Рішення № 75045063, 26.06.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №813/1080/18

26 червня 2018 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-С Компані» про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДФС у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду, просить застосувати арешт коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-С Компані» (код ЄДРПОУ 40880772), що знаходяться на рахунках цього платника податків у банківських установах.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач неправомірно не допустив посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки на підставі наказу позивача. Директором підприємства ОСОБА_3 отримано копію наказу від 05.03.2018 року №1394, однак він ознайомитись із направленнями на проведення перевірки від 06.03.2018 року №2157 та допустити до проведення перевірки відмовився. Враховуючи вищезазначене, провести перевірку ТзОВ «Інтер-С Компані» не було можливості, про що складено акт №221/13-01-14-14 відмови від допуску посадовими особами ТзОВ «Інтер-С Компані» від 13.03.2018 року до проведення перевірки.

Ухвалою від 03.04.2018 відкрито загальне позовне провадження в адміністративний справі та призначено підготовче засідання.

31.05.2018 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі та просила його задоволити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що у відповідності до пункту 94.1 ст.94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. ГУ ДФС у Львівській області, у разі недопуску платником податків до проведення перевірки, могли прийняти рішення про арешт майна платника податків, обгрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. ГУ ДФС у Львівській області, у разі його недопуску платником податків до проведення перевірки, може звернутися до суду з вимогою виключно про арешт майна платника податків або ж з поданням щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Однак, податковий орган звернувся до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків. Для виникнення у контролюючого органу права звернення до суду для застосування арешту коштів мають настати дві умови: 1) у платника податків виник податковий борг; 2) у платника податків відсутнє майно для погашення цього податкового боргу. Зважаючи на те, що у ТзОВ «Інтер-С Компані» відсутні ці обставини, тому немає законних підстав для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для справи суд встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-С Компані» знаходиться на обліку платників податків в Галицькій ОДПІ (Сихівське відділення) Головного управління ДФС у Львівській області. Товариство внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій і присвоєно код ЄДРПОУ 408807772.

05.03.2018 року Головним управління ДФС у Львівській області прийнято наказ №1394 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Інтер-С Компані» (код ЄДРПОУ 40880772) з питань проведення взаємовідносин із ТОВ «НЛК» (40049523) за період березень 2017 року, ТОВ «Мегаспецторг» (38502134) за період березень 2017 року, ТОВ «Торговий будинок «Конрад» (400054486) за період червень 2017 року та ТОВ «Ванмін» (40926591) за період листопад 2017 року.

На підставі пп.16.1.5, пп.16.1.7 п.16.1 ст.16, пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, пп.73.3 ст.73, п.п.78.1.1 п.78.1 п.п.78.1.4 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України на наказу ГУ ДФС у Львівській області від 05.03.2018 року №1394 виписано направлення на позапланову виїзну перевірку відповідача.

06.03.2018 року посадовими особами ГУ ДФС у Львівській області здійснено вихід за адресою місцезнаходження ТзОВ «Інтер-С Компані» з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідача. Перевіркою встановлено відсутність посадових осіб ТзОВ «Інтер-С Компані», або його законних (уповноважених представників), про що складено акт за №207/13-01-14-14/408807772.

07.03.2018 року посадовими особами ГУ ДФС у Львівській області здійснено вихід за адресою місцезнаходження ТзОВ «Інтер-С Компані». Проте, перевіркою встановлено відсутність посадових осіб ТзОВ «Інтер-С Компані» , або його законних (уповноважених) представників, про що складено акт за №_214/13-01-14-14/40880772.

12.03.2018 року посадовими особами ГУ ДФС у Львівській області повторно здійснено вихід за адресою місцезнаходження ТзОВ «Інтер-С Компані». Проте, перевіркою встановлено відсутність посадових осіб ТзОВ «Інтер-С Компані», або його законних (уповноважених) представників, про що складено акт за №_219/13-01-14-14/40880772.

13.03.2018 року старшим державним ревізором-інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління аудиту Головного управління ДФС у Львівській області ОСОБА_4 складено акт про відмову від допуску посадовими особами ТзОВ «Інтер-С Компані» до проведення перевірки за №221/13-01-14-14 та акт відмови директора ТзОВ «Інтер-С Компані» розписатися у направленні на перевірку.

16.03.2018 року начальником ГУ ДФС у Львівській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків Товариства на підставі статті 94 Податкового кодексу України.

Податковий орган звернувся до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків у зв’язку із не допуском до проведення виїзної позапланової документальної перевірки.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Так, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду (пп.94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

За змістом наведених правових норм законодавець передбачив два види арешту майна залежно від підстав та порядку його застосування:

- арешт на кошти та інші цінності платника податків, що перебувають у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу;

- адміністративний арешт майна, в тому числі коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом (не виключно обов'язку сплатити податкове зобов'язання), який застосовується за адміністративним або судовим рішенням (залежно від виду майна).

Право у контролюючого органу для звернення до суду з вимогою про застосування арешту коштів на рахунку платника податків виникає, якщо: 1) у платника податків наявний податковий борг; 2) у платника податків відсутнє майно для погашення цього податкового боргу та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно матеріалів справи, ГУ ДФС у Львівській області просить застосувати арешт коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-С Компані» (код ЄДРПОУ 40880772), що знаходяться на рахунках цього платника податків у банківських установах

Позивачем доказів наявності у ТзОВ «Інтер-С Компані» податкового боргу та відсутності майна для погашення податкового боргу суду не надано.

Згідно з п.94.10 ст.94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Таким чином, ГУ ДФС у Львівській області, у разі його недопуску платником податків до проведення перевірки, може звернутися до суду з вимогою виключно про арешт майна платника податків або ж з поданням щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Проте, податковий орган звернувся до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.

Враховуючи вимоги ст.94 ПК України, які визначають арешт коштів на рахунках платника податків у якості складової загального арешту майна, що відрізняється виключно процедурою застосування, застосування арешту коштів є можливим лише у разі існування арешту майна, застосованого згідно з п.94.2 ст.94 ПК України.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для застосування арешту коштів на рахунках відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 06.02.2018 року у справі №К/9901/944/17 та від 27.03.2018 року у справі №К/9901/1695/18.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги є необґрунтованими та спростованими відповідачем. Тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до вимог ст.139 КАС України судові витрати стягненню із сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст.14, 77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-С Компані» про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків - відмовити.

Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03 липня 2018 року.

Суддя Крутько О.В.