Рішення № 75046179, 03.07.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/1906/18

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Д’якова В.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду про визнання розпорядження протиправним, його скасування та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі – Прилуцьке ОУПФ України, відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати Розпорядження від 09.04.2018 Прилуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах; зобов'язати Прилуцьке об’єднане управління Пенсійного фонду України призначити та виплатити ОСОБА_1 з 02 квітня 2018 року пенсію на пільгових умовах відповідно до п. “б” ч.1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач протиправно, своїм розпорядженням від 09 квітня 2018 року відмовив позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. “б” ч.1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в зв’язку з невідповідністю віку позивача ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та не наданням документів, які підтверджують право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 та №2.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до статей 261-262 Кодексу адміністративного судочинства України заявами по суті є позов, відзив, відповідь на відзив та заперечення.

Від відповідача до суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачу було правомірно відмовлено в призначенні пенсії в зв’язку з відсутністю у нього достатнього стажу, та не наданням документів, які підтверджують право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 та №2.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 02 квітня 2018 року звернувся до Прилуцького ОУПФ України з відповідною заявою та доданими документами, про призначення пенсії на пільгових умовах.

Розпорядженням від 09 квітня 2018 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії в зв’язку з невідповідністю віку позивача ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та не наданням документів, які підтверджують право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та № 2 (а.с. 15).

Вважаючи рішення відповідача про відмову у призначені пенсії на пільгових умовах протиправним і такими, що порушує Конституційне право позивача на соціальний захист, він звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У п. 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, передбачено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 (10.08.1962 р.н.), на момент звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії (02.04.2018) досяг 55- річного віку (а.с. 10-12).

Згідно із записами в трудовій книжці від 11.09.1972 позивач з 1981 року працював на посаді електромонтером з обслуговування електроустаткування лабораторії електро - налагоджувальних робіт цеху науково-дослідних і виробничих робіт НГВУ «Чернігівнафтогаз» ВО «Укрнафта».

З 01.10.1994 Нафтогазовидобувне управління „Чернігівнафтогаз” виробничого об’єднання „Укрнафта” перетворено на підприємство „Чернігівнафтогаз” ВАТ „Укрнафта” ( наказ № 684 від 07.09.1994 року).

Підприємство „Чернігівнафтогаз” ВАТ „Укрнафта” з 01.01.1998 року перетворено на нафтогазовидобувне управління „Чернігівнафтогаз” ВАТ „Укрнафта” (наказ № 16-к від 16.01.1998 року).

З 23.03.2011 року найменування Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта” змінено на Публічне акціонерне товариство „Укрнафта” (Протокол № 21 Загальних зборів акціонерів ВАТ „Укрнафта” від 22.03.2011).

Довідкою ПАТ «Укрнафта» від 20.03.2018 за №01/01/10/05/01/03-10/69 підтверджено загальний стаж роботи позивача становить - 40 років 1 місяць 3 дні, що не заперечується відповідачем.

Із вказаного загального стажу, з 27.07.1981 року по 09.11.1981 року, з 01.12.1981 року по 27.05.1982 року, з 15.08.1984 року по 11.08.1997 року, тобто - 13 років 8 місяців 6 днів позивач пропрацював електромонтером по обслуговуванню електрообладнання лабораторії електроналадочних робіт в цеху научно-дослідницьких виробничих робіт НГВУ «Чернігінафтогаз» ПАТ «Укрнафта».

При цьому, в трудовій книжці не зазначено, що у вказані періоди праці позивач, як електромонтер, згідно посадових обов'язків, проводив роботи безпосередньо на нафтопромислі, а саме по ремонту та обслуговуванню електрообладнання на об’єктах по добування нафти та газу (на нафтових та газових свердловинах).

Згідно довідки ПАТ «Укрнафта» від 20.03.2018 за № 01/01/10/05/01/03-10/70 встановлено, що інформації щодо штатної розстановки робітників, табелю робочого часу в період з 1981 року по 1996 рік на підприємстві не збереглися (а.с. 17).

Але про факт безпосередності роботи позивача на нафтопромислі свідчать копії протоколів випробування електрообладнання на нафтових та газових свердловинах, які наявні в матеріалах справи (а.с. 36-136).

Крім того, довідкою ПАТ «Укрнафта» від 22.03.2018 за № 179 підтверджено факт зайнятості позивачем тривалістю повного робочого дня у вказаний пільговий період (а.с. 16).

З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки Управління праці та зайнятості населення від 05.10.1999 року за №04/381, наказу Нафтогазовидобувного управління «Чернігівнафтогаз» від 31.10.1994 року за № 854 та переліку робочих місць, професій та посад, робітникам яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по підприємству «Чернігівнафтогаз», посада - електромонтера по ремонту і обслуговуванню електрообладнання на об’єктах по добуванню нафти та газу у відповідності до чинного законодавства пройшла атестацію і включена до переліку посад, яка дає право на пільгове пенсійне забезпечення (а.с. 19, 20).

За таких обставин, після проведення атестації робочих місць, підтверджено умови праці позивача зі шкідливим виробництвом.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач має необхідний вік та стаж, в тому числі пільговий 13 років 8 місяців 6 днів, навіть більший пільговий стаж, ніж той, що вимагається законом у 12,6 років, для призначення пенсії на пільгових умовах, що дає позивачу право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Завдання судочинства досягаються шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Ці вимоги закріплюють у національному законодавстві положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, відповідно до якої кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд. Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Одночасно, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до повноважень суду при вирішенні справ, передбачених частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суду слід приймати рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Враховуючи викладене, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити їх шляхом:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження від 09.04.2018 Прилуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах;

- зобов'язати Прилуцьке об’єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати ОСОБА_1 до сажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди роботи з 27.07.1981 по 09.11.1981, з 01.12.1981 по 27.05.1982, з 15.08.1984 по 11.08.1997 та призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 02 квітня 2018 року пенсію на пільгових умовах відповідно до п. “б” ч.1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Щодо моменту з якого необхідно призначити пенсію позивачу, суд зазначає таке.

Згідно вимог частини першої статті 45 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 звернувся до Прилуцького ОУПФ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах 02.04.2018, то і пенсія позивачу має бути призначена з вказаної дати.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відповідач неправомірно відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а тому його позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження від 09.04.2018 Прилуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах.

Зобов'язати Прилуцьке об’єднане управління Пенсійного фонду України (вул. 1 Травня, буд. 48-а, м. Прилуки, Чернігівська область,17500, код ЄДРПОУ 37787797) зарахувати ОСОБА_1 (3-й АДРЕСА_1,17500, ІН НОМЕР_1) до сажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди роботи з 27.07.1981 по 09.11.1981, з 01.12.1981 по 27.05.1982, з 15.08.1984 по 11.08.1997, призначити та виплачувати ОСОБА_1 (3-й АДРЕСА_1,17500, ІН НОМЕР_1) з 02 квітня 2018 року пенсію на пільгових умовах відповідно до п. “б” ч. 1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (вул. 1 Травня, буд. 48-а, м. Прилуки, Чернігівська область,17500, код ЄДРПОУ 37787797) на користь ОСОБА_1 (3-й АДРЕСА_1,17500, ІН НОМЕР_1) судові витрати в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повне рішення складене 03 липня 2018 року.

Суддя В.І. Д'яков