
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/25776/18-к
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 травня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Васильєва Н.П., при секретарі Кострійчук В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання заступника начальника першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, Генеральної прокуратури України старшого радника юстиції Торопчина Станіслава Олеговича про передачу арештованого майна в управління, -
В С Т А Н О В И В:
25.05.2018 Заступник начальника першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, Генеральної прокуратури України старший радник юстиції Торопчин С.О. звернувся до слідчого судді із клопотанням про передачу арештованого майна в управління.
Клопотання обґрунтовує тим, що Управлінням з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002833 від 25.12.2015 (матеріали виділені із кримінального провадження № 42014000000000069 від 06.03.2014) за підозрою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 368, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255 КК України.
Постановою Ради Міністрів Української РСР № 455 від 06.04.1955 створено дачне господарство «Пуща-Водиця», яке починаючи з 1964 року, відповідно до розпорядження Ради Міністрів Української РСР № 1932 та наказу Управління справами Ради Міністрів Української РСР № 415 - функціонувало як будинок відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір'я».
У відповідності до положень державного протоколу і міжнародної практики щодо забезпечення діяльності глав держав, парламентів і урядів, Постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.1994 № 18 «Про державні резиденції та державні дачі» статус державної резиденції з назвою «Резиденція «Межигір'я» надано усім об'єктам, які розташовані та території урочищ «Межигір'я» та «Валки».
Указом Президента України ОСОБА_5 № 278 від 23.02.2000 «Про державне управління справами» та розпорядженням Кабінету Міністрів України № 165 від 06.04.2000 будинок відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір'я» з усіма його будівлями, спорудами, іншими об'єктами інфраструктури, передано до управління Державного управління справами з метою забезпечення діяльності Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України та деяких інших державних органів.
У період часу з 21.11.2002 по 05.01.2005 ОСОБА_2 обіймав посаду Прем'єр-міністра України та очолював Кабінет Міністрів України.
У 2002 році ОСОБА_2, як державному службовцю, виділено для проживання та забезпечення його соціальних потреб один із будинків урочища «Межигір'я» (Київська область, Вишгородський район), а саме: будинок НОМЕР_1-а площею 619,6 квадратних метрів, який разом з іншими 93 об'єктами, входив до складу будівель та споруд будинку відпочинку «Пуща-Водиця» урочища /резиденції/ «Межигір'я», та перебував в управлінні Державного управління справами.
Протягом 2002 року, більш точного часу слідством не встановлено, під час проживання в АДРЕСА_1 на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_2 маючи злочинний умисел на заволодіння зазначеним будинком та іншими об'єктами державної власності розташованими за вказаною адресою, способом їх протиправного безоплатного вилучення із об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації або відчуженню в будь-який інший спосіб та уникнення застосування щодо цього майна Закону України «Про приватизацію державного майна» і подальшим оформленням права власності на таке державне майно на себе, або підконтрольних осіб, вирішив використати владні повноваження Прем'єр-міністра України, тобто зловжити своїм службовим становищем в особистих інтересах.
Для створення правового підґрунтя, спрямованого на заволодіння державним майном в особливо великих розмірах, 12.02.2003, ОСОБА_2 підписав та видав постанову Кабінету Міністрів України № 169, якою виключив усі об'єкти, розташовані на території урочищ «Межигір'я» та «Валки», у тому числі, будинок №20-а, у якому він проживав, з розділу «Державні резиденції», включивши їх до розділу «Державні дачі», що передбачало можливість в подальшому уникнути обмежень, визначених імперативними нормами Закону України «Про приватизацію державного майна».
Приблизно в 2004 році ОСОБА_2, ініціював перед Державним управлінням справами передачу такого майна до сфери управління Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України - структурного підрозділу, підконтрольного безпосередньо Прем'єр-міністру України, з метою створення правового підґрунтя прийняття у своїх власних інтересах управлінських рішень стосовно державного майна, зокрема, будинку НОМЕР_1-а та інших об'єктів будинку відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір'я».
