Постанова № 75046973, 27.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2018 р.м. ОдесаСправа № 814/2278/17

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравець О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду, яка прийнята 28 листопада 2017 року у складі суду: судді Птичкіної В.В. в місті Миколаєві по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, в якому просив: визнати неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області щодо відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, оформлену листом № Б-11659/6-17-СГ від 17.10.2017 року; зобов'язати відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення на території Воскресенської селищної ради Вітовського району Миколаївської області.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року заявлений позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, що полягає у не розгляді по суті заяви ОСОБА_2 від 13.09.2017 року. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області розглянути, відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, заяву ОСОБА_2 від 13.09.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах території Воскресенської селищної ради Вітовського району Миколаївської області у межах норм безоплатної приватизації. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції з прийняттям по справі нового рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог, наголошуючи на порушенні судом першої інстанції, зокрема, норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.09.2017 року відповідач отримав заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах території Воскресенської сільської ради Вітовського району Миколаївської області у межах норм безоплатної приватизації.

До заяви позивач додав копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, графічний матеріал із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.

17.10.2017 року Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області направило позивачу лист «Про розгляд заяви» (№ Б-11659/6-17-СГ), в якому вказало, що земельна ділянка не входить до визначеного Управлінням переліку земельних ділянок, які можливо передати в межах норм безоплатної приватизації в ІІІ та IV кварталах поточного року на території Миколаївської області. Враховуючи це, Управління, з посиланням на частину сьому статті 118 Земельного кодексу України, повідомило позивача про неможливість вирішення порушеного у зверненні питання у ІІІ та IV кварталах 2017 року.

Не погоджуючись із такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання та частково задовольняючи заявлені вимоги, суд першої інстанції не погодився зі сторонами в тому, що лист є рішенням суб'єкта владних повноважень, та дійшов висновку, що Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області допустило протиправну бездіяльність, оскільки не направило позивачу у передбачені строки ані дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ані мотивовану відмову у його наданні, тобто не розглянуло заяву по суті.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на викладене.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст. 118 Земельного кодексу України.

Так, згідно ч.ч. 6,7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, з аналізу ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України вбачається, що відповідний орган виконавчої влади, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

З листа Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області вбачається, що ним надано відповідь на клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Водночас, лист Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області не є рішенням органу виконавчої влади, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності в розумінні статті 118 Земельного кодексу України.

Таким чином, оскільки за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області не було прийнято рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову у його наданні, а надано лист-відповідь, суд першої інстанції дійшов вірного висновку визнавши протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, що полягає у не розгляді по суті заяви позивача, та зобов'язавши відповідача розглянути зазначене клопотання відповідно до вимог чинного законодавства України.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Колегія суддів наголошує, що апелянтом жодним чином не аргументовано підстав не розгляду заяви позивача у відповідності до вимог ст. 118 Земельного кодексу України.

Висновки суду апеляційної інстанції щодо застосування наведених положень норм матеріального права відповідають правовій позиції Верхового Суду, викладеній зокрема, у поставові від 03.04.2018 року № 804/3960/17.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 244, 245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець