Постанова № 75043420, 21.06.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 608/39/18Головуючий у 1-й інстанції Парфенюк В.І. Провадження № 22-ц/789/569/18 Доповідач - Ткач З.Є.Категорія - 52

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2018 року м. Тернопіль

Колегія суддів суду апеляційної інстанції Тернопільської області в складі:

головуючого - Ткача З.Є.

суддів - Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,

за участю секретаря - Панькевич Т.І.

з участю представника ТОВ "СЕ Борднетце - Україна" - Кушнірчук Н.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 608/39/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 30 березня 2018 року, ухваленого суддею Парфенюк В.І., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "СЕ Борднетце - Україна", Чортківської філії товариства з обмеженою відповідальністю "СЕ Борднетце - Україна" про визнання незаконними та скасування наказів Чортківської філії товариства з обмеженою відповідальністю "СЕ Борднетце - Україна" №585-В та №628-К від 7 грудня 2017 року, поновлення на роботі, виплату середньомісячного розміру заробітної плати, відшкодування шкоди здоров'ю,-

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2018 року ОСОБА_2 пред'явила позов до товариства з обмеженою відповідальністю «СЕ Борднетце-Україна», Чортківської філії товариства з обмеженою відповідальністю «СЕ Борднетце-Україна» про поновлення на роботі, виплату середньомісячного розміру заробітної плати, відшкодування шкоди здоров'ю.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 27 жовтня 2017 року працювала у відповідача на посаді учня в'язальника схемних джгутів, кабелів та шнурів групи формулювання кабельних мереж підвідділу виробництво.

Наказами директора Чортківської філії товариства з обмеженою відповідальністю «СЕ Борднетце-Україна» № 585-В від 7 грудня 2017 року та №628-К від 7 грудня 2017 року, вона була звільнена з роботи по пункту 4 ст. 40 КЗпП України за прогули без поважних причин, вчинені з 30 листопада по 3 грудня 2017 року.

Звільнення вважає незаконним з наступних причин.

Не виходи на роботу пов'язані із захворюванням, яке вона отримала на виробництві у відповідача, а саме інтоксикації, внаслідок порушення відповідачем охорони праці на виробництві та створення небезпечних умов праці.

З причин отримання захворювання на виробництві у відповідача, вона перебувала на лікарняному з 10 листопада по 15 листопада 2017 року та з 20 листопада по 28 листопада 2017 року.

Директор Чортківської філії товариства з обмеженою відповідальністю «СЕ Борднетце-Україна» відмовив їй в наданні матеріальної допомоги на проходження медичного обстеження та позбавив можливості провести лікування.

З метою медичного обстеження та лікування, вона звернулася до директора товариства з обмеженою відповідальністю «СЕ Борднетце-Україна» про надання відпустки з 1 грудня по 5 грудня 2017 року.

Відповідач не розглянув поданої заяви про надання відпустки, не вжив заходів сприяння в медичному обстеженні та придбані ліків, що потягнуло погіршення її стану здоров'я.

В наслідок прогресування захворювання 8 грудня 2017 року вона була госпіталізована в кардіологічне відділення.

Таким чином, прогули вчинила з поважних причин та не допустила порушення трудової дисципліни.

Просила скасувати накази Чортківської філії від 7 грудня 2017 року за №585-В та №628-К, визнати їх незаконними, зобов'язати відповідача поновити її на роботі та нарахувати і виплатити грошові кошти у розмірі середньомісячної заробітної плати, відшкодувати 5500 грн. за вимушений прогул з 8 грудня 2017 року по 31 грудня 2017 року, 1683 грн. - за невиходи на роботу з 1 січня 2018 року по 9 січня 2018 року, відшкодувати витрати на придбання медикаментів на лікування, які змушена була оплатити за обставин погіршення стану здоров'я після незаконного звільнення її від роботи у сумі 618,98 грн.

Рішенням Чортківського району суду Тернопільської області від 30 березня 2018 року вирішено: «Відмовити за безпідставністю в позові ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «СЕ Борднетце-Україна», Чортківської філії товариства з обмеженою відповідальністю «СЕ Борднетце-Україна» про визнання незаконними та скасування наказі Чортківської філії товариства з обмеженою відповідальністю «СЕ Борднетце-Україна» №№ 585-В та 628-К від 7 грудня 2017 року, поновлення на роботі, виплату середньомісячного розміру заробітної плати, відшкодування шкоди здоров'ю.

В апеляційній сказі ОСОБА_2 просила скасувати рішення суду першої інстанції і постановити нове, яким задовольнити її вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що суд в порушення вимог цивільно процесуального закону, не витребував та не дослідив докази, про які вона заявляла у клопотанні, належним чином не перевірив її доводи про те, що відповідач не створив належних умов на виробництві, що призвело до інтоксикації організму та її захворювання, не вжив заходів для належного з'ясування шкідливих умов виробництва та усунення причин.

Крім того, мотивувала тим, що інтоксикація на виробництві відбулась в наслідок фактичного примушування до виконання робіт, не обумовлених трудовим договором. Суд не надав правової оцінки тим обставинам, що під час виконання робіт на виробництві, та під час звільнення її з роботи вона рахувалося учнем в'язальника, а не іншим працівником, і не могла виконувати інші обов'язки, ніж передбачені трудовим договором.

Також зазначала, що відповідач, який є суб'єктом господарювання, є іноземним підприємством і вжив заходів звільнити її з роботи з політичних поглядів, як до особи внутрішньо переміщеної з тимчасово окупованої незаконними військовими формуваннями, терористичною організацію, території Донбасу. Такими діями було порушено її конституційні права, як громадянки України іноземною особою, оскільки її, як мирного жителя окупованого Донбасу, було катовано як особу, яка перебувала у безпорадному стані, вона була позбавлена можливості чинити будь-який опір представникам іноземного елемента, на території філії вчинялися стосовно неї ознаки катування, приниження її честі, гідності, вчинялися провокації політичного характеру.

При вирішенні даного спору суд першої інстанції не застосував положень Конвенції про захист прав людини і основу і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, зокрема статті 3, 5, 6, 14 Конвенції, якими передбачені заборона катування, заборона рабства і примусової праці, право на справедливий суд, заборона дискримінації.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач доводи ОСОБА_2 викладені в апеляційній скарзі заперечив, пояснивши, що суд першої інстанції всебічно дослідив обставини справи, розглянув всі клопотання та заяви ОСОБА_2, вірно встановив обставини справи і вирішив спір відповідно до вимог Закону.

Позивач ОСОБА_2 про дату, час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції належно повідомлена, проте в судове засідання не з'явилась, надіславши письмову заяву від 12 червня 2018 року про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача доводи апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь головуючого у справі, колегія суддів прийшла до висновку що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних мотивів.

Судом встановлення наступні обставини справи.

Відповідно до Положення про Чортківського філію товариство з обмеженою відповідальністю від 19 вересня 2016 року, Чортківська філія товариства з обмеженою відповідальністю «СЕ Борднетце-Україна» створена на підставі протоколу засідання зборів учасників Чортківської філії товариства з обмеженою відповідальністю «СЕ Борднетце-Україна» №109 від 16 травня 2016 року у відповідності до чинного законодавства України та статутом товариства.

Згідно пункту 2.1 Положення філія немає статусу окремої юридичної особи.

Згідно пункту 5.5 Положення, директор Філії, окрім інших повноважень, приймає на роботу працівників в межах затвердженого штатного розпису та колективного договору та здійснює звільнення їх з роботи, затверджує посадові інструкції. (а.с.118)

Наказом № 545-К від 27 жовтня 2017 року ОСОБА_2 прийнята на роботу в Чортківську філію товариства з обмеженою відповідальністю «СЕ Борднетце-Україна» на посаду учня в'язальника схемних джгутів, кабелів та шнурів групи формулювання кабельних мереж підвідділу виробництво з 30 жовтня 2017 року.

З 10 листопада по 15 листопада 2017 року та з 20 листопада по 28 листопада 2017 року ОСОБА_2 перебувала на лікуванні.

З 30 листопада 2017 року по 3 грудня 2017 року допустила прогули.

Наказом директора Чортківської філії товариства з обмеженою відповідальністю «СЕ Борднетце-Україна» ОСОБА_3 №585-В від 7 грудня 2017 року до ОСОБА_2 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з роботи за п.4 ст. 40 КЗпП України за прогули без поважних причин.

Наказом директора Чортківської філії товариства з обмеженою відповідальністю «СЕ Борднетце-Україна» ОСОБА_3 №628-К від 7 грудня 2017 року ОСОБА_2, учня в'язальних схемних джгутів, кабелів та шнурів групи формування кабельних мереж підвідділ виробництво, звільнено з роботи 07 грудня 2017 року за прогули без поважних причин (п.4 ст. 40 КЗпП).

З наказами про звільнення ОСОБА_2 ознайомлена 7 грудня 2017 року, що підтверджується її підписами в наказах.

Підставами для звільнення ОСОБА_2 були прогули, вчиненні нею з 30 листопада по 3 грудня 2017 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що прогули ОСОБА_2 вчинила без поважних причин і її звільнення відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства, що регулює порядок звільнення з підстав, передбачених п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду та вважає його правильним, враховуючи наступне.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до роз'яснень даних в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України N9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст.40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу). Невихід працівника на роботу в зв'язку з незаконним переведенням не можна вважати прогулом без поважних причин. Працівник, який відмовився від переведення на більш легку роботу, якої він відповідно до медичного висновку потребував за станом здоров'я, не може бути звільнений за п.3 чи п.4 ст.40 КЗпП, Власник або уповноважений ним орган можуть у зв'язку з цим розірвати трудовий договір за п.2 ст.40 КЗпП, якщо наявні передбачені ним умови.

Факт вчинення прогулу в період з 30 листопада по 3 грудня 2017 року підтверджується матеріалами справи та визнавала позивачка.

Проте, в своїх поясненнях у позовній заяві та в апеляційній скарзі на рішення суду позивачка зазначала, що в ці дні допустила прогули з поважних причин.

Враховуючи докази, наявні в матеріалах справи, пояснення сторін в судовому засіданні, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що прогули позивачкою було вчинено без поважних причин.

Так на поважність причин вчинення прогулів позивачка посилалась на наступні обставини.

Відповідач не забезпечив її належними умовами праці. Після працевлаштування вона захворіла внаслідок інтоксикації на виробництві, через порушення відповідачем умов охорони праці, та створення не безпечних умов праці. Крім того 01 грудня 2017 року на ім'я директора Чортківської філії товариства з обмеженою відповідальністю «СЕ Борднетце-Україна» ОСОБА_3 надіслала кореспонденцію, який мотивовано просила надати допомогу та сприяти медичному обстеженню, однак ним було відмовлено. Внаслідок цього змушена була звертатися до лікарів та до генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю «СЕ Борднетце-Україна» про надання відпустки з 1 грудня по 5 грудня 2017 року, яку директора філії ОСОБА_3 приховав Внаслідок цих перешкод у неї погіршився стан здоров'я, у зв'язку з чим з 8 грудня 2017 року вона була госпіталізована. Вважала, що за таких обставин нею не було допущено порушення трудової дисципліни.

Крім того відповідач приховав та не розглянув її заяву про надання відпустки з 1 грудня 2017 року з метою проходження лікування.

Суд перевірив належним чином ці доводи позивачки, дав їм належну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про те, що прогули в період з 30 листопада по 3 грудня 2017 року у вчиненні ОСОБА_2 без поважних причин.

Як підтверджується матеріалами справи позивачка ОСОБА_2 з 10 листопада 2017 року по 15 листопада 2017 року (5 днів), а також з 20 листопада 2017 року по 28 листопада 2017 року (9 днів) знаходилась на лікуванні, що підтверджується довідкою комунальної організації Чортківський комунальний районний центр первісної медичної допомоги від 28 листопада 2017 року про видачу листків непрацездатності. (а.с.52)

Крім того, довідкою центральної амбулаторії загальної практики сімейної медицини №21 від 11 грудня 2017 року підтверджується те, що ОСОБА_2 01 грудня 2017 року була прийнята сімейним лікарем, оглянута, була скерована на дообстеження і консультацію ЛОРа і невролога. (т.1 а.с.51)

Суд першої інстанції дав належну оцінку цій обставини, зазначивши що перебування позивачки ОСОБА_2 в сімейного лікаря 01 грудня 2017 року не може бути підставою поважності причини не виходу на роботу в період з 30 листопада по 3 грудня 2017 року, оскільки листок непрацездатності їй не видавався і позивачка не довела, що в ці дні не могла бути присутньою на роботі.

В доводах апеляційної скарги позивач посилається на те, що вона захворіла внаслідок інтоксикації на виробництві, внаслідок порушення відповідачем умов охорони праці, та створення умов праці шкідливими для її здоров'я, примушування до виконання робіт, не обумовлених трудовим договором.

Ці обставини перевірялись судом першої інстанції і встановлено, що умови праці в Чортківській філії товариства з обмеженою відповідальністю «СЕ Борднетце-Україна» відповідність стандартам безпеки праці.

Так, у відповідності до колективного договору товариство на підприємстві Чортківський філії товариства за адресою Тернопільська область вул. Князя Володимира Великого, 29-Е проведено атестацію робочих місць згідно наказу №20 від 1 листопада 2017 року «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці» та затверджено перелік робочих місць, які за результатами атестації віднесено до робочих місць із допустимими умовами праці. Згідно результатів атестації встановлено, що підприємство проведено атестацію у відповідності до порядку, затвердженого постановою кабінету міністрів України від 1 серпня 1092 року, №422, методичних рекомендацій, затверджених постановою Мінпраці України термін охорони здоров'я України від 1 вересня 1992 року №41 та інструкції по заповненню карти умов праці, що підтверджено висновком щодо проведення атестації робочих місць за умови праці департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації від 22 грудня 2017 року №03-01/01/236. (а.с. 66-70).

