Рішення № 75045671, 02.07.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року справа № 823/2095/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаської області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про скасування постанови,

встановив:

Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі – Головне управління, позивач) подало позов до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі – управління ДВС, відповідач), в якому просить скасувати постанову про накладення штрафу від 11.05.2018 ВП № 56140391.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що постанова про накладення штрафу є незаконною, оскільки державний виконавець відповідно до частини 1 статті 75 Закону України “Про виконавче провадження” вправі винести таку постанову виключно в разі невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Разом з тим, позивач стверджує, що існують підстави (поважні причини), які унеможливлюють виконання судового рішення, а саме: відсутність фінансового забезпечення та фактична відсутність коштів (з Державного бюджету України не надходили відповідні кошти для виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії).

Позивач зазначає, що листом від 03.05.2018 № 16683/08-01 Головне управління повідомило державного виконавця про виконання в добровільному порядку судового рішення від 26.02.2018 у справі № 823/353/18 в частині проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зазначило, що виплата перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 буде проведена у встановленому постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” порядку після виділення додаткових коштів з державного бюджету.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 02.07.2018.

02 липня 2018 року представник позивача подала заяву про розгляд справи без участі представника ГУ ПФУ у Черкаській області.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання свого представника не направив, однак відповідно до частин 2, 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Також, про те, що відповідач повідомлений належним чином свідчить і рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого відповідач 23.06.2018 отримав ухвалу про відкриття провадження у справі та судову повістку.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.02.2018 у справі № 823/353/18 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема, зобов’язано Головне управління Пенсійною фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області від 30.05.2017 №2303001034 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

За вказаним судовим рішенням, яке набрало законної сили 29.03.2018, видано виконавчий лист, який був звернутий до виконання через органи ДВС - відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Черкаській області та 10.04.2018 відкрито виконавче провадження № 56140391.

Відповідно до розрахунку на доплату пенсії за пенсійною справою щодо ОСОБА_1 на виконання рішення суду позивачем 05.04.2018 визначено розмір доплати, який складає 42007,10 грн. Даний розрахунок здійснено на підставі положень постанов Кабінету Міністрів України № 988, № 103 з 01.01.2016.

Крім того, державному виконавцеві відділу ДВС позивач направив листа № 16685/08-01 від 03.05.2018 про виконання рішення суду, який отриманий відповідачем 05.05.2018 та відповідно до якого Головне управління повідомило управління ДВС про те, що ОСОБА_1 перерахована пенсія, однак її виплата буде відбуватися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету у відповідному порядку.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Черкаській області від 11.05.2018 у виконавчому провадженні № 56140391 на боржника ГУПФУ в Черкаській області за невиконання рішення суду накладено штраф на користь держави в розмірі 5100,00 грн на підставі ст. ст. 63, 75 Закону України “Про виконавче провадження”. Крім того, зазначено, що рішення суду боржником не виконано. Пояснень щодо виконання чи причин невиконання рішення суду до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції від боржника не надходило.

Оскаржувану постанову 11.05.2018 відповідач направив до Головного управління супровідним листом № 4389/2.1-10, яка отримана позивачем 16.05.2018.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі – Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VІІІ).

Згідно ст. 5 Закону № 1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 63 Закону № 1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону № 1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З аналізу вказаних норм можливо дійти висновку про те, що Законом № 1404-VІІІ встановлено відповідальність боржника за невиконання судового рішення, а не за своєчасне його виконання. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, рішення, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання, має бути встановленим факт невиконання боржником рішення суду.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.02.2018 у справі № 823/353/18 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема, зобов’язано Головне управління Пенсійною фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області від 30.05.2017 № НОМЕР_1 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Вказана постанова набрала законної сили 29.03.2018.

Отже, відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України та Закону № 1404-VІІІ рішення є обов’язковим та підлягає виконанню на всій території України.

Також, як свідчать матеріали справи, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.02.2018 у справі № 823/353/18 в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 Головним управління Пенсійного фонду в Черкаській області виконане, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № НОМЕР_1 ОСОБА_1 від 05.04.2018.

Щодо виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.02.2018 у справі № 823/353/18 в частині виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 до моменту здійснення перерахунку, суд зазначає таке.

Аналіз статей 63, 75 Закону № 1404-VІІІ свідчить, що визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин.

Поважними в розумінні наведених норм Закону №1404-VІІІ можуть вважатися об’єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Тобто, виплати грошової допомоги здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.

Згідно із Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, бере у межах своїх повноважень участь у розробленні прогнозних показників економічного і соціального розвитку України та проекту Державного бюджету України, планує свої доходи та видатки, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України, складає звіт про його виконання та подає їх в установленому порядку Міністру праці та соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.

На підставі аналізу зазначених норм суд дійшов висновку про те, що невиконання судового рішення Головним управлінням в частині виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 до моменту здійснення перерахунку за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного суду від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а.

Як свідчать матеріали справи, постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Черкаській області від 11.05.2018 у виконавчому провадженні № 56140391 на боржника ГУ ПФУ в Черкаській області за невиконання рішення суду та вимог, передбачених постановою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, накладено штраф на користь держави в розмірі 5100,00 грн. на підставі статей 63, 75 Закону України “Про виконавче провадження”.

На момент винесення оскаржуваної постанови від 11.05.2018 у виконавчому провадженні № 56140391 у відповідача були пояснення позивача щодо причин невиконання рішення суду (а саме лист Головного управління № 16683/08-01 від 03.05.2018, отриманий відповідачем 05.05.2018).

З огляду на викладене, можна зробити висновок, що позивачем частково виконано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.02.2018 у справі № 823/353/18, а саме: проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1, проте, виплата донарахованих сум не відбулася через відсутність бюджетного фінансування та положень, визначених постановою Кабінету Міністрів України від № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, про що було своєчасно повідомлено державного виконавця.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірна постанова про накладення на Головне управління штрафу, як рішення суб’єкта владних повноважень, не відповідає вимогам та принципам, передбаченим у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийнята необґрунтовано та без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

За вказаних обставин, враховуючи положення пункту 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.

Частинами 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області є суб’єктом владних повноважень та враховуючи, що у справі позивач не поніс жодних судових витрат, пов’язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, тому у даному випадку, відповідно до частин 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для відшкодування судових витрат позивачеві відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасування постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про накладення штрафу від 11.05.2018 у виконавчому провадженні № 56140391.

Підстави для відшкодування судових витрат Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області відсутні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Учасники справи:

1) позивач – Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ідентифікаційний код 21366538);

2) відповідач – управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (18000, м. Черкаси, проспект Хіміків, 50).

Рішення в повному обсязі складене та підписане 02.07.2018.

Суддя В.О. Гаврилюк