Ухвала суду № 75045057, 02.07.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

справа № 813/2050/18

02 липня 2018 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Костецький Н.В. розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, рішення, зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 21.12.2017 № 13-7645/16-17-СГ “Про визнання такими, що втратили чинність накази Головного управління Держгеокадастру у Львівській області” в частині визнання таким, що втратив чинність наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 27.10.2017 № 13-6605/16-17-СГ “Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою” ОСОБА_1;

- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, яке викладено у формі листа від 16.02.2018 № П-379/0-428/0/37-18 “Про розгляд клопотання”, яким ОСОБА_1 відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,1000 га ддя індивідуального садівництва, яка розташована на території Скнилівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (поза межами населеного пункту);

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,1000 га для індивідуального садівництва, яка розташована на території Скнилівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (поза межами населеного пункту).

27.06.2018 позивачем подано заяву про забезпечення позову (вх. № 20221), у якій просить вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, за участю третьої особи - Скнилівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання протиправним і скасування наказу, визнання неправомірною відмови та зобов'язання вчинити дії у спосіб - заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Львівській області здійснювати будь-які дії щодо надання дозволу іншим особам на розроблення проекту землеустрою; здійснювати будь-які дії, спрямовані на погодження іншим особам проекту землеустрою, видачі Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, а також затвердження іншим особам проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 4623686200:05:000:1063), площею 0,1000 га для індивідуального садівництва, яка розташована на території Скнилівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (поза межами населеного пункту) та передачі вказаної земельної ділянки у власність іншим особам до вирішення справи по суті та набранням законної сили рішення по даній справі.

Заява обґрунтована тим, що ознаки протиправності спірного наказу відповідача від 21.12.2017 № 13-7645/16-17-СГ та рішення щодо відмови в затвердженні проекту землеустрою, оформленого листом від 16.02.2018 № П-379/0-428/0/37-18 «Про розгляд клопотання» є очевидними, оскільки згідно вимог статей 118, 186-1 ЗК України, подання погодженого у встановленому земельним законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, то за відсутності передбачених законом підстав для відмови у погодженні, не допускається відмова в затвердженні такого проекту. Таким чином, невжиття заходів забезпечення адміністративного позову надасть можливість відповідачу протиправно позбавити ОСОБА_1 можливості вирішення питання щодо відведення мені у власність земельної ділянки (кадастровий 4623686200:05:000:1063), площею 0,1000 га для індивідуального садівництва, яка розташована на території Скнилівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (поза межами населеного пункту). Вказане свідчить про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди моїм правам, свободам та інтересам.

Згідно з ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадження якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

У зв'язку з відсутністю головуючого на роботі в період з 06.06.2018 по 30.06.2018 (перебування у щорічній основній відпустці ), суд розглядає заяву про забезпечення позову у перший робочий день головуючого, а саме - 02.07.2018.

При постановленні ухвали суд виходить з такого.

Відповідно до ч.ч. 1 - 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обовязку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.

За приписами п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” від 06.03.2008 № 2, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

У випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із таким клопотанням.

З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Тому, у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач лише вказує на дії відповідача, які можуть бути вчинені відповідачем в майбутньому та на думку позивача можуть ускладнити виконання рішення суду, однак не наводить існування очевидних фактів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась.

Окрім цього, суд зазначає, що сам факт подання позову не може бути підставою для забезпечення позову. Водночас, при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність оскарженого рішення, дій чи бездіяльності відповідача. Оцінка протиправності таких рішень, дій та бездіяльності відповідача буде надана під час розгляду справи по суті.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованою та непідтвердженою жодними доказами, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив :

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбаченоцим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законноїсили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Костецький Н.В.