Рішення № 75045545, 03.07.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6888/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправними дії та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

26.12.2017 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправними дії щодо заниження величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35 до 1 відсотка при визначені пенсії за віком та зобов’язання здійснити розрахунок та виплату пенсії за віком.

Ухвалою від 12.02.2018 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.03.2018 року суд вирішив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що 16.11.2017 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком, надавши всі необхідні документи для призначення пенсії. 30.11.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про застосування для розрахунку пенсії величини оцінки року страхового стажу в розмірі 1,35% відповідно до розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». 13.12.2017 року позивачем отримано лист відповідача, яким відмовлено у застосуванні оцінки року страхового стажу 1,35%, так як з 01.10.2017 року до ст.25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а саме - «Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%». Позивач зазначає, що заяву про призначення пенсії за віком він подав 16.11.2017 року, до цього часу він на обліку у відповідача не перебував та пенсійної справи на нього заведено не було. Разом з тим, Позивач зазначає, що йому з 16.03.1992 року було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Позивач зазначає, що він не звертався до Відповідача із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, а просив призначити пенсію за іншим законом, тобто мало місце призначення пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший в межах одного закону. Враховуючи викладене, позивач вважає протиправними дії відповідача щодо заниження величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% при призначенні йому пенсії за віком, у зв’язку із чим звернувся до суду.

15.01.2018 року (вх. № 963/18) від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на те, що у зв’язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148 від 03.10.2017 року відповідачем проведено перерахунок пенсії з 01.10.2017 року шляхом осучаснення розрахунку заробітної плати для розрахунку пенсії. Також з 01.10.2017 року внесено зміни до ст. 25 Закону України «Про загальнообов’язкове держане пенсійне страхування», а саме - «Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%». Перерахунок пенсії Позивача проводився автоматично за матеріалами наявними в пенсійній справі на час проведення перерахунку. Вартість одного року стажу, що застосовується для обчислення пенсії, знижено з 1,35 до 1%, таким чином коефіцієнт стажу позивача для обчислення пенсії знизився до 0,35917, так як страховий стаж становить 35 років 11 місяців 4 дні, стаж враховано по 31.10.2017 року. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з 01.10.2017 року становить 9922,28 грн. при індивідуальному коефіцієнті заробітку 2,63582 який розраховувався за 117 місяців періоду заробітку з 01.07.2000 року по 01.10.2012 рік (з врахуванням середньої зарплати в країні за 2016 рік - 3764,40 грн.). У зв’язку з проведеним перерахунком пенсії розмір пенсійної виплати позивача в грудні 2017 року склав 4301,69 грн. Розмір пенсійної виплати позивача у січні 2018 року склав 3563,79 грн. Таким чином, на думку представника відповідача, немає правових підстав для перерахунку стажу роботи з застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

16.02.2018 року (вхід. № 4531/18) від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено про не спростування відповідачем доводів та правової позиції позивача у позові.

У судове засідання 21.06.2018 року сторони не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином та завчасно. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (вхід. № 17604/18 від 21.06.2018 року). Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності (вхід. № ФП/108/18 від 20.06.2018 року).

Згідно із ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що позивач з 16.03.1992 року отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно Атестату про зняття з обліку №1723 від 08.11.2017 року позивачу припинено виплату пенсії за вказаним законом, у зв’язку з переходом на пенсію за іншим законом.

16.11.2017 року позивач звернувся до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про призначення пенсії за віком. (а.с. 11). До заяви про призначення пенсії позивачем було додано документ про місце проживання, паспорт/посвідку, військовий квиток, диплом, трудову книжку, атестат (зворотній бік а.с.11).

Страховий стаж позивача з 01.07.2000 року складає 9 років 3 місяці 24 дні. Загальний стаж роботи позивача складає 35 років 11 місяців 4 дні (а.с.12).

На підставі заяви позивача, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розпорядженням №9334 від 25.11.2017 року позивачу було призначено пенсію за віком з 16.11.2017 року (а.с 12).

30.11.2017 року позивачем була подана заява до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про застосування для розрахунку пенсії величини оцінки року страхового стажу в розмірі 1,35% відповідно до розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 15).

Листом №535/Н-01 від 11.12.2017 року відповідачем було повідомлено позивача про відсутність правових підстав для перерахунку стажу роботи з застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%. В обґрунтування зазначеного твердження Відповідачем було зазначено, що у зв’язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148 від 03.10.2017 року Центральним об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі було проведено перерахунок пенсії з 01.10.2017 року шляхом осучаснення розрахунку заробітної плати для розрахунку пенсії. Також з 01.10.2017 року внесено зміни до ст. 25 Закону України «Про загальнообов’язкове держане пенсійне страхування», а саме - «Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%». Перерахунок пенсії позивача проводився автоматично за матеріалами наявними в пенсійній справі на час проведення перерахунку. Вартість одного року стажу, що застосовується для обчислення пенсії, знижено з 1,35 до 1% (а.с. 16).

Не погоджуючись з зазначеним листом, вважаючи протиправними дії Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо заниження величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи викладені в позовній заяві, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом частин 1, 2 статті 1 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон 2262-XII) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Відповідно до статті 7 Закону 2262-XII, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Частиною 1 статті 9 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон 1058-IV) передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 3 ст.45 Закону 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відтак, при переведенні з одного виду пенсії на інший особам враховується заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), як при первинному призначенні пенсії, а за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Судом встановлено, що 11.10.2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року № 2148-VIII, яким внесено зміни до Закону 1058-ІV.

Відповідно до положень п.4-3 Прикінцевих положень Закону 1058-ІV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Згідно з абз. 1 п.4-4 Прикінцевих положень Закону 1058-ІV, з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Частиною першою статті 25 Закону 1058-ІV передбачено, що коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).

За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Таким чином, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, згідно з положеннями пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону 1058-ІV застосовується лише при призначенні особам пенсії у період з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Відповідач у відзиві вказує, що у зв’язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148 від 03.10.2017 року проведено перерахунок пенсії з 01.10.2017 року шляхом осучаснення розрахунку заробітної плати для розрахунку пенсії, при цьому застосована величина оцінки одного року страхового стажу 1%, а для перерахунку стажу роботи з застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% немає правових підстав.

Оцінюючи доводи відповідача щодо того, що величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % не застосовується при обчисленні розміру пенсії позивача, оскільки пенсія йому призначена не вперше, суд враховує наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону 2262-XII. 07.12.2017 року Позивач отримав Атестат про зняття з обліку №1723 у зв’язку з переходом на пенсію за іншим законом, а саме за Законом 1058-ІV.

На підставі поданої заяви до Пенсійного фонду, з 16.11.2017 року позивачу призначено пенсію за віком на підставі іншого Закону, а саме відповідно до Закону №1058-ІV.

Законом №1058-ІV не регулюються порядок призначення, обчислення розміру та виплати пенсій за вислугу років.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону №1058-ІV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 30 років.

Станом на день звернення з заявою про призначення пенсії за віком, позивач повністю відповідав критеріям віку та страхового стажу, встановленим ст. 26 Закону №1058-ІV.

Суд зазначає, що приписи ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV регулюють переведення з одного виду пенсії на інший вид. Тобто, вказана норма застосовується до тих видів пенсій, які визначені саме Законом №1058-ІV.

Зазначені висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду України, викладеним у постановах від 22.12.2015 року (справа №2-а/199/138/14) та від 31.03.2015 року (справа №21-612а14).

Відповідно до положень ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, на підставі заяви позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, адже з 16.03.1992 року йому було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону 2262-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, оскільки основою для визначення розміру пенсії за вислугу років є період служби у Збройних силах та грошове утримання, в силу якого коефіцієнт страхового стажу взагалі не застосовується, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-IV Позивач звернувся вперше.

З огляду на зазначене, положення абз. 1 п.4-4 Прикінцевих положень Закону 1058-ІV поширюються на правовідносини щодо визначення розміру пенсії за віком позивача при призначенні, оскільки у вказаній нормі зазначено, що з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач при обчисленні розміру призначеної вперше пенсії за віком позивача безпідставно не застосував величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% .

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Принцип обґрунтованості рішення суб’єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи відповідач не довів належними і допустимими доказами те, що ним не були порушені приписи законодавства України.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправними дії та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо заниження величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов’язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити розрахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 16.11.2017 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% відповідно до п.п. 4-4 п.4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

Стягнути з Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 грн. (шістсот сорок грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 65000, код платника податків НОМЕР_1);

Відповідач до Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (місцезнаходження: вул. Ільфа і Петрова, 4-а, м. Одеса, 65121, код ЄДРПОУ 41248812).

Суддя Корой С.М.

.