Рішення № 75038789, 25.05.2018, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/381/18

Номер провадження 2/739/201/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2018 року м.Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого судді – Іващенка А.І.

секретаря – Неживець К.В. за участю:

відповідача ОСОБА_1 представника відповідача – адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новгород-Сіверський цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства КБ „ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись, що відповідно до укладеного з відповідачем договору б/н від 21.05.2011, останній отримав кредит у розмірі 2000.00 грн. у вигляді встановленого ліміту на картковий рахунок. В обгрунтування вимог зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank., складає між ним та банком договір про надання банківських послуг і що підтверджується підписом відповідача у заяві. Також відповідач на час укладення кредитної угоди дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Посилається, що відповідач не виконує належним чином умови укладеного договору, що спричинило виникнення заборгованості за кредитом станом на 26.02.2018 року на загальну суму 11963.14 грн., в тому числі: заборгованість по відсотках за користування кредитом – 1281,88 грн., заборгованість по пені –10433,37., штраф (фіксована частина) – 500.00 грн., штраф (процентна складова) - 545.86 грн. Представник позивача, будучи належним чином повідомленим, про час та місце судового розгляду подав заяву про розгляд спору по суті у відсутності представника, прохаючи позов задовольнити. Також просив стягнути з відповідача на свою користь понесенні ним у справі судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1762.00 грн. Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково а саме у сумі 122 гривень пені, що відповідає дійсності його розрахунку, також не може пояснити звідки взялася заборгованість, оскільки будь якої заборгованості по тілу кредиту не має, а нарахування банком такої заборгованості вважає незаконним. В судовому засіданні представник відповідача також позов визнав частково, а саме, а саме у сумі 122 гривень пені, заначив, що вони не грунтуються на вимогах закону та просив відмовити в цій частині. Заслухавши доводи відповідача та представника відповідача та дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. Судом встановлено, що згідно договору б/н від 21.05.2011, ОСОБА_1 отримав у вигляді встановленого ліміту на картковий рахунок, шляхом підписання заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг відповідно до умов якого на ім’я відповідача було відкрито кредитний картковий рахунок про надання кредитного ліміту у розмірі 2000.00 грн. За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Згідно ст. 83 ЦК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості, позивач не надав належних та допустимих доказів наявності між сторонами договірних відносин щодо нарахування відсотків за користування кредитом, комісії за користування кредитом, пені та штрафу. Відповідно до вимог ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Обгрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ КБ "Приват Банк" зазначає, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, підписавши заяву-анкету. Умови та Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті банку. Однак такі доводи позивача не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки відсутність підпису відповідача на умовах надання споживчого кредиту, що має місце з огляду на наявні у матеріалах справи копії такого документа, на переконання суду фактично надає можливість банку надавати умови у будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем. На разі, суд вважає, що зазначення у заяві на видачу кредиту про ознайомлення з умовами надання кредиту, без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк. Умови та Правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача. Позивач не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме надані суду Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника. Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 22.03.2017 (справа № 6-2320цс16). Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідно до ч.6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Отже, позивачем не доведено, що між сторонами досягнуто згоди щодо розміру відсотків за користування кредитом, пені, комісії та штрафу. Окрім цього, позивачем не розкрито механізм нарахування відсотків, так як відсутня заборгованість за тілом кредиту. За приписами ст.ст. 1054 ч. 2, 1048 ЦК України у їх сукупності, проценти за користування кредитом нараховуються виключно на суму кредиту. Тож нарахування процентів (як то вказано у розрахунку боргу) на проценти і на комісію суперечить цим нормам права. Стягнення з відповідача на користь позивача цієї заборгованості як пені суперечитиме ч. 1 ст. 13 ЦПК України і ч. 3 ст. 551 ЦК України, оскільки, доказів заборгованості за тілом кредиту позивачем не надано. Тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 122,47 гривень яку він фактично визнав. Також суд зважає і на наступне. З виписки по рахунку ОСОБА_1 вбачається, що отримані ним у ПАТ КБ «ПриватБанк» кредитні кошти використовувалися ним на споживчі цілі.

Тож на спірні правовідносини поширюється дія законодавства, що регламентує правовідносини щодо захисту прав споживачів. З 10.06.2017 ці правовідносини регулюються Законом України «Про споживче кредитування». Згідно з п. 2 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, його дія поширюється на договори про споживчий кредит, укладені після дня набрання чинності цим Законом. Тому для вирішення справи слід застосувати ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, що діяла протягом спірного періоду. Так, частина 5 цієї статті у редакції, що діяла до 09.06.2017, передбачала, що до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, перелік яких не є вичерпним. Згідно з п. 5 ч. 3, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», встановлення вимоги щодо сплати ОСОБА_1 ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у сумі 11963,14 за порушення зобов'язань по сплаті відсотків, пені та штрафних санкцій за користування кредитом, за відсутності заборгованості за кредитом є несправедливою умовою укладеного сторонами кредитного договору. Тож ця умова є недійсною. Разом з тим, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 122.47 грн., пені, оскільки відповідач визнав її в цій частині та не викликає сумнівів у суду в цій частині вимог, а тому на переконання суду є належним та допустимим доказом такої обставини. За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню. Також з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно до частини задоволених вимог у сумі 176 гривень 20 коп. Керуючись ст.ст. 15, 16, 257, 258, 261, 267, 526, 530, 551, 611, 612, 624, 625, 631, 638, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства КБ „ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк», місце знаходження 49094 м. Дніпро (м. Дніпропетровськ) вул. Набережна Перемоги, буд. 50 в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором 122 (сто двадцять дві грн. 47 коп., та витрати по сплаті судового збору в розмірі 176 (сто сімдесят шість) грн.20 коп. (код за ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок для відшкодування судових витрат № - 29092829003111). В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.І.Іващенко

Повний текст рішення виготовлений 04.06.2018року.