Рішення № 75048030, 22.06.2018, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/198/18

провадження № 2/136/239/18

РІШЕННЯ

іменем України

"22" червня 2018 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Кривенка Д.Т.

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімцентр", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -

учасники судового процесу:

позивач ОСОБА_2,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_3

представник третьої особи згідно ордера серія ВН №059811 від 10.05.2018 - ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімцентр", підставність якого обґрунтував тим, що 08.05.2000 приблизно з 10:00 до 12:30 години в суху сонячну погоду, в порушення Державних санітарних правил, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 03.08.1998, ст. 37 Закону України «Про бджільництво», а також Інструкції по застосуванню «Кінмікс 5 КЕ» працівниками КСП «Поточанське» (перейменовано на ТОВ «Агрохімцентр») було проведено обробку посіву ріпака на полі поблизу с. Пісочин Липовецького району Вінницької області, препаратом «Кінмікс 5 КЕ», в склад якого входить рипкорд (цеперметрин), не оповістивши про це жителів населених пунктів, що розташовані поблизу. ОСОБА_3, працюючи агрономом КСП «Поточанське» Немирівського району, в межах своїх обов’язків не організував та не забезпечив належне використання пестицидів при обробітку поля з ріпаком. Внаслідок вказаних порушень, в період з 8 по 18 травня 2000 року від отруєння ріпкордом (цеперметрином) в с. Пісочин загинули бджолосім’ї, з яких 26 бджолосімей ОСОБА_2, у зв’язку із чим йому було завдано майнової та моральної шкоди.

За даним фактом органами досудового розслідування було порушено кримінальну справу, в рамках якої позивачем подавався цивільний позов, яка 29.01.2018 постановою була закрита, у зв’язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, а питання його цивільного позову не було вирішено.

Позивач, вказуючи у позові на порушення його прав, звернувся до суду в порядку цивільного судочинства та просить суд стягнути із відповідача шкоду у розмірі 312 480 грн., з яких: майнова шкода складає 156 240 грн., а саме: отруєння 26 бджолосімей на суму 378 рамок * 200 грн. = 75 600 грн.; недоотримання товарного меду 55 кг меду * 26 бджолосімей = 1 430 кг * 40 грн. = 57 200 грн.; недоотримання товарного воску 26 бджолосімей * 1 кг * 100 грн. = 2600 грн.; недоотримання пилку 26 бджолосімей * 5 = 130 кг * 150 грн. = 18 500 грн.; недоотримання прополісу 26 бджолосімей * 250 грам = 6,5 кг * 360 грн. = 2340 грн.

Підставність вимог про стягнення моральної шкоди позивач обґрунтував тим, що бджільництвом він займається багато років, пасіка є єдиним джерелом його існування, а тому загибель бджолосімей завдала йому великого душевного болю, який він оцінив у розмір 156 240 грн., а також просив суд вирішити питання понесених ним судових витрат у справі.

У визначений судом строк відповідач відзиву до суду не надав, однак надав заяву про застосування строків позовної давності до вимог позивача, мотивуючи тим, що з 08.05.2000 позивач, знаючи про порушення свого цивільного права та не маючи перешкод щодо його захисту, у передбачений законом спосіб не скористався своїми правами у визначений термін, відтак пропустив строк позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

13.04.2018 ухвалою суду за клопотанням позивача до участі у справі було залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які подали до суду письмові пояснення, відповідно до яких вони просили суд у позові ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі за безпідставності та необґрунтованості, мотивуючи пояснення тим, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів спричинення шкоди позивачеві загибеллю бджолосімей саме ТОВ «Агрохімцентр». Кримінальне провадження по факту загибелі бджолосімей в с. Пісочин Липовецького району, на підставі ст..284 ч.2 п.1 КПК України закрите, у зв’язку із відсутністю складу кримінального правопорушення. У постанові зазначено, що проведеними слідчими діями особу, яка вчинила кримінальне правопорушення встановлено не було, отож органами досудового розслідування не було доведено вини посадових осіб ТОВ «Агрохімцентр» дії яких потягли за собою загибель бджіл.

Крім цього, позивачем не доведено причинного зв’язку між фактом загибелі бджолосімей і фактом застосування засобів захисту рослин саме ТОВ «Агрохімцентр» при використанні хімічного препарату «Кінмікс 5 КЕ» на полях поблизу с. Пісочин Липовецького району, що є підставою для відшкодування майнової шкоди.

Не доведено шкідливості хімічного препарату «Кінмікс 5 КЕ» для бджіл.

При цьому, позивачем не надано розрахунку матеріальної шкоди, яку він просить суд стягнути із відповідача на його користь, а відповідачем він оспорюється, отож ґрунтується лише на припущеннях позивача.

Не обґрунтовано розміру моральної шкоди, а надані позивачем докази щодо сімейного статусу та відсутності офіційного місця роботи і наявності в підсобному господарстві ОСОБА_2 утримання бджолосімей не є підтвердженням понесених ним душевних та моральних страждань.

Треті особи у своїх заявах просили суд застосувати до вимог позивача строки позовної давності, вказуючи на те, що дії відповідача, на які вказує позивач та які ним оспорюються, мали місце в травні 2000 року, отож на час звернення до суду ним пропущено строк позовної давності із даним позовом, а наведені причини пропуску строку на звернення до суду із заявою про захист його майнових прав щодо того, що він намагався відновити свої права в кримінально правовому порядку, однак у зв’язку з його неефективністю відмовився від нього, не є поважними та такими, що з об’єктивних причин позбавили його можливості на вчинення таких дій у порядку цивільного судочинства.

12.02.2018 за клопотанням позивача ухвалою суду було витребувано матеріали кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст..247 КК України із Липовецького відділення поліції Немирівського ВП ГУНП України у Вінницькій області.

Ухвалою суду від 01.06.2018 за клопотанням позивача для допиту викликано свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, просив суд їх задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, в судове засідання не з’явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляду у його відсутність до суду не направив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 та його представник просив суд в задоволенні позову відмовити з підстав наведених у письмовому поясненні за безпідставності та недоведеності, а також просили застосувати строки позовної давності до вимог позивача, надавши письмову заяву.

Додатково в судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що у той день 08.05.2000 не проводились роботи по обробітку ріпака хімічним препаратом «Кінмікс 5 КЕ» на полях поблизу с. Пісочин Липовецького району, а лише випробовувався трактор щодо можливих витрат речовини на гектар площі, у використаних від хімічного препарату каністрах була вода.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, утім в заяві, яку направив до суду просив розгляд справи проводити за його відсутності, зіславшись на свої письмові пояснення щодо вирішення даного спору.

Зважаючи на викладене, суд визнає неявку представника відповідача в судове засідання не поважною, а тому не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, отож проводить його в даному судовому засіданні на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.

Суд, вислухавши пояснення позивача, третьої особи та його представника, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши усі зібрані у справі докази в їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

08.05.2000 в складі голови сільської ради ОСОБА_6, пасічників ОСОБА_7, ОСОБА_2, а також трактористів, які відмовились назвати свої прізвища було складено Акт відповідно до якого констатовано, що цього дня 08.05.2000 до 13 години проводився обробіток озимого рапсу, який належить ТОВ «Поточанське» ядохімікатами «Кінмікс 5 КЕ» трактором МТЗ – 80, державний номерний знак 02 931 КС, трактористи відмовились від підпису в акті.

12.05.2000 згідно Актів складених комісією в складі директора Липовецької лабораторії ветмедецини ОСОБА_8, провідного лікаря ОСОБА_9, депутата сільської ради ОСОБА_10, власників бджолосімей ОСОБА_2, ОСОБА_7 було проведено обстеження бджолосімей власників с. Пісочин ОСОБА_2 та ОСОБА_7 та виявлено масову падіж бджіл до 60%, деякі бджолосім’ї загинули повністю біля лотків земля вкрита мертвими бджолами. Зі слів власників бджолосімей встановлено, що ТОВ «Поточанське» обробляли рапс 08.05.2000 препаратом «Кінмікс 5 КЕ» в обідню пору, хоча згідно інструкції до препарату його використання можливе після заходу сонця. Масовий падіж почався 11.05.2000 після обіду. Було відібрано проби підмору і живих бджіл та направлено до Вінницької лабораторії ветмедецини.

13.05.2000 власники бджолосімей ОСОБА_2 та ОСОБА_7 звернулись до Липовецького РВ УМВС із заявами відповідного змісту щодо прийняття мір відповідного реагування до керівників КСП «Поточанське», внаслідок масового падежу бджолосімей.

За фактом загибелі бджолосімей 29.05.2000 за матеріалами загальнонаглядової перевірки було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.167 КК України (в редакції 1960 року).

