Ухвала суду № 75048044, 27.06.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 166/1504/16-к Провадження №11-кп/773/37/18 Головуючий у 1 інстанції:Фазан О. З. Категорія:ч. 3 ст. 286 КК України Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2018 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Борсука П.П.,

суддів - Денісова В.П., Гапончука В.В.,

з участю секретаря - Павловій Н.А.,

прокурора - Гуцуляка Т.Ю.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисників - Ковальова С.В., Рущака В.М.,

представників потерпілих - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні та захисника Рущака В.М. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Ратнівського районного суду Волинської області від 21 липня 2017 року,

В С Т А Н О В И В:

Даним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця АДРЕСА_1 та жителя АДРЕСА_2, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні двоє малолітніх дітей, приватного підприємця, раніше не судимого,

засуджено за:

ч. 3 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавленні волі на строк 8 (вісім) років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Строк відбування покарання визначено обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнуто з обвинуваченого на користь держави 10626 (десять тисяч шістсот двадцять шість) гривень 88 коп. витрат, пов'язаних із проведенням експертиз.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 майнову шкоду в розмірі 39242 (тридцять дев'ять тисяч двісті сорок дві) гривні 41 коп., на користь ОСОБА_7 майнову шкоду у розмірі 39569 (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) гривень 50 коп.

Скасовано арешт, накладений на автомобіль НОМЕР_1, що належить обвинуваченому.

Накладений арешт на будинок, розташований у АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1, залишено в силі з метою забезпечення задоволених цивільних позовів.

В порядку ст. 100 КПК України вироком вирішено долю речових доказів.

ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що 27 квітня 2015 року близько 01 год 20 хв він, керуючи технічно справним автомобілем марки «Тойота Авенсіс», р.н.з. НОМЕР_1, та рухаючись автодорогою М-19 сполученням «Доманово-Ковель», у селі Видраниця Ратнівського району зі сторони міста Ковель, в напрямку смт. Ратне, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, всупереч вимогам п.п. 2.3 (б), 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху, маючи об'єктивну можливість виявити перешкоду на своїй смузі руху, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або до швидкості руху скутера, та допустив зіткнення з скутером марки «Самбур», без р.н.з., під керуванням ОСОБА_8, що рухався правою смугою руху в попутному напрямку руху автомобіля, який згідно висновку судово-медичної експертизи № 45 від 29 травня 2015 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма у вигляді перелому кісток склепіння та основи черепа, забої головного мозку із крововиливами під мозкові оболонки субарахноїдального характеру, крововилив в м'які тканини голови, садно голови, обличчя; струс легень; закрита тупа травма живота, множинні розриви тканини печінки на діафрагмальній поверхні; садна на калитці; садна нижніх кінцівок; закритий косо-поперечний перелом діафіза правої великогомілкової кістки та причиною його смерті є ушкодження у вигляді відкритої черепно- мозкової травми, в результаті якої є пошкодження головного мозку з порушенням функції життєво важливих нервових центрів з послідуючою зупинкою дихання та кровообігу.

У результаті цієї ДТП пасажир вказаного скутера ОСОБА_9 згідно висновку судово-медичної експертизи № 45 від 29 травня 2015 року отримав тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма у вигляді перелому кісток склепіння та основи черепа, забою головного мозку із крововиливами під мозкові оболонки субарахноїдального характеру, крововилив в м'які тканини голови, забійна рана голови, садно голови, струс легень, переломи ребер, множинні розриви тканини печінки на діафрагмальний поверхні, крововилив під капсулу правої нирки, масивне садно спини, синець та садно лівої підколінної ямки, та причиною його смерті є ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, в результаті якої є пошкодження головного мозку з порушенням функції життєво важливих нервових центрів з послідуючою зупинкою дихання та кровообігу.

У прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо- транспортної пригоди і наслідками, що настали, стало грубе порушення водієм обвинуваченим ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3.6), 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України.

У поданій апеляційній скарзі прокурор оскаржує вирок суду у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Вказує, що ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнав, не розкаявся, заподіяну потерпілим шкоду не відшкодував. Посилається на тяжкі наслідки вчиненого злочину, а саме смерть двох молодих осіб. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким призначити обвинуваченому покарання у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Не погоджуючись із вироком суду, захисник обвинуваченого - адвокат Рущак В.М. оскаржує його з мотивів незаконності. Посилається на недопустимість та неналежність доказів, які місцевим судом покладено в основу обвинувального вироку. Зокрема, ставить під сумнів протокол огляду місця ДТП від 27 квітня 2015 року, протокол слідчого експерименту від 13 серпня 2015 року. Зазначає про порушення судом першої інстанції права на захист ОСОБА_1 З огляду на вищенаведене просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити виправдувальний вирок, яким провадження щодо його підзахисного закрити за відсутністю у його діях складу кримінального правопорушення.

У змінах до апеляційної скарги просить рішення місцевого суду скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та виклав доводи апеляційних скарг, обвинуваченого та захисника, які підтримали подану ними апеляцію у повному обсязі та заперечили апеляційну скаргу прокурора, прокурора, який підтримав подану ним апеляцію у повному обсязі та заперечив апеляційну скаргу сторони захисту, представників потерпілих, які просили рішення місцевого суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини кримінального провадження та зроблено обґрунтований висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України. Такий висновок суду ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та перевірених судом доказах.

