Рішення № 75050503, 02.07.2018, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/543/18

02 липня 2018 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Битківського Л.М.,

з участю секретаря Дякун М.В.

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Богородчани, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про повернення боргу за договором позики, -

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області з позовом до відповідачів про повернення боргу за договором позики. Заявлені вимоги мотивував тим, що між його довірителем ОСОБА_2 та відповідачами 16.10.2014 року укладено безвідсотковий договір позики на суму 7900 дол.США з терміном повернення до 30.06.2016 року. Однак, після закінчення визначеного строку, відповідачі своїх зобов‘язань не виконали і не повернули кошти. Тому просив стягнути з відповідачів борг та пеню у розмірі 0,05% річних за кожний день прострочення виконання грошового зобов‘язання, як було передбачено договором та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявлений позов підтримав з викладених у позові підстав. Вказав, що питання повернення боргу було чітко обумовлено договором і наявність у позивача оригіналу розписки, яка подана суду для долучення до матеріалів справи, свідчить про те, що жодних коштів на повернення боргу сплачено не було. Розрахунок пені проведено відповідно до обумовленої у договорі ставки 0,05% від суми простроченого боргу за період 365 днів, що склало 1441,75 дол.США у валюті позики та відповідає еквіваленту у національній валюті станом на день звернення з позовом до суду сумі 37918,02 грн. Просив позов задовольнити.

Відповідачі в судове засіданні не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись у визначеному законом порядку, відзиву на позов суду не подали. У зв’язку з цим судом постановлено ухвалу по розгляд справи у порядку заочного провадження.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, які подані у розпорядження суду, суд прийшов до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до розписки, складеної 16.10.2014 року, підписаної власноручно ОСОБА_3, ОСОБА_4, а також ОСОБА_2 у присутності двох свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, відповідачі отримали у позивача 7900 дол.США і вказані кошти зобов‘язувалися повернути до 30.06.2016 року. Наявність оригіналу розписки у позичальника свідчить про те, що обов‘язок повернення коштів відповідачами не виконано.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов‘язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, відповідно до ст 547 ЦК України, вчиняється у письмовій формі.

Як визначено ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Відповідно до ст. 266, 258 ЦК України, стягнення неустойки обмежується 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду і починається з дня , якого вони нараховуються у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що у разі прострочення виконання грошового зобов’язання за договором позики, позикодавець вправі вимагати від позичальника сплати суми боргу, а також обумовленої пені у розмірі 0,05 % річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Оскільки позивач ставить питання про стягнення гривневого еквіваленту позичених коштів, то суму боргу та процентів за його користування слід розрахувати виходячи з курсу НБУ станом на день постановлення судового рішення, що складає 2632,7494 грн. за 100 дол.США. Таким чином з відповідача слід стягнути 207987,20 грн. основного боргу та 37957,66 грн. пені.

Судові витрати відповідно до ст.88 ЦПК України слід покласти на відповідача.

На підставі наведеного, ст.1046-1050 ЦК України, керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, суд, -

ухвалив :

Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ід.н.2920016570) та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ід.н.3126618963) на користь ОСОБА_2, (ід.н. НОМЕР_1) 207987,20 грн. боргу за договором позики та 37957,66 грн. процентів за прострочення виконання зобов‘язання, а також 2809 грн. сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідачів. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 30 –ти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через суд першої інстанції шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Битківський Л.М.