Розпорядженням керівника Державного управління справами України ОСОБА_6 № 549 від 27.08.2004 «Про створення «Будинку відпочинку «Межигір'я», з мотивів задоволення особистих потреб ОСОБА_2, шляхом виділу частини майна, прав та обов'язків Будинку відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір'я» - створено будинок відпочинку «Межигір'я», до об'єктів якого включено ряд об'єктів державного майна, розташованих на території урочища АДРЕСА_1, де на той час проживав ОСОБА_2, та будинок АДРЕСА_2.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 657-р «Про передачу будинку відпочинку «Межигір'я» від 14.09.2004, ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем в особистих інтересах передав вищевказаний об'єкт до сфери управління Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України.
У січні 2005 року Кабінет Міністрів України, відправлено у відставку, а самого ОСОБА_2 позбавлено повноважень. При цьому, розпорядженням Президента України ОСОБА_5 №9/2005-рп від 12.01.2005 ОСОБА_2, як екс-Прем'єр-міністру України, надано в довічне користування будинок №20-а будинку відпочинку «Межигір'я» з необхідним обслуговуванням, у якому останній продовжив проживати.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.10.2005 № 442-р управління усім майном будинку відпочинку «Пуща-Водиця» та будинку відпочинку «Межигір'я» повернуто до Державного управління справами з прийняттям на його виконання відповідного розпорядження Державного управління справами №105 від 24.03.2006 «Про реорганізацію будинку відпочинку «Пуща-Водиця» ЄДРПОУ 03539047 та будинку відпочинку «Межигір'я» ЄДРПОУ 33169113 шляхом їх злиття в комплекс відпочинку «Пуща-Водиця» /ЄДРПОУ 34477817/», та одночасним включенням в єдиний майновий комплекс, у тому числі, будинку НОМЕР_1-а площею 619,6 кв.м., разом з 93 об'єктами.
Постановою Верховної Ради України від 04.08.2006 № 77-v ОСОБА_2 вдруге призначено на посаду Прем'єр-міністра України.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, за невстановлених слідством обставин у невстановленому слідством місці, ОСОБА_2 повідомив про свої злочинні наміри свого сина ОСОБА_3, запропонувавши останньому виконати роль пособника у заволодінні державним майном, на що той погодився. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обговорили злочинний план дій щодо механізму його виконання, який в залежності від обставин розвитку подій міг змінюватись та передбачав залучення, при потребі, до його реалізації інших осіб.
Дотримуючись обговореного плану, направленого на заволодіння державним майном - будівлями, спорудами і іншими об'єктами інфраструктури комплексу відпочинку «Пуща-Водиця», та з метою приховання незаконної діяльності під час реалізації злочинної схеми заволодіння державним майном, упродовж квітня - червня 2007 року, ОСОБА_3 на роль одноосібного учасника ТОВ «Медінвестрейд» та його директора, залучено ОСОБА_7, який працював охоронцем будинку ОСОБА_2 у місті Донецьк, який погодився на пропозицію про документальне оформлення на його ім'я корпоративних прав ТОВ «Медінвесттрейд» якому на той період часу на праві власності належали нежитлові приміщення, розташовані у АДРЕСА_3 вартістю близько 30 млн.грн. та призначення директором указаного товариства.
Приблизно в серпні 2007 року, з метою визначення суб'єкта господарювання, якому за злочинною схемою заволодіння державним майном мала відводилась роль добросовісного набувача майна, ОСОБА_3 організував створення ТОВ «Танталіт».
Приблизно в серпні 2007 року, у місті Донецьку, ОСОБА_3, виконуючи відведену йому роль пособника в заволодінні ОСОБА_2 державним майном у особливо великих розмірах, запропонував наближеному до нього ОСОБА_8 виступити одним із засновників ТОВ «Танталіт» та приступити до виконання обов'язків його директора.
Печерською районною державною адміністрацією у м. Києві 22.08.2007 проведено державну реєстрацію створеного, з метою приховування незаконної діяльності, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 товариства з обмеженою відповідальністю «Танталіт».
В той же період часу та одночасно з вищезазначеним, ОСОБА_2, усвідомлюючи факт того, що злочинний умисел, направлений на заволодіння державним майном в особливо великих розмірах, неможливо реалізувати самостійно та без залучення до його спільного виконання підпорядкованих йому по службі службових осіб органів виконавчої влади та керівників підприємств, установ і організацій, створених за рахунок державних активів і підзвітних очолюваному ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України у період 2006-2007 років, разом із ОСОБА_3 визначив коло осіб, які погодяться вчинити вказаний злочин спільно та узгоджено.
Так, впродовж 2007 року, у місті Києві, організовуючи виконання свого злочинного наміру, ОСОБА_2 повідомивши про раніше розроблений ним план злочинних дій та про можливий механізм його реалізації, запропонував своєму близькому товаришеві та однопартійцю по політичній партії «Партії регіонів», на той період часу Міністру охорони навколишнього природного середовища України /далі - Мінприроди/ ОСОБА_9, а також голові правління НАК «Надра України» ОСОБА_10, якого у січні 2007 року призначено ОСОБА_2 на цю посаду, та іншими невстановленими на даний час слідством особами з кола його найближчого оточення, вчиняти з використанням їх службового становища, спільні дії, направлені на заволодіння державним майном, зокрема, будівлями, спорудами та іншими об'єктами інфраструктури комплексу відпочинку «Пуща-Водиця».
У свою чергу ОСОБА_9 та ОСОБА_10, погодились на таку пропозицію ОСОБА_2 і висловили свою готовність реалізовувати такий злочинний план спільно із ним, вступили в попередню змову, зорганізувавшись у групу осіб, вважаючи, що вчинення злочину спільно з Прем'єр-міністром України ОСОБА_2 стане підтвердженням їхньої відданості тому та в подальшому сприятиме просуванню по службі в органах державної влади, тим самим переслідуючи корисливий мотив щодо подальшої своєї кар'єрної стабільності, маючи на меті отримання від Прем'єр-міністра України преференцій, пов'язаних із їх службовою діяльністю.
Діючи умисно, послідовно та узгоджено, відповідно до злочинного плану, Міністр охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_9 у червні 2007 року, ініціював перед Кабінетом Міністрів України питання щодо передачі вказаного майна в управління очолюваного ним міністерства. У зв'язку з чим, Прем'єр-міністр України ОСОБА_2, 13.06.2007, підписав розпорядження Кабінету Міністрів України № 405-р «Про передачу комплексу споруд до сфери управління Мінприроди», тим самим передав до сфери управління мінприроди комплекс споруд урочище «Межигір'я» /с. Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області/.
Між Державним управлінням справами та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України 10.07.2007 підписано акт прийому-передачі комплексу споруд урочище «Межигір'я».
Розпорядженням № 584-р «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 червня 2007 року № 405» від 25.07.2007, ОСОБА_2 конкретизував, що із сфери управління Державного управління справами до сфери управління Мінприроди, мають бути передані будівлі, споруди та інше майно саме комплексу відпочинку «Пуща-Водиця».
Одночасно з цим, Міністр охорони навколишнього природного середовища України ОСОБА_9, ініціював перед Кабінетом Міністрів України питання щодо внесення змін до статуту НАК «Надра України», які передбачали повноваження Компанії щодо самостійного розпорядження майном, переданого до його статутного фонду, з метою усунення перешкод, направлених на заволодіння ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та іншими на даний час невстановленими особами, державним майном в особливо великих розмірах.
Постановою Кабінету Міністрів України № 886 «Про внесення змін до Статуту Національної акціонерної компанії «Надра України» від 27.06.2007, ОСОБА_2 вніс ініційовані ОСОБА_9 зміни до статуту НАК «Надра України» та наділив цю Компанію повноваженнями самостійно розпоряджатися державним майном, переданим до її статутного фонду.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 521-р «Про передачу майна до статутного фонду НАК «Надра України» від 11.07.2007, комплекс споруд «Урочище Межигір'я» передано до статутного фонду НАК «Надра України».
Будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку «Пуща-Водиця», «Урочище Межигір'я», що перебували в державній власності, а саме: будинок НОМЕР_1-а площею 619,6 квадратний метр, у якому на той час проживав ОСОБА_2, разом з 93 об'єктами, передано із сфери управління Мінприроди до статутного фонду НАК «Надра України» та 21.09.2007 проведено державну реєстрацію щодо збільшення статутного фонду цієї компанії.
Крім того, ОСОБА_2, постановою Кабінету Міністрів України № 978 «Про внесення змін до переліку будинків, яким надається статус державних резиденцій і державних дач» від 30.07.2007, виключив комплекс споруд «Урочище Межигір'я» з переліку державних дач, тобто з переліку об'єктів, які, відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» відчуженню у будь-який спосіб не підлягали.
У цей же період часу, 27.08.2007, між НАК «Надра України», в особі голови правління ОСОБА_10, та відібраним Фондом державного майна України переможцем конкурсу оцінщиків для оцінки майна, яке передається до статутного фонду НАК «Надра України» - ПП «Автоексперт», в особі директора ОСОБА_11, укладено договір на проведення оціночних робіт № 5/08 об'єктів нерухомого майна. На виконання умов вказаного договору 03.09.2007 ПП «Автоексперт» проведено оцінку об'єктів нерухомого майна, а саме: будівель, споруд та іншого майна комплексу відпочинку «Пуща Водиця», що знаходяться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, територія урочища «Межигір'я» та складено відповідний звіт, яким визначено вартість у розмірі 91 771 620, 00 гривень.
У той же час, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, прийнято рішення про необхідність проведення оцінки будівель по АДРЕСА_3 тим же ПП «Автоексперт».
При цьому, ОСОБА_3 доручив своєму знайомому та одночасно іншому співучаснику злочину - ОСОБА_8, організувати проведення ПП «Автоексперт» оцінки будівель, розташованих по АДРЕСА_3, дійсна ринкова вартість яких на той час складала 33 984 827, 00 грн., з відображенням у звіті про оцінку цього майна збільшення її ринкової вартості в декілька разів для того, щоб використати такі дані та сам звіт для подальшого використання у схемі начебто рівноцінного обміну цього об'єкту на будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку «Пуща-Водиця».
Між ПП «Автоексперт» та підконтрольним ОСОБА_3 фіктивним ТОВ «Медінвесттрейд», 03.09.2007, укладено договір № 1/09 на проведення оціночних робіт, відповідно до умов якого ПП «Автоексперт» взяло на себе зобов'язання провести незалежну оцінку будівель по АДРЕСА_3, в місті Києві, які належать «Медінвесттрейд», з метою визначення їх ринкової вартості для подальшого відчуження.
При цьому, ОСОБА_8, виконуючи вказівки та поради ОСОБА_3, з метою усунення перешкод у заволодінні державним майном, за невстановлених слідством обставин у місті Києві запропонував засновнику ПП «Автоексперт» ОСОБА_12 визначити в звіті про оцінку вартості вказаних будівель їх вартість у сумі, яка б складала не менше 90 млн. грн., на що останній погодився, та надав ТОВ «Медінвесттрейд» 06.09.2007 звіт про ринкову вартість /оцінку/ будівель, розташованих у м. Києві по вул. Паркова дорога, 3-5-7, (літери А, Б), (з дійсною ринковою вартістю 33 984 827, 00 грн., у бік збільшення на суму понад 59 млн. грн.,) з зазначенням відомостей про ринкову вартість об'єктів у розмірі 93 115 419, 00 гривень.
Надалі, 13.09.2007, ОСОБА_10, діючи за попередньою змовою та в інтересах ОСОБА_2, ініціював перед правлінням НАК «Надра України» розгляд питання про проведення обміну будівель, споруд та іншого майна комплексу відпочинку «Пуща Водиця», на нежитлові будівлі, розташовані в АДРЕСА_3, які на праві власності належали ТОВ «Медінвесттрейд», підконтрольному ОСОБА_2 та ОСОБА_3
У той же день, під впливом голови правління НАК «Надра України» ОСОБА_10, членами цього дорадчо-консультативного органу управління НАК «Надра України» погоджено ініціативу останнього щодо винесення питання обміну майна на розгляд компетентному органу управління, який наділений виключною компетенцію та повноваженнями на прийняття таких рішень - спостережній раді НАК «Надра України». Про те, під час проведення засідання спостережної ради НАК «Надра України» 21.09.2007 ОСОБА_10, зважаючи на розголоси деякими членами спостережної ради сумнівів щодо законності прийняття рішення про обмін державного майна на майно належне фіктивному підприємству ТОВ «Медінвесттрейд», підконтрольному ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та на велику ймовірність відсутності необхідної кількості голосів для прийняття такого рішення членами спостережної ради НАК «Надра України», не поставив на голосування спостережної радою НАК «Надра України» це питання, та відповідно, голосування за рішення щодо відчуження будівель, споруд та іншого майна комплексу відпочинку «Пуща Водиця» шляхом міни на будівлі, розташовані у АДРЕСА_3, не проводилось.
Крім того, 21.09.2007, ОСОБА_10, як голова правління Компанії звернувся до Комунального підприємства «Вишгородське бюро технічної інвентаризації» з листом про оформлення права власності на два окремі об'єкти, що передані до статуту Компанії, а саме: на будівлі та споруди комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір'я» по вул. Івана Франка, 19 с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області та будинок № 123а по вул. Межигірській, які входили до складу комплексу відпочинку, для подальшого їх відчуження на користь ТОВ «Медінвесттрейд».
На виконання листа ОСОБА_10, КП «Вишгородське БТІ» 25.09.2007 оформлено та видано НАК «Надра України» свідоцтво про право власності на вказані об'єкти.
Продовжуючи виконувати відведену йому роль у злочинному плані ОСОБА_2 щодо заволодіння державним майном в особливо великих розмірах, діючи в його інтересах, ОСОБА_10 достовірно знаючи про протиправний характер цієї угоди, всупереч вимог ст. 293 Господарського кодексу України, 25.09.2007, особисто підписав, як Голова правління НАК «Надра України», договір міни № 312/07 з ТОВ «Медінвесттрейд» в особі директора ОСОБА_7 відповідно до якого Компанія передала ТОВ «Медінвесттрейд» будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір'я» та будинок по вул. Межигірській, 123а, в с. Нові Петрівці, а взамін одержала від товариства нежитлові приміщення, розташовані у місті Києві по вул. Паркова дорога, 3-5-7.
На підставі протиправного договору міни державного майна вартістю 540 млн. 092 тис. 00 грн., 26.09.2007, ОСОБА_10, діючи умисно, з метою доведення злочинного умислу до кінця, направленого на незаконне заволодіння державним майном в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи у м. Києві підписав з фіктивним та підконтрольним ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - ТОВ «Медінвесттрейд» акти приймання-передачі нерухомого майна, після чого директор ТОВ «Медінвесттрейд» ОСОБА_7, 05.10.2007, зареєстрував право власності на вказані будівлі в КП «Вишгородське БТІ», тим самим передав його у володіння ОСОБА_2
Крім того, на підставі двох договорів купівлі-продажу, ТОВ «Медінвесттрейд» в особі ОСОБА_7, 19.11.2007, продав підконтрольному ОСОБА_2 ТОВ «Танталіт» в особі директора ОСОБА_8, будинок № 123а, розташований по вул. Межигірській в с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, за 179 тис. 938 грн. та нерухоме майно комплексу відпочинку «Пуща Водиця» урочища «Межигір'я», розташоване за адресою: вул. І. Франка, 19, за 89 млн. 303 тис. 560 грн., при справжній сукупній ринковій вартості цього майна 540 млн. 92 тис. гривень.
У подальшому, обіймаючи з 14.02.2010 посаду Президента України, ОСОБА_2 використовував свої владні повноваження, в порушення складеної ним присяги не виконував конституційні обов'язки, а саме: дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, відстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів України та виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників; а, насамперед, діяв у власних інтересах, які полягали у своєму особистому, членів своєї сім'ї та найближчого оточення незаконному збагаченні за рахунок ресурсів держави України та народу України.
У 2013 році у ОСОБА_2 виник умисел на вчинення правочину з вищевказаним майном - комплексом споруд урочища «Межигір'я» та будинком № 123-А, а також земельною ділянкою площею 104,61 га, загальною вартістю 540 млн. 092 тис. грн., одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання (маскування) незаконного походження цього майна та факту володіння ним, прав на таке майно, джерела його походження, а так само приховування злочинного походження коштів, які щомісячно використовувалися ОСОБА_2 на утримання цього майна, та одночасного одержання ним, як службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великих розмірах від ОСОБА_13
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на легалізацію майна одержаного злочинним шляхом, ОСОБА_2 вступив у попередню злочинну змову з раніше йому знайомими ОСОБА_13, ОСОБА_14 та іншими невстановленими особами, запропонувавши їм вчинити дії щодо легалізації здобутого ним злочинним шляхом майна, використовуючи надані йому повноваження Президента України, вплив на «Партію Регіонів», а також бажання ОСОБА_13, ОСОБА_14 та інших невстановлених осіб, надати Президенту України, якому надано широкі владні повноваження в Україні, будь-які, у тому числі й злочинні послуги, грошові кошти та майно з метою одержання позитивного ставлення від останнього, сприяння у здобутті посад в органах державної влади та ведення бізнесу в Україні.
ОСОБА_2, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та інші невстановлені слідством особи, розробили план дій спрямованих на легалізацію майна здобутого злочинним шляхом ОСОБА_2 та надання колишньому Президенту України ОСОБА_2 неправомірної вигоди.
Діючи відповідно до попередньо розробленого злочинного плану, 22.08.2013, в м. Києві, ОСОБА_13 уклав з ТОВ «Танталіт» в особі директора ОСОБА_8 два договори купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Танталіт», відповідно до першого договору ОСОБА_13 купує у ТОВ «Танталіт» 99,97% частки в статутному капіталі ТОВ «Танталіт» за 146 млн. 585 тис. 340 гривень; відповідно другому - 0,03% частки в статутному капіталі ТОВ «Танталіт» за 44 тис. гривень.
У період з 10 по 24 жовтня 2013 року, ОСОБА_13 перерахував на рахунок ТОВ «Танталіт» та ОСОБА_8 всю суму коштів, а саме: 146 629 340 гривень.
Після цього, ОСОБА_13, в період з серпня 2013 року по лютий 2014 року, діючи спільно з ОСОБА_14 та іншими невстановленими особами, набувши право власності на 100 % частки в статутному капіталі ТОВ «Танталіт», одержавши реальну можливість розпоряджатися належним ТОВ «Танталіт» майном, передав його колишньому Президенту України ОСОБА_2 в безоплатне користування та почав здійснювати оплату комунальних платежів за проживання ОСОБА_2 в будівлях та спорудах КВ «Пуща Водиця» урочища «Межигір'я», як неправомірну вигоду за позитивне ставлення до нього, ОСОБА_14 та інших невстановлених осіб, сприянні в одержанні ними посад в органах державної влади та веденні бізнесу з використанням коштів державного бюджету України.
У даному кримінальному провадженні, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 368 КК України, а саме: у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, у легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчиненому в особливо великому розмірі, а також в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великих розмірах для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
У свою чергу, ОСОБА_3 підозрюєтеся у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, а саме: в організації створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі; пособництві у заволодінні шляхом зловживання своїм службовим становищем державним майном в особливо великих розмірах; пособництві в легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
Під час досудового розслідування, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.07.2015, залишеної в силі ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10.08.2015, задоволено клопотання сторони обвинувачення та накладено арешт на майно ТОВ "Танталіт" (код ЄДРПОУ 35371154), а саме: об'єкт нерухомого майна "Центр відпочинку та здоров'я", розташований по вул. Івана Франка, 19, "Вишгородський масив", у с. Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області (реєстраційний номер 35840143); житловий будинок № 18, розташований по вул. Івана Франка, 18, "Вишгородський масив", у с. Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області (реєстраційний номер 23884904); будинок № 123-а, розташований по вул. Межигірська у с. Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області (реєстраційний номер 20410477); та на 100% статутного капіталу ТОВ "Танталіт" (код ЄДРПОУ 35371154), яке зареєстроване 22.08.2007, що складає 146 629 340, 00 гривень.
Крім того, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.07.2015, залишеної в силі ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30.09.2015, задоволено клопотання сторони обвинувачення та накладено арешт на майно ОСОБА_2, а саме: будинок НОМЕР_1 (площею 619,6 кв.м), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер 24848012); земельну ділянку рекреаційного призначення, що розташована на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, за межами населеного пункту, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 1,7688 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 609306432218); квартиру АДРЕСА_5, загальною площею 239,40 кв.м (реєстраційний номер майна 33281449); гараж НОМЕР_3 (реєстраційний номер майна 33280865); гараж АДРЕСА_6 (реєстраційний номер майна 33281150).
Прокурор вказує, що незастосування заходів щодо передачі в управління Національному агентству майна та в результаті цього невжиття заходів щодо збереження арештованого майна утруднить або зробить неможливим (втрата, погіршення фізичного стану майна, зменшення його економічної вартості) застосування негативних наслідків до підозрюваних у разі винесення обвинувального висновку стосовно останнього, а у разі винесення виправдувального вироку може стати порушенням прав підозрюваного у вигляді втрати вартості майна за час його перебування під арештом, що в обох випадках унеможливить досягнення завдань кримінального провадження.
В судове засідання прокурор/слідчий не з'явися, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Проте прокурор подав до суду заяву про розгляд вказаного провадження у відсутність сторони обвинувачення, клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з'явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.
Управлінням з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002833 від 25.12.2015 (матеріали виділені із кримінального провадження № 42014000000000069 від 06.03.2014) за підозрою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 368, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255 КК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_3 підозрюєтеся у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, а саме: в організації створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі; пособництві у заволодінні шляхом зловживання своїм службовим становищем державним майном в особливо великих розмірах; пособництві в легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
Під час досудового розслідування, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.07.2015, залишеної в силі ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10.08.2015, задоволено клопотання сторони обвинувачення та накладено арешт на майно ТОВ "Танталіт" (код ЄДРПОУ 35371154), а саме: об'єкт нерухомого майна "Центр відпочинку та здоров'я", розташований по вул. Івана Франка, 19, "Вишгородський масив", у с. Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області (реєстраційний номер 35840143); житловий будинок № 18, розташований по вул. Івана Франка, 18, "Вишгородський масив", у с. Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області (реєстраційний номер 23884904); будинок № 123-а, розташований по вул. Межигірська у с. Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області (реєстраційний номер 20410477); та на 100% статутного капіталу ТОВ "Танталіт" (код ЄДРПОУ 35371154), яке зареєстроване 22.08.2007, що складає 146 629 340, 00 гривень.
Крім того, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.07.2015, залишеної в силі ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30.09.2015, задоволено клопотання сторони обвинувачення та накладено арешт на майно ОСОБА_2, а саме: будинок НОМЕР_1 (площею 619,6 кв.м), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер 24848012); земельну ділянку рекреаційного призначення, що розташована на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, за межами населеного пункту, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 1,7688 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 609306432218); квартиру АДРЕСА_5, загальною площею 239,40 кв.м (реєстраційний номер майна 33281449); гараж НОМЕР_3 (реєстраційний номер майна 33280865); гараж АДРЕСА_6 (реєстраційний номер майна 33281150).
Частиною 8 статті 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» передбачено, що у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, Національне агентство у триденний строк повертає їх законному власнику.
Проте, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.07.2015, залишеної в силі ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10.08.2015, задоволено клопотання сторони обвинувачення та накладено арешт на майно ТОВ "Танталіт"
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Частиною 1 першої статті 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
При винесенні даного рішення судом враховано правову позицію висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Раймондо проти Італії» від 22 лютого 1994 року про те, що арешт, поза сумнівом, застосували як проміжний захід, що має забезпечити в разі необхідності подальшу конфіскацію майна, яке вважають імовірно результатом незаконної діяльності.
Так, згідно з абзацом сьомим частини шостої статті 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Закон) передбачено, що Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.
У пункті 4 частини першої статті 9 Закону зазначається, що на Національне агентство покладено функцію з проведення оцінки, ведення обліку та управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.
За абзацом четвертим частини першої статті 1 Закону, управляючи активами, Національне агентство забезпечує збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості.
Відповідно до частини третьої статті 21 Закону, управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється Національним агентством на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх економічної вартості.
Абзацом першим частини першої статті 19 Закону встановлено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 19 Закону, активи, визначені абзацом першим цієї статті, приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів.
Згідно з частиною другою статті 19 Закону, у разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень.
Частиною першою статтею 21 Закону встановлено, що управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.
Вимогами абзацу другого частини другої статті 21 Закону передбачено, що управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, між Національним агентством та управителем визначеним за результатами конкурсу відповідно до абзацу першого частини другої зазначеної статті Закону. ;
Згідно з частиною четвертою статті 21 Закону, майно, в тому числі у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майно у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, підлягає реалізації за цінами щонайменш не нижче ринкових.
Вимогами статті 24 Закону, встановлено, що надходження від здійснюваного Національним агентством управління активами, а також кошти, одержані на підставі міжнародних угод щодо розподілу та повернення активів в Україну, перераховуються до державного бюджету.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя оцінює індивідуальні ознаки та властивості арештованого у даному кримінальному провадженні майна, вартість якого значно перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2017 року, що підтверджується протоколом огляду прокурора, та як наслідок виходить з того, що зазначені у клопотанні підстави для передачі майна на здійснення заходів з управління ним, мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та одночасно враховує, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити необхідність передачі такого майна на здійснення заходів з управління ним, з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
Разом з тим, вжиття заходів щодо управління вказаним арештованим майном спрямоване на захист інтересів підозрюваних, оскільки гарантує власникам майна збереження його вартості, а також дає можливість збільшити цю вартість, тим самим компенсуються усі негативні наслідки застосування такого арешту.
Окрім іншого, частиною 8 статті 21 Закону, передбачено, що у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, Національне агентство у триденний строк повертає їх законному власнику.
Слідчим в клопотанні та наданих матеріалах доведено, що незастосування заходів щодо передачі в управління Національному агентству майна та в результаті цього невжиття заходів щодо збереження арештованого майна утруднить або зробить неможливим (втрата, погіршення фізичного стану майна, зменшення його економічної вартості) застосування негативних наслідків до підозрюваних у разі винесення обвинувального висновку стосовно останнього, а у разі винесення виправдувального вироку може стати порушенням прав підозрюваного у вигляді втрати вартості майна за час його перебування під арештом, що в обох випадках унеможливить досягнення завдань кримінального провадження.
Зважаючи на викладене, враховуючи ч. 8 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», з метою збереження та збільшення економічної вартості майна, на яке накладено арешт, враховуючи при цьому процесуальну позицію сторони обвинувачення, яка вказує на неможливість самостійно здійснити управління вказаним майном, та враховуючи при цьому об'єктивну необхідність виключити прямий або опосередкований вплив та посягання підозрюваних на арештоване майно, запобігти можливості знищення, відчуження майна, виключення ймовірності користування майном, що дозволить підозрюваному продовжувати отримувати незаконні доходи (переваги) від набутого шляхом вчинення кримінальних правопорушень матеріальних благ та продовжувати злочинну діяльність та разом з тим, у випадку винесення виправдувального вироку зможе запобігти порушенню прав підозрюваного у вигляді втрати вартості майна за час його перебування під арештом, слідчий суддя приходить до переконання про задоволення клопотання з метою досягнення завдань кримінального провадження.
На підставі викладеного керуючись ст. ст. 2, 9, 100, 131, 170-173, 309 КПК України, ст.ст. 1,9, 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», слідчий суддя,
У Х В А Л И В:
Клопотання заступника начальника першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, Генеральної прокуратури України старшого радника юстиції Торопчина Станіслава Олеговича про передачу арештованого майна в управління - задовольнити.
Передати арештоване нерухоме майно, а саме: об'єкт нерухомого майна "Центр відпочинку та здоров'я", розташований по вул. Івана Франка, 19, "Вишгородський масив", у с. Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області (реєстраційний номер 35840143); житловий будинок № 18, розташований по вул. Івана Франка, 18, "Вишгородський масив", у с. Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області (реєстраційний номер 23884904); будинок № 123-а, розташований по вул. Межигірська у с. Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області (реєстраційний номер 20410477); 100% статутного капіталу ТОВ "Танталіт" (код ЄДРПОУ 35371154), яке зареєстроване 22.08.2007, що складає 146 629 340, 00 грн.; будинок НОМЕР_1 (площею 619,6 кв.м), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер 24848012); земельну ділянку рекреаційного призначення, що розташована на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, за межами населеного пункту, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 1,7688 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 609306432218); квартиру АДРЕСА_5, загальною площею 239,40 кв.м (реєстраційний номер майна 33281449); гараж НОМЕР_3 (реєстраційний номер майна 33280865); гараж АДРЕСА_6 (реєстраційний номер майна 33281150) в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для реалізації відповідних або передачі в управління за договором на підставах, у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 19, 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".
Зобов'язати Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів забезпечити реєстрацію прав управління та інших речових прав, що виникатимуть на підставі ухвали слідчого судді про передачу Національному агентству в управління майна, на яке накладено арешт.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42015000000002833 від 25.12.2015.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає та виконується негайно.
Слідчий суддя
Судове рішення № 75041261, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 29.05.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 757/25776/18-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: