Ухвала суду № 75043911, 26.06.2018, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9644/17

Категорія 54

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2018 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н. М. ,

при секретарі судового засідання Горбані О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добрі ліки» (надалі ТОВ «Добрі ліки» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2017 р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в розмірі 12 301,87 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 2 000,0 грн.

Провадження у справі було відкрито ухвалою від 21.07.2017 р. (суддя Богінкевич С.М.).

На підставі протоколу повторного автоматичного розподілу від 03.11.2017 р. матеріали вищевказаної справи передані в провадження судді Ларіонової Н.М.

12.03.2018 р. через канцелярію суду позивачем подана заява про розгляд справи за його відсутності

В судовому засіданні 12.03.2018 р., з урахуванням думки представника відповідача Лакута Г.В., яка також зазначала на повний розрахунок з позивачем ще при звільненні, ухвалою із занесенням до протоколу судового засідання було визнано обов'язковою явку позивача та відкладено судовий розгляд.

Позивач, після визнання його явки до судового засідання обов'язковою, в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду повідомлявся відповідно до вимог закону, про причини неявки суд не повідомив, явку свого представника не забезпечив.

Представник відповідача Лакута Г.В. до початку судового засідання подала заяву, в якій просила залишити позов без розгляду в зв'язку з повторною неявкою позивача, зазначаючи про те, що сторона відповідача постійно з'являється у всі судові засідання.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Відповідно п.9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.) застосуванню при розгляді даної справи підлягають норми чинного з 15.12.2017 р. ЦПК України (2017 р.).

Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України (2017 р.) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 12.03.2018 р., яка занесена до протоколу судового засідання від 12.03.2018 р., явка позивача була визнана обов'язковою з відкладенням судового розгляду на 13.04.2018 р. В зв'язку з неявкою позивача, повідомленого відповідно до вимог закону, в судове засідання 13.04.2018 р., судовий розгляд справи був відкладений на 26.06.2018 р. Але в судове засідання 26.06.2018 р. позивач, повідомлений про час та місце судового розгляду відповідно до вимог закону, знову не з'явився.

Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, в тому числі позивача.

Зокрема частиною 5 статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України (2017 р.) суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що право суду на залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, можливе лише за відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі, і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Як вбачається з наданих представником відповідача документів та відзиву, сторона відповідача категорично заперечує проти позову, посилаючись на те, що з позивачем проведено повний розрахунок при звільненні, тобто до звернення до суду.

Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду в разі неможливості розгляду справи за відсутності позивача.

А відтак, суд вважає неможливим розглянути вищевказаний позов за відсутності позивача, без його пояснень з цього питання, оскільки обставини розрахунку відповідача з позивачем підлягають встановленню в судовому засіданні.

Відповідно до ст.12 ч.4 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

А відтак, враховуючи повторну неявки позивач в судове засідання та беручи до уваги, що така неявка перешкоджає розгляду справи, суд вважає необхідним залишити вищевказаний позов без розгляду.

Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.

На підставі викладеного, керуючись п.9, 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.) ст.ст.257 ч.1 п.3, 258-260, 353, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добрі ліки» (надалі ТОВ «Добрі ліки» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні - залишити без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва з подачею апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяН. М. Ларіонова