Постанова № 75046539, 02.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 359/2219/18 Суддя (судді) першої інстанції:

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Літвіної Н.М.,

Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби України на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови в справі про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови в справі про порушення митних правил.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2018 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Київська митниця Державної фіскальної служби подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Постановити відповідну постанову, якою постанову Київської митниці ДФС від 22 лютого 2018 року у справі про порушення митних правил № 0625/12500/17 - залишити без змін (за текстом апеляційної скарги).

02 липня 2018 року на адресу Київського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання представника апелянта про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 286 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи. Крім того, явка представника апелянта в судове засідання суду апеляційної інстанції не визнавалась обов'язковою, доказів того, що він бере участь у розгляді іншої справи представник апелянта не надав.

За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 грудня 2017 року відносно позивача, як директора ТОВ «ВТС-АВТО», головним державним інспектором ВМО №5 митного поста «Бориспіль-аеропорт» Київської митниці ДФС Фоміним Василем Івановичем було складено протокол про порушення митних правил № 0625/12500/17 за ознаками порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України (а.с.66-72).

22 лютого 2018 року заступником начальника Київської митниці ДФС України за результатами розгляду матеріалів справи про порушення митних правил № 0625/12500/17 винесено оскаржувану постанову, якою директора ТОВ «ВТС-АВТО» ОСОБА_2 визнано винним у вчинені порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 5430,06 грн.(а.с.9-15).

Оскаржуване рішення вмотивоване рішенням Управління адміністрування митних платежів (відділу класифікації товарів) про визначення коду товару № КТ-UА125000-0152-2017, яким код товару « 3926909790» (ставка мита 0 %) змінено на код « 8708809998» (ставка мита - 5 %) згідно з УКТЗЕД.

Обґрунтовуючи оскаржуване рішення, відповідачем зазначено, що встановлені факти свідчать про те, що директор ТОВ «ВТС-АВТО» ОСОБА_2 мав доступ до відомостей про характеристики товарів для здійснення правильної класифікації, а отже мав можливість здійснити правильну класифікацію товару та виконати обов'язки, передбачені ст.266 МК України.

На підставі викладеного, відповідач дійшов висновку про те, що директором ТОВ «ВТС-АВТО»- громадянином ОСОБА_2 з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів на суму 1810,02 грн. внесено до МД від 21.11.2017 року № UA125100/2017/329838 неправдиві відомості щодо коду товару згідно з УКТЗЕД, тим самим вчинено порушення митних правил, передбачене ст.485 МК України.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 358 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Отже, однією з обов'язкових ознак порушення митних правил як адміністративного правопорушення є протиправність дій.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 4, 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД додатку до Закону України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 року № 584-VII (чинного на момент митного оформлення товару), класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за відповідними правилами.

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Згідно із ч. 5 ст. 265 МК України декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.

Відповідно до ч. 4 ст. 266 МК України у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом, передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митних кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу(ч.1 ст.51 МК України).

Згідно з ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина 2 статті 53 МК України визначає документи, що підтверджують митну вартість товарів.

Згідно з ч.3 ст.53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Стаття 485 МК України передбачає відповідальність у вигляді штрафу в розмірі до 300 відсотків несплаченої суми митних платежів за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органів доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Статтею 489 Митного кодексу України встановлено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Митний орган не вправі застосовувати будь-які санкції, у тому числі передбачені ст. 485 МК України, якщо приймаючи митну декларацію при митному оформленні у нього не було заперечень щодо віднесення товару до певного коду товарної номенклатури, а товар було пропущено на митну територію України. Проте, притягнення певних осіб до відповідальності може мати місце, якщо митний орган доведе їх протиправні дії, зокрема зазначення у митній декларації недостовірних відомостей.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено, що в діях позивача є ознаки складу порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, оскільки зазначені в митній декларації відомості про товар, необхідних для визначення коду УКТЗЕД, відповідають дійсності.

Крім того, позивач, зазначаючи код УКТЗЕД переміщуваного товару-3926909790, та відповідну ставку ввізного мита -0%, посилався на долучений до ЕМД висновок експерта Київської торгово-промислової плати (а.с.21-22).

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 272, 288, 289, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Літвіна Н.М.

Сорочко Є.О.