Постанова № 75046473, 27.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 750/2947/18 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л.

Суддя-доповідач - Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Коротких А.Ю., Безименної Н.В.

за участю секретаря: Тищенко Н.В.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги ОСОБА_3, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 (м. Чернігів, повний текст виготовлено 17.05.2018) у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання неправомірною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А:

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання постанови управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про накладення штрафу від 20.03.2018 за виконавчим листом № 2-а/2506/1022/11, виданим 26.01.2012 Деснянським районним судом м. Чернігова неправомірною; скасування постанови управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про накладення штрафу від 20.03.2018 за виконавчим листом №2-а/2506/1022/11, виданим 26.01.2012 Деснянським районним судом м. Чернігова.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задоволено, визнано незаконною та скасовано постанову від 08.02.2017 державного виконавця заступника начальника Ніжинського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Чернігівській області Гаврилей І.Ю. про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області по справі № 740/2682/16-а від 18.08.2016, а виконавчий лист повернути у відділ Ніжинського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Чернігівській області для подальшого повного виконання.

Не погоджуючись з судовим рішенням, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що виключення або суттєве зниження розміру додаткової пенсії означає звуження прав апелянта, що не допускається. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність осіб, тому дії позивача в даному випадку порушують законні права та інтереси ОСОБА_3

Крім того, відповідачем також подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відмова боржника здійснювати у подальшому виплату ОСОБА_3 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з 100% мінімальної пенсії за віком, тобто відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призводить до зменшення розміру його пенсії, що є недопустимим.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постанова Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.01.2011 у справі №2-а/2506/1022/11 про зобов'язання позивача провести ОСОБА_3 перерахунок та здійснити в подальшому виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з 100% мінімальної пенсії за віком, тобто відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснивши відповідну доплату позивачу, була виконана позивачем добровільно, до відкриття виконавчого провадження і підстав, для застосування штрафних санкцій у відповідача не було.

Позиція відповідача обґрунтована тим, що у разі невиконання рішення боржником без поважних причин у встановлений виконавцем строк, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника, тому у зв'язку з невиконанням в даному випадку позивачем рішення суду без поважних причин 20.03.2018 відповідно до ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100 грн, яка є обґрунтованою.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню.

Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.03.2018 до головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області надійшла постанова про накладення штрафу ВП №55640764 від 20.03.2018 за виконавчим листом № 2-а/2506/1022/11, виданим 26.01.2012 Деснянським районним судом м. Чернігова про зобов'язання головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 18.06.2010 провести ОСОБА_3 перерахунок та здійснити в подальшому виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з 100% мінімальної пенсії за віком, тобто відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснивши відповідну доплату позивачу.

Вказаною постановою, за невиконання рішення суду без поважних причин на позивача було накладено штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.

Оскаржувана постанова про накладення штрафу ВП №55640764 від 20.03.2018 обґрунтована тим, що постановою Деснянського районного суду м Чернігова від 13.01.2011 у справі №2-а/2506/1022/11, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2011 відповідача було зобов'язано провести ОСОБА_3 перерахунок та здійснити в подальшому виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з 100% мінімальної пенсії за віком, тобто відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснивши відповідну доплату позивачу.

10.02.2012 позивачем проведено перерахунок пенсії з урахуванням додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмір: 100% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 18.06.2010 по 22.07.2011 та нарахована доплата різниці в пенсії в сумі 6369,82 грн.

За повідомленням управління Державної виконавчої служби головного управління юстиції в Чернігівській області від 05.04.2017 за №02-45/20499/1 про прийняття для обліку рішення, виконання якого гарантується державою відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440, прийнято для обліку та включено до першої черги задоволення вимог, суму нарахованої пенсії на виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.01.2011 у справі № 2-а/2506/1022/11, щодо перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 18.06.2010 по 22.07.2011 в розмірі 6369,82 грн.

Тобто, станом на 22.07.2011, вказане рішення суду, в частині проведення перерахунку було виконане, а, в частині здійснення в подальшому виплат додаткової пенсії, позивач вчинив всі можливі та доступні, для нього, дії щодо його виконання.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов до висновку, що відбулася зміна у законодавстві, що регулює питання виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то і порядок та строки нарахування вказаних виплат позивачем було здійснено правомірно, тому накладення на головне управління штрафу в розмірі 5100 грн є безпідставним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, і якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження пре кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» визначено розмір накладеного штрафу за невиконання рішення.

Отже, що у разі невиконання боржником без поважних причин вимог державного виконавця про необхідність виконання рішення суду у встановлений строк на нього накладається штраф, у тому числі при повторному невиконанні вимог державного виконавця. Таким чином, визначальними обставинами для накладення штрафу на боржника є саме невиконання судового рішення та відсутність поважних причин такого невиконання.

У відповідності до ч.1 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника.

23.07.2011 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 745, якою встановлено розмір додаткової пенсії особам, що постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, положення ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підлягають застосуванню лише до 23.07.2011, а після вказаної дати застосуванню підлягають положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та постанови Кабінету Міністрів України № 745.

14 червня 2011 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» пунктом 4 якого передбачено, що у 2011 році норми і положення статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Даний закон набрав чинності з 19.06.2011.

Законами України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», «Про Державний бюджет України на 2013 рік», «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (зі змінами) та «Про Державний бюджет України на 2015 рік» установлено, що у 2012-2015 роках норми і положення ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2012-2014 роки та виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2015 рік.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено, що у 2016 році норми і положення ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхуванні України.

На виконання вимог вищевказаних законів Кабінетом Міністрів України прийнято постанови від 06.07.2011 № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності з 23.07.2011, та від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності з 01.01.2012.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачувалась у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратити працездатність: тим, хто належать до 1 категорії, інвалідам 1 групи - 30 %.

Згідно із Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи», щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, як: постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у таких розмірах де прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність: особам, хто належать до 1 категорії, інвалідам 1 групи, з 1 січня 2012 року - 50 %.

Виходячи з вищевикладеного, пенсійні виплати, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі й ті, розмір яких було встановлено на виконання судових рішень у періоди дії вищевказаних постанов Уряду № 745 та №1210 здійснюються у розмірах визначених цими нормативними актами.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у зв'язку з тим, що вказаними вище нормативно-правовими актами відбулася зміна у законодавстві, що регулює питання виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то і порядок та строки нарахування вказаних виплат позивачем було здійснено правомірно.

Позивач при здійснення нарахування та виплати пенсії, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» керується тими нормативно-правовими актами, які приймаються відповідними державними органами для регулювання діяльності та виконання зобов'язань органами Пенсійного фонду.

Зазначені нормативно-правові акти, що в даному випадку регулюють порядок проведення виплати ОСОБА_3 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не визнавалися неконституційними, будь-яких рішень щодо їх протиправності чи наявності обставин, що вказують на неможливість застосування даних актів не надано.

Колегія суддів зазначає, що протиправна дія/бездіяльність позивача не може пов'язуватись з виконанням останнім норм чинного законодавства, прийнятих постанов чи винесених розпоряджень відповідних органів державної влади.

При цьому, відсутність у судовому рішенні кінцевої дати виплати пенсії з урахуванням перерахунку не породжує у відповідача обов'язок довічно здійснювати виплату позивачу пенсії у розмірах, встановлених вказаним судовим рішенням.

Такий обов'язок відповідача припиняється у разі зміни правового регулювання виплати зазначених соціальних виплат, оскільки судове рішення ґрунтувалось на попередніх нормах, які втратили чинність. Дія такого судового рішення не може бути поширена на правовідносини після зміни правового регулювання, оскільки це б призвело до порушення положень частини 2 статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 по справі №522/5744/17 (№К/9901/22870/18).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова ВП №55640764 від 20.03.2018 про накладення штрафу на позивача за невиконанням рішення суду без поважних причин відповідно до ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» у розмірі 5100 грн є протиправною та підлягає скасуванню.

Разом із тим, в рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 визнано незаконною та скасовано постанову від 08.02.2017 державного виконавця заступника начальника Ніжинського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Чернігівській області Гаврилей І.Ю. про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області по справі № 740/2682/16-а від 18.08.2016, а виконавчий лист повернути у відділ Ніжинського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Чернігівській області для подальшого повного виконання.

Колегія суддів зазначає, що вищезазначена резолютивна частина рішення суду першої інстанції не має відношення до позовних вимог, що були заявлені в межах адміністративної справи №750/2947/18, оскільки скасовується постанову від 08.02.2017 про закінчення виконавчого провадження, що взагалі не було предметом розгляду даної справи.

При цьому, суд першої інстанції в резолютивній частині рішення не зазначив, якого висновку дійшов щодо заявлених позовних вимог в межах адміністративної справи №750/2947/18.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно надана правова оцінка обставинам справи, проте невірно викладено резолютивну частину рішення, а тому апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_3, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області задовольнити частково.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 - скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про накладення штрафу від 20.03.2018 за виконавчим листом № 2-а/2506/1022/11, виданим 26.01.2012 Деснянським районним судом м. Чернігова.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 27.06.2018.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: А.Ю. Коротких

Н.В. Безименна