Матеріали кримінального провадження було витребувано судом за клопотанням позивача, які були досліджені в ході судового розгляду даної цивільної справи, з яких встановлено, що 02.09.2000 ОСОБА_3 пред’явлено обвинувачення за ст..167 ч.2 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 08.05.2000 приблизно з 10:00 до 12:30 години в суху сонячну погоду, порушуючи Державні санітарні правила, затверджені постановою головного державного санітарного лікаря України від 3.08.1998 (п.6.17), Закону України «Про бджільництво» (ст. 37),було проведено обробку посіву ріпака на полі поблизу с. Пісочин Липовецького району Вінницької області препаратом «Кінмікс 5 КЕ» в склад якого входить рипкорд (циперматрин), не оповістивши про це жителів населених пунктів, що розташовані поблизу. Внаслідок цього в період з 08 по 18 травня 2000 року від отруєння рипкордом (пиперметрином) в с. Пісочин Липовецького району загинули бджолосім’ї ОСОБА_11 (12 сімей), ОСОБА_2 (26 сімей), ОСОБА_7 (26 сімей), чим була завдана шкода громадянам на загальну суму 29 610 грн.

Справа спрямовувалась неодноразово до суду та поверталась на додаткове розслідування, дії обвинуваченого ОСОБА_3 неодноразово перекваліфіковувались в останній редакції на ст..247 КК України, а провадження у справі неодноразово закривалось, однак через скасування постанов відновлювалось.

29.01.2018 начальником СВ Липовецького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_12 винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013010200000458 від 08.11.2013, у зв’язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст..247 КК України.

Постанова органу досудового розслідування не була оскаржена, отож набрала законної сили.

ОСОБА_13 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та ФОП - ТОВ «Агрохімцентр» с. Потоки є правонаступником КСП «Поточанське».

ОСОБА_13 довідки виданої виконавчим комітетом Іваньківської сільської ради Липовецького району від 01.10.2015 за №02-18/199 констатовано, що відповідно до договору за №16 право тимчасового користування землею від 23.06.1999 КСП «Поточанське» с.Потоки Немирівського району на території Іваньківської сільської ради використовувало земельну ділянку загальною площею 194 га для вирощування сільськогосподарських культур. ОСОБА_13 договору оренди від 11.05.2000 СТОВ «Агрохімцентр» с. Потоки Немирівського району на території сільської ради використовував земельну ділянку площею 198 га для вирощування сільськогосподарських культур.

Позивач звернувся до суду із даним позовом в порядку цивільного судочинства, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімцентр» 312 480 (триста дванадцять тисяч чотириста вісімдесят) гривень матеріальної та моральної шкоди та вирішити питання розподілу судових витрат.

Крім цього, позивач подав до суду окрему заяву про поновлення строку позовної давності, мотивуючи тим, що він намагався поновити своє порушене право в кримінально-правовому порядку, однак, у зв’язку із його неефективністю відмовився від цього, а кримінальне провадження просив закрити.

У відповідності до положень статті 4 ЦПК України, право на звернення до суду за захистом має кожна особа в порядку, встановленому цим Кодексом, в тому числі, за захистом невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Вирішуючи даний цивільно-правовий спір, суд вважає, що до застосування підлягають положення статей Цивільного кодексу Української PCP в редакції 1963 року, оскільки дії, на які посилається позивач у позові мали місце в травні 2000 року.

За таких обставин положення ЦК України, на які вказує позивач у позові не підлягають до застосування, оскільки таким нормативно правовим актом врегульовано відносини, які виникли з дня набрання ним чинності.

За правилами ст..440 ЦК УРСР, шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством Союзу РСР. Той, хто заподіяв шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.

Як роз'яснено у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

На підтвердження обставин викладених у позовній заяві позивачем за ухвалою суду було витребувано матеріали кримінального провадження по факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст..247 КК України.

ОСОБА_13 положень частини 6 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Факт загибелі бджолосімей в період з 08 по 18.05.2000 в с. Іванька не заперечувався сторонами, а також підтверджено належними доказами, що додані до матеріалів цивільної та кримінальної справ, зокрема висновками експертів, підтверджено показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які були допитані безпосередньо в судовому засідання та пояснили, що вони були очевидцями факту виявлення на території позивача та інших осіб масового падежу бджіл та за їх участі було складено відповідні Акти.

Судом встановлено, що 29.01.2018 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013010200000458 від 08.11.2013, закрито, у зв’язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст..247 КК України. Вказана постанова також мотивована тим, що подія мала місце в травні 2000 року і на даний час з вказаного моменту минуло 15 років, особу, яка вчинила вказане кримінальне правопорушення не встановлено.

Вказана постанова позивачем не оскаржена, відтак набула законної сили.