Відповідно до ч.1 ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

З пояснювальної записки ОСОБА_2 від 06 грудня 2017 року на ім'я директора Чортківської філії товариства з обмеженою відповідальністю «СЕ Борднетце-Україна» ОСОБА_3 щодо причин її відсутності на роботі з 30 листопада по 05 грудня 2017 року року вбачається, що головною причиною невиходу її на роботу було не захворювання. Натомість позивачка вказувала на протиправні дії працівника охорони, інших осіб, страх вчинення відносно неї політичної провокації. (т.1 а.с.71-96)

Щодо інших доводів позивачки, зокрема переслідування з боку керівництва відповідача, упереджене відношення до неї зі сторони роботодавця, вчинення катування, тортур, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Частиною 1 ст. 21 Хартії основних прав Європейського Союзу від 7 грудня 2000 року встановлено заборону дискримінації будь-якого виду, зокрема, за ознаками статі, раси, кольору шкіри, етнічного чи соціального походження, генетичних характеристик, мови, релігії, політичних або інших поглядів, приналежності до національної меншини, майнового стану, походження, обмеженої працездатності, віку або сексуальної орієнтації.

Пунктом 12 Директиви Європейського Союзу від 27 листопада 2000 року № 2000/78/ЄС щодо встановлення загальних рамок для рівного поводження у сфері трудових відносин та зайнятості передбачено заборону прямої або непрямої дискримінації на основі релігії або віросповідання, інвалідності, віку або сексуальної орієнтації в сферах, охоплених цією Директивою.

Відповідні гарантії рівності закріплено також ст. 2-1 КЗпП України, якою встановлено, що Україна забезпечує рівність трудових прав усіх громадян незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

Для належного забезпечення рівності трудових прав громадян України необхідно враховувати положення Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 якого дискримінація - це рішення, дії або бездіяльність, спрямовані на обмеження або привілеї стосовно особи та/або групи осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, якщо вони унеможливлюють визнання і реалізацію на рівних підставах прав і свобод людини та громадянина. При цьому, враховуючи положення ч. 2 ст. 6 Закону, забороняються будь-які форми дискримінації осіб та/або груп осіб за їх певними ознаками не лише з боку державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, а й з боку юридичних та фізичних осіб.

Заборона дискримінації гарантується Європейською конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), ратифікованою Україною 17 липня 1997 року, відповідно до ст. 14 якої "користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою".

При цьому Протокол №12 до Конвенції, ратифікований Україною 9 лютого 2006 року, розширює сферу дії заборони дискримінації на будь-яке право, що гарантується національним законодавством, навіть якщо таке право не передбачене Конвенцією. Статтею 1 цього Протоколу передбачено, що "здійснення будь-якого передбаченого законом права забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою, наприклад за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національної меншини, майнового стану, народження, або за іншою ознакою".

Таким чином, при розгляді спорів, що виникають у сфері трудових відносин, судам необхідно враховувати, що перелік ознак, за якими не може бути привілеїв або обмежень у реалізації трудових прав громадян, не є вичерпним. Зокрема, недопустимим є порушення рівності трудових прав громадян не лише на підставі ознак, зазначених у ч. 2 ст. 24 Конституції України, ст. 2-1 КЗпП України, п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону, а й за ознаками віку, кольору шкіри, іншими фізичними ознаками (вага, зріст, вади мовлення, вади обличчя), сімейного стану, сексуальної орієнтації тощо.

Колегія суддів ретельно перевірила ці доводи позивачки на підставі матеріалів справи, та прийшла до висновку, що окрім заяв позивачки про ці обставини, жодних доказів, які б підтверджували ці обставини в ході розгляду справи не здобуто.

Таким чином, колегія суддів погодилась з висновками суду першої інстанції про те, що при звільненні відповідач товариств з обмеженою відповідальністю «СЕ Борднетце-Україна», Чортківської філії товариства з обмеженою відповідальністю «СЕ Борднетце-Україна» не порушило умов трудового договору укладеного між позивачкою та відповідачем, а звільнення її з роботи відбулось з дотриманням вимог трудового законодавства, оскільки встановлено, що в період з 30 листопада по 3 грудня 2017 року позивачка була відсутня на роботі без поважних причин, і викладені в позовній заяві та в апеляційній скарзі обставини, якими вона доводила поважність прогулів, не були підтверджені належними та допустимими доказами, а тому не може бути підставою для поновлення її на роботі.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду є законним і обґрунтованим, яке постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 30 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її проголошення.

Повний текст постанови складено 26 червня 2018 року.

Головуючий З.Є. Ткач

Судді: О.Я. Міщій,

Г.М.Шевчук