Постанова № 75047263, 02.07.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 559/1751/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"02" липня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Шевчук С.М.

Шидловського В.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Військової частини А1519 на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від "17" квітня 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Рівненського обласного військового комісаріату, Військової частини А1519 про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за вислугу років , -

суддя в 1-й інстанції - Ходак С.К.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м.Дубно,

дата складання повного тексту рішення - 20.04.2018 року

ВСТАНОВИВ:

11.08.2017р ОСОБА_2 подав до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області адміністративний позов, просив:

визнати протиправними дії Військової частини А1519 щодо не включення в довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії позивачу від 28.12.2016р №1956 грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, грошової допомоги при звільненні, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010р №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій";

зобов'язати Військову частину А1519 включити в довідку про додаткові види грошового забезпечення за період з грудня 2014 року по листопад 2016 року для обчислення пенсії позивачу грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, грошову допомогу при звільненні, щомісячну додаткову грошову винагороду та подати відповідні документи, які відображають у складі грошового забезпечення щомісячну додаткову грошову винагороду, Рівненському обласному військовому комісаріату;

визнати протиправними дії Рівненського обласного військового комісаріату щодо оформлення та подання документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, які не передбачали в складі грошового забезпечення позивача грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, грошової допомоги при звільненні, щомісячної додаткової грошової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010р №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій";

зобов'язати Рівненський обласний військовий комісаріат подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області документи, які відображають у складі грошового забезпечення позивача за період з грудня 2014 року по листопад 2016 року грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, грошову допомогу при звільненні, щомісячну додаткову грошову винагороду, визначену постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010р №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій";

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо призначення позивачу пенсії за вислугу років без врахування при її обчисленні грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, грошової допомоги при звільненні, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010р №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій";

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років, починаючи з 27 грудня 2016 року, з урахуванням при обчисленні розміру пенсії грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, грошової допомоги при звільненні, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010р №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій", із врахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від "17" квітня 2018р задоволено адміністративний позов.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням вимог матеріального та процесуального законодавства, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області звернулось з апеляційною скаргою, просить суд скасувати рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від "17" квітня 2018р та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в повноваження Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області входить лише призначення та перерахунок пенсії на підставі тих документів та довідок про грошове забезпечення, що були або будуть надані уповноваженим структурним підрозділом де проходив службу позивач, а право на такий перерахунок виникає в разі зміни грошового забезпечення, визначеного законодавством.

В відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги ґрунтуються лише на припущеннях і не підтверджені належними доказами для скасування рішення.

Військова частина А1519 звернулась з апеляційною скаргою, просить суд скасувати рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від "17" квітня 2018р і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, грошова допомога при звільненні, щомісячна додаткова грошова винагорода не є видами грошового забезпечення, отже відсутні законні підстави для зобов'язання Військової частини А1519 складати довідку позивачу з врахуванням зазначених ним виплат.

Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого судді по справі, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 08.11.2016р наказом начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України №487 (пункту 8 §2) підполковника ОСОБА_2 (начальник центру з технічної частини начальника відділу технічного забезпечення 107 центру дорожнього забезпечення Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України) відповідно до пункту "б" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" звільнено з військової служби у запас за станом здоров'я. Як зазначено у даному наказі, вислуга років у Збройних Силах становить: календарна 30 років 3 місяці, пільгова 31 рік 8 місяців. З 27.12.2016р призначено пенсію за вислугу років за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Даний факт підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 31.07.2017р №Д-406/02.4-15 (а.с.10,11,12,13).

При обчисленні пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області враховувалося грошове забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавка за вислугу років, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці. Таким чином, для обчислення пенсії за основу розрахунку бралася сума грошового забезпечення 6202 грн. 54 коп., про що прямо вказано у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 31.07.2017р та в протоколі з пенсійної справи (а.с.13,14).

Згідно довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, виданої Військовою частиною А1519 28.12.2016р за №1956, до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії не було включено щомісячної додаткової грошової винагороди (а.с.16).

Із грошового атестата, виданого Військовою частиною А1519, та інформації, наданої 25.07.2017р встановлено, що за останні 24 місяці та станом на час звільнення з військової служби розмір грошового забезпечення позивача включав щомісячну додаткову грошову винагороду, яка становила 60 % місячного грошового забезпечення (а.с.15).

Таким чином, Військовою частиною А1519 не було включено щомісячної додаткової грошової винагороди в довідку від 28.12.2016р №1956 про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії.

Наведені обставини слугували підставою звернення позивача з адміністративним позовом до суду.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992р (далі - Закон №2262-XII) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991р (далі - Закон №2011-ХІІ).

Частиною першою статті 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

З аналізу частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" у взаємозв'язку з частиною другою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" вбачається, що пенсія обчислюється з розміру грошового забезпечення. Склад грошового забезпечення визначається частиною другою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Оскільки до складу грошового забезпечення входять одноразові види грошового забезпечення, то до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія мають входити також одноразові види грошового забезпечення.

Відповідно статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування.

Відповідно пункту сьомим постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" №393 від 17.07.1992р, пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Відповідно частини першої статті 10-1 Закону №2011-ХІІ гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007р №1294 (далі - Постанова №1294) та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11.06.2008р №260. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови №1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Зазначеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови №1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 24.03.2017р у справі №750/10520/16-а та від 09.10.2017р у справі №344/9291/17, постанові Верховного Суду України від 20.10.2015р у справі №559/3342/14-а (щодо щомісячної додаткової грошової винагороди), у постанові Верховного Суду України від 10.03.2015р у справі №21-70а15 (щодо матеріальних допомог).

Відповідно частини першої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992р №2262-ХІІ, пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Частиною третьою статті 43 зазначеного Закону встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять виплати до структури заробітної плати.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 20.10.2015р (справа №21-2942а15).

Платниками єдиного внеску відповідно до абзацу сьомого пункту першого частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу.

Перелік додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу наведено в додатках 25-28 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Стосовно включення до грошового забезпечення, відповідно якого здійснюється нарахування пенсії, суми індексації грошового забезпечення.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991р №1282-XII згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності, тому з огляду на положення статей 43 та 63 Закону №2262, та з урахуванням постанови Верховного суду України №21-70а15 від 10 березня 2015 року ця позовна вимога підлягає до задоволення.

Статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.

Обмеження дискреційної влади як складова верховенства права і правової держави вимагає, насамперед, щоб діяльність як держави загалом, так і її органів, включаючи законодавчий, підпорядковувалася утвердженню і забезпеченню прав і свобод людини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини" із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015р у справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку захистивши порушене право позивача, шляхом зобов'язання Військової частини А1519 включити в довідку про додаткові види грошового забезпечення за період з грудня 2014 року по листопад 2016 року для обчислення пенсії позивачу грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, грошову допомогу при звільненні, щомісячну додаткову грошову винагороду та подати відповідні документи, які відображають у складі грошового забезпечення щомісячну додаткову грошову винагороду, Рівненському обласному військовому комісаріату.

Щодо заявлених позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судова колегія зазначає наступне.

Заявлені позивачем вимоги зобов'язального характеру ґрунтуються на відновленні порушеного права ОСОБА_2, оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області при розрахунку розміру призначуваної пенсії за вислугу років не було враховано щомісячної додаткової грошової винагороди, яку отримував позивач. Крім цього, не було враховано й інших виплат, що є складовими грошового забезпечення військовослужбовця, зокрема, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та грошової допомоги при звільненні, що в свою чергу свідчить про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не включення вказаних виплат до грошового забезпечення для обчислення пенсії позивачу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при визначенні розміру пенсії за вислугу років відповідачами у справі не в повній мірі було дотримано норми діючого законодавства, що полягали у невключені до складу грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, яку отримував позивач у період служби та інших виплат (грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та грошової допомоги при звільненні), що в свою чергу, призвело до неправильного розрахунку розміру пенсії, яка підлягає до виплати.

Згідно статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Військової частини А1519 залишити без задоволення, рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від "17" квітня 2018 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: С.М. Шевчук

В.Б. Шидловський

Повне судове рішення складено "02" липня 2018 р.