Постанова № 75047237, 21.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1874/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі :

головуючого - судді Присяжнюк О.В.

суддів: Русанової В.Б. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Олійник А.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - Онікієнко О.В., Карпової О.О.,

третьої особи - ОСОБА_4,

представника третьої особи - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 р. (ухвалене суддею Канигіною Т.С., повний текст якого складено 26.02.2018 р.) по справі № 816/1874/17

за позовом ОСОБА_6

до Національного агентства з питань запобігання корупції, треті особи: Вища рада правосуддя , ОСОБА_4,

про визнання протиправними та скасування рішення, припису,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 звернувся до суду з адміністративним позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (в подальшому - Національне агентство), в якому просив: визнати протиправним і скасувати рішення відповідача № 705 від 06.09.2017 р. "Про внесення припису про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень закону"; визнати протиправним і скасувати припис відповідача № 705 від 06.09.2017 р. «Про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень закону».

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 р. відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 р. та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Закону України "Про запобігання корупції", Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Представник позивача у судове засідання 21.06.2018 р. не з'явився, надав суду клопотання, в якому просив визнати його неявку в судове засідання поважною, у зв'язку із зайнятістю в судовому засіданні Октябрського районного суду м. Полтави по справі № 554/1758/18, і відкласти розгляд справи на іншу дату.

Суд визнав неповажною причину неявки в судове засідання представника позивача, у зв'язку з чим проводить розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання третя особа - Вища рада правосуддя, свого представника не направила, про дату, час і місце судового засідання повідомлена своєчасно та належним чином.

У судовому засіданні 07.06.2018 р. представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав та просив їх задовольнити.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали відзив на апеляційну скаргу та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

У судовому засіданні третя особа - ОСОБА_4 та її представник підтримали відзив на апеляційну скаргу та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що 10.01.2017 р., 13.04.2017 р. та 22.06.2017 р. суддя Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В. зверталася до Національного агентства з заявами, в яких просила вжити заходів щодо правового захисту її як викривача корупційного злочину, зокрема, зобов'язати голову Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_6: скасувати накази про пропорційну оплату ОСОБА_4 суддівської винагороди, згідно відпрацьованого часу; внести зміни у табель обліку використання робочого часу Октябрського районного суду м. Полтави, якими заявниці оформлені прогули, починаючи з вересня 2016 року та ініціювати проведення службового розслідування за вказаними у заяві фактами та притягнути винних осіб до встановленої законом відповідальності.

На підставі вищевказаних заяв, відповідачем проведено перевірку та направлено листи до Державної судової адміністрації України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Ради суддів України, Вищої ради правосуддя та Державної служби України з питань праці.

За результатами проведеної перевірки за заявами ОСОБА_4 Національним агентством встановлено порушення головою Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_6 вимог ч. 3 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції», оскільки ним до ОСОБА_4 вживалися негативні заходи впливу, а саме: фіксація відсутності на робочому місці та виставлення відмітки "прогул" у табелях обліку робочого часу здійснювалися виключно до ОСОБА_4, порушення законодавства про працю, виявлення за результатами перевірки Управління Держпраці в Полтавській області, застосовувалася пропорційна оплати праці ОСОБА_4, що є порушенням законодавства про працю, яке виявлено перевіркою Управління Держпраці у Полтавській області; аналіз характеристик заявниці вказує на те, що перші дві характеристики позитивні та ОСОБА_4; рекомендовано для обрання на посаду судді безстроково, а третя негативна, оскільки в ній указано, що вона займаній посаді судді не відповідає; судовим рішенням в адміністративній справі № 816/334/16 встановлено, що голова Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_6 порушив право ОСОБА_4 на відпустку, поділ щорічної відпустки на частини, а також надання додаткової відпустки окремо від основної.

У зв'язку з вирішеними порушеннями, 06.09.2017 р. Національним агентством прийнято рішення № 705 «Про внесення припису про порушення вимог законодавства щодо етичної по віденки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень закону» та Голові Вищої ради правосуддя ОСОБА_8 видано припис № 705 від 06.09.2017 р. «Про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень закону».

Не погодившись із вищевказаними рішенням і приписом відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення та внесенні припису діяв із дотриманням вимог чинного законодавства.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 53 Закону України "Про запобігання корупції" встановлено, що особа або член її сім'ї не може бути звільнена чи примушена до звільнення, притягнута до дисциплінарної відповідальності чи піддана з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв'язку з повідомленням нею про порушення вимог цього Закону іншою особою.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про запобігання корупції", Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право вносити приписи про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом.

У випадках виявлення порушення вимог цього Закону щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб або іншого порушення цього Закону Національне агентство вносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припис щодо усунення порушень законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності. Припис Національного агентства є обов'язковим для виконання. Про результати виконання припису Національного агентства посадова особа, якій його адресовано, інформує Національне агентство упродовж десяти робочих днів з дня одержання припису (ч. 2 ст. 12 Закону України "Про запобігання корупції").

Згідно із ч. 1 ст. 107 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.

Статтею 108 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя", з урахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", Вища рада правосуддя забезпечує здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді; розглядає скарги на рішення відповідних органів про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді.

Згідно із ч. 5 ст. 50 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", вид дисциплінарного стягнення визначається на основі принципу пропорційності, зокрема, враховуються характер дисциплінарного проступку судді, його наслідки, дані, що характеризують особу судді, ступінь його вини, наявність непогашених дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що Національне агентство здійснює державний захист осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, шляхом внесення керівнику відповідного органу припису про притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності, а вирішення питання щодо наявності чи відсутності дисциплінарного проступку в діях судді є виключною компетенцією Вищої ради правосуддя.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23.05.2018 р. за результатами розгляду дисциплінарної справи № 1467/3п/15-18, відкритої за скаргами судді Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В., Національного агентства, Голови Ради суддів України ОСОБА_9 за дорученням Ради суддів України, голови Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_6, притягнуто суддю Октябрського районного суду м. Полтави Струкова О.М. до дисциплінарної відповідальності.

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення та припис обґрунтовані та скасуванню не підлягають, оскільки вони прийняті відповідачем на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством, а оскаржуваний припис на теперішній час виконано.

Доводи апелянта, що відповідачем не надано документів на підтвердження присвоєння ОСОБА_4 статусу викривача, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки чинним законодавством не встановлено обов'язку Національного агентства надавати такі документи.

Щодо інших доводів апелянта, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 9, 243, 271, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 по справі № 816/1874/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. ПрисяжнюкСудді В.Б. Русанова Л.О. Донець Повний текст постанови складено 02.07.2018 р.