Ухвала суду № 75046488, 02.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/258/18

УХВАЛА

02 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Літвіної Н.М. та суддів: Федотова І.В., Сорочка Є.О., перевіривши апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Рай В» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

На вказане рішення суду відповідачем - Державною фіскальною службою України, подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху та зобов'язано апелянта протягом п'яти днів з дня вручення копії ухвали усунути недоліки скарги шляхом надання суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі, визначеному відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».

23 червня 2018 року за вх. № 21009 на адресу Київського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Державної фіскальної служби України про відстрочення сплати судового збору, або продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги.

Перевіривши доводи зазначеного клопотання в частині відстрочення сплати судового збору, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Ч. 1 ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

З викладеного вбачається, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11 січня 2018 року у справі № 809/1045/16, від 10 січня 2018 року по справі № 242/3169/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Звертаючись до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору відповідач не надав суду доказів, що його майновий стан унеможливлює сплату судового збору.

У поданому до суду клопотанні представник апелянта посилається на те, що у ДФС України заблоковані рахунки, що в свою чергу унеможливлює виконання ухвали суду від 05 червня 2018 року.

Однак, колегія суддів вважає зазначені доводи апелянта необґрунтованими, з огляду на те, що 16 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 року №154 «Про внесення змін до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», якою абз.1 п.30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, викладено в редакції, згідно з якою на період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи щодо операцій, пов'язаних із централізованим обслуговуванням боржника, за всіма рахунками, кодами класифікації видатків бюджету, крім платежів, зазначених у пункті 25 цього Порядку.

Пунктом 25 вказаного Порядку (з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 року №154) передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку, а проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку, крім платежів, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору.

Разом з тим, з метою належного забезпечення права скаржника на апеляційне оскарження, строк, визначений в ухвалі суду для усунення недоліків, підлягає продовженню з повідомленням апелянта.

Керуючись ст.ст. 121, 321 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання Державної фіскальної служби України - задовольнити частково.

Продовжити Державній фіскальній службі України строк для усунення недоліків на 5 (п'ять) днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали.

В іншій частині клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Н.М. Літвіна

Судді І.В. Федотов

Є.О. Сорочко