Ухвала суду № 75050314, 21.06.2018, Мар'їнський районний суд Донецької області

Номер справи 237/870/18

Номер провадження 2/237/704/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.06.18 року м. Курахове

Мар’їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Медведського М.Д.,

при секретарі Махно Ю.В.,

за участю:

представника позивачів ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Курахове цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Державної казначейської служби України, Держави Україна в особі ОСОБА_6 Міністрів України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої терористичним актом під час проведення антитерористичної операції,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Мар’їнського районного суду Донецької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Державної казначейської служби України, Держави Україна в особі ОСОБА_6 Міністрів України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої терористичним актом під час проведення антитерористичної операції.

18.05.2018 року до суду надійшло клопотання представника відповідача – ОСОБА_6 Міністрів України ОСОБА_2 про залучення Уряду Російської Федерації в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів, оскільки рішення в справі може вплинути на права та обов’язки Російської Федерації.

Клопотання обґрунтовано тим, що згідно ч. 4 ст. 2 ЗУ «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» відповідальність за матеріальну чи нематеріальну шкоду, завдану Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, покладається на Російську Федерацію відповідно до принципів і норм міжнародного права. Обставини та факти збройної (військової) агресії Російської Федерації відносно України, окупації частини території України є загальновідомими, а відтак не підлягають доказуванню в силу ч. 3 ст. 82 ЦПК України. Обставини справи та доводи позивачів свідчать, що руйнування будинку Позивача є наслідком збройної агресії Російської Федерації. Відтак, держава Україна як відповідач може мати право на регресне відшкодування компенсації за шкоду завдану позивачам, яка підлягає відшкодуванню в порядку ЗУ "Про боротьбу з терроризмом".

Представник відповідача ОСОБА_6 Міністрів України в судовому засіданні просив задовольнити його клопотання про направлення запиту щодо згоди на залучення держави Російської Федерації в якості третьої особи і зупинення розгляду справи.

Представник позивачів проти задоволення клопотання заперечував, оскільки вважає таке клопотання безпідставним.

Суд, вислухавши сторін, дослідивши матеріли справи, вважає за необхідне клопотання представника відповідача ОСОБА_6 Міністрів України ОСОБА_2 про направлення запиту щодо згоди на залучення Російської Федерації в особі Уряду Російської Федерації в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на сторін відповідачів, та зупинення провадження в справі – задовольнити.

Так, частиною третьою статті 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» встановлено, що відповідальність за матеріальну чи нематеріальну шкоду, завдану Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, покладається на Російську Федерацію відповідно до принципів і норм міжнародного права.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 ЦПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов’язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 ЦПК України третю особу може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Згідно п. 6 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 16.05.2013 року № 24-754/0/4-13 «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом» пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЗУ «Про міжнародне приватне право» пред’явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 498 ЦПК України у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено – Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 87 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним задовольнити клопотання представника відповідача про направлення судового доручення до РФ та зупинення провадження в справі, оскільки майно, про відшкодування вартості якого позивач заявляє позовні вимоги знаходиться на лінії зіткнення із збройними формуваннями окупованих територій Донецької області, відтак держава Україна як відповідач може мати правові підстави для правового спору щодо відшкодування завданої позивачам шкоди в порядку регресу до Російської Федерації.

Також суд вважає необхідним зупинити розгляд справи до отримання волевиявлення Російської Федерації щодо участі у даній справі, оскільки в разі надання згоди Російською Федерацією на участі у справі в якості третьої особи, проведення розгляду справи до долучення такої третьої особи буде порушувати процесуальні права такої особи, відтак подальший розгляд справи суд вважає неможливим до вирішення питання про залучення/незалучення Російйської Федерації з урахуванням особливого процесуального статусу такого суб’єкта.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 53, 134, 135, 498 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_6 Міністрів України про направлення судового доручення до Російської Федерації задовольнити.

Направити судове доручення компетентному органу Російської Федерації згідно Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, підписаної 22.01.1993 року.

Доручити компетентному органу Російської Федерації вручити Уряду Російської Федерації копію позовної заяви, доданих до неї матеріалів та з’ясувати наявність згоди до участі у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Державної казначейської служби України, Держави Україна в особі ОСОБА_6 Міністрів України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої терористичним актом під час проведення антитерористичної операції, як третьої особи, держави Російської Федерації.

Провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Державної казначейської служби України, Держави Україна в особі ОСОБА_6 Міністрів України зупинити до надходження відповіді від компетентного органу Російської Федерації.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Мар'їнський районний суд Донецької області.

Суддя М.Д.Медведський

Дата документу 21.06.2018 року