Ухвала суду № 75048795, 27.06.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 145/394/18

Провадження №11-кп/772/738/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Спринчук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого – судді Спринчука В.В.,

суддів Кривошеї А.І., Бурденюка С.І.,

при секретарі Табачук В.О.,

за участю прокурора Ведешина О.О.,

захисника ОСОБА_2,

засудженого ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_3 на ухвалу Тиврівського районного суду Вінницької області від 25 квітня 2018 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, засудженого 23.12.2016 року Бердичівським районним судом Житомирської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців, звільнений з іспитовим строком на 2 роки, з покладеними обов’язками передбаченими п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України,

подання інспектора задоволено, скасовано іспитовий строк ОСОБА_3 та направлено засудженого для відбування призначеного судом покарання,

в с т а н о в и в :

Вироком Бердичівського районного суду Житомирської області від 23.12.2016 року ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців та звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, з покладенням обов’язків передбаченими п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 25.04.2018 року подання старшого інспектора Тиврівського РВ з питань пробації Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань пробації Міністерства юстиції України про скасування іспитового строку задоволено, скасовано іспитовий строк ОСОБА_3 призначений вироком Бердичівського районного суду Житомирської області від 23.12.2016 року за ч.3 ст.185 КК України, яким його засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців на підставі ст.75 КК України звільненому від відбування призначеного судом покарання з іспитовим строком на 2 роки, із застосуванням п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України та направлено засудженого для відбування призначеного судом покарання.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що в період іспитового строку ОСОБА_3 вчинив новий злочин, передбачений ч.1 ст.309 КК України, а тому з огляду на ч.1 ст.78 КК України вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину тягне за собою скасування іспитового строку.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_3 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та відмовити у задоволені подання старшого інспектора Тиврівського РВ з питань пробації Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань пробації Міністерства Юстиції України про скасування іспитового строку, мотивуючи свої вимоги тим, що в листопаді, грудні 2016 року, засуджений лікувався в Обласному наркологічному диспансері Житомирської обласної ради (підтверджується довідками), оскільки він намагався позбутися залежності, про знаходження шприців у кишені куртки він забувся, а тому умислу зберігати наркотичні засоби до 11.01.2017 року він не мав. Злочин передбачений ч.1 ст.309 КК України вчинив ще до проголошення Бердичівським районним судом Житомирської області за яким його засуджено за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців та на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки із застосуванням п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, тобто не в період іспитового строку. Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що він став на шлях виправлення відповідально відносився до обов’язків, покладених на нього вироком Бердичівським районним судом Житомирської області від 23.12.2016 року, протягом іспитового строку порушень порядку умов відбування покарання з випробуванням не допускав.

З 10.03.2017 року і по даний час апелянт проходить програму соціально-психологічної реабілітації пропоновану Вінницьким обласних центром духовної та соціально-психологічної реабілітації «Отчий дім» (підтверджується довідками наданими 26.03.2018 року Центром духовної та соціально-психологічної реабілітації «Отчий дім»), проте дані докази судом не взяті до уваги.

Заслухавши засудженого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_2, які підтримали вимоги викладені в апеляційній скарзі та просили їх задовольнити, прокурора Ведешина О.О., який заперечив проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення.

Відповідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити її без змін.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов’язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину, суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

З матеріалів судової справи вбачається, що ОСОБА_3 засуджений вироком Бердичівського районного суду Житомирської області від 23.12.2016 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців та звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, з покладенням обов’язків передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.

Під час іспитового строку ОСОБА_3 скоїв новий умисний злочин за ч.1 ст.309 КК України, а саме зберігав при собі наркотичний засіб опій ацетильований (масою 0,1202 г.) без мети збуту, за даним фактом 12.01.2017 року в ЄРДР зареєстроване кримінальне провадження, яке ухвалою Бердичівського районного суду Вінницької області від 07.02.2018 року відносно ОСОБА_3 закрито на підставі ч.4 ст.309 КК України, у зв’язку з добровільним зверненням останнім до лікувального закладу, за клопотанням ОСОБА_3 з урахуванням повного визнання ним вини у інкримінованому злочині, тобто закрито зазначене вище кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав, тобто з підстав, які, незважаючи на наявність у діях особи складу злочину, обумовлюють застосування інституту звільнення особи від кримінальної відповідальності, що свідчить про небажання стати на шлях виправлення.

Вчинення засудженим протягом іспитового строку будь-якого ступеня тяжкості і формою вини нового злочину визнається законом найсуттєвішим порушенням умов випробування. Законодавець не пов’язує вказані правові наслідки з наявністю обвинувального вироку суду.

Оскільки відносно ОСОБА_3 кримінальне провадження за ч.1 ст.309 КК України закрито на підставі ч.4 ст.309 КК України і досліджувана судом подія злочину за ч.1 ст.309 КК України мала місце під час іспитового строку, тому, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що засуджений ОСОБА_3 саме під час іспитового строку вчинив новий злочин, з огляду на що іспитовий строк за вироком Бердичівського районного суду Житомирської області від 23.12.2016 року щодо ОСОБА_3 підлягає скасуванню, а засуджений направленню для відбування покарання, призначеного за згаданим вироком, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 539 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Ухвалу Тиврівського районного суду Вінницької області від 25 квітня 2018 року стосовно ОСОБА_3 – залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 3-х місяців з дня її проголошення.

Судді: (підпис)

Згідно з оригіналом