Матеріали кримінального провадження не містять жодних належних та допустимих доказів, в розумінні положень 77-79 ЦПК України, на підтвердження того, що 08.05.2000 КСП «Поточанське» проводився обробіток посіву ріпака препаратом «Кінмікс 5 КЕ» на полі поблизу с. Пісочин Липовецького району Вінницької області, а саме: не було проведено експертні дослідження рослин та землі із поля, яке перебувало у користуванні господарства, не встановлено концентрацію, вміст та наявність у рослинах та землі препарату «Кінмікс 5 КЕ», у склад якого входить рипкорд (циперматрин).

Наявна в матеріалах кримінального провадження етикетка від препарату «Кінмікс 5 КЕ» (а.с.16), що добровільно видана гр.. ОСОБА_7, яка була опечатана та засвідчена понятими під час добровільної видачі та оформлена протоколом від 14.05.2000 та на яку як на доказ посилався позивач в ході судового розгляду справи не доводить факту внесення КСП «Поточанське» хімічного препарату «Кінмікс 5 КЕ» на полі поблизу с. Пісочин Липовецького району Вінницької області.

Також в судовому засіданні позивачем не спростовано пояснення третьої особи ОСОБА_3 щодо того, що у той день 08.05.2000 обробіток земель на полях в с. Пісочин не проводився, а лише випробовувалась техніка щодо можливих витрат речовини на гектар площі, а у використаних каністрах від препарату «Кінмікс 5 КЕ» була чиста вода.

Наявні в матеріалах справи та досліджені в ході судового розгляду докази жодним чином не доводять протиправності дій відповідача, не доведено, що факт загибелі бджіл на пасіці позивача мав місце як наслідок протиправних дії саме ТОВ «Агрохімцентр».

А посилання позивача на висновки експертів, що наявні в матеріалах кримінального провадження, відповідно до яких було встановлено, що загибель бджіл на пасіках ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_11, наступила внаслідок отруєння препаратом рипкорд (циперметрин) або пестицидами, в склад яких входить рипкорд (циперметрин) та те, що в склад препарату "Кінмікс 5 КЕ" входить бета-циперметрин, який є ізотермом циперметрину, жодним чином не доводять протиправних дії саме ТОВ «Агрохімцентр».

Для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: протиправна поведінка заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, а також вина.

Протиправність поведінки заподіювача шкоди характеризується тим, що неправомірна поведінка особи, яка завдала шкоду, як умова деліктної відповідальності передує відшкодуванню. Тобто відшкодуванню підлягає шкода, завдана неправомірними, протиправними діями.

Протиправна поведінка особи – це діяння, які насамперед порушують норму права й одночасно порушують суб'єктивне право іншої конкретної особи. Таким чином, будь-яке завдання шкоди особі чи майну слід розглядати як протиправне.

При цьому, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов’язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено складу правопорушення в діях ТОВ «Агрохімцентр», а саме: не доведено їх протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, а також вина такої особи, отож суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відшкодування із відповідача на користь позивача шкоди завданої загибеллю бджіл на його пасіці.

Вирішуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст..440-1 ЦК УРСР, моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.

У пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (стаття 13 ЦПК України).

ОСОБА_13 пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі", рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт заподіяння йому саме відповідачем моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, оскільки довідки видані органом місцевого самоврядування щодо відсутності у нього офіційного місця роботи, відсутність сім»ї та наявність у домогосподарстві бджолосімей не підтверджують вказаних фактів.

За таких обставин, які були перевірені в ході судового розгляду зібраними у справі доказами, суд дійшов до переконання про відсутність підстав для задоволення позову внаслідок його необґрунтованості та недоведеності.

Позивач подав до суду окрему заяву про поновлення строку позовної давності, вказуючи на поважність причин пропуску строку на те, що він намагався поновити своє порушене право в кримінально-правовому порядку, однак, у зв’язку із його неефективністю відмовився від нього.

Суд вважає, що строк для звернення до суду із даним позовом позивачем пропущено з поважної причини, оскільки кримінальне провадження закрито, а заявлений ним цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не було вирішено по суті, утім підстав для застосування строків позовної давності на яких наполягали відповідач та треті особи до ухвалення рішення, суд не знаходить, оскільки позов не доведено, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, про що має місце роз’яснення у постанові Пленуму Верховного Суду України, від 18.12.2009, № 14 "Про судове рішення у цивільній справі".

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ОСОБА_10 8 ЦПК України, а тому у разі відмови в задоволенні позову відносить їх за рахунок позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст..440, 440-1 ЦК УРСР, ст..11, 13, 77, 81, ,258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімцентр", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення суду складено 02.07.2018.

Суддя Д.Т. Кривенко