Рішення № 75040957, 02.07.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2018 р.

м. Київ

справа № 754/9119/18

провадження № 2-а/755/326/18

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Ламбуцької Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання дій державного виконавця протиправними, скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України, правонаступником прав та обов'язків якого є Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, звертаючись до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання дій державного виконавця протиправними, скасування постанови, просить суд визнати протиправними дії державного виконавця щодо накладення штрафу та просить скасувати постанову державного виконавця від 23.05.2017 року у виконавчому провадженні № 53232022 про накладення штрафу на позивача у розмірі 5 100,00 грн. в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 18.04.2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, зобов'язано позивача провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії, як непрацюючому державному службовцю із розрахунку 90% від заробітної плати з 21.12.2015 року. 13.01.2017 року відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 755/3814/16-а. Листом від 09.02.2017 року № 2426/05 позивачем було повідомлено відповідачу про фактичне виконання рішення суду та позивач просив закрити виконавче провадження у зв'язку із фактичним виконанням рішення суду. На підставі рішення суду позивачем було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 21.12.2015 року, сума компенсації становить 18 560,00 грн., виплата була проведена в плановий період в десятому місяці 2016 року. Тобто позивачем було виконано рішення суду до відкриття виконавчого провадження у добровільному порядку. Однак відповідачем проігноровано добровільне виконання позивачем рішення суду та 23.05.2017 року винесено оскаржувану постанову, що є підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 24 квітня 2018 року справу за адміністративним позовом Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання дій державного виконавця протиправними, скасування постанови, передано до Дніпровського районного суду м. Києва для розгляду за підсудністю.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23.06.2018 року прийнято до провадження матеріали справи за адміністративним позовом Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання дій державного виконавця протиправними, скасування постанови, та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02.07.2018 року допущено процесуальне правонаступництво позивача по справі - Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368), в межах розгляду адміністративної справи за позовом Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання дій державного виконавця протиправними, скасування постанови.

Відповідно до положень статті 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Копію ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 23.06.2018 року надіслано на офіційну електронну адресу сторін по справі, про що свідчать довідки про доставку електронного листа, долучені до матеріалів справи.

Таким чином, з урахуванням належним чином повідомлення сторін про день, час та місце судового розгляду справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами, що відповідає положенню ч. 3 ст. 268 КА України.

Судом встановлено що, постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 18.04.2016 року визнано дії Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_2 у проведенні перерахунку пенсії, як непрацюючому державному службовцю із розрахунку 90% від заробітної плати відповідно до довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перерахунок) пенсії виданої Вищим адміністративним судом України за № 393 від 21.12.2015 року - неправомірними. Зобов'язано Лівобережне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії, як непрацюючому державному службовцю із розрахунку 90% від заробітної плати відповідно до довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перерахунок) пенсії виданої Вищим адміністративним судом України за № 393 від 21.12.2015 року з 21.12.2015 року.

22.12.2016 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва роз'яснено резолютивну частину постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 18.04.2016 року у адміністративній справі №755/3814/16-а за позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднання Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, а саме: роз'яснено, що означеною постановою зобов'язано Лівобережне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок ОСОБА_2, як непрацюючому державному службовцю, саме у розмірі 90 %, виходячи із заробітної плати державного службовця відповідно до довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перерахунок) пенсії виданої Вищим адміністративним судом України за № 393 від 21.12.2015 року саме у розмірі 23 426,00 грн., починаючи з 21.12.2015 року, тобто без обмеження її максимального розміру.

13.01.2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 53232022 з примусового виконання виконавчого листа № 755/3814/16-а про зобов'язання Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії, як непрацюючому державному службовцю із розрахунку 90% від заробітної плати відповідно до довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перерахунок) пенсії виданої Вищим адміністративним судом України за № 393 від 21.12.2015 року з 21.12.2015 року.

Листом № 2426/05 від 09.02.2017 року Лівобережним об'єднаним Управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було повідомлено державного виконавця Лозову А.І. про фактичне виконання рішення суду у розмірі 18 560,92 грн. та заявлено клопотання закрити виконавче провадження у зв'язку із фактичним виконанням рішення суду.

23.05.2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у м. Києві Лозовою Анастасією Ігорівною за невиконання рішення суду винесено постанову у ВП № 53232022 про накладення на боржника Лівобережне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Києві штрафу на користь держави у розмірі 5 100,00 грн.

14.11.2017 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва заяву ОСОБА_2 про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі в порядку, передбаченому ч. 9 ст. 267 КАС України - задоволено частково. Визнано протиправним розпорядження Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 883079 від 14.09.2016 року у частині визначеного розміру пенсії ОСОБА_2 у сумі 13 619,97 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Конституцією України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами (пункт 1 частини 2 статті 92). Такими законами є закони України про Державний бюджет України на кожний рік, Бюджетний кодекс України.

Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Згідно з частиною другою статті 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Пенсійний фонд України за рахунок коштів Державного бюджету України реалізує бюджетну програму КПКВК 2506020 «Дотація на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами», згідно з якою Пенсійному фонду виділені бюджетні асигнування для виплати пенсій у розмірах, визначених законодавством.

Головним розпорядником коштів за цією програмою є Міністерство соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійний фонд України.

Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.

Рішення суду у справах щодо пенсійного забезпечення, які набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених судом зобов'язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством.

Бюджетне призначення - це повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом , законом про Державний бюджет України, яке має кількісні, часові та цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (п.8 статті 2 цього Кодексу).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» Пенсійному фонду України встановлено бюджетні призначення за бюджетними програмами "Дотація на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами" та "Покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України для виплати пенсій".

Вказаним Законом Пенсійному фонду України не встановлене бюджетне призначення для забезпечення виконання рішень суду про стягнення коштів з Пенсійного фонду України.

Відповідно до положень пункту 4 частини 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2 , основними завданнями головного управління, зокрема, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Тобто, виплати пенсій та інших виплат здійснюються головним управлінням виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.

Відповідно до пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року №280, Пенсійний фонд України готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, бере у межах своїх повноважень участь розробленні прогнозних показників економічного і соціального розвитку України та проекту Державного бюджету України, планує свої доходи та видатки, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України, складає звіт про його виконання та подає їх в установленому порядку Міністру праці та соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.

Враховуючи, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві є державною установою, кошти повинні витрачатись тільки у відповідності до чинного законодавства.

Отже, рішення суду головним управлінням було виконано у встановлений державним виконавцем строк та в межах повноважень, про що було повідомлено відділ примусового виконання рішень головного територіального управління юстиції в м. Києві.

Відсутність відповідного бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення для Головного управління є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.

Враховуючи викладене, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів при відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у головного управління, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки головне управління не має фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку виконати судове рішення в цій частині.

Головне управління вважає, що накладення за таких обставин штрафу ще більше ускладнює його фінансове становище та ще більше утруднює виконання судового рішення про виплату доплати до пенсії.

У зв'язку з фактичною неможливістю виконання бюджетними державними органами судових рішень про стягнення, виплату коштів Верховною Радою України 5 червня 2012 року було прийнято Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», відповідно до положень частини 1 статті 3 якого виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним орган виконавчої влади, що реалізує державну політику) у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу) відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачений за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Тобто, списання коштів з рахунків державного органу на виконання судових рішень проводиться лише за умови наявності таких коштів.

Також головне управління зазначає, що рішення Європейського суду з прав людини щодо неможливості посилання державним органом при виконанні судових рішень на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки у даному випадку мова не йде про звільнення Головного управління від обов'язку виконання рішення суду, а про оцінку причин такого невиконання та про наявність підстав для накладення штрафу.

Накладення штрафу на головне управління, який з об'єктивних причин у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування, обставини, яка не залежить від діяльності головного управління, ніяким чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Згідно частини 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання вимог державного виконавця без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

З наведеної норми вбачається, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише при умові, що судове рішення не виконано без поважних причин, тобто коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Викладені вище висновки повністю узгоджуються із висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними у постановах від 27.08.2014 року №К/9991/40466/12, від 19.09.2014 року №К/800/60807/13, від 19.09.2014 року №К800/2776/14.

В ухвалі Європейського суду з прав людини від 03.06.2014 за заявою «Валентина Ніканорівна Великода проти України» Суд зазначив, що зменшення пенсії заявниці очевидно обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансовими труднощами, з якими зіткнулася держава. За відсутності будь-яких доказів щодо протилежного держава-відповідач має широке поле свободи розсуду щодо досягнення балансу між правами, що є предметом спору, та економічною політикою. Суд не вважає, що таке зменшення було непропорційним переслідуваній легітимній меті або що воно поклало надмірний тягар на заявницю (ухвала щодо прийнятності від 8 жовтня 2013 року у справі «Да Консесау Матеуш та Сантуш Жануаріо проти Португалії» (Da Сопсеідао Mateus and Santos Januario v. Portugal), заяви № 62235/12 та № 57725/12).

Рішення судів у справах щодо пенсійного забезпечення, які набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених судом зобов'язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством.

З урахуванням вищенаведеного, головним управлінням вчинено всі можливі дії для виконання рішення суду, а рішення суду не виконано належним чином з незалежних від - головного управління підстав.

Зазначене знаходить своє підтвердження в правовій позиції Вищого адміністративного суду України, який розглядав питання виплати Пенсійним фондом України нарахованих коштів за рішенням суду, викладеній в ухвалі від 18.03.2015 року (№К/800/93/15 №К/800/2182/І5). Суд значив наступне: "виплата нарахованої пенсії не здійснена, у зв'язку з відсутністю коштів, оскільки вони не є власністю ПФУ та не знаходяться на його рахунках. Фактично у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету. Відповідно до ст. 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Отже, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів при відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості виконати судове рішення.

Виплата донарахованої суми, яка перевищує бюджетні призначення на поточний рік, може бути здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

В постанові від 24.03.2015 року Верховний Суд України також дійшов висновку, що невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без причин (витяг з державного реєстру судових рішень України - додається).

Аналогічної правової позиції також дотримується Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 18.03.2015 року справа № К/800/93/15, К/800/2182/15.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання дій державного виконавця протиправними, скасування постанови, є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 19, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 2, 5, 6-11, 13-15, 72-79, 90, 268-271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання дій державного виконавця протиправними, скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лозової Анастасії Ігорівни від 23.05.2017 року, винесену у ВП № 53232022 про накладення на боржника Лівобережне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Києві штрафу на користь держави у розмірі 5 100,00 грн. -

Копії рішення суду невідкладно надіслати учасникам справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення суду складено 02 липня 2018 року.

Суддя: В.І. Галаган