Ухвала суду № 75040594, 31.05.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7510/18

провадження № 2/753/5048/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2018 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Вовк Є.І., вивчивши матеріали справи за позовом, поданим ОСОБА_2, в якому позивачем вказано ОСОБА_3 до Державного підприємства «Сетам» про визнання недійсними торгів щодо продажу частини двокімнатної квартири,

Встановив:

До Дарницького районного суду м. Києва надійшла заява про забезпечення позову та вказаний позов.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.60 ЦПК України: представником у суді може бути адвокат або законний представник; під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Проте, до суду надано фотокопію довіреності на ім"я фізичної особи ОСОБА_2, яка звернулася до суду, зазначивши, що вона є представником позивача (як особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність), при цьому, враховуючі вищевказаний зміст позовних вимог, відсутність повідомлень щодо розгляду цієї справи у порядку спрощеного провадження, ця справа не є малозначною, зокрема, і для сторони позивача, враховуючи положення ст.19 ЦПК України, а також ту обставину, що і сам заявник не посилається на малозначність цієї справи.

Отже, за загальним правилом, встановленим ч.1 ст.60 ЦПК України - представником у суді може бути адвокат або законний представник, до яких ОСОБА_2 не відноситься.

Відповідно до ч.4 ст.185 ЦПК України - заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати.

Судом також враховано, що Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючі п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв'язку з наведеним, вказані висновки суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

На підставі викладеного, вважаю, що відповідно до ст.185 ЦПК України звернення належить повернути.

Керуючись ст.185 ЦПК України,

Ухвалив:

Повернути заяву про забезпечення позову та позов, підписаний ОСОБА_2, в якому позивачем вказано ОСОБА_3.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів з дня отримання її копії.

Суддя: