту і спрямованості умислу особи орієнтує суди на те, що при дослідженні доказів їм необхідно виходити із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки (пункт 22 постанови пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи»).

З показань ОСОБА_2 вбачається, що удари ним було нанесено в ході конфлікту з ОСОБА_3, при цьому, останній наносив йому тілесні ушкодження. В цій частині показання ОСОБА_2 підтверджуються показаннями допитаних свідків. Так допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4, описуючи сварку між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зазначив, що ОСОБА_3 кілька разів наносив удари ОСОБА_2, що він особисто бачив, а також про це свідчило почервоніння на обличчі ОСОБА_2, на яке він звернув увагу. Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав суду, що у приміщенні за адресою: АДРЕСА_2, після словесного конфлікту та образ ОСОБА_3 накидувався на ОСОБА_2, але їх розняли. Після цього він особисто бачив, що ОСОБА_3 наносив ОСОБА_2 удари, після чого ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_3 ножем. Таким чином, сварка між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 супроводжувалась нанесенням ударів з боку ОСОБА_3 (про наявність тілесних ушкоджень невеликої тяжкості у ОСОБА_2 свідчать висновки експерту №340е від 29.01.2016, та 965е від 10.03.2016), а удари ножем ОСОБА_2 були нанесені ОСОБА_3 саме під час бійки, в яку переросла сварка (оскільки кримінальне провадження слухається лише в межах пред'явленого обвинувачення, а обвинувачення ОСОБА_11 з приводу спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, не є предметом цього судового розгляду, суд в даному випадку не надає окрему оцінку діям ОСОБА_3.). При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що ОСОБА_2 пояснив, що ніж він мав при собі, оскільки того дня продав рюкзак, в якому той ніж до цього перебував (про продаж рюкзака показав і допитаний потерпілий ОСОБА_3.). Таким чином, наявність ножа у ОСОБА_2 під час сварки з ОСОБА_3 не може в даному випадку свідчити про його підготовку до умисного вбивства та намір спричинити ОСОБА_3 смерть ударами ножем при виході з приміщення на вулицю. Крім того, удари наносились ОСОБА_2 ОСОБА_3 скрізь товстий шар одягу, одягненому на потерпілому - кофти, футболки, куртку (на яких наявні прорізи згідно до протоколу огляду від 23.01.2016) та в ході фактичної бійки між обвинуваченим і потерпілим (при цьому, потерпілий наносив удари, тобто, рухався), що не може свідчити про чітку спрямованість ударів ножем обвинуваченим саме в місця розташування життєво-важливих органів потерпілого. Крім того, суд зауважує, що після нанесення двох ударів ножем ОСОБА_3, потерпілий не відразу побіг з місця події, але ОСОБА_2 обмежився тільки нанесеними двома ударами, зупинившись на вчиненому (хоча нічого не заважало ОСОБА_2 при обстановці, що склалася, нанести більшу кількість ударів ножем ОСОБА_3.)

Колегія також не оминає увагою ту обставину, що потерпілий та обвинувачений були малознайомими людьми (з показань ОСОБА_3, до дня конфлікту бачились лише одного разу). При цьому, ані ОСОБА_3, ані ОСОБА_2 не вказують на те, що до зустрічі 23.01.2016 в них були неприязні стосунки один до одного.

Про відсутність у ОСОБА_2 умисла на умисне вбивство ОСОБА_3 свідчить поведінка до нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, а саме, як ОСОБА_2, так і допитані судом свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 вказують на те, що ОСОБА_3 ображав ОСОБА_2, провокував конфлікт, але ОСОБА_2 не намагався уникнути конфлікту, не наносив першим удари ОСОБА_3 Така поведінка ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 не може слугувати підставою для раптового виникнення умислу на умисне вбивство ОСОБА_3

І, насамкінець, але не за значенням, суд зауважує, що після нанесення ОСОБА_3 двох ударів ножем ОСОБА_2, перший залишився стояти на ногах, тільки через незначний проміжок часу побіг з місця подій, а ОСОБА_2 залишився на місці, при цьому, бачив, що від спричинених ним ушкоджень потерпілий не впав, не перестав рухатися, та, ОСОБА_2 цілком мав можливість довести свій умисел до кінця (тобто, в разі, якщо б він бажав вбити потерпілого, як зазначено в обвинувальному акті органом досудового розслідування, закінчити розпочате), але більш ударів потерпілому не наносив, не намагався його наздогнати, що, на тверде переконання колегії, свідчить про відсутність у ОСОБА_2 умислу позбавляти потерпілого життя.

Таким чином, зазначене спростовує інкримінований ОСОБА_2 раптово виниклий злочинний умисел на умисне вбивство ОСОБА_3 та його обґрунтування - умисні протиправні дії, передбачення та бажання настання суспільно-небезпечних наслідків та невідворотність настання смерті потерпілого, та не доведення такого умислу до кінця з причин, що не залежали від волі ОСОБА_2 (у зв'язку зі своєчасним наданням кваліфікованої медичної допомоги потерпілому).

Частиною 3 статті 337 КПК України передбачено, що, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Таким чином, сукупність зазначених ознак, яким колегією дано оцінку вище в мотивувальній частині вироку суду, свідчить про наявність у ОСОБА_2 умислу на умисне тяжке тілесне ушкодження. Таким чином, своїми навмисними діями ОСОБА_2 наніс ОСОБА_3 умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто, умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент його заподіяння, та його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст.121 КК України.

Аналогічні висновки викладені в узагальненні ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду кримінальних проваджень щодо злочинів проти життя і здоров'я особи за 2014 рік», метою якого, зокрема, є надання судам рекомендацій для вирішення складних і спірних питань застосування положень кримінального права під час судового розгляду кримінальних проваджень про злочини, передбачені розділом II Особливої частини КК України.

При цьому, нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження, заподіяного у стані сильного душевного хвилювання (тобто, кваліфікація дій ОСОБА_2 за ст.123 КК України), виключається дослідженим судом висновком судово-психологічної експертизи №18721 від 12.01.2018, за висновком якої ОСОБА_2 на момент скоєння дій, що йому інкримінуються, у стані фізіологічного афекту, у стані вираженого емоційного збудження або емоційного напруження, що могли б розглядатися як психологічна підстава сильного душевного хвилювання, не перебував.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, а також обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого. Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено. Вчинений злочин відноситься до категорії тяжких.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий, за місцем відбування покарання характеризується посередньо. Як обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд враховує рецидив злочинів та вчинення злочину особою, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння. При цьому, колегія звертає увагу на ту обставину, що вживання алкоголю підтвердив як сам обвинувачений, так і допитані потерпілий та свідки. Таким чином, зазначена обставина учасниками процесу не оспорювалась.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч.1 ст.121 КК України у вигляді позбавлення волі. Саме визначене судом покарання доцільно застосувати до обвинуваченого та саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даним про особу обвинуваченого, встановленим судом обставинам, що обтяжують покарання останнього.

Підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України, судом не встановлено.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 було засуджено 09 грудня 2013 року Нікопольським міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 1020 гривень. Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано у строк: два роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі. Виходячи з наведеної норми, підстав для застосуванні положень ч.1 ст.71 КК України, немає.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_2 належить стягнути на користь держави документально підтверджені витрати, а саме 880,40 гривень за проведення судової трасологічної експертизи № 10/4.2/2-233 від 15 березня 2016 року.

Цивільний позов не заявлений.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 не обирався, клопотань про його обрання не надходило. Строк відбування покарання рахувати з часу звернення вироку до виконання.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону зі змінами, внесеними згідно із Законом від 26.11.2015 №838-VIIІ), зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, в межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Згідно ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону зі змінами внесеними згідно із Законом від 18 травня 2017 року № 2046-VIII, який набрав чинності 21 червня 2017 року) попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Згідно ч.2 ст.4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

В ч.4 ст.5 КК України зазначено, що якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Таким чином, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону зі змінами, внесеними згідно із Законом від 26.11.2015 №838-VIIІ) необхідно зарахувати у строк покарання ОСОБА_2 строк його попереднього ув'язнення з дати затримання - з 23 січня 2016 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку відповідності одного дня попереднього ув'язнення двом дням позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року по 11 січня 2018 року включно - з розрахунку відповідності одного дня попереднього ув'язнення одному дню позбавлення волі.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні вирішити на підставі ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 371, 373, 374, 376 КПК України

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 6 (шести) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати. Строк відбування покарання рахувати з часу звернення вироку до виконання.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону зі змінами, внесеними згідно із Законом від 26.11.2015 №838-VIIІ) зарахувати у строк покарання ОСОБА_2 строк його попереднього ув'язнення з дати затримання - з 23 січня 2016 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку відповідності одного дня попереднього ув'язнення двом дням позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року по 11 січня 2018 року включно - з розрахунку відповідності одного дня попереднього ув'язнення одному дню позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_2 880 (вісімсот вісімдесят) гривень 40 (сорок) копійок за проведення судової трасологічної експертизи № 10/4.2/2-233 від 15 березня 2016 року на користь держави (ДНДЕКЦ, 49070, м. Дніпро, вул. Короленка, 4-А, УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, номер рахунку 31118115700004 у банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ 37989274).

Речові докази: куртку-дублянку коричневого кольору та светр шерстяний сірого кольору, що знаходяться в камері схову речових доказів Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, - повернути законному власнику ОСОБА_2; куртку чорного кольору, що знаходиться в камері схову речових доказів Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, - повернути законному власнику ОСОБА_3; відібрані біологічні зразки - зрізи нігтьових пластин обох рук ОСОБА_2; осади з об. №№ 1, 2 та витяжки з об. № 1 на ниточках марлі; залишки змивів з об. №№ 1, 2 на ниточках марлі; відібрані біологічні зразки - зразки крові ОСОБА_2; відібрані біологічні зразки - зразки крові ОСОБА_3, що знаходяться в камері схову речових доказів Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, - знищити; ніж, який ОСОБА_2 носив при собі без передбаченого законом дозволу, що знаходиться в камері схову речових доказів Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя Д.Ю. Григоренко

Суддя К.М. Дружинін

Суддя М.М. Юшков