Постанова № 75046642, 27.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Гаращенко В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року Справа № 823/1508/18

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Мідянки А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року у справі

за позовом ОСОБА_2

до управління Державної міграційної служби України

в Черкаській області,

ОСОБА_3

про визнання недійсним паспорту,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до управління Державної міграційної служби України в Черкаській області (далі - відповідач-1), ОСОБА_3 ( далі - відповідач-2 ) про визнання недійсним паспорту громадянина України серії НОМЕР_1, виданого на ім'я ОСОБА_3 12.05.2010 р. Придніпровським РВ УМВС України в Черкаській області.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року у відкритті провадження було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на те, що позовні вимоги у цій справі нею заявлені до відповідача- суб'єкта владних повноважень, діями якого було порушено вимоги закону при видачі паспорту ОСОБА_3, прийнято протиправне рішення про видачу цього документу, не дотримано законодавчо визначеної процедури, не прийнято до уваги даних про наявність кримінального провадження за ч. 1 ст.358 КК України.

Також апелянт зазначає, що ухвалою суду у цивільній справі їй було відмовлено у відкритті провадження за аналогічним позовом з визначенням адміністративної юрисдикції даного спору.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржувана нею ухвала суду прийнята за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та її представника, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.

Судова колегія встановила, що відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позивачем вимоги підлягають вирішенню за правилами КПК України, а не в порядку адміністративного судочинства, оскільки позов обґрунтований протиправністю бездіяльності слідчих органів у рамках відповідного кримінального провадження щодо незаконної видачі паспорту ОСОБА_3, вчиненням ними активної протидії у припиненні злочинності і тим, що працівники слідчого органу мають кримінальні зв'язки з членами злочинного угрупування, до складу якого входить зазначена особа.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що процесуальні рішення, дії чи бездіяльність осіб, які їх здійснюють, перевіряються за нормами того процесу, в межах якого вони вчиняються, і що адміністративний суд не наділений повноваженнями перевіряти видані державними органами документи, які посвідчують особу, на предмет їх справжності чи дійсності, оскільки в такому випадку необхідною є перевірка обставин чи мала місце підробка документу, що віднесено до повноважень органів досудового розслідування.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає передчасними такі висновки суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з п.п. 2, 7 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, в якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послу

Частино 1 та пунктом 1 частини 2 статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що оскарженню в порядку адміністративного судочинства підлягають рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим, при вирішенні питання щодо можливості розгляду справи адміністративним судом визначальним є наявність сукупності наступних умов: 1) відповідачем є суб'єкт владних повноважень; 2) предметом спору є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта влади; 3) підставами звернення до суду стала необхідність перевірки, чи діяв такий суб'єкт при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дії (допущенні бездіяльності) на підставі, у спосіб та в межах наданих йому повноважень.

Водночас, частиною 5 статті 160 КАС України передбачено вимоги до адміністративного позову, зокрема викладення в ньому змісту позовних вимог, обставин, якими вони обґрунтовуються, зазначення відповідних доказів, відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

У свою чергу, статтею 169 КАС України регламентовано обов'язок суду залишити позовну заяву без руху в разі встановлення її невідповідності зазначеним вимогам.

Перевіряючи доводи апелянта та її представника, колегія суддів відзначає, що позовні вимоги у цій справі заявлені до відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, а предметом спору є питання, пов»язані з правомірністю видачі паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_3 12.05.2010 р. Придніпровським РВ УМВС України в Черкаській області.

При цьому, як було правильно встановлено судом першої інстанції, безпосередньо у позовній заяві позивач посилається на те, що за фактом підробки вказаного паспортного документу відкрито кримінальне провадження № 12017251010007208 за ст. 358 ч. 1 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР, а також що органом досудового розслідування допускається протиправна бездіяльність щодо проведення необхідних слідчих дій.

Разом з тим, у ході апеляційного розгляду позивач та її представник наполягали на тому, що підставою звернення до суду з адміністративним позовом у цій справі стало те, що вказаний вище паспорт був виданий на підставі неправомірного рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень та у зв'язку з вчиненням ним протиправних владно-управлінських дій.

Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги та підстави звернення позивача до суду потребували уточнення на стадії вирішення судом першої інстанції питання про відкриття провадження у справі.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції вказані питання не з'ясовувалися, позовна заява без руху в порядку ст. 169 КАС України не залишалася і позивачу не було надано можливості уточнити її позовні вимоги та/або підстави звернення до суду і таким чином реалізувати в повній мірі її право на доступ до правосуддя.

Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що право на доступ до правосуддя, а також на захист прав та інтересів в суді через представника є основоположними конституційними правами особи та регламентовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема статтею 6.

При цьому, в рішенні від 04.12.1995 р. у справі «Беллет проти Франції» якому Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що в даному випадку судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для правильного вирішення питання про відкриття провадження у справі та порушено норми процесуального права, що обумовлює передчасність постановлення оскаржуваної ухвали суду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо протиправності вказаного рішення суду, але, з огляду на зазначене, вважає безпідставними та передчасними її вимоги щодо зобов'язання суду першої інстанції відкрити провадження у цій справі.

Крім того, такі апеляційні вимоги не ґрунтуються на нормах процесуального законодавства, у відповідності до якого апеляційний суд не наділений повноваженнями щодо зобов'язання суду першої інстанції відкрити провадження у справі, так як це є його дискрецією.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Отже, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року - скасуванню, а справа - направлення до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року - скасувати та направити справу за позовом ОСОБА_2 управління Державної міграційної служби України в Черкаській області, ОСОБА_3 про визнання недійсним паспорту до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст.243 КАС України, виготовлено 27 червня 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: