Ухвала суду № 75039260, 25.06.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Апеляційне провадження № 11сс/790/1010/18 Головуючий 1ї інстанції – Оболєнська С.А.

Справа №636/2331/18 Доповідач - Бездітко В.М.

Категорія : у порядку КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Бездітка В.М.,

суддів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

за участю секретаря - Леськів Е.П.,

прокурора - Романова Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою прокурора Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 7 червня 2018 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 про накладення арешту на вилучені під час огляду місця події речові докази, в кримінальному провадженні №12018220440000903 від 05.06.2018, за ознаками ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 7 червня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 про накладення арешту на вилучені під час огляду місця події речові докази в кримінальному провадженні №12018220440000903 від 05.06.2018, за ознаками ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, прокурор Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на оскарження вказаної ухвали, зазначивши, що копію ухвали отримав 14.06.2018, скасувати ухвалу слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 7 червня 2018 року та винести нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на речові докази, вилучені під час огляду місця події, а саме: один чоловічий кросівок «Adidas», чорного кольору на праву ногу.

В обґрунтування скарги зазначив, що вказаний одяг може мати на собі сліди кримінального правопорушення, бути знаряддям кримінального правопорушення, а також зберегти його сліди, оскільки він був одягнений на підозрюваному в момент затримання. Вказане майно є тимчасово вилученим майном, на підставі постанови слідчого поліції від 05.06.2018 визнане речовими доказами. З метою подальшого призначення експертиз у галузі судово-молекулярно генетичних досліджень та з метою збереження речових доказів, просив накласти арешт на вказане майно підозрюваного.

Вислухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши представлені матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження слідчим відділом Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018220440000903 від 05.06.2018 за фактом вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

05.06.2018 р. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 06.06.2018 р. повідомлено про підозру у с вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

В ході огляду місця події від 05.06.2018, за адресою: м. Чугуїв, вул. Літературна, 15 було виявлено та вилучено, у встановленому законом порядку: один чоловічий кросівок «Adidas», чорного кольору на праву ногу. В ході допиту свідка ОСОБА_6 було встановлено, що саме він зняв з підозрюваного ОСОБА_5 чоловічий кросівок «Adidas», чорного кольору на праву ногу. Також встановлено, що у момент вчинення злочину на підозрюваному ОСОБА_5 були одягнені вказані вище речі.

Згідно постанови слідчого від 05.06.2018 р. зазначений одяг було визнано речовим доказом, після чого поміщено до камери схову Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області.

06.06.2018 слідчий поліції СВ Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області з клопотанням про арешт зазначеного тимчасово вилученого майна, зазначивши, що воно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України. Згідно постанови слідчого поліції від 05.06.2018 вказане майно визнано речовими доказами. З метою збереження речових доказів, просив накласти арешт на один чоловічий кросівок чорного кольору на праву ногу, з надписом «Adidas».

Ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 7 червня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 про накладення арешту на вилучений під час огляду місця події речовий доказ, в кримінальному провадженні №12018220440000903 від 05.06.2018, за ознаками ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Приймаючи рішення про відмову в накладенні арешту на майно, суд першої інстанції мотивував рішення тим, що вказане майно передане на зберігання до камери схову Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області, відповідно до постанови від 05.06.2018 про визнання речовим доказом та передачу його на зберігання, а тому, відсутня імовірність зникнення, втрати або пошкодження майна, на яке слідчий просить накласти арешт або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

З таким рішення слідчого судді погодитись не можна, оскільки воно суперечить вимогам кримінально-процесуального закону.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як зазначено в ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасове вилучення майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. При його застосуванні обмежується право особи, гарантоване ст. 41 Конституції України. При тимчасовому вилученні майна підозрюваний фактично позбавляється можливості користуватися та розпоряджатися певним своїм майном до вирішення питання про його арешт або повернення.

В клопотанні слідчий зазначає, що вказаний одяг може мати на собі сліди кримінального правопорушення, бути знаряддям кримінального правопорушення, а також зберегти його сліди, оскільки він був одягнений на підозрюваному в момент затримання. Вказане майно є тимчасово вилученим майном, воно відповідає критеріям ст. 98 КПК України. На підставі постанови слідчого від 05.06.2018 воно визнане речовим доказом. З метою подальшого призначення експертиз у галузі судово-молекулярно генетичних досліджень та з метою збереження речових доказів, просив накласти арешт на вказане майно підозрюваного.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані, лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Прокурором і слідчим доведено існування таких обставин, а клопотання слідчого в цій частині відповідає вищезазначеним нормам закону. Тому, слідчий суддя дійшов помилкового висновку, що у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна необхідно відмовити. За наведених вище обставин судова колегія вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора. Одночасно судова колегія поновляє строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, приймаючи доводи на поважність його пропуску до уваги.

З огляду на вищенаведене, ухвалу слідчого судді слід вважати такою, що суперечить вимогам ч.1 ст.173 КПК України та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 392,404,405,407,418,419,423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Поновити прокурору Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження ухвали Чугуївського міського суду Харківської області від 7 червня 2018 року.

Апеляційну скаргу прокурора Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 – задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 7 червня 2018 року – скасувати та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого СВ Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12018220440000903 від 05.06.2018 та накласти арешт на один чоловічий кросівок «Adidas» чорного кольору на праву ногу.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає .

Головуючий-

Судді-