Рішення № 75043188, 04.06.2018, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/1491/18

Провадження № 2/496/1036/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Буран В.М.,

за участю секретаря – Дигуляр А.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Біляївка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом та визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за заповітом,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до суду з даним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 08 червня 2010 року помер – ОСОБА_3. Після його смерті відкрилась спадщина на ? частини житлового будинку та ? частини земельної ділянки. Власником інших ? частин вищевказаного нерухомого майна була – ОСОБА_3 30 жовтня 2016 року ОСОБА_4 померла. Після її смерті ОСОБА_1 прийняла спадщину та отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на належні ОСОБА_5 ? частини вищевказаного житлового будинку та земельної ділянки. Позивач звернулась до державного нотаріуса з приводу відчуження належного їм нерухомого майна, але нотаріус відмовився посвідчити договори відчуження належного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нерухомого майна у зв’язку з тим що у виданих на їх ім’я свідоцтвах про право на спадщину за заповітом допущено помилку, а саме не вірно зазначені частки належного їм земельної ділянки. Нотаріус пояснив, що без усунення вказаної помилки, позивачі в подальшому не зможуть реалізувати своє право власності на належні їм частки земельної ділянки та порекомендував ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернутись с позовом до суду.

Представник Позивача у судове засідання не з’явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, та наполягав задовольнити позовні вимоги позивачів у повному обсязі. (а.с. 96).

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, але надав заяву про розгляд справи без його участі, проти позову не заперечував. (а.с. 97).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08 червня 2010 року помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЖД № 230321, виданого 08 червня 2010 року. (а.с. 7).

Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається із ? частини житлового будинку в с. Холодна Балка, Біляївського р-н., Одеської області по вул. Виноградна, 25 та ? частини земельної ділянки площею 0,10 га, кадастровий номер: 5121085400:02:001:0563, що розташована за адресою Одеська область, Біляївський р-н., с. Холодна Балка, вул. Виноградна, 25.

Позивачі відповідно до заповіту від 17.03.2008 року № 660 є спадкоємцями вищезазначеного майна. (а.с. 8).

Власником інших ? частин вищевказаного нерухомого майна була – ОСОБА_4.

30 жовтня 2016 року померла - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖД № 467099, виданого 04.11.2016 року (а.с. 18).

Після смерті ОСОБА_5, ОСОБА_1 прийняла спадщину та отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на належні ОСОБА_5 ? частини вищевказаного житлового будинку та земельної ділянки. (а.с. 19).

Позивач звернулась до державного нотаріуса з приводу відчуження належного їм нерухомого майна, але нотаріус відмовився посвідчити договори відчуження належного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нерухомого майна у зв’язку з тим що у виданих на їх ім’я свідоцтвах про право на спадщину за заповітом від 23.12.2010 року серії ВРД №703828 та від 23.12.2010 року серії ВРД № 703831 допущено помилку, а саме не вірно зазначені частки належного їм земельної ділянки (а.с.10-11).

Відповідно до ст. 120 ЗК України та ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на жилий будинок. Будівлю або споруду, розміщенні на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщенні, без зміни її цільового призначення.

Згідно зі ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, зі збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщенні.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України, ст. 153 ЗК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.

Згідно ст. 78 ЗК України право власності на землю – право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З приписами ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’являти позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 1301 ЦК України визначено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видано, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Таким чином, у зв’язку з тим, що нотаріус помилково видав позивачам свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку з невірними частками, останні позбавлені можливості користуватися та розпоряджатися належною їм земельною ділянкою, а також в установленому законом порядку зареєструвати її в державному земельному кадастрі та в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що є істотним порушенням їх прав.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положеннями Закону України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У Рішенні Європейського Суду від 29 листопада 1991 року у справі «ОСОБА_6 Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю. Зазначені сподівання, тобто те, на що розраховують позивачі.

Відповідно до ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Протокол № 1 стаття 1 «Захист власності» говорить «Кожна фізична або юридична особа має право на повагу своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». Тим самим у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод чітко встановлено: право власності кожної фізичної і юридичної особи, неурядової організації й групи приватних осіб, повинне поважатися.

На підставі вищевикладеного суд вважає позов ні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. З метою захисту спадкових прав позивачів на вказане нерухоме майно, необхідно зазначені свідоцтва про право на спадщину за заповітом визнати недійсними та визнати за ними право власності на земельну ділянку у відповідних частках.

Керуючись ст. ст. 328, 392, 316, 1225, 1301 ЦПК України, ст. ст. 81, 263, 265, 315 ЦПК України суд –

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: 67660, Одеська область, Біляївський район, с. Холодна Балка, вул. Ювілейна, буд. 33, ІПН – НОМЕР_1) та ОСОБА_2 ( місце проживання: 67660, Одеська область, Біляївський район, с. Холодна Балка, вул. Виноградна, буд.25, ІПН – НОМЕР_2) до Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області (67600, Одеська область, м. Біляївка, вул. Костіна, 19) про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом та визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за заповітом – задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за заповітом Серії ВРД № 703828 від 23 грудня 2010 року, видане державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області на ім’я ОСОБА_1, зареєстроване в реєстрі за № 1-5632.

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за заповітом Серії ВРД №703831 від 23 грудня 2010 року, видане державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області на ім’я ОСОБА_7 (ОСОБА_2), зареєстроване в реєстрі за № 1-5641.

Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за заповітом на 3/20 (три двадцятих) частин земельної ділянки площею 0,10 га, цільове призначення якої «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», кадастровий номер: 5121085400:02:001:0563, що розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Холодна Балка, вул. Виноградна, 25, після смерті - ОСОБА_3, померлого 08 червня 2010 року.

Визнати за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування за заповітом на 2/20 (дві двадцятих) частин земельної ділянки площею 0,10 га, цільове призначення якої «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», кадастровий номер: 5121085400:02:001:0563, що розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Холодна Балка, вул. Виноградна, 25, після смерті - ОСОБА_3, померлого 08 червня 2010 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

Суддя Буран В.М.

04 червня 2018 року