Рішення № 75043235, 15.06.2018, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/973/18

Провадження № 2/496/834/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2018 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Буран В.М.,

за участі:

секретаря – Дигуляр А.С.,

позивача – ОСОБА_1,

відповідачів – ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; ІПН – НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; ІПН –НОМЕР_2), ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; ІПН – НОМЕР_3), третя особа – Управління національної поліції (МРЄО) (місце знаходження: Одеська область, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5) про визнання права власності на автомобіль,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з даним позовом, обґрунтовуючи його тим, що батько позивача ОСОБА_4 мав у власності автомобіль марки «CHERY», модель «Elara», 2007 року випуску. 12.06.2009 року ОСОБА_4 помер, після смерті батька позивач та відповідач, а також ОСОБА_5 отримали вищезазначений автомобіль у спадщину по 1/3 частині кожна. Між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір про те, що ОСОБА_2 передає у власність належну їй 1/3 частини автомобілю. Після отримання спадщини позивач та відповідачі не звернулись до органу ДАІ для отримання нового свідоцтва про реєстрацію ТЗ. 09.12.2016 року померла ОСОБА_5, після її смерті спадкоємицями залишились позивач та відповідачі. Між позивачем та ОСОБА_3 було досягнуто домовленість про те, що відповідач ОСОБА_3 відмовиться від своєї частки у праві власності на автомобіль, для чого позивач та відповідач ОСОБА_3 звернулись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у вигляді 1/3 частини автомобілю. Однак у зв’язку з тим що після смерті батька спадкоємці не переоформили свідоцтво про реєстрацію ТЗ, нотаріус не видала позивачу свідоцтво про право на спадщину.

Позивач у судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити його в повному обсязі.

Відповідачі у судовому засіданні позов визнали в повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, хоча повідомлявся належним чином про час та місце слухання справи. (а.с. 29).

Частинами 3, 4 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що визнання відповідачами позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а за такого є підстави для ухвалення рішення про задоволення позову за результатами підготовчого засідання.

Заслухавши сторін по справі, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.06.2009 року помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЖД №193220 (а.с. 9).

Після його смерті відкрилась спадщина, на автомобіль марки «CHERY», модель «Elara», 2007 року випуску, шасі № LVVDC14B88D006505, реєстраційний номер НОМЕР_4. (а.с. 6).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом № 1-2797 від 05.12.2011 року спадкоємцями були ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5 (а.с. 4).

Між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір про те, що ОСОБА_2 передає у власність належну їй 1/3 частини автомобілю.

09.12.2016 року померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖД № 476488 (а.с. 8).

Після смерті ОСОБА_5 спадкоємцями залишились позивач та ОСОБА_3.

Позивач звернулась нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, однак у зв’язку з тим що після смерті батька спадкоємці не переоформили свідоцтво про реєстрацію ТЗ, нотаріус листом від 20 грудня 2017 року № 5835/02-14 відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину. (а.с. 10).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, права та обов’язки фізичної особи, яка померла (спадкодавець), переходять до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі ст. 386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб’єктів права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положеннями Закону України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У Рішенні Європейського Суду від 29 листопада 1991 року у справі «ОСОБА_7 Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю. Зазначені сподівання, тобто те, на що розраховує позивач.

Відповідно до ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Протокол № 1 стаття 1 «Захист власності» говорить «Кожна фізична або юридична особа має право на повагу своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». Тим самим у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод чітко встановлено: право власності кожної фізичної і юридичної особи, неурядової організації й групи приватних осіб, повинне поважатися.

При таких обставинах позов є обґрунтованим, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 328, 392, 1216, 1217, 1218, ЦК України, ст. ст. 81, 263, 265 ЦПК України ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; ІПН – НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; ІПН –НОМЕР_2), ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; ІПН – НОМЕР_3), третя особа – Управління національної поліції (МРЄО) (місце знаходження: Одеська область, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5) про визнання права власності на автомобіль – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки «CHERY», модель «Elara», 2007 року випуску, шасі № LVVDC14B88D006505, реєстраційний номер НОМЕР_5.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

Суддя Буран В.М.

15 червня 2018 року