Рішення № 75048216, 03.07.2018, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/1003/18

Провадження №2/0203/697/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2018 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

26 березня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.08.2013 року між ПАТ «Альфа-Банк» (правонаступником якого є позивач) та відповідачкою було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідачка отримала грошові кошти, зобов’язавшись повернути їх у порядку та на умовах, визначених договором. Відповідачка не виконує свої зобов’язання за кредитним договором, що стало причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідачки заборгованості за договором у сумі 44 018,99 грн. з урахуванням процентів та неустойки, а також відшкодування судових витрат (а.с.а.с. 1 – 3).

Представник позивача до суду не з'явився, звернувшись до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, яким також не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку (а.с.а.с. 46, 47).

Відповідачка до суду також не з’явилася, була повідомлена належним чином. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності з викладеними обставинами дає суду підстави для застосування положень частини 4 статті 223, статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК).

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 14.08.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» (правонаступником якого є позивач) та відповідачкою було укладено кредитний договір №500402923, за умовами якого ПАТ «Альфа-Банк» надало відповідачці кредит в сумі 20 000,00 грн. під 14,99% річних строком до 15.08.2016 року (а.с.а.с. 5 – 11, 17 – 24).

Відповідачка неналежно виконує свої зобов’язання з повернення позичених коштів та процентів за ними, і у неї перед позивачем станом на 10.10.2016 року утворилася заборгованість загальною сумою 44 018,99 грн. з урахуванням процентів та неустойки відповідно до доданого позивачем розрахунку (а.с. 14), а саме:

-основна заборгованість – 19 556,62 грн.;

-проценти – 18 862,37 грн.;

-пеня – 5 600,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором ПАТ «Альфа-Банк» передало відповідачці певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже вказаний правочин, у розумінні статті 1054 ЦК, було укладено.

У відповідності зі статтею 610 ЦК порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Ураховуючи той факт, що відповідачка дотепер неналежно виконує свої обов’язки з повернення позичених коштів та процентів за ними, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням її зобов’язань у розумінні приведеної норми.

Відповідно до кредитного договору в разі порушення відповідачкою зобов’язань, покладених на неї договором, вона несе перед позивачем відповідальність у виді сплати додаткових обов’язкових платежів (пеня тощо).

Зважаючи на те, що відповідачка неналежно виконує свої обов’язки за кредитним договором, що полягає у простроченні сплати заборгованості, суд вважає обґрунтованим звернення позивача до суду з цим позовом.

За правилами частини 1 статті 14 ЦК цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 526 ЦК передбачено, що зобов’язання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог – за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно пред’являються.

Відповідно до статті 611 ЦК у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позов необхідно задовольнити.

У порядку статті 141 ЦПК суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача компенсацію понесених судових витрат у сумі 1 762,00 грн. (а.с. 4).

Керуючись статтями 5, 7, 10 – 13, 19, 23, 76 – 81, 89, 133, 141, 209 – 211, 213, 223, 228, 229, 258, 259, 263 – 265, 274, 275, 279, 280 – 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ідентифікаційний номер – 35625014; 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, 30) до ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1; 49000, місто Дніпро, вулиця Володимира Антоновича, 10Б/152) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором від 14 серпня 2013 року №500402923 у сумі 44 018,99 грн. (основна заборгованість – 19 556,62 грн.; проценти – 18 862,37 грн.; пеня – 5 600,00 грн.), компенсацію судових витрат у сумі 1 762,00 грн., разом – 45 780,99 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем, третьою особою в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини заочного рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складено 03 липня 2018 року.

Суддя М.О. Католікян