Ухвала суду № 75046785, 02.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/6155/17

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

02 липня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Коротких А.Ю., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тема Мода Юкрейн» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2018 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції апелянт отримав 03 травня 2018 року, про що свідчить розписка представника апелянта (а.с. 92, зворотній бік).

Відповідно до дати на штемпелі вхідної кореспонденції суду першої інстанції апеляційну скаргу апелянтом було подано до суду першої інстанції 25 червня 2018 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

В обґрунтування поважності причин пропуску вказаного строку апелянт зазначає, що вперше апеляційну скаргу ним було подано у межах процесуальних строків встановлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України. Проте ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2018 року апеляційну скаргу - повернуто скаржнику, у зв'язку з несплатою судового збору.

Апелянт повторно подав апеляційну скаргу 25 червня 2018 року та на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення вказав, що не мав можливості своєчасно сплатити судовий збір, у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування.

Колегія суддів вважає, що наведені апелянтом доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення, оскільки відсутність фінансування не доведена жодним належним доказом, а отже, не може бути належним доводом поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду.

Інших доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції апелянтом не вказано.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України (в редакції, чинній на момент подачі апеляційної скарги) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Апелянтом не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано, зокрема юридичною особою, ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Ціна позову в даній справі складає 19 594 662 грн.

А згідно з пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI, в чинній на час подачі апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції редакції, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні, зокрема позовної заяви.

Як вбачається з адміністративного позову, позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру, у зв'язку з чим за подачу апеляційної скарги відповідач мав сплатити судовий збір у сумі 440 880 грн. (19 594 662 х 1,5 % х 150 %).

Апелянтом подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

За правилами частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки ст. 8 Закону № 3674-VI передбачено можливість такого звільнення виключно для фізичних осіб.

Аналогічна позиція викладене в ухвалі Верховного Суду України від 29 грудня 2017 року у справі № 826/11019/15.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та сплати судового збору в розмірі відповідно до Закону №3674-VI.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 321, 325, 328 КАС України, суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і в касаційному порядку оскаржена бути не може.

Суддя Коротких А.Ю.