Рішення № 75050080, 02.07.2018, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

02.07.18

Провадження № 2/235/764/18

Справа № 235/987/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року м.Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Філь О.Є.

за участю секретаря судового засідання Кучерявого М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області ОСОБА_2, Покровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 03.03.2018 року звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області ОСОБА_2, Покровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, зазначивши на підтвердження своїх вимог, що 23 листопада 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області ОСОБА_2 був вчинений виконавчий напис (реєстр № 12571) про стягнення з неї на користь ПАТ УКБ «Приватбанк» грошової суми у розмірі 97082, 05 грн. в рахунок погашення кредитної заборгованості за кредитним договором з урахуванням:

- заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7798,43 грн.;

- заборгованості за відсотками у розмірі 80607,41 грн.;

- заборгованості з пені та комісії у розмірі 3577,06 грн.;

- заборгованість по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500,00 грн.;

- заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 4599,15 грн.

Як було зазначено у Виконавчому написі, то стягнення здійснюється за період з 04 липня 2012 року по 31 липня 2017 року.

Однак, з Виконавчим написом позивач не згодна, вважає, що його було вчинено із грубим порушенням Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій, у зв'язку чим підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Позивач зазначає, що 04.07.2012 року між нею та ПАТ КБ "Приватбанк" було укладено кредитний договір строком на один рік, право вимоги у відповідача до позивача про стягнення заборгованості виникло 04.07.2013 року, відповідач звернувся до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису 21.12.2017 року, тобто зі спливом майже 5 років, що перевищує строк, встановлений законодавством.

Нотаріусом при вчинені Виконавчого напису всупереч норм діючого законодавства України, а в тому числі й ст. 88 ЗУ "Про нотаріат", Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та Постанови КМУ № 1172 від 29 червня 1999 року «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавча написів нотаріусів», не було перевірено факт безспірності заборгованості позивача за кредитним договором, не було отримано від банку оригіналу кредитного договору,

не було отримано від Банку засвідчену стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків і погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, не було перевірено факт пропущення ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" трирічного строку давності щодо заборгованості за кредитним договором.

Позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 23.11.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 12571, про стягнення з неї на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" грошових коштів у розмірі 97082,05 грн.

Позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду відзив на позовну заяву (а.с. 40), в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 3ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, дослідивши матеріали справи та надавши їм належну оцінку приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так згідно виконавчого напису від 23.11.2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 12571, вчиненого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області ОСОБА_2, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» несплачену в строк заборгованість за кредитним договором б/н від 04.07.2012 р. у сумі 97082,05 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 7798,43 грн.; заборгованість за відсотками у розмірі 80607,41 грн.; заборгованість з пені та комісії у розмірі 3 577,06 грн.; заборгованість по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500,00 грн.; заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 4599,15 грн. (а.с. 10).

На виконання виконавчого напису Відділом ДВС було відкрито виконавче провадження (а.с. 9).

Виконавчий напис було вчинено на підставі заяви ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с. 61), копії кредитного договору анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку ОСОБА_1 від 04.07.2012 р. (а.с. 62) та розрахунку заборгованості за кредитним договором (а.с. 63-63).

Представником ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на адресу ОСОБА_1 було надіслано письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 станом на 31.07.2017 року не виконані умови кредитного договору, заборгованість складає 97082,05 грн. У цій вимозі зазначено попередження щодо звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису у випадку неповернення кредиту протягом 5 днів з дня направлення вимоги (а.с.65).

Згідно реєстру рекомендованих поштових відправлень ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» 15.09.2017 року вищезазначену вимогу було надіслано ОСОБА_1 (а.с. 66).

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно достатті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина першастатті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів ціє їстатті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціямине більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису. Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку).

За змістом п. п. 3.1, 3.2 глави 16 вказаного Порядку, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Крім того, підпунктом 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов?язаннями, додаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення із відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд приходить до переконання, що нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не були дотримані нормативні приписи, адже на обґрунтування своїх вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано копію анкети-заяви позичальника ОСОБА_1 та розрахунок заборгованості за кредитним договором. Оскільки розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитного договору, нотаріусу повинна бути надана банківська виписка, яка має статус первинного документу відповідно до Переліку типових документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 р. № 578/5, що відповідає пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Таким чином, процедуру вчинення виконавчого напису було порушено.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

З урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 05 липня 2017 року в справі за № 6-887цс17).

Таким чином, з виконавчого напису нотаріуса вбачається, що заборгованість за кредитним договором виникла за період з 4 липня 2012 року по 31 липня 2017 року, та складається зокрема з пені у розмірі 3577,06 грн., штрафів у суммі 500 грн. та 4599,15 грн.

Разом з цим, відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно матеріалів справи позивач зареєстрований та постійно проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, вул Примакова, 5/60.

Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р, м. Покровськ (Красноармійськ) Донецької області, відноситься до населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція.

Отже, сам факт наявності діючого норми закону, згідно якої забороняється на час проведення антитерористичної операції нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають у зоні, де проводилася антитерористична операція, є достатнім аргументом стосовно прийняття доводів позивачки про некоректність заявленої суми заборгованості, яку не можна вважати безспірною.

Окрім того, необхідно зазначити, що надсилання банком на адресу позивача письмової вимоги про необхідність виконання зобов’язань за кредитним договором, знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, але в той же час представником відповідача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не доведено перед судом отримання позивачем цієї вимоги, поштове повідомлення про отримання ним цієї вимоги під підпис суду не надано.

Згідно роз’яснень, викладених у п.6 Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні» справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів. Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Інакше кажучи, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Рішення у таких справах фактично жодним чином не впливають на нотаріусів.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, але позивач ОСОБА_1, як інвалід ІІ групи звільнена від сплати судового збору, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, повязаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У ч. 2 ст. 141 ЦПК України зазначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі відмови в позові-на позивача.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді адвокатом регламентовано у п. 1 ч. 3 ст. 133, ст. ст. 137,141 ЦПК України.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Із пункту 1.1 договору про надання правової допомоги від 22.02.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_3, вбачається, що Клієнт зобов'язаний сплатити винагороду (гонорар) та витрати, необхідна для виконання його доручень, у порядку та строки, обумовлені Сторонами у Договорі.

Згідно п. 4.2. за правову допомогу Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди Адвоката при наданні правової допомоги визначаються сторонами в додатках до цього Договору (а.с. 13).

Позивачем до позову наданий Акт приймання-передачі послуг, згідно якому до сплати належить 10000,00 грн. (а.с. 14) В описі робіт, виконаних адвокатом, зазначено загальні найменування, як то - ознайомлення з документами, надання консультації, збір необхідної інформації для звернення до суду, складання позовної заяви, представлення інтересів в суді. Тобто відсутній детальний опис робіт (наданих послуг), як того вимагає ч. 3 ст. 137 ЦПК України. За вказаних обставин, суд вважає, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження понесених ним витрат на оплату професійної правничої допомоги, а тому відсутня можливість на даний час вирішити питання щодо розподілу та стягнення судових витрат. Зазначене не позбавляє можливості впозивача звернутися з такими вимогами при наданні достатніх доказів, які б підтверджували понесені витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат»ст. ст. 2-5, 10, 76, 80, 83, 175, 176, 177, 184, 187, 258, 259, 263-268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 23.11.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області ОСОБА_2, зареєстрований в Реєстрі за № 12571 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором № б/н від 04 липня 2012 року в розмірі 97082,05 грн..

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1 «д», на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Позивач: ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце реєстрації: Донецька область, м. Покровськ, вул. Примакова, 5/60.

Відповідач: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1 «д».

Третя особа: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області ОСОБА_2, місце знаходження: 14005, м. Чернігів, проспект Миру, 55.

Третя особа: Покровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, кож ЄДРПОУ 34941051, місце знаходження: 85301, Донецька область, м. Покровськ, вул. Степана Бовкуна, 7.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законно сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, повністю або частково безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення 02 липня 2017 року.

Суддя О.Є.Філь