Рішення № 75045746, 03.07.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/2130/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Д'якова В.І., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Чернігівський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Чернігівський обласний військовий комісаріат, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням ІI-ої групи інвалідності, викладене у формі Протоколу від 06.04.2018 № 37; зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, у зв'язку з встановленням позивачу ІI-ої групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що Міністерством оборони України порушено вимоги Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, оскільки протиправно відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності II групи.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.05.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та надано відповідачу для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову - 15-денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

13.06.2018, на виконання вимог ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.05.2018, відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечував у повному обсязі та просив суд у їх задоволенні відмовити, оскільки право позивача на одноразову грошову допомогу виникає на момент встановлення інвалідності, отже така допомога повинна призначатися та виплачуватися, у встановленому законом порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги. Також, відповідач у відзиві на позовну заяву звернув увагу суду і на факт неможливості складання Міністерством оборони України висновку щодо призначення одноразової грошової допомоги, з огляду на неподання позивачем документу, що свідчить про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

12.06.2018 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Чернігівським обласним військовим комісаріатом до суду надані пояснення на позовну заяву, в яких останній проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив суд у їх задоволенні відмовити, оскільки, у відповідності до частини 4 статті 16-3 Закону України від 20.12.1991 № 2011- XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється. У свою чергу, II групу інвалідності позивачу було встановлено понад дворічний термін після первинного встановлення ступеня втрати працездатності. Крім того, у відповідності до пункту 17 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби. Таким чином, оскільки позивач звільнявся з прикордонних військ, то і виплата йому одноразової грошової допомоги повинна проводитись Адміністрацією Державної прикордонної служби України.

15.06.2018 позивачем до суду надано заперечення на відзив на позовну заяву, в яких останній зазначив про протиправність, викладених у відзиві на позовну заяву, позицій відповідача, у зв'язку з чим, просив суд задовольнити його адміністративний позов у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.09.1970 по 25.05.1995 проходив кадрову військову службу на офіцерських посадах в лавах Збройних Сил України та у період з 05.03.1982 по 05.04.1984 брав участь у виконанні інтернаціонального обов'язку у Демократичній Республіці Афганістан, що підтверджується копією військового квитка позивача серії НОМЕР_2 від 07.06.1995, витягом з наказу військового коменданта Херсонського гарнізону від 31.03.1995 № 18 та довідкою Чернігівського об'єднаного міського військового комісаріату від 21.06.2016 № 3/136 (а.с.16-19,23).

Як вбачається з матеріалів справи, під час проходження військової служби, ОСОБА_1 отримав поранення, яке, згідно з витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 23.09.2016 № 4094, пов'язане з виконанням позивачем обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії (а.с.30).

Згідно з довідкою серії МСЕ-ЧНВ № 319711 від 26.10.2005 ОСОБА_1 було встановлено III групу інвалідності, яка пов'язана з виконанням позивачем обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, а у подальшому - 21.11.2017 позивачу встановлено II групу інвалідності, яка пов'язана з виконанням позивачем обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, безтерміново (довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 21.11.2017 серії НОМЕР_3) (а.с. 31,33).

07.02.2018 позивачем на адресу військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату направлено заяву про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, пов'язаної з виконанням позивачем обов'язків військової служби, з пакетом відповідних документів (а.с.39-40).

Листом від 12.02.2018 № 5/543с військовим комісаром Чернігівського обласного військового комісаріату заяву позивача від 07.02.2018, з пакетом відповідних документів, направлено на розгляд комісії Міністерства оброни України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, для прийняття рішення щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги (а.с.41).

06.04.2018 комісією Міністерства оброни України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийнято рішення про відмову у призначені ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв'язку із тим, що, у відповідності до частини 4 статті 16-3 Закону України від 20.12.1991 № 2011- XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється. У свою чергу, зміна групи інвалідності позивача з III на II відбулась понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності. Крім того, позивачем не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (Протокол засідання комісії Міністерства оброни України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 06.04.2018 № 37) (а.с.42).

Вважаючи оскаржуване рішення відповідача, викладене у формі Протоколу засідання комісії Міністерства оброни України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 06.04.2018 № 37, протиправним та таким, яке підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Так, у відповідності до частини 5 статті 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІІ).

Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20.12.1991 № 2011- XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011- XII).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

У свою чергу, розділом ІІ цього Закону, зокрема, встановлені права військовослужбовців щодо грошового забезпечення.

Так, пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Підпунктом «б» пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (частина 6 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ ).

Згідно з частиною 8 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, у позивача право на отримання одноразової грошової допомоги виникло з 21.11.2017 (довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 21.11.2017 серії АВБ № 058001 (а.с.33), із заявою про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 звернувся 07.02.2018 (а.с.39-40).

Таким чином, після встановлення позивачу II групи інвалідності - 21.11.2017 і на момент його звернення з відповідною заявою - 07.02.2018 ОСОБА_1 мав право на отримання одноразової грошової допомоги, у відповідності до частини 2 статті 16 та частини 8 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ.

При цьому, підставою для відмови ОСОБА_1 у призначені одноразової грошової допомоги став той факт, що зміна групи інвалідності позивача з III на II відбулась понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності, що, у відповідності до частини 4 статті 16-3 Закону України від 20.12.1991 № 2011- XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», виключає правову підставу для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Однак, суд не може погодитись з вищевказаним рішенням комісії Міністерства оброни України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладеним у формі Протоколу засідання комісії Міністерства оброни України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 06.04.2018 № 37, з огляду на наступне.

Так, надаючи тлумачення положень статті 58 Конституції України, Конституційний Суд України в рішенні від 09.02.1999 у справі №1-рп/99 зазначив, що принцип, закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Суд зазначає, що 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було доповнено частину 4 статті 16-3 Закону №2011- ХІ абзацом 2, відповідно до якого у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку зі змінами, що відбулися, не здійснюється.

Суд звертає увагу, що вказана норма не може розповсюджуватись на спірні правовідносини, оскільки це фактично означатиме застосування зворотньої дії закону в часі. Застосування даної норми можливе лише у разі повторного встановлення інвалідності для позивача починаючи з 21.11.2017 (дата встановлення ІІ групи інвалідності) і саме з цього моменту слід відраховувати дворічний строк.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом в постанові від 20.03.2018 у справі №295/3091/17, яку суд, в силу частини 5 статті 242 КАС України, враховує при розгляді даної справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що право особи на одноразову грошову допомогу не може підлягати часовим обмеженням і залежати від того чи пройшов дворічний термін з часу первинного огляду, оскільки першочергово є встановленим той факт, що особа отримала незворотні негативні зміни стану здоров'я внаслідок перебування на військовій службі.

Крім того, судом не приймається до уваги посилання третьої особи, викладене у поясненнях на позовну заяву, стосовно того факту, що оскільки позивач звільнявся з прикордонних військ, то і виплата йому одноразової грошової допомоги повинна проводитись Адміністрацією Державної прикордонної служби України, оскільки останні не були покладені в основу рішення комісії Міністерства оброни України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 06.04.2018 № 37, яким позивачу було відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

У свою чергу, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, визначає Порядок № 975.

Так, у відповідності до пункту 11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

При цьому, згідно з пунктом 13 Порядку № 975, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу (пункт 14 Порядку № 975).

Аналізуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, порядок призначення та виплати допомоги полягає у наступному: особи, які мають право на одноразову грошову допомогу звертаються з документами в обласний військовий комісаріат; обласний військовий комісаріат подає розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, та надсилається за належністю в Департамент фінансів Міністерства оборони України для розгляду їх Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги; перевірені фахівцями документи розглядаються Комісією та подаються Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення одноразової допомоги; після прийняття рішення Міністром оборони України кошти надсилаються в обласний військовий комісаріат (військову частину), до якого були подані документи, для виплати одноразової допомоги отримувачам. Виплата одноразової допомоги провадиться в порядку черговості відповідно до дати подання документів після отримання Міністерством оборони коштів, передбачених на ці цілі.

При цьому, судом не приймається до уваги посилання відповідача як у оскаржуваному рішенні, так і у відзиві на позовну заяву на факт неможливості складання висновку щодо призначення одноразової грошової допомоги, з огляду на неподання позивачем документу, що свідчить про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, виходячи з наступного.

Так, пунктом 4.7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530, передбачено документи, які подаються для одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву).

Вищевказаним пунктом передбачено, що для одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності подається, зокрема, копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.

Отже, зі змісту вказаної норми розуміється, що копія акту про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва) необхідно подавати саме у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.

Разом з тим, як вбачається з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 23.09.2016 № 4094, ОСОБА_1 отримав поранення, пов'язане з виконанням позивачем обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає доводи відповідача щодо ненадання позивачем необхідного документу про причини та обставини поранення для складання висновку про призначення одноразової грошової допомоги, необґрунтованими.

У свою чергу, під протиправними діями суб'єкта владних повноважень слід розуміти як дії, які прямо суперечать нормам законодавства, так і дії, що нормами законодавства не передбачені.

За таких обставин та з урахуванням допущення Міністерством оборони України протиправних дій при прийнятті оскаржуваного рішення про відмову у призначені ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням ІI-ої групи інвалідності, викладене у формі Протоколу від 06.04.2018 № 37, і задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у цій частині.

Стосовно позовної вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання Міністерства оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, у зв'язку з встановленням позивачу ІI-ої групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, то остання також підлягає задоволенню, оскільки є похідною від основної позовної вимоги ОСОБА_1, яку судом було задоволено у повному обсязі.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14017, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України (пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ - 00034022) про відмову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14017, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням ІІ-ої групи інвалідності, викладене у формі Протоколу від 06.04.2018 № 37.

Зобов'язати Міністерство оборони України (пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ - 00034022) призначити та виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14017, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу, у зв'язку з встановленням позивачу ІI-ої групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення суду складено 03 липня 2018 року.

Суддя В.І. Д'яков