Доводи сторони захисту були предметом розгляду у місцевому суді і свого підтвердження не знайшли.

Так, суд першої інстанції дав належну юридичну оцінку протоколу огляду місця події від 27.04.2015 року.

Порушень вимог ч. 5 ст. 104 КПК України при проведенні огляду місця події ДТП та складанні протоколу апеляційний суд не вбачає, оскільки останній підписаний експертом-автотехніком ОСОБА_10, який брав участь у його проведенні. Ставити підпис на кожній сторінці дана норма закону не передбачає.

Протоколом огляду місця події від 27.04.2015 року зафіксовано місце дорожньо-транспортної пригоди, яке знаходиться на автодорозі М-19 сполученням Доманово-Ковель у селі Видраниця Ратнівського району. Місце огляду проводився із прив'язкою до попереджувального дорожнього знаку 1.23.2. Огляд проводився з 04 год 20 хв до 06 год 50 хв при штучному освітленні, вказано погодні умови, температуру повітря. Оглядом місця події та схемою до нього зафіксовано розташування залишків фарби, осипу скла, сліди тертя, уламки від транспортних засобів, самі транспортні засоби та тіла потерпілих. При проведенні даної слідчої дії проводилася відеозйомка, залучалися поняті, експерт-автотехнік, які своїми підписами засвідчили правильність перебігу під час огляду місця ДТП.

Даючи оцінку протоколу огляду місця події та схемі до нього, апеляційний суд вважає показання ОСОБА_1 щодо швидкості руху автомобіля під його керуванням - 60 км/год, недостовірними.

Тому твердження захисника про неналежність вищенаведеного доказу, на думку суду апеляційної інстанції, є безпідставними.

У поданій апеляції сторона захисту оскаржує висновки слідчого експерименту, який судом першої інстанції покладено в основу обвинувального вироку.

Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 13.08.2015 року видимість скутера при увімкнених задніх габаритах на ньому становить 83,5 метра, 38,5 метра видимість небезпеки, 50,1 метр видимість силуета на скутері без увімкненого світла на ньому, 66,6 метра відстань загальної видимості відповідно до швидкості обвинуваченого ОСОБА_1 В результаті слідчого експеримента встановлена приблизна швидкість транспортних засобів в момент ДТП - скутера 20 км/годину, автомобіля обвинуваченого ОСОБА_1 - 80 км/год.

Згідно з висновком інженерно-транспортної експертизи № 155 місце зіткнення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 зі скутером знаходиться на правій смузі руху автодороги сполученням Доманово-Ковель, що у с. Видраниця Ратнівського району, в напрямку смт Ратне, у місці, що передує початку ділянки осипу дрібного скла білого та червоного кольорів.

Щодо посилань захисника на порушення права обвинуваченого на захист, суд апеляційної інстанції вважає їх голослівними.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчі дії проводилися за участю ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Рущака В.М., тому жодних порушень прав останніх апеляційним судом не встановлено.

Висновком комісійної судової автотехнічної експертизи № 8207 від 01.12.2016 року стверджується, що водій ОСОБА_1 у дорожній ситуації № 1 в момент виникнення небезпеки для руху при дотриманні ПДР мав технічну можливість уникнути зіткнення з мопедом.

Така стратегія захисту спростована судом першої інстанції та, на думку апеляційного суду, є нічим іншим, як способом уникнення кримінальної відповідальності.

Винуватість обвинуваченого у вчиненому злочині повністю стверджується показаннями потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_7

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 ствердила, що після ДТП ОСОБА_1 вину визнав та пояснив, що загиблих на скутері не бачив і рухався із швидкістю 80 км/год.

Місцевим судом взято до уваги показання свідків ОСОБА_13, яка ствердила, що автомобіль обвинуваченого їхав на великій швидкості, а на скутері горіло заднє червоного і жовтого кольорів та переднє світло.

Цей факт ствердила і свідок ОСОБА_14

Свідки ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 ствердили, що були присутніми при проведенні оглядів місця ДТП та слідчих експериментів в якості понятих, підписали протоколи слідчих дій і підтримують їх повністю.

Апеляційний суд звертає увагу і на те, що у своїх показаннях обвинувачений не заперечує перебіг подій з його участю за обставин, викладених в обвинуваченні.

Посилання, наведені в апеляції прокурора про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, на думку суду апеляційної інстанції, не заслуговують на увагу.

У відповідності до вимог ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

На думку апеляційного суду, ОСОБА_1 призначено покарання з дотриманням вказаних вимог закону.

При призначенні обвинуваченому покарання судом враховано ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що належить до категорії тяжких, його особу, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей та часткове відшкодування ним моральної шкоди.

Місцевим судом взято до уваги позицію потерпілих, які наполягали на суворій мірі покарання.

Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, судом не встановлено.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Таке покарання, на думку апеляційного суду, є необхідним і достатнім для виправлення першого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли б перешкодити суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та ухвалити законне і обґрунтоване рішення, апеляційним судом не встановлено.

Законних підстав для скасування вироку та задоволення апеляційних скарг з наведених у них мотивів, апеляційний суд не вбачає.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні та захисника Рущака В.М. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ратнівського районного суду Волинської області від 21 липня 2017 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий

Судді