Постанова № 75043038, 27.06.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/11028/18

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/5618/2018

Головуючий у суді першої інстанції: Мальцев Д.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

суддя-доповідач Слюсар Т.А.

суддів: Волошиної В.М., Панченка М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який діє в інтересах публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 02 квітня 2018 року

у справі за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє в інтересах публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2018 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - ФГВФО), що діє в інтересах публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» (надалі - ПАТ «Банк «Таврика») звернувся у суд із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 про відшкодування шкоди.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 квітня 2018 року позовну заяву повернуто позивачу разом із доданими до нього документами на підставі п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, у зв'язку з порушенням правила об'єднання позовних вимог.

В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу районного суду, а справу направити для продовження розгляду до того ж суду.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.

Оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.

Постановляючи ухвалу про повернення поданої по справі позовної заяви, суд першої інстанції визнав доведеним порушення правил об'єднання позовних вимог, передбачене положеннями ст. 188 ЦПК України, з посиланням на те, що підстави виникнення вимог до кожного з відповідачів не пов'язані між собою наданими до матеріалів справи доказами, а відповідачі, обіймаючи у банку певні посади, мали різний статус як пов'язаних з банком осіб.

Разом з тим, районний суд неправильно витлумачив зміст ч. 1 ст. 188 ЦПК України, якою передбачено право об'єднання в одній позовній заяві декількох позовних вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні вимоги.

Відповідно до змісту позову, ФГВФО заявлено в інтересах ПАТ «Банк «Таврика» вимоги про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, шкоди, в сумі 2679 888731 грн. 86 коп., як пов'язаних із АТ «Банк «Таврика» осіб.

У позові міститься обґрунтування заявлених вимог, зазначено підстави до відшкодування відповідачами шкоди у солідарному порядку.

Разом з тим, питання доведеності позову долученими до матеріалів доказами підлягають до вирішення за результатами розгляду справи, а не на стадії прийняття заяви, як помилково визнав суд.

Окрім цього, в оскаржуваній ухвалі районний суд вказав на наявність у позові суперечностей з причин заявлення вимог до відповідачів, як фізичних осіб й одночасно визнання їх пов'язаних з банком особами, що мають різний статус.

Між тим, суд залишив поза увагою положення ст. 24 ЦК України, відповідно до якої людина як учасник цивільних відносин, вважається фізичною особою, а зазначення у позові статусу відповідачів, як пов'язаних з банком осіб, не свідчить про порушення правил об'єднання позовних вимог.

Згідно ч. 15 ст. 28 ЦПК України позови до кількох відповідачів , які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Зі змісту позову убачається, що місцем проживання відповідачів ОСОБА_22 та ОСОБА_23 зазначено адреси, що територіально відносяться до Шевченківського району міста Києва, а тому колегія суддів визнає поспішними висновки місцевого суду про порушення Фондом правил територіальної юрисдикції та наявність у діях позивача ознак зловживання процесуальними правами.

Відповідно до положень ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладені обставини, ухвала суду першої інстанції, як постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню, а справа за позовною заявою з додатками до неї - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який діє в інтересах публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 02 квітня 2018 року скасувати, а справу за позовною заявою з додатками до неї направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 червня 2018 року.

Суддя-доповідач:

